Чт, 20.06.2019, 15:43
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Туризм » На мапі Кам'янця

Будзей О. Замковий міст: гіпотези, легенди, міфи…
Продовжимо розповідь про Замковий міст у Кам’янці-Подільському, розпочату в статті «Якби Аполлінер мешкав на Карвасарах».

МІСТ, ЩО ЗБУДУВАВ АПОЛЛОДОР

У пошуках аналогів Замкового мосту київські архітектори-реставратори Євгенія та Ольга Пламеницькі звернулися до колони Траяна в Римі, що вкрита барельєфними зображеннями війн цього імператора. На одному з рельєфів показано п’ятипрогінний міст, перекритий дерев’яними арковими фермами. Дослідники багатьох країн світу вважали, що це зображення мосту через Дунай в околицях Дробети (нині румунське місто Дробета-Турну-Северин), який 105 року збудував архітектор Аполлодор на замовлення імператора. Пламеницькі вперше звернули увагу на цілковиту невідповідність зображення натурним залишкам Дунайського мосту і на дивовижну подібність зображення на кам’янецький Замковий міст.
Міст на колоні Траяна в Римі

Гіпотезу щодо давньоримського походження мосту підтримав польський фахівець із римського мостобудування доктор-інженер Януш Римша.

Міст через Дунай, за даними натурних досліджень та обмірів, виконаних у ХІХ столітті Поповічіу, а також за описом Діона Кассія (ІІІ століття), становить 21-прогінну конструкцію. Його довжина 3570 стоп (1050 метрів), розмір прогону між осями — 170 стоп (50,32 метра), товщина пілонів (по фасаду) — 50 стоп (14,8 метра). Пілони виконано з каменя, а підтримкову конструкцію — з дерева, у вигляді аркових ферм.

Визначення розмірів моста на колоні Траяна ґрунтується на вирахуванні висоти перил, рівної 4 стопам (1,2 метра). Відповідно до неї визначено головні розміри моста: довжина — 52,7 метра (довжина основної частини — 38,5 метра), розмір прогону між осями — 26 стоп (7,7 метра), товщина пілонів (по фасаду) — 7 стоп (2,1 метра). Розміри зображеного моста майже в сім разів менші від розмірів реального моста, тож, зазначають Ольга Пламеницька та Януш Римша, міст, представлений на колоні Траяна, ніяк не може бути мостом через Дунай.

Замковий міст у Кам’янці має такі розміри: довжина основної частини — 39 метрів, середній розмір прогону між осями — 7,8 метра, товщина пілонів (по фасаду) — 2,1 метра. Ідентичність цих розмірів із відповідними розмірами моста на колоні дала Пламеницьким підставу застосувати в графічній реконструкції Замкового мосту конструктивне рішення підтримкової конструкції прогонів з арковими фермами, показаними на колоні Траяна, ідентифікувати міст на колоні Траяна як Замковий.

Як зазначають дослідниці, факт появи кам’янецького моста на колоні Траяна може свідчити про важливу історичну роль Кам’янця й усього обширу Середнього Подністров’я в перших століттях нашої ери. У свою чергу такий висновок вказує, що необхідно переглянути дотеперішні погляди на спосіб і шлях просування римських легіонів під час Траянових воєн.

А АРХЕОЛОГІЯ МОВЧИТЬ

Запропонована Пламеницькими, підтримана Янушем Римшою та краєзнавцем Тарасом Дишкантом версія про давньоримське походження Замкового мосту викликала широку дискусію.

Розглядаючи проблему Замкового мосту, Іван Гарнага зазначив, що міст конче потрібний був ще в середині першого тисячоліття, бо щоразу, коли авари чи інші кочовики наближались до града, всі жителі Кам’янця кидалися під захист міцних укріплень на мисі. Дослідник зазначив, що «дістатись до мису за лічені хвилини можна було при наявності мосту, тож, певно, його уже тоді було споруджено, але не з дерева, а з каменю, бо навіть дубові опори на голій скелі стояти не можуть». Проте, за словами Гарнаги, тоді слов’яни складні споруди (як, наприклад, мостові опори з каменя), не будували, вони навіть укріплення зводили із землі й дерева. Поставивши запитання «Хто допоміг кам’янецьким правителям-патріархам спорудити перший у цьому краї міст із кам’яними опорами?», дослідник прийшов до такого висновку:

