22 жовтня Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка відзначатиме 95-річчя. Серед тих, хто працював у ньому, була й видатна українська громадська, культурно-освітня діячка й педагог Софія Русова (1856—1940). 7 березня 1922 року газета «Свобода», що видавалася (і, на щастя, досі видається) в США, назвала 66-річну Софію Федорівну «бабусею української революції». На жаль, прихід більшовиків у Кам’янець у листопаді 1920 року не посприяв ні плідній праці самого університету, ні педагогічній діяльності Русової. Спогади Софії Федорівни про цей нелегкий період у житті навчального закладу вперше було опубліковано наприкінці 1921 року у Варшаві «Українською трибуною» (детальніше про це в нашій статті «Коли в університет прийшли більшовики…»). Тож не дивно, що в Русової виникло нестримне бажання втекти з кам’янецького більшовицького «раю» на Захід. Це їй вдалося тільки з третьою спроби. Тож у «Свободі» від 7 і 8 березня 1922 року з’явилися «Спомини біженки» за підписом професора Кам’янецького державного університету Софії Русової. Опрацьовані, вони увійшли до її книг «Мої спомини», опублікованої 1937 року у Львові, та «Мемуари. Щоденник», виданої 2004 року в Києві. Тож зазирнемо до цих публікацій.