Форма входу |
|
Оголошення сайту |
За останній місяць, нових оголошень не опубліковано _________________
Усі оголошення >>
|
|
У розділі матеріалів: 593 Показано матеріалів: 441-450 |
Сторінки: « 1 2 ... 43 44 45 46 47 ... 59 60 » |
Найцентральніша староміська вулиця Кам’янця-Подільського з найоригінальнішою народною назвою. Так з повною підставою можна сказати про Домініканську, яку ще називали вулицею Трьох хлібів. |
Найлегше писати спогади журналістам. І навіть не тому, що вони майстерно володіють пером. Просто журналісти завжди залишають по собі датовані сліди — опубліковані в газеті матеріали. Тож досить узяти до рук підшивку рідного часопису за рік, погортати її — і за кожною статтею, твоєю чи твоїх колег, воскресне в пам’яті стільки яскравих деталей, що тільки бери папір і записуй. Або, адже прогрес не стоїть на місці, сідай за комп’ютер і вистукуй пальцями по клавіатурі.
Ці спогади розповідають, як два десятки років тому в Кам’янці-Подільському ставала на ноги перша в місті приватна газета «Подолянин». |
Про нього немає жодного рядка ні в «Українській Радянській Енциклопедії», ні в «Енциклопедії Українознавства». І все ж український зоолог Петро Бучинський (1852 — 1927) залишив помітний слід і як дослідник природи, і як організатор природодослідників і природолюбів, і як педагог. Відрадно, що на зорі незалежності України подоляки активно згадали про свого славного земляка. Так, 12 лютого 1993 року в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті (нині Подільський державний аграрно-технічний університет) встановлено дві персональні стипендії імені Бучинського для студентів зооінженерного факультету та факультету ветеринарної медицини, а 10 листопада 1993 року запроваджено щорічну Хмельницьку обласну премію імені Бучинського в галузі природоохоронної роботи та популяризації екологічних знань. |
Коли 1960 року я пішов до першого класу, в нашій старенькій хаті на Підзамчі з благ цивілізації було всього три речі: настінний годинник із гирею, яку раз на добу треба було підтягувати, гасова лампа й радіо. Бабуся, яка мене ростила й виховувала, особливо любила три пісні — «Верховино, мати моя», «Подмосковные вечера» та «Русская красавица», тож я, зачувши їх по радіо, негайно мав покликати бабусю, якщо вона поралася по господарству. Електрика в нас з’явилася в листопаді 1964 року, коли ми з бабусею перебралися до недобудованої нової хати. Воду брали в долині з Маріїнського ручаю на березі річечки Дібрухи, аж доки 1966 року на нашій вулиці не проклали водогін і не з’явилися водонапірні колонки. |
В одному з подвір’їв, що на вулиці Успенській у Старому місті Кам’янця-Подільського, під скелею притулилася невеличка природна тераса. Захищена від стороннього ока, вона відкриває перед вами неповторні кам’янецькі краєвиди. Майже поруч угорі тягнеться потужний Гловерівський мур, внизу баштами, барбаканом чарує Руська брама, навпроти — через каньйон Смотрича — розкинулися Руські фільварки. А на заході сяє у вечірньому небі величава Стара фортеця. «Рай для художників», — подумалося мені. |
Пісня «Где музыка берёт начало» композитора Євгена Крилатова та поета Юрія Ентіна з дитячого фільму 1987 року «Чехарда» стала доволі популярною. Її досі можна почути у виконанні дітей — як солістів, так і хорових колективів. Пропоную свій варіант пісні українською мовою. |
Сьогодні місцеве самоврядування в Кам’янці-Подільському здійснюється через міську раду та її виконавчий комітет (міськвиконком). Очолює обидва органи міський голова. Добре відомий кам’янчанам і чотириповерховий будинок у центрі міста (майдан Відродження, 1), в якому депутати міської ради збираються на сесії та засідання комісій, в якому постійно працюють міський виконавчий комітет, його відділи та управління. А як виглядало самоврядування в місті над Смотричем 100—150 років тому? |
Для російського інтелектуала Євгенія Гінзбург — це авторка книги спогадів «Крутий маршрут», мати письменника Василя Аксьонова. Але була ще одна Євгенія Гінзбург — легенда подільської філології, сторіччя з дня народження якої відзначалось рівно рік тому - 21 вересня минулого року. |
Леонід Утьосов в одній з інтермедій жартома переконував співрозмовників, що джаз народився в Одесі. Ми не станемо, беручи приклад із Леоніда Осиповича, переконувати читачів, що джаз народився в Кам’янці-Подільському. Проте кам’янецькі любителі джазу чудово знають, що в місті над Смотричем народився один із найкращих сучасних майстрів джазу Михайло Альперін. |
Із Кам’янцем-Подільським перетнулася доля багатьох непересічних особистостей. Серед них був і Григорій Мачтет — свого часу надзвичайно популярний письменник, а сьогодні, на жаль, майже забутий. |
|
|
Свіжина |
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус
Доброго дня, хто може показати на
Скажите пожайлуста а где хранится виньет
да... мне бы такая штуенция не помешала
|
Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|