«Швидше всього цю роботу виконали місцеві умільці (можливо, придунайські даки) під керівництвом полонених римських чи грецьких будівельників. Майстерно виконана кладка пілонів (опор) Замкового мосту ввела теперішніх дослідників історії споруди в оману. Бо грецький (чи римський) спосіб мурування будівельники багатьох західноєвропейських країн, навіть скандинавських, використовували ще протягом багатьох століть. Спорудження Замкового мосту треба було датувати не ІІ, а V чи VІ століттям. Але це лише припущення, бо для встановлення точної дати будівництва мосту не вистачає відповідних археологічних матеріалів».

Чисто в теоретичній площині розглянув питання про Замковий міст дослідник фортифікації Кам’янця-Подільського Ігор Данілов. На погляд історика, якщо виходити з того, що на кам’янецькому півострові міг розташовуватися (чисто теоретично) римський військовий табір, то при цьому міст на півострів був не просто потрібний, а життєво доконечний:

«З одного боку, височіючи над місцевістю, він міг бути самостійним укріпленням, з другого — давав змогу провести загін, не ламаючи його ладу, в бік чистого поля (теперішнього Підзамча). Шляхів обабіч півострова, очевидно, не було. З тих же таки тактичних міркувань. А якщо вони й існували раніше, то їх могли знищити, прокладаючи дорогу через міст. До речі, той давній міст потребував не так уже й багато часу та матеріалів для будівництва, оскільки не був схожий на теперішній суцільнокам’яний моноліт, а мав вигляд п’яти мурованих опор — пілонів з дерев’яними прогонами, які в разі потреби можна було підняти або спалити, блокувавши дорогу до табору на півострові з боку поля. Чи могли римські військові загони самостійно збудувати такий міст — питання більш ніж риторичне. Римські військово-інженерні служби досконало володіли прийомами фортифікації, що передбачали муроване будівництво».

Андрій Задорожнюк (нині кандидат історичних наук) у статті з промовистою назвою «Навіщо будувати міст на пустинний півострів?» писав: «Відомо про надзвичайно бюрократичну машину в римському суспільстві, де зведення такої складної гідротехнічної споруди мало б залишити документальні підтвердження. І головне — необхідність будівництва кам’яного мосту на пустинний скелястий півострів. Відповіді на це основне, на нашу думку, питання не знаходимо у творців дако-римської концепції».

Іон Винокур і Микола Петров назвали фантастичними запропоновані Пламеницькими перший і другий будівельні етапи мосту, оскільки немає об’єктивних історичних і археологічних свідчень про функціонування мосту в ІІ—ІІІ століттях, незрозуміло, звідкіля автори «брали для датування будівельні зразки розчинів, що використовувалися для мурувань пілонів і нижніх арок мосту».

В ЯМІ, ДЕ НІХТО ДНА НЕ ДІСТАЄ

 Замковий міст обріс численними легендами. Одну з них — «Відьмар з-під Турецького моста» — записала фольклористка Тамара Сис. Вона її чула ще в ранньому дитинстві від своєї бабусі Ганни Семик.

Тамара Сис

Легенда розповідає, що старий відьмар допомагав туркам своїми чарами, коли вони йшли на Кам’янець. Коли ж через 27 років туркам довелося покидати Кам’янець, вони не встигли вивезти всього награбованого. За наказом відьмара турки зробили здоровенну дубову діжку, просмолили її та зсипали в неї золото, коштовне каміння. Опинилася діжка під Турецьким мостом — «під водою в тій ямі, де ніхто дна не дістає». Сторожує діжку відьмар і чекає того часу, коли турки по золото прийдуть. Є тільки один спосіб підняти діжку. Коли на Великдень піп уперше заспіває в церкві «Христос Воскрес», то всі відьми та відмарі на якусь мить втрачають силу. В цей момент сміливцеві треба скочити у воду із Замкового мосту та притримати відьмара за бороду, тоді «вода сама на берег діжку із золотом викачає».

