Як відомо, паліндроми — це слова або вислови, які читаються однаково як зліва направо, так і справа наліво. Щодо слів-паліндромів, то їх в українській мові не так уже й багато (для прикладу: око, піп, наган, Пилип, Натан, Алла, вибив, вижив, вимив, випив, вилив, вишив). Щодо змістовних фраз, то на пам’ять спадає: «Я несу гусеня».

Звісно, придумати змістовний і яскравий паліндром не так-то просто. Але при належному старанні можливо. Не розкриватиму всіх секретів праці паліндроміста, але на прикладі двох паліндромів покажу, як вони творяться.

Передусім, берете слово та читаєте його навпаки. Потім прикидаєте, що змістовне заховалося в дзеркальному відображенні. Досить часто зворотне прочитання слова нічого змістовного не дає. Наприклад, Україна — Анїарку, Київ — Вїик. Це означає, що паліндромів зі словами «Україна», «Київ» придумати просто неможливо. На щастя чи на горе, вони не піддаються паліндромуванню.

Гори Пінд

А ось із Дніпром ситуація краща: Дніпро — Орпінд. Ніби, на перший погляд, нічого особливого не витанцьовується. Але, приглянувшись, побачимо у дзеркальному відображенні Пінд — гірський хребет у Греції, а переносно, якщо звернутися до грецької міфології, оселю поезії. Вже тепліше, якщо згадати, скількох поетів Дніпро надихнув на творення віршів, починаючи зі знаменитого Шевченкового «Реве та стогне Дніпр широкий».  

Тепер трохи поекспериментуємо з відмінками. В одній із спроб матимемо таке: «У Дніпра ...ар Пінду». Тепер зосталося тільки придумати симетричний початок до слова, що закінчується на «-ар». Це, зокрема, може бути й одна літера. Наприклад, «д» або «ж». Тож маємо два варіанти: «У Дніпра дар Пінду» і «У Дніпра жар Пінду». Обидва змістовні. Мені, наприклад, більше подобається другий варіант.

Можна поекспериментувати з відомими політичними діячами, точніше з їхніми іменами, прізвищами... Прочитаємо навпаки псевдонім вождя світового пролетаріату: Ленін — Нінел. До речі, саме у такий спосіб утворилося сучасне жіноче ім’я Нінель. А ми ж помічаємо, що дзеркальне відображення слова «Ленін» містить аж дві заперечувальні частки — «ні» та «не». Неспроста, напевно! І одразу ж народжується паліндром: «Ні, не Ленін». Він чітко відображає пострадянські часи із запереченням того, що вважалося святинею для радянського народу упродовж майже семи десятиліть.

Але підемо далі і спробуємо розширити цей паліндром. Для початку записуємо таку симетричну конструкцію: «Ні, не л... Ленін». Тепер перебираємо слова на літеру «л». Мені, наприклад, одним із перших сплило в пам’яті (о, дідусь Фройд!) слово «любити» із симетричним закінченням «-ити». Тож маємо: «Ні, не любити. Б’ю. Ленін». Схоже на записані тези Леніна. Спочатку він, говорячи про когось, твердо висловився: «Ні, не любити». Далі зазначив свою дію щодо позиції свого опонента: «Б’ю». І, нарешті, поставив підпис.

Уже непогано. Але продовжимо пошуки і ще раз спробуємо вставити щось у середину готового паліндрома. Для цього запишемо розширену конструкцію: «Ні, не любити ...ити. Б’ю. Ленін». І пошукаємо слова із закінченням «-ити». Першим на думку спадає слово «бити». Отож, маємо: «Ні, не любити — бити. Б’ю. Ленін». Думка вождя стала набагато чіткішою.

Але це ще не все. Слово «бити» завдяки симетричному закінченню «-ити» дозволяє повторити його в тексті декілька разів. Ми ж, згадавши знамените Ленінове «Вчитися, вчитися, вчитися», повторимо його тричі. Отже, остаточно маємо: «Ні, не любити — бити, бити, бити! Б’ю! Ленін». На мій погляд, позицію вождя світового пролетаріату, який у своїх творах громив меншовиків, опортуністів, ідеалістів тощо, сформульовано досить чітко й експресивно.

Ось так народжуються паліндроми. Здавалося би, проста й невинна гра, але самі бачите, які істини часом виогранює філігранна робота із дзеркальним відображенням слова. І хто посміє сказати, що це не поезія?

Автор: Олег Будзей