Нещодавно, гортаючи вересневий номер московського журналу «Наука и жизнь», у розділі «Кунскамера» натрапив на цікаву оповідку «Кто русский?» з часів Миколи I, який, як відомо, був російським імператором у 1825—1855 роках. Наведу її повністю мовою оригіналу:
«Император Николай I однажды на придворном балу спросил маркиза Астольфа де Кюстина, спасавшегося в России от французской революции:
— Маркиз, как вы думаете, много ли русских в этом зале?
— Все, кроме меня и иностранных послов, ваше величество!
— Вы ошибаетесь. Вот этот мой приближённый — поляк, вот немец. Вон стоят два генерала — они грузины. Этот придворный — татарин, вот финн, а там крещёный еврей.
— Тогда где же русские? — спросил Кюстин.
— А вот все вместе они и есть русские».
До речі, в самого Миколи I частка російської крові становила 1/16. В останнього російського імператора Миколи II ця частка знизилася до 1/128, а в його дітей — до 1/256.
Перенесімося в ближчі до нас часи. 1968 року на екрани вийшов фільм Едмонда Кеосаяна «Новые приключения неуловимых». У ньому прозвучала пісня «Русское поле», про яку аварський поет Расул Гамзатов сказав: «
Це найкраща пісня про Батьківщину. Я би запропонував зробити її Державним гімном Росії». А написали «Русское поле» зовсім не росіяни — композитор Ян Френкель і поетеса Інна Гофф.
Ще один приклад. У квітні 1976 року в Москві відбувся сольний концерт Клавдії Шульженко, присвячений її 70-річчю. Біограф поетеси Антоніна Крищенко згадувала: «
Она пела как никогда в жизни. А потом вдруг решила объявить одну из песен сама, проворковав в микрофон своим неподвластным годам голосом: «А снег повалится». Композитор Григорий Пономаренко, стихи Евгения Евтушенко, исполняет Клавдия Шульженко». Возбужденный зал улыбнулся тройному сочетанию украинских фамилий, раздались хлопки».
Звісно, і українську культуру творили й творять не тільки українці. Так, українськими поетами стали росіянин Роберт Третьяков, грузин Рауль Чілачава, єврей Абрам Кацнельсон, німець Освальд Бурґгардт, який публікувався під псевдонімом Юрій Клен… Але явище, яке в росіян давно стало масовим, в українців представлено поодинокими випадками.