Інша легенда розповідає, що награбоване золото та срібло турки везли на возах і каретах через Замковий міст. В однієї з карет раптом відвалилося колесо — і вона з мосту впала у Смотрич. Турки не змогли її витягти. Один картограф, який був свідком цієї події, занотував місце, куди впала карета. Серед турків був чарівник, який зачарував скарб, щоб він тільки туркам у руки дався, коли вони повернуться. Але старі люди кажуть, що є дні, коли закляття не діє. Також ходять по Кам’янцю чутки, що турки обіцяли винагороду за знайдене золото. Тоді вони своїм коштом повністю відбудують Старе місто, а людину, що знайде карету, забезпечать на 10 поколінь наперед.

Повіривши в легенду, влітку 1990 року троє кам’янчан стали шукати скарб під Замковим мостом. Для цього навіть русло Смотрича змінили. Нічого не знайшли, тільки ледь екскаватора не втопили.

Турки, які покидали Кам’янець, захоплений ними скарб, Замковий міст, через який вони «з возом побігли», фігурують у щедрівці «Ой над полем над Поповим зіронька сіяє…», яку записала кам’янецька фольклористка Олена Аліксійчук.

ІЗ МОТУЗКОЮ НА ШИЇ

Юрій Хмельницький

Існує легенда, що на Замковому мосту закінчився земний шлях сина Богдана Хмельницького — Юрія. Турки двічі надавали Юрієві султанський фірман на звання гетьмана і «князя Сарматійського» з резиденцією в місті Немирів. 1685 року за доносом турки заарештували гетьмана-князя та привезли його в Кам’янець. Після короткого розслідування, яке відбулося в Ратуші на Польському ринку, Юрієві прямо на майдані накинули мотузку на шию та повели на Замковий міст. Там його задушили, а труп скинули в річку.

Документального підтвердження, що Юрія Хмельницького стратили в Кам’янці, немає. Історик Юрій Мицик зазначає: «Де і як було виконано вирок, невідомо. За одними даними, його задушили на Турецькому мості в Кам’янці-Подільському, за іншими — стратили в Стамбулі».

ПРЕМ’ЄР ІЗ-ПІД ЗЕМЛІ

Новітню легенду, пов’язану із Замковим мостом, повідав журналіст газети «Україна Молода» Михайло Бублик:

«Як відомо, Віктор Ющенко дуже цікавиться українськими древностями, і коли (ще в ранзі Прем’єра) відвідав Кам’янець, його серце не могло не стріпонутися від звістки про давньоримську пам’ятку. Він зажадав побачити її на власні очі, але для цього треба було знімати асфальт на проїжджій частині. Аби не заважати людям і машинам, Віктор Андрійович відправився на зустріч з історією вночі. А в цей час із Підзамча в напрямку своєї оселі вирушив один кам’янчанин… Інтелігент загалом, він у даному конкретному випадку «прийняв на груди» достатній обсяг рідини, після якої світ сприймається не зовсім адекватно. Отож він ступає на міст — аж раптом земля розверзається, з пекельного отвору б’є нестерпне світло, і перед ним, на відстані витягнутої руки, постає Прем’єр-міністр його країни. Якого він і в столиці міг побачити хіба що за тонованим склом урядового «Мерседеса», що летить зі швидкістю винищувача. А тут — у маленькому містечку, навіть не в обласному центрі…»

В ОБІЙМИ ЛЮБИХ КАРВАСАР

Чимало поетів писали про Замковий міст. Так, український поет Іван Кулик, який від травня 1921 року до травня 1922 року працював секретарем повітового комітету КП(б)У в Кам’янці-Подільському, згадав Замковий (Турецький) міст у вірші «Артьомовка Шура», написаному 1922 року в Харкові:
А коли Палій через границю
Продирався, скаженіючи від злості, —
Ми з тобою вдвох із рушницями
Всю ніч на Турецькім мості.
Згадав Замковий міст і поет празької школи, уродженець Кам’янця-Подільського Микола Чирський у вірші «Кам’янець на Поділлі», написаному 1928 року в Ужгороді:
Готовий скочить прямо з мосту
в обійми любих Карвасар.

