Пісня «Где музыка берёт начало» композитора Євгена Крилатова та поета Юрія Ентіна з дитячого фільму 1987 року «Чехарда» стала доволі популярною. Її досі можна почути у виконанні дітей — як солістів, так і хорових колективів. Пропоную свій варіант пісні українською мовою.

Можливо, і ви звернули увагу на такий обмін репліками за обіднім столом: «Присунь же ближче цю тарілку до себе». — «А мені і так зручно діставати». Це зійшлися дві людини з протилежними полюсами: перша має схильність пристосовувати світ до себе, а друга — навпаки: здебільшого сама пристосовується до світу.

Напевно, такі характеристики можуть бути справедливими і до народів. І, скажімо, росіян ми віднесемо до першого типу, а українців — до другого...

Сьогодні думки кожного українця рояться довкола Сходу. Точніше, навколо кількох міст і районів двох східних областей — Донецької та Луганської. Гинуть українські воїни — молоді славні хлопці з різних куточків України. Гинуть ті, які іменують себе ополченцями, — як місцеві, так і ті, що приїхали заради грошей чи з ідейних міркувань із сусідньої Росії. Руйнуються будинки, мости, залізниці, занепадає розвинена інфраструктура. Нагнітають ненависть засоби масової інформації, які досить часто стають засобами дезінформації. Заради чого?

Чи знаєте ви, що першим, хто українською мовою видав науково-популярну працю про марсіян, був географ Володимир Ґеринович, який згодом, у 1923—1928 роках, працював ректором Кам’янець-Подільського інституту народної освіти? Брошура Володимира Олександровича «Жителі Марса» побачила світ ще 1911 року. Через три роки її перевидали в Канаді. Згадали ми про Ґериновича неспроста: 22 листопада виповнюється рівно 130 років від дня його народження.

Як відомо, паліндроми — це слова або вислови, які читаються однаково як зліва направо, так і справа наліво. Щодо слів-паліндромів, то їх в українській мові не так уже й багато (для прикладу: око, піп, наган, Пилип, Натан, Алла, вибив, вижив, вимив, випив, вилив, вишив). Щодо змістовних фраз, то на пам’ять спадає: «Я несу гусеня».

Звісно, придумати змістовний і яскравий паліндром не так-то просто. Але при належному старанні можливо. Не розкриватиму всіх секретів праці паліндроміста, але на прикладі двох паліндромів покажу, як вони творяться.

У сузір’ї талантів, що подарував світові Кам’янець-Подільський, однією із найяскравіших була зірка шахіста Леоніда Штейна (1934—1973). Міжнародний гросмейстер, заслужений майстер спорту СРСР, триразовий чемпіон СРСР, переможець найпрестижніших міжнародних турнірів — ось далеко не повний перелік досягнень Леоніда Захаровича. На жаль, нашому землякові не виповнилося і сорока, коли він покинув цей світ. Тому спортивні журналісти часто говорять про нього як про яскравий метеор, що пронісся шаховим небосхилом і раптово згас. Штейн був одним із найсильніших шахістів світу, який, якби не раптова смерть, міг би стати навіть і чемпіоном світу. Адже в безкомпромісному меморіалі Олександра Альохіна, що відбувся 1971 року в Москві, де грали чемпіон і три екс-чемпіони світу, саме Леонід Штейн поділив перше місце з Анатолієм Карповим, який через чотири роки став дванадцятим чемпіоном світу.