Вт, 25.06.2019, 13:39
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 8 січня

8 січня

Цього дня колись:

1920 рік. До Кам’янця-Подільського прибув новий польський начальник (довудца) повіту й міста — капітан Мар’ян Оцеткевич. Він наказав негайно очистити для нього помешкання українського губерніального комісара Поділля. Протест щодо цього головноуповноваженого уряду Української Народної Республіки Івана Огієнка успіху не мав.

1926 рік. Приміські села Мукша-Боришковецька (нині Кам’янка), яка входила до Маківського району, та Мукша-Китайгородська (нині Жовтневе), яка входила до Китайгородського району, віднесено до складу Довжоцького (нині Кам’янець-Подільського) району.

1961 рік. На Кам’янець-Подільському цукровому заводі вироблено першу продукцію.

1962 рік. Директором кабельного заводу в Кам’янці-Подільському став Дионисій Миколайович Ткачук. Очолював підприємство майже 11 років (до 11 грудня 1972 року).

1966 рік. Створено будівельно-монтажне управління «Цембуд» («Цементбуд») для будівництва Кам’янець-Подільського цементного заводу.

1974 рік. Президія Верховної Ради СРСР відзначила орденами та медалями 50 чоловік, що якнайкраще проявили себе під час будівництва Кам’янець-Подільського цементного заводу. За великі успіхи, досягнуті при виконанні соціалістичних зобов’язань із дострокового введення в дію заводу орденом Леніна нагороджено бригадира теслярів-бетонників БМУ «Цементбуд» Петра Єфремовича Столяра, орденом Жовтневої революції — бригадира монтажників Хмельницького спеціалізованого управління «Проммонтаж» № 70 тресту «Подільськпроммонтаж» І. К. Петрука. Орденом Трудового Червоного Прапора відзначено 9 чоловік, серед них і керівника Кам’янець-Подільського будівельно-монтажного тресту (у 1967—1974 роках) Володимира Семеновича Браташа. Орденом Дружби народів нагороджено 5 чоловік, орденом «Знак Пошани» — 12, медалями «За трудову доблесть» та «За трудову відзнаку» — по 11. Про відзначення будівників Кам’янець-Подільського цементного заводу Президією Верховної Ради Української РСР див. «Кам’янецький календар на 9 січня».

1991 рік. Композитор, художній керівник народного самодіяльного хору української народної пісні «Смотрич», уродженець села Врублівці Кам’янець-Подільського району Микола Петрович Мельник відзначив 25-річчя творчої діяльності авторським вечором у Кам’янець-Подільському міському Будинку культури.

1992 рік. Завідувачеві кафедри Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту, докторові сільськогосподарських наук, професорові Олені Семенівні Алексєєвій за заслуги у розвитку сільськогосподарського виробництва на основі широкого впровадження досягнень науки та економічних методів господарювання надано звання «Заслужений діяч науки та техніки України».

1999 рік. Єпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній (Махота) здійснив рукопокладення у сан священика Української православної церкви Київського патріархату Дмитра Богдановича Бельзецького (народився 28 травня 1970 року в Кам’янці-Подільському). Після цього отець Дмитро став настоятелем храму Святого Апостола Андрія Первозванного в Кам’янці-Подільському. Одночасно він працював журналістом: у 1996—2003 роках був заступником головного редактора газети «Фортеця», 2003 року став головним редактором газети «Народовладдя».

2015 рік. Лауреатом Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка в номінації «За найкращий художній твір» став Сергій Дмитрович Пантюк. Його відзначено за збірку поезій «Мовизна» (2014) та роман «Війна і ми» (2012). Дитинство та юність письменника пройшли в Кам’янці-Подільському. Тут він закінчив середню школу, філологічний факультет педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Сергій Дмитрович деякий час працював учителем у селі Підпилип’я Кам’янець-Подільського району.

Сергій Пантюк під час церемонії нагородження

 

Цього дня народилися:

1879 рік. У містечку Ічня на Чернігівщині народився (27 грудня 1878 року за старим стилем) Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище — Панасенко) — український письменник, педагог. 1919 року жив у Кам’янці-Подільському, написав тут оповідання «Про жидка Марчика, бідного кравчика», «Про козака Ося і москаля Ася». Помер 11 серпня 1932 року в Києві.

