Якщо моряк Костя з популярної пісні Микити Богословського доставляв в Одесу повні шаланди кефалі, то уродженець Старої Ушиці Федір Замбриборщ в Одесі цю кефаль досліджував. Його кандидатська дисертація, захищена 14 січня 1948 року, якраз стосувалася морфології кефальних риб Чорного моря. А в січні 1966 року Федір Сергійович захистив і докторську дисертацію «Риби низин річок приморських водойм північно-західної частини Чорного моря й умови їх існування». А згадали ми Замбриборща не просто так: на початку цього року виповнилося сто років з дня народження ученого (він з’явився на світ 4 лютого 1913 року).

Закінчивши семирічку та Голозубинський зоотехнікум, Федір Замбриборщ працював за фахом. 1934 року любов до тварин привела його на біологічний факультет Одеського університету. Закінчивши його з відзнакою, Федір продовжив навчання в аспірантурі. Проте довелося зробити п’ятирічну перерву та добряче повоювати на території України, Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини й Австрії. Тільки в червні 1946 року лейтенант запасу Федір Замбриборщ повернувся в Одеський університет і продовжив навчання в аспірантурі.

Понад 60 років з 85 прожитих Федір Сергійович віддав навчанню й роботі в Одеському університеті. Лише останні два роки, маючи статус інваліда війни у зв’язку з пораненнями на фронті, він не працював, але жваво цікавився життям біологічного факультету, деканом якого свого часу був, та університету.

Згадує кандидат біологічних наук Марія Вінникова, яка навчалася, а потім працювала в Одеському університеті: «Вперше я побачила і почула його 1951 року на лекціях з гістології. Тоді йому було 38 років. Він був молодим доцентом. Це був важкий рік для нього, оскільки трагічно померла його дитина. Він і дружина — Ганна Адамівна Шемусяк — старший лаборант кафедри зоології хребетних дуже важко переживали це горе. Молодші сини, Ростислав і Олександр, здобули спеціальності хіміка та інженера».

Ще один спогад Марії Андріївни: «Федір Сергійович не тільки чудово знав риб і із захопленням про них розповідав. Він також добре розумівся на птахах, визначав їх за голосом і зовнішнім виглядом… Федір Сергійович дуже любив життя у всіх його проявах. На святкових вечорах він декламував вірші, був активним танцюристом. Він дозволив співробітникам біологічної станції наспівувати при проведенні ними одноманітної механічної роботи».

Автор: Олег Будзей