Поет-сатирик Віталій Нечитайло новітні пошуки золотої карети під Замковим мостом відобразив у гуморесці «Золота карета», яка увійшла до однойменної збірки, виданої 2002 року:
П’ять прожекторів могутніх
з понтонного полку
так світили, що за милю
було видно голку.
Та на дні, окрім каміння
і рака старого,
що пролежав сотню років,
не було нічого.
Відштовхнувшись від дако-римської гіпотези про заснування Кам’янця-Подільського, поет Іван Васильчук написав сонет «Раби Траяна будують міст» (первісна назва — «Раби будують міст у Кам’янці»), який починається так:
Сповиті гнівом, сповнені журби,
Повержені могуттю у двобої,
З каньйону Смотрича, з ріки прудкої
Підводять міст знесилені раби.
Вірш Клавдії Грубляк «Кам’янцю древній, колиско моя» з її першої збірки «Калиновий спів», покладений на музику Миколою Мельником, став піснею. Її перший куплет звучить так:
Бачу осені барви ясні,
Міст Турецький мене привітає.
Лихоліття минулого дні
Скелям Смотрич-ріка нагадає.
Цікавий образ Замкового мосту, насичений історичними паралелями, створив поет Іван Покотило у вірші «Фортеця серця»:
На Турецькому мості —
Кам’янчани і гості,
Наче кожен шукає,
Що колись тут забув:
Чи — Варшава, чи — Вільнюс,
Чи — Москва, хоч повільно,
Навіть Київ, — хай вільний, —
І, звичайно, Стамбул.

БІЛЬШОВИКИ З ЛІХТАРЯМИ

Не раз згадується Замковий міст, водоспад під ним у трилогії Володимира Бєляєва «Стара фортеця». Зокрема, в епізоді, коли головний герой проводжає Галю на Видрівку, письменник називає Замковий міст фортечним: «Кінчалися скелі, почався фортечний міст» (герої йшли внизу берегом Смотрича). І далі: «За високим кам’яним мостом, що сполучає місто із Старою фортецею, глухо шумів водоспад». В іншому епізоді Куниця мріє: «Ось буде темна-темна ніч — ані зірочки на небі, ні місяця, — тоді вийдуть усі більшовики з ліхтарями з підземного ходу й петлюрівців у полон позабирають, а самого Петлюру з фортечного мосту у водоспад кинуть».

ЧЕРЕП ЮРІЯ?

Роман Федорів написав історичну повість «Турецький міст», яка завершується вставною новелою про Юрія Хмельницького (твір побачив світ 1990 року у Львові у видавництві «Каменяр»). У «Книжці пережитого» Федорів зазначив: «…Мотив трагедії Юрася Хмельницького виник у мене в Кам’янці-Подільському, коли я з дружиною гостював у викладача Миколи Скорського. Якось, блукаючи, я помітив серед галуззя, соломи і різного сміття людський череп. Я взяв його, і чомусь раптово спало мені на гадку, що череп належав нещасному Юрасю Хмельницькому, якого, за переказами, турки зашили в мішок і кинули з моста у Смотрич…»

Роман Федорів

В одному з інтерв’ю журналіст поцікавився: «А правда, що Ви тримаєте вдома череп Юрія Хмельницького? Колись Хмельницького захопили турки і кинули в Кам’янці-Подільському з моста в річку, а Ви, кажуть, знайшли на тому місці його череп».

Письменник відповів так: «Ну, я череп справді знайшов, але хто би міг довести, що це череп Юрія? У тій річці під Кам’янцем було втоплено не одного чоловіка, не одного козака і турка. Власне, звідси я і почав писати «Турецький міст» і розділ про Юрася, бо я знайшов той череп на березі. Якби в мене був час і можливості, я би написав модерний роман про Юрася. Цей трагедійний чоловік вартий уваги молодої літератури. А череп можна знайти будь-де. Я лишив той череп у музеї в Кам’янці-Подільському».

