Персоналії - Знахідки О.Будзея - Каталог статей

Повороти долі Бориса Кушніра

Його життя могло закінчитися, так і не розпочавшись. Він мав би народитися в рідному подільському селі, а з’явився на світ у далекому заокеанському місті. Тож, якщо біографія людини, як правило, починається з дня її народження, то для педагога, історика, краєзнавця й українського патріота Бориса Михайловича Кушніра, якому 23 лютого 2016 року виповнюється солідних 95 років, стрічку його життєвих подій варто відмотати ще на вісім років назад.

Боялися й поважали

У Кам’янці-Подільському понад два десятиліття (в 1958—1980 роках) міський відділ народної освіти очолював Микола Продеус (1916—1982). 17 лютого 2016 року виповнюється сто років від дня його народження. Тож є нагода добрим словом згадати Миколу Микитовича — здібного педагога, невтомного організатора освітньої діяльності, заслуженого вчителя школи Української РСР.

Поет, невід’ємний від космосу Кам’янця

Серед українських письменників, що мешкають у Києві, але якнайтісніше пов’язані з Кам’янцем, першим на думку спадає Сергій Пантюк. І не тільки тому, що він доволі часто буває в місті свого дитинства та юності, презентує тут усі свої книжки й завжди називає Кам’янець рідним містом. На мій погляд, Сергій Пантюк — невід’ємна частина кам’янецького космосу, хоча в силу життєвих і творчих обставин перебуває то на чернівецькій, то на хмельницькій, то на київській орбітах.

Жванецькі «гречаники» харків’янина

Харківський театрознавець Іполит Зборовець (одразу ж попереджу, що в його прізвищі наголос падає на перший склад) завжди з приємністю згадує подільські села Гаврилівці та Жванець, адже тут промайнуло його дитинство.

Солодкий лікар

Письменник Вікентій Вікентійович Вересаєв (1867—1945) увійшов в історію російської літератури як автор популярних «Записок лікаря», романів про долю інтелігенції «У безвиході», «Сестри», літературно-критичних праць «Пушкін у житті», «Гоголь у житті», спогадів «В юні роки», «У студентські роки», а також як перекладач Гомерових «Іліади» та «Одіссеї». Справжнє прізвище письменника — Смідович. Його батько — лікар Вікентій Гнатович Смідович (1835—1894) — народився в Кам’янці-Подільському. Вікентій Гнатович цікавий дослідникам не тільки як батько видатного письменника, а й сам по собі — як чудовий дитячий лікар, активний громадський діяч.

Генерал від санітарії

Відривний «Український народний календар» на 2016 рік сухо повідомляє, що 1 лютого виповнюється «100 років від дня смерті А. Л. Смідовича (1872—1916), українського санітарного лікаря». Спробуємо оживити цей лаконічний запис, оскільки Антон Людвігович — наш земляк. Він народився в Кам’янці-Подільському.

Знаєте, яким він хлопцем був!

23 січня 2016 року Героєві Небесної Сотні, Героєві України Анатолієві Корнєєву виповнилося би 55 років. А 20 лютого мине два роки від того печального дня, коли 53-річний Анатолій Петрович, активний учасник Майдану в Києві, загинув від кулі снайпера, спрямованої прямісінько в серце нашого земляка.

Доля Долинючки

У головному корпусі Подільського державного аграрно-технічного університету привертає увагу дошка видатних випускників навчального закладу. Серед них, безперечно, яскравою зіркою сяє постать двічі Героя Соціалістичної Праці Євгенії Долинюк. Сьогодні це ім’я призабуте, а колись слава про трудові подвиги Євгенії Олексіївни та очолюваної нею колгоспної ланки гриміла на весь Радянський Союз.

Лев Перший

Давно відомо, що «як корабель назвеш, так він і попливе». Напевно, має право на життя ще одне цікаве спостереження: «в який день народишся, так і проживеш». Принаймні, для професора Льва Баженова, який 1 січня 2016 року святкує 70-ліття, справедливими виявилися обидва судження: з іменем Лев він став лідером, народжений на самісінькому початку року, він започаткував потужну династію істориків. Недарма Баженових жартома називають «малою сімейною академією наук».

По Дністрі з письменником

У львівському видавництві «Апріорі» 2015 року побачила світ капітальна 476-сторінкова праця письменника Олександра Афанасьєва-Чужбинського «Нариси Дністра». Узагалі-то, прискіпливим краєзнавцям ці нариси Олександра Степановича відомі давно. Їх, зокрема, опубліковано у восьмому томі дев’ятитомного зібрання творів письменника, що посмертно видані в 1890—1892 роках у Санкт-Петербурзі. Невдовзі дев’ятитомник перевидали, тож 1893 року читачі знову могли у восьмому томі ознайомитися з «Нарисами Дністра». У XX столітті цей твір напівзабутого письменника не перевидавався. І тільки тепер він став доступним читачам у перекладі Ілька Лемка українською мовою. Щоправда, наклад книжки — всього 500 примірників. У «Нарисах Дністра» описано чимало поселень, але нас найбільше зацікавили Жванець, Студениця й Стара Ушиця. У часи Афанасьєва-Чужбинського це були два містечка й позаштатне місто (письменник помилково Стару Ушицю теж вважав містечком), а тепер Жванець — село, Стара Ушиця — селище міського типу, а Студениця назавжди упокоїлася під водами Дністровського водосховища.