Культура - Знахідки О.Будзея - Каталог статей

В очікуванні Сергійка

«Настуня запарювала такі смачні чаї та варила таку каву, що інколи сонце прокидалося раніше, щоб зробити ковточок», — читаємо про одну з героїнь у новій пригодницькій повісті-легенді для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Її автор, кам’янчанин Сергій Боднар, знайшов чимало гарних образів, на кшталт наведеного щойно, аби потішити читачиків і їхніх батьків.

Столітній «Щедрик»

Рівно сто років тому в Києві під час святкування Різдва сталася знаменита подія. 7 січня 1917 року (25 грудня 1916 року за старим стилем) хоровий колектив університету святого Володимира (нині це Київський національний університет імені Тараса Шевченка) під керівництвом диригента Олександра Кошиця вперше виконав знаменитий «Щедрик» Миколи Леонтовича — українського композитора, який 1899 року закінчив Подільську духовну семінарію в Кам’янці-Подільському.

На шляху до гран-прі

Побачила світ 240-сторінкова довідкова книжка великого формату «Митці Кам’янця-Подільського: архітектори, мистецтвознавці, художники». Її автор — доктор мистецтвознавства, професор Наталія Урсу — вперше зібрала під однією обкладинкою відомості про 200 митців, тісно пов’язаних із містом над Смотричем. Презентація нового видання відбулася 20 грудня в національному університеті на кафедрі образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва, яку очолює авторка.

Світло в кінці тунелю

Назва свіжої збірки малої прози 42-річного київського кам’янчанина Андрія Бондаря «І тим, що в гробах» може шокувати непідготовленого читача. Але, якщо згадати акафіст (молитовно-хвалебну пісню) до Воскресіння Христового, де співається: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував», то все встане на свої місця: назва збірки несе читачам позитивний заряд.

Середньовічні ремесла - традиція Кам'янця

У рамках відкриття туристичного сезону в Кам'янці одним з знакових заходів проведених організаторами в особі Державного історичного музею-заповідника було влаштування так званого "історичного пікніка" на подвір'ї старого замку. На день життя в замку немов перенеслось у ті давні часи, коли наше місто було східним фопостом Речі Посполитої, а з нею і всієї середньовічної Європи. На обмеженій території можна було побачити справді багато чого цікавого і, при бажанні, поспілкуватись з майстрами, які досконало вивчили середньовічні технології і в цей день демонстрували свої вміння усім охочим. Отож невеличкий фотозвіт про подію.

Культура | Просмотров: 1124 | Добавил: KamPod | Дата: 30.04.2016 | Комментарии (2)

Скільки бібліотеці років?

Друга половина січня 2016 року в Кам’янці-Подільському пройшла під знаком ювілею центральної міської бібліотеки. За початкову дату свого існування головна книгозбірня міста над Смотричем узяла 13 січня (1 січня за старим стилем) 1866 року. Того дня в губернському місті, яким був тоді Кам’янець-Подільський, відкрили російську публічну бібліотеку. Отже, випала слушна нагода відсвяткувати 150-річчя книгозбірні.

Коли Даль відвідав Чорнокозинці?

У творчості російського письменника й словникаря Володимира Даля (1801—1872) знайшлося місце для розповіді не тільки про Кам’янець-Подільський (в автобіографічному оповіданні «Подолянка», вперше опублікованому 1839 року в журналі «Современник»), але й про три села тодішнього Кам’янецького повіту Подільської губернії. Це Чорнокозинці, Черче та Голенищеве. Сьогодні перше з цих сіл входить до Кам’янець-Подільського району, а два інші — до сусіднього Чемеровецького. Статтю про них — «Червоноруські перекази» — Володимир Іванович теж опублікував у журналі «Современник», але пізніше — аж у вересні 1856 року. Через п’ять років письменник включив «Червоноруські перекази» до першого тому свого восьмитомного зібрання творів.

Крила для віршів

Кам’янчанка Неля Лещинська, яка очолює в місті творчий клуб «Ліра», порадувала шанувальників поезії та музики черговою збіркою пісень із доданим до неї компакт-диском. Неля Миколаївна вміє давати крила як власним віршам, так і поетичним творам інших авторів. Тож недарма нова збірка має назву «Летять пісні від краю і до краю». Її презентація відбулася 12 листопада 2015 року в читальному залі Кам’янець-Подільської центральної міської бібліотеки.

1280 сторінок про 28 років

Не так давно доктор мистецтвознавства Наталія Урсу та кандидат мистецтвознавства Іван Гуцул порадували нас першою монографією про життя та творчість видатного подільського художника-педагога Володимира Гагенмейстера. Не спливло й півроку, як в Опішні на Полтавщині з’явилася ще одна книга, значну частину якої присвячено Володимирові Гагенмейстеру та очолюваній ним Кам’янець-Подільській художньо-промисловій школі. Це монографія кандидата історичних наук Людмили Овчаренко «Кам’янець-Подільський осередок гончарної освіти в України (1905—1933)» в серії «Гончарні школи України». Якщо перша монографія має 224 сторінки, то Овчаренко в Опішні зуміла розмахнутися на 1280 сторінок. Наклад в обох видань однаковий — по 200 примірників.

Чому Кам’янець тільки третій?

Восени 2015 року побачила світ монографія історика з Хмельницького Сергія Єсюніна про міста Поділля у другій половині XIX — на початку XX століття. Її ґрунтовною базою стала кандидатська дисертація дослідника «Міста Подільської губернії у другій половині ХІХ — на початку ХХ століття: соціальна інфраструктура, адміністративний та економічний аспекти», захищена чотири роки тому на засіданні спеціалізованої вченої ради в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка (науковий керівник — доктор історичних наук, професор Лев Баженов). До речі, Лев Васильович виступив і науковим редактором монографії.