6 січня — це не тільки Свят-вечір, але й день народження кількох українських поетів. Серед них і Степан Руданський (1834—1873) — автор знаменитих співомовок і не менш знаменитого пісенного шедевру «Повій, вітре, на Вкраїну». Тож перенесімося на півтора століття назад у тодішню столицю тодішньої Російської імперії — Санкт-Петербург, де цей шедевр народився.

Отже, на календарі — 5 серпня 1856 року. Втім, якщо бути документально точним, то варто згадати, що тодішній Петербург — не Берлін, Париж, Рим чи Лондон, де всі вже не одне століття живуть за новим календарем. У Петербурзі, як і у всій неозорій Росії, своя правда і свій стиль — старий. Тож на петербурзькому календарі стоїть уже 12 днів тому прожите Європою 24 липня 1856 року... Надалі, щоб бути в ритмі того часу, дати подаватимемо за тодішнім старим стилем.

"Капітан Крилов, брат байкаря" - публікація розповідає про Льва Крилова, брата відомого російського байкаря який деякий час служив у Кам'янці-Подільському

Прибалт, що став українцем - публікація висвітлює біографію і творчий шлях Володимира Гагенмейстра - українського графіка що жив і працював у м.Кам'янці-Подільському

"Яким боком притулився сатана?" - публікація розкриває історію і загадкові перекази, що стосуються подільського містечка Сатанова.

Діалектика петлі

Про коло кадил

"«Бомба» від Пламеницької" - публікація про фундаментальну книгу Ольги Пламеницької про м.Кам'янець-Подільский. Про її видавців і презентацію після видання

Мазепа-2

"Дуже начитаний і чорноокий" - публікація про критика і літературознавця Юрія Давидова, що свого часу увійшов до списку письменників Москви однойменного довідника. Проливається світло на біографію цього маловідомого кам'янчанина

"Фатальні постріли на станції Шиміян" - публікація про поета Харитона Бородая, який писав свої вірші під псевдонімов Ярема Байрак. Х.Байрак під час війни деякий час працював у Кам'янці-Подільському в газеті "Подолянин". Публікація розкриває складну долю цього чоловіка повідану його сином Остапом з Бухареста