Форма входу |
|
Оголошення сайту |
За останній місяць, нових оголошень не опубліковано _________________
Усі оголошення >>
|
|
У розділі матеріалів: 593 Показано матеріалів: 481-490 |
Сторінки: « 1 2 ... 47 48 49 50 51 ... 59 60 » |
Нещодавно, гортаючи вересневий номер московського журналу «Наука и жизнь», у розділі «Кунскамера» натрапив на цікаву оповідку «Кто русский?» з часів Миколи I, який, як відомо, був російським імператором у 1825—1855 роках |
«Не треба овацій! Графа Монте-Крісто з мене не вийшло, доведеться перекваліфікуватись на кербуда». Шанувальники таланту Ільфа й Петрова добре пам’ятають ці сумні, але тверезі слова Остапа Бендера, якими завершується роман «Золоте теля».
|
Уже третій місяць триває протистояння народу та влади. Уже третій місяць гарант наших прав і свобод, який обіцяв почути кожного, вперто не бажає прислухатися до голосу мільйонів та адекватно реагувати на їхні запити. До речі, 25 лютого виповниться чотири роки, як Віктор Янукович, тримаючи праву руку на Пересопницькому Євангелії та Конституції України, урочисто зобов’язався не тільки перед народом, але й перед Богом «обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України».
|
Чи знаєте ви, що першим, хто українською мовою видав науково-популярну працю про марсіян, був географ Володимир Ґеринович, який згодом, у 1923—1928 роках, працював ректором Кам’янець-Подільського інституту народної освіти? Брошура Володимира Олександровича «Жителі Марса» побачила світ ще 1911 року. Через три роки її перевидали в Канаді. Згадали ми про Ґериновича неспроста: 22 листопада виповнюється рівно 130 років від дня його народження.
|
Оголи милого! Кожний рядок у цій тематичній колекції фраз є паліндромом, тобто читається однаково як зліва направо, так і справа наліво.
|
6 січня 2009 року виповнилося 175 років від дня народження українського поета, автора знаменитих співомовок Степана Руданського (1834—1873). У 1849—1855 роках він навчався в Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. Тут розпочалася його літературна творчість. Проте не переповідатимемо добре відомі сторінки біографії поета. Зупинимося на фактах менш відомих. |
Як відомо, паліндроми — це слова або вислови, які читаються однаково як зліва направо, так і справа наліво. Щодо слів-паліндромів, то їх в українській мові не так уже й багато (для прикладу: око, піп, наган, Пилип, Натан, Алла, вибив, вижив, вимив, випив, вилив, вишив). Щодо змістовних фраз, то на пам’ять спадає: «Я несу гусеня».
Звісно, придумати змістовний і яскравий паліндром не так-то просто. Але при належному старанні можливо. Не розкриватиму всіх секретів праці паліндроміста, але на прикладі двох паліндромів покажу, як вони творяться.
|
Понад півстоліття тому, 3 серпня 1962 року, в Кам’янці-Подільському на три головні маршрути — «Вокзал — Спиртзавод», «Суворова — Франка» та «Суворова — Цукрозавод» — вийшли одинадцять автобусів… без кондукторів. Журналіст Юхим Альперін присвятив цій події спеціальний репортаж у місцевій газеті «Прапор Жовтня». Завершувався він на високій оптимістичній ноті — аж двома окличними реченнями: «Курсують Кам’янцем-Подільським автобуси без кондукторів! Забуяв один із чудових, життєдайних паростків комуністичного побуту!» |
Якщо моряк Костя з популярної пісні Микити Богословського доставляв в Одесу повні шаланди кефалі, то уродженець Старої Ушиці Федір Замбриборщ в Одесі цю кефаль досліджував. Його кандидатська дисертація, захищена 14 січня 1948 року, якраз стосувалася морфології кефальних риб Чорного моря. А в січні 1966 року Федір Сергійович захистив і докторську дисертацію «Риби низин річок приморських водойм північно-західної частини Чорного моря й умови їх існування». А згадали ми Замбриборща не просто так:
на початку
цього року виповнилося сто років з дня народження ученого (він з’явився на світ 4 лютого 1913 року). |
У сузір’ї талантів, що подарував світові Кам’янець-Подільський, однією із найяскравіших була зірка шахіста Леоніда Штейна (1934—1973). Міжнародний гросмейстер, заслужений майстер спорту СРСР, триразовий чемпіон СРСР, переможець найпрестижніших міжнародних турнірів — ось далеко не повний перелік досягнень Леоніда Захаровича. На жаль, нашому землякові не виповнилося і сорока, коли він покинув цей світ. Тому спортивні журналісти часто говорять про нього як про яскравий метеор, що пронісся шаховим небосхилом і раптово згас. Штейн був одним із найсильніших шахістів світу, який, якби не раптова смерть, міг би стати навіть і чемпіоном світу. Адже в безкомпромісному меморіалі Олександра Альохіна, що відбувся 1971 року в Москві, де грали чемпіон і три екс-чемпіони світу, саме Леонід Штейн поділив перше місце з Анатолієм Карповим, який через чотири роки став дванадцятим чемпіоном світу. |
|
|
Свіжина |
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус
Доброго дня, хто може показати на
Скажите пожайлуста а где хранится виньет
да... мне бы такая штуенция не помешала
|
Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|