1888 рік. У селі Федварі (тепер село Підлісне Олександрівського району Кіровоградської області) народився (27 грудня 1887 року за старим стилем) Гнат Петрович Юра — український актор і режисер, народний артист СРСР (1940). Сценічну діяльність почав 1904 року в аматорському гуртку, в професійному театрі — з 1907 року (трупа С. Максимовича). У 1913—1914 роках грав у Руському народному театрі у Львові. Був актором і режисером київського «Молодого театру». 1 листопада 1919 року з іншими акторами цього театру (Марко Терещенко, Йона Шевченко, Юрковський) прибув до Кам’янця-Подільського. Роботи для них не було, актори голодували і мали намір емігрувати до Америки (про це писала газета «Україна»). 1920 року став одним із засновників створеного у Вінниці Нового українського драматичного театру імені Івана Франка (з 1923 року — у Харкові, з 1926 року — Київський український драматичний театр імені Івана Франка), який очолював до 1961 року (з 1954 року — з Мар'яном Крушельницьким). Цей театр до війни шефствував над Кам’янець-Подільським театром — і 1940 року Юра ставив у ньому вистави. У 1946—1961 роках був професором Київського інституту театрального мистецтва. Помер 18 січня 1966 року в Києві.

1937 рік. У селі Степанівка (нині Чемеровецького району Хмельницької області) народилася Галина Денисівна Гуменюк — українська вчена-зоотехнік, кандидат біологічних наук (1969), доктор сільськогосподарських наук (1996), професор (2006), лауреат Державної премія Української РСР у галузі науки й техніки (1985). Після закінчення школи працювала в селі Смотрич (від 1960 року — селище міського типу), яке тоді (до грудня 1962 року) було районним центром, спочатку секретарем прокуратури, а від листопада 1956 року завідувачем загального відділу районного комітету Ленінської комуністичної спілки молоді України. Заочно навчалася на зоотехнічному факультеті Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). 1959 року перейшла на стаціонарне відділення, а 1962 року закінчила виш, де стала працювати в навчально-дослідному господарстві на посаді зоотехніка з племінної роботи. У 1966—1969 роках навчалася в аспірантурі Української сільськогосподарської академії (у 1992—2008 роках — Національний аграрний університет, далі — Національний університет біоресурсів і природокористування України) на кафедрі відгодівлі сільськогосподарських тварин. Вивчала зміни біохімічних і морфологічних показників крові у свиней раннього відлучення та залежно від віку. 1969 року захистила кандидатську дисертацію і до лютого 1970 року працювала молодшим науковим співробітником у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті. Далі працювала в Українській філії Всесоюзного науково-дослідного інституту комбікормової промисловості (від 1992 року — Київський інститут хлібопродуктів) старшим науковим співробітником, завідувачем лабораторії якості сировини та готової продукції. Від 2001 року — завідувач кафедри стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції Національного аграрного університету в Києві.

 


Галина Денисівна Гуменюк

1939 рік. На Лемківщиці, в селі Незнайова Горлицького повіту Краківського воєводства (Польща), народився Василь Іванович Годич — кандидат фізико-математичних наук (1971), доцент (1973). Закінчивши аспірантуру, з 1 січня 1966 року почав працювати в Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Василь Годич є фахівцем у галузі математичного аналізу, його наукові інтереси стосуються теорії операторів у лінійних нормованих i гільбертових просторах. Кандидатську дисертацію «Спектральний аналіз бісиметричних операторів» захистив у січні 1971 року при Донецькому університеті. Видав двотомник «Елементарний адитивний аналіз»: перша частина — «Алгебраїчні і топологічні основи» (2000), друга частина — «Вступ до спектральної теорії» (2004). Співавтор (з Юрієм Гнатюком) навчального посібника «Лінійна алгебра» (2009).
 


Василь Іванович Годич


1962 рік. Народився Георгій Анатолійович Сухович — український педагог, кандидат педагогічних наук (2008). Працював директором Кам’янець-Подільського навчально-виховного комплексу № 8 у складі гімназії та загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів з українською та російською мовами навчання. 2008 року захистив кандидатську дисертацію «Моніторинг розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп’ютерних технологій». Працює науковим співробітником відділення моніторингових досліджень освітньої галузі Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України.


Георгій Анатолійович Сухович


1976 рік. У селищі міського типу Ярмолинці Хмельницької області народилася Інна Василівна Охота — педагог. Навчалася в Кам’янець-Подільській загальноосвітній школі № 9. Закінчила з відзнакою Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), а 2009 року — магістратуру. У 1999—2011 роках працювала вчителем початкових класів у загальноосвітній школі № 14. У 2011—2014 роках — директор загальноосвітній школі № 12 імені