Вс, 16.06.2019, 10:57
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Культура

Коли Даль відвідав Чорнокозинці?
У творчості російського письменника й словникаря Володимира Даля (1801—1872) знайшлося місце для розповіді не тільки про Кам’янець-Подільський (в автобіографічному оповіданні «Подолянка», вперше опублікованому 1839 року в журналі «Современник»), але й про три села тодішнього Кам’янецького повіту Подільської губернії. Це Чорнокозинці, Черче та Голенищеве. Сьогодні перше з цих сіл входить до Кам’янець-Подільського району, а два інші — до сусіднього Чемеровецького. Статтю про них — «Червоноруські перекази» — Володимир Іванович теж опублікував у журналі «Современник», але пізніше — аж у вересні 1856 року. Через п’ять років письменник включив «Червоноруські перекази» до першого тому свого восьмитомного зібрання творів.
 

Володимир Даль, 1830-і роки
 
Чорнокозинцям Володимир Іванович присвятив усього один абзац. У ньому він виклав легенду про князя Куріатовича (саме так подає автор це прізвище) та його сестру. Зазначимо також, що дещо змінилася в Даля й назва річки Збруч. Ось цей абзац (у перекладі українською мовою):
 
«На річці Сбруч, прикордонній між Росією й Австрією, на надзвичайно крутому й досить високому березі стоїть село Чорнокозинці, де видно понині залишки мурованого укріплення; направо від руїн цих, вгору по річці, є чудовий самородний міст завдовжки п’ять, а завширшки до чотирьох сажнів. З першого погляду здається досить імовірним, що укріплення охороняло й забезпечувало переправу, особливо якщо припустити, що річка Сбруч, як і запевняють місцеві жителі, тепер обміліла, але колись здіймалася набагато вище. Місцевий переказ каже, що це залишки замку князя Куріатовича. Він жив тут із сестрою своєю, дівицею. Під час татарського набігу, коли замок захоплений був зненацька, князь змушений був тікати підземними ходами та сховатися в ущелинах Сбруча. Про подальшу долю його нічого більше не відомо; але один старий, з місцевих жителів, вважав, що він пішов у Польщу. Сестра князя Куріатовича, лякаючись татар, утекла через описаний нами самородний міст за Сбруч, у Галичину, забрала із собою значне багатство, побудувала недалеко, в глухому лісі, кам’яну церкву з келією, де до кінця днів своїх молилася про зниклого безвісти брата. Кажуть, що тамтешні селяни вказують понині залишки цієї церкви».
 
Посилання (аж двічі!) на думку місцевих мешканців свідчить, що Даль був у Чорнокозинцях. Але коли саме? Це, очевидно, 1831 рік, коли на Поділлі набрала сили епідемія холери, а військовий лікар Володимир Даль підключився до боротьби з нею.
 
Краєзнавець Анатолій Сваричевський (1930—2014), який 2000 року опублікував у матеріалах X Подільської історико-краєзнавчої конференції велику статтю про Даля на Поділлі, зазначив, що Володимир Іванович перебував у наших краях менше ніж рік. Уточнити часові рамки праці Даля на Поділлі допоможе складений у липні 1858 року формулярний список про службу дійсного статського радника Володимира Івановича Даля. Цей документ ще 1898 року оприлюднив у Нижньому Новгороді місцевий історик-архівіст Олександр Садовський (1850—1926), але через малодоступність нижегородського видання його обминули увагою подільські краєзнавці.
 
У формулярному списку нас зацікавили два записи. Перший із них від 24 січня 1831 року: «Під час лютування холери в Кам’янці-Подільському завідував першою частиною міста» (перед цим, як засвідчує попередній запис, Даль недовго, від 5 грудня 1830 року, завідував лазаретом в Умані). Наступний запис, від 20 квітня 1831 року, сповіщає, що медичний департамент призначив Даля в Костромський піхотний полк молодшим лікарем, а також прикомандирував його до Каргопольського драгунського полку старшим лікарем.
 
Якщо перший запис добре відомий подільським дослідникам (наприклад, із виданої 1972 року в Москві книжки Майї Бессараб про Володимира Даля), то другий випав із поля уваги. А саме він засвідчує, що в Кам’янці-Подільському (отже, і на Поділлі) Даль пробув усього три місяці.
 
Варто взяти до уваги, що у формулярі дати подано за старим стилем. За сучасним календарем це будуть 5 лютого та 2 травня 1831 року. Думаємо, що Даль зміг відвідати села на Збручі тільки тоді, коли в Кам’янці-Подільському, де він завідував першою частиною, епідемія згасла. Тож найімовірніше, що Володимир Іванович побував у Чорнокозинцях у квітні 1831 року.

 

Володимир Даль на українській марці 2004 року


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Культура | Додав: OlegB (29.11.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 363 | Коментарі: 2 | Теги: Чорнокозинці, Легенда, Збруч, Володимир Даль | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 2
0
1 KamPod   (05.12.2015 21:00)
Цікава розвідка про часові рамки перебування Даля в нашому місті. І легенда неординарна досить. Цікаво тільки Даль сплутав прізвище литовського князя і назву річки. Дивно трохи, так як він асоціюється з ретельним збирачем фольклору і укладачем словника. Принаймні Тичинова поезія з шкільних років це навіює "Збирайте,  як  розумний  садівник, Достиглий  овоч  у  Грінченка  й  Даля..."

0
2 OlegB   (06.12.2015 01:03)
Вірш не Тичини, а Рильського

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz