Знахідки О.Будзея - Каталог статей

Боялися й поважали

У Кам’янці-Подільському понад два десятиліття (в 1958—1980 роках) міський відділ народної освіти очолював Микола Продеус (1916—1982). 17 лютого 2016 року виповнюється сто років від дня його народження. Тож є нагода добрим словом згадати Миколу Микитовича — здібного педагога, невтомного організатора освітньої діяльності, заслуженого вчителя школи Української РСР.

Як у Жванці й Ісаківцях із п’янством боролися

За матеріалами «Літопису Свято-Троїцької церкви містечка Жванця (1869—1898)»

Поет, невід’ємний від космосу Кам’янця

Серед українських письменників, що мешкають у Києві, але якнайтісніше пов’язані з Кам’янцем, першим на думку спадає Сергій Пантюк. І не тільки тому, що він доволі часто буває в місті свого дитинства та юності, презентує тут усі свої книжки й завжди називає Кам’янець рідним містом. На мій погляд, Сергій Пантюк — невід’ємна частина кам’янецького космосу, хоча в силу життєвих і творчих обставин перебуває то на чернівецькій, то на хмельницькій, то на київській орбітах.

Скільки бібліотеці років?

Друга половина січня 2016 року в Кам’янці-Подільському пройшла під знаком ювілею центральної міської бібліотеки. За початкову дату свого існування головна книгозбірня міста над Смотричем узяла 13 січня (1 січня за старим стилем) 1866 року. Того дня в губернському місті, яким був тоді Кам’янець-Подільський, відкрили російську публічну бібліотеку. Отже, випала слушна нагода відсвяткувати 150-річчя книгозбірні.

Жванецькі «гречаники» харків’янина

Харківський театрознавець Іполит Зборовець (одразу ж попереджу, що в його прізвищі наголос падає на перший склад) завжди з приємністю згадує подільські села Гаврилівці та Жванець, адже тут промайнуло його дитинство.

Солодкий лікар

Письменник Вікентій Вікентійович Вересаєв (1867—1945) увійшов в історію російської літератури як автор популярних «Записок лікаря», романів про долю інтелігенції «У безвиході», «Сестри», літературно-критичних праць «Пушкін у житті», «Гоголь у житті», спогадів «В юні роки», «У студентські роки», а також як перекладач Гомерових «Іліади» та «Одіссеї». Справжнє прізвище письменника — Смідович. Його батько — лікар Вікентій Гнатович Смідович (1835—1894) — народився в Кам’янці-Подільському. Вікентій Гнатович цікавий дослідникам не тільки як батько видатного письменника, а й сам по собі — як чудовий дитячий лікар, активний громадський діяч.

Генерал від санітарії

Відривний «Український народний календар» на 2016 рік сухо повідомляє, що 1 лютого виповнюється «100 років від дня смерті А. Л. Смідовича (1872—1916), українського санітарного лікаря». Спробуємо оживити цей лаконічний запис, оскільки Антон Людвігович — наш земляк. Він народився в Кам’янці-Подільському.

Знаєте, яким він хлопцем був!

23 січня 2016 року Героєві Небесної Сотні, Героєві України Анатолієві Корнєєву виповнилося би 55 років. А 20 лютого мине два роки від того печального дня, коли 53-річний Анатолій Петрович, активний учасник Майдану в Києві, загинув від кулі снайпера, спрямованої прямісінько в серце нашого земляка.

Доля Долинючки

У головному корпусі Подільського державного аграрно-технічного університету привертає увагу дошка видатних випускників навчального закладу. Серед них, безперечно, яскравою зіркою сяє постать двічі Героя Соціалістичної Праці Євгенії Долинюк. Сьогодні це ім’я призабуте, а колись слава про трудові подвиги Євгенії Олексіївни та очолюваної нею колгоспної ланки гриміла на весь Радянський Союз.

Лев Перший

Давно відомо, що «як корабель назвеш, так він і попливе». Напевно, має право на життя ще одне цікаве спостереження: «в який день народишся, так і проживеш». Принаймні, для професора Льва Баженова, який 1 січня 2016 року святкує 70-ліття, справедливими виявилися обидва судження: з іменем Лев він став лідером, народжений на самісінькому початку року, він започаткував потужну династію істориків. Недарма Баженових жартома називають «малою сімейною академією наук».