Російський поет Костянтин Миколайович Батюшков, який у другій половині 1815 року перебував на військовій службі в Кам’янці-Подільському, в другій половині 1816 року написав «Воспоминание мест, сражений и путешествий», де чимало місця приділив місту над Смотричем.

У Кам’янці-Подільському одна з вулиць Старого міста — Старобульварна — до сьогодні нагадує нам про запроваджене ним у місті над Смотричем на початку далеких 1830-х маленьке зелене диво — бульвар. Мова йде про Федора Луб’яновського (1777—1869), який у 1831—1833 роках обіймав у Кам’янці-Подільському високу посаду подільського цивільного губернатора.

Про доярку із села Цвіклівці, Героя Соціалістичної Праці Марію Латюк (1924—1995)

Марія Савіна (1854—1915) - видатна російська актриса, яка з 1874 року працювала в знаменитому Александринському театрі в Петербурзі, була його примою (першою актрисою). Як відомо, Марія Гаврилівна Подраменцова (таке її справжнє прізвище) народилася в Кам’янці-Подільському, де її батько викладав у місцевій гімназії. Проте вже 1860 року, коли Марії було всього шість років, Подраменцови назавжди покинули місто над Смотричем. Сьогодні детальніше розповімо про батьків актриси та про її романтичні взаємини з великим російським письменником Іваном Тургенєвим.

«І сьогодні, через півстоліття, він перед очима — високий, худий, з орлиним профілем, аристократичною зовнішністю. Строгий погляд сірих очей дивно контрастує з привітним і м’яким виразом обличчя, що випромінює доброту. Він міг слухати так, як може слухати істинний інтелігент, коли співбесідник відчуває щиру повагу до себе і до своєї думки. Та він і був справжнім інтелігентом, які часто народжуються в сільських глибинках…»

Так колишні студенти фізмату Кам’янець-Подільського педінституту Вадим Яшков і Олена Пожар (Яшкова) охарактеризували свого викладача Георгія Раздимаху (1903—1980) — доцента, співавтора навчального посібника для студентів «Астрономія».

У Ханти-Мансійському автономному окрузі, що в Тюменській області Росії, є Аржановське нафтове родовище. Названо його на честь уродженця Кам’янця-Подільського Фелікса Аржанова. Ким він був і чим прославився — сьогоднішня наша розповідь.

Про нього немає жодного рядка ні в «Українській Радянській Енциклопедії», ні в «Енциклопедії Українознавства». І все ж український зоолог Петро Бучинський (1852 — 1927) залишив помітний слід і як дослідник природи, і як організатор природодослідників і природолюбів, і як педагог. Відрадно, що на зорі незалежності України подоляки активно згадали про свого славного земляка. Так, 12 лютого 1993 року в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (нині Подільський державний аграрно-технічний університет) встановлено дві персональні стипендії імені Бучинського для студентів зооінженерного факультету та факультету ветеринарної медицини, а 10 листопада 1993 року запроваджено щорічну Хмельницьку обласну премію імені Бучинського в галузі природоохоронної роботи та популяризації екологічних знань.

Для російського інтелектуала Євгенія Гінзбург — це авторка книги спогадів «Крутий маршрут», мати письменника Василя Аксьонова. Але була ще одна Євгенія Гінзбург — легенда подільської філології, сторіччя з дня народження якої відзначалось рівно рік тому - 21 вересня минулого року.

Із Кам’янцем-Подільським перетнулася доля багатьох непересічних особистостей. Серед них був і Григорій Мачтет — свого часу надзвичайно популярний письменник, а сьогодні, на жаль, майже забутий.

Серед уродженців Кам’янця-Подільського було чимало тих, хто прославився як лікар, чиї імена назавжди вписано в історію розвитку медицини. Це, зокрема, Вікентій Смідович (батько російського письменника Вікентія Вересаєва), хірург Едмунд Фаренгольц, народник Костянтин Лозина-Лозинський, Борис Котелянський (прототип головного героя повісті «Жид» Дмитра Маміна-Сибіряка), творець радянської школи ортопедів-травматологів Карл Вегнер, Юлій Манасевич (особистий лікар генерала Олексія Брусилова), санітарний лікар Антон Смідович, Людвіг Малиновський (його іменем названо одну з вулиць Вінниці), лікар і письменник Валер’ян Захаржевський, санітарний статистик Євген Солтиський, гігієніст Володимир Підгаєцький (засуджений у сфабрикованій справі «Спілки визволення України»), хірург Дмитро Бабляк (Лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки).

Але найбільших висот серед тих уродженців міста над Смотричем, хто обрав своєю стезею медицину, досяг Аполлон Білоус. Уже в 40 років він став доктором медичних наук, а згодом членом-кореспондентом Національної академії наук України.