«НЕМАЄ ПАТРІОТИЗМУ ВЗАГАЛІ, Є РАДЯНСЬКИЙ ПАТРІОТИЗМ»

Про Турецький міст Роман Федорів веде мову і в романі «Єрусалим на горах» (1993), який 1995 року було відзначено Шевченківською премією. Один із героїв твору — художник Василь Бережан — розповідає, як він першокурсником їздив у Кам’янець-Подільський зі студенткою Наталеною Шутько:

«А ще ми їздили до Кам’янця-Подільського, стояли на Турецькому мості й дивилися вниз на ліниву течію Смотрича… і в дзеркалі лінивої ріки моя Наталена побачила на дні козака, що лежав, підклавши під голову камінь. Вона його «побачила» і нічого не вдієш. «То Василику, — шептала мені, — Юрасько Хмельниченко лежить… той Юрасько, що його турки, кинувши з цього моста, втопили». Ніхто, до речі, теж достеменно не посвідчить, як воно насправді діялося з Юрасем Хмельницьким, існує така легенда… існує тайна і тільки. «Хіба тобі цього мало?» — запитувала Наталена й сині її очі ще більше синіли».

Ставши художником, Василь Бережан намалював картину «Роздуми про Турецький міст», яку «вирішив по-сучасному, вклавши в неї трагедію моєї землі, що, зрештою, Турецький міст у Кам’янці-Подільському, стара фортеця, охоплена пожежею хатина проглядаються через порожнечу очниць черепа… черепа, може, Юрася Хмельницького».

Виставлену на обласній виставці картину піддав гострій критиці «відомий у Львові мистецтвознавець Клим Вихрест-Горишко». У статті «Куди дивляться мертві очниці?» він прямо запитував: «Навіщо художник В. Бережан витратив на сумнівний за ідейним звучанням твір, який міг і повинен був використати свій талант у кращих цілях?».

Цей епізод із роману перегукується з тією критикою, якій було піддано самого Романа Федорова за повість «Турецький міст». Зокрема, Микола Шамота у статті «За конкретно-історичне відображення життя в літературі», опублікованій 1973 року в журналі «Комуніст України», розглядаючи повість «Турецький міст», дорікав письменникові: «Бути патріотом — значить не лише пишатися багатством і красою своєї землі, а й творити це багатство і цю красу. Немає патріотизму взагалі, є радянський патріотизм».

Автор: Олег Будзей



Дивіться також:

Категорія: На мапі Кам'янця | Додав: OlegB (29.10.2013)
Переглядів: 1215 | Коментарі: 1 | Теги: замковий міст, Федорів, римляни, Пламеницька, Будзей, Траян, хмельницький, Сис, турецький міст | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1 KamPod   (02.11.2013 15:44)
Ось це порівняння мене здивувало:
Цитата
Визначення розмірів моста на колоні Траяна ґрунтується на вирахуванні висоти перил, рівної 4 стопам (1,2 метра). Відповідно до неї визначено головні розміри моста: довжина — 52,7 метра (довжина основної частини — 38,5 метра), розмір прогону між осями — 26 стоп (7,7 метра), товщина пілонів (по фасаду) — 7 стоп (2,1 метра).

і
Цитата
Замковий міст у Кам’янці має такі розміри: довжина основної частини — 39 метрів, середній розмір прогону між осями — 7,8 метра, товщина пілонів (по фасаду) — 2,1 метра. Ідентичність цих розмірів із відповідними розмірами моста на колоні дала Пламеницьким підставу застосувати в графічній реконструкції Замкового мосту конструктивне рішення підтримкової конструкції прогонів з арковими фермами, показаними на колоні Траяна, ідентифікувати міст на колоні Траяна як Замковий.

Разюча подібність:
- довжина основної частини — 38.5м у Траяна та 39 метрів у нашого мосту :shock:,
- середній розмір прогону між осями — 7,7м у Траяна та 7,8 метра у нашого мосту :shock:,
- товщина пілонів (по фасаду) — 2,1м у Траяна і стільки ж 2,1 м у нас:shock:.
Не думаю що старих мостів з такими параметрами багато, чи взагалі хоча б два таких було. Віра у римськість мосту має підстави як я бачу evrika .

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Проект "Мандруємо вулицями" [21]
Пішохідні маршрути [31]
Водний туризм [6]
Велотуризм [5]
Туристичні поїздки [19]
Спелеотуризм [9]
Маршрути Тетяни Недрі [6]
Визначні місця краю [20]
На мапі Кам'янця [25]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz