Будзей О. На Різдво народжений - Персоналії - Знахідки О.Будзея - Каталог статей

6 січня 2009 року виповнилося 175 років від дня народження українського поета, автора знаменитих співомовок Степана Руданського (1834—1873). У 1849—1855 роках він навчався в Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. Тут розпочалася його літературна творчість. Проте не переповідатимемо добре відомі сторінки біографії поета. Зупинимося на фактах менш відомих.

Хоч нинішній ювілей поета припадає на Різдвяний Святвечір (6 січня), але народився він на самісіньке Різдво — 25 січня 1833 року за старим стилем. Річ у тім, що в XIX столітті різниця між юліанським і григоріанським календарями становила не 13 днів, як тепер, а тільки 12. Забуваючи про цю різницю, деякі біографи Руданського помилково вказують, що він народився на Святвечір.

Ще одну цікавинку з біографії поета «розкопав» Юрій Одинець, знайшовши свідоцтво про його народження. Як з’ясувалося, батько Руданського наділив сина панським іменем — Стефан. Та хлопець змінив його на мужицьке — Степан. Оскільки давньогрецьке «стефанос» перекладається українською як «вінок», то рукописний тритомник своїх творів поет назвав так: «Співомовки козака Вінка Руданського».

Хоч дослідники уже понад століття мають у руках згаданий вище рукописний тритомник Руданського, але видати його в повному обсязі наважилися тільки кілька років тому: 2005 року видавництво «Перун» (Київ — Ірпінь) випустило в світ книжку «Степан Руданський. Усі твори в одному томі», в якій вперше в історії української літератури вміщено всю творчу спадщину поета (правда, в низці приказок три надто відверті слова замінено точними синонімами, прийнятнішими для друку, причому кожну таку заміну позначено зірочкою, тож читач легко здогадається, яке слово було в оригіналі).

Упорядник найповнішого радянського тритомника Степана Руданського (побачив світ у 1972—1973 роках) Олекса Мишанич у коментарях до першого тому ретельно і чесно поіменно перераховував 62 приказки (понад чверть доробку поета в цьому жанрі), які з низки причин до видання не включено. Не включено до тритомника й «ідейно хибні», написані з «національно обмежених» поглядів поеми про гетьманів Івана Мазепу, Івана Скоропадського, вірш «До України».

Зате усе це увійшло до «Усіх творів в одному томі». А зважився донести українським читачам повного Руданського ромський поет і перекладач Григорій Латник. Він же написав передмову до одтотомника, назвавши її «Український Рабле». Ось невелика цитата з цієї передмови:

«Я вважаю гуморески-співомовки Степана Руданського гідними порівняння з книжкою великого французького письменника-гуманіста доби середньовіччя Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель». А ще гадаю, що царська та більшовицька цензура і меншовартісно-малоросійський переляк просто вкрали у кількох поколінь українського народу великий сміх поета-самородка Степана Руданського. Пишаюся тим, що доля присудила мені повернути неоціненний творчий скарб українському народові».

До речі, 2006 року в тому самому видавництві побачила світ ще одна унікальна книжка — «Тарас Шевченко. Усі твори в одному томі». Тут упорядник (той самий Григорій Латник) у записах народної творчості, зроблених Тарасом Григоровичем, трьох надто відвертих слів уже нічим не замінював. Як кажуть, із пісні слова не викинеш.

Про взаємне кохання Степана Руданського та Марії Княгницької, яке не завершилося шлюбом і народило в Степановому серці ліричний шедевр «Повій, вітре, на Вкраїну...», добре відомо. Менше відомо, як далі склалося особисте життя поета. В Ялті він зійшовся з багатодітною вдовою Явдохою Широкою, яка народила йому сина та доньку. Син помер у молодому віці, а донька виїхала за кордон на лікування і не повернулася звідти.

Сьогодні у Житомирі живе військовий лікар Олексій Боржковський — правнучатий небіж поета. Він правнук молодшої сестри Степана — Ольги. Олексій Васильович — активний дослідник життя й творчості Степана Руданського.

ІМЕНІ ПРАКТИКАНТА

Хоча поет народився в селі Хомутинці (нині Калинівського району Вінницької області), на його честь назвали зовсім інше село — в нинішньому Шаргородському районі. У XVI столітті це село мало назву Жорнівка. Саме так називалася річка, що протікала тут. Згодом Жорнівку перейменували на Довгінці на честь власника села, пана на прізвище Довгань.

Степан Руданський (справа) із сестрою Ольгою та братом Григорієм.

У червні 1922 року на сільському сході за пропозицією місцевого краєзнавця, вчителя Івана Івановича Кільчицького селу надали ім’я поета — Руданське. А підставою стало те, що Степан проходив практику в місцевій церкві, коли навчався в Шаргородському духовному училищі. А ось пропозицію начальства назвати село іменем більшовика Леоніда П’ятакова селяни не підтримали.

НІВЕРКА НА ВИСОТІ

Від 1994 року на Вінниччині щорічно вручається літературна премія імені Степана Руданського. Спочатку вона мала обласний статус, а кілька років тому стала всеукраїнською, а її розмір зріс до п’яти тисяч гривень.

2008 року лауреатом премії став уродженець села Ніверка Кам’янець-Подільського району Никанор Дубицький. Він закінчив Львівський університет, працював журналістом у Мурованих Курилівцях, видав шість збірок гумору.

Сьогодні знамениту пісню на слова Степана Руданського «Повій, вітре, на Вкраїну» можна співати аж сто чотирнадцятьма мовами світу: чотири роки тому вінницькі літературознавці Борис і Костянтин Хоменки упорядкували збірку, яка складається з єдиного вірша Руданського, перекладеного багатьма мовами. Працювали брати над залученням матеріалу до книжки понад 35 років. А дякою їм стала премія імені Степана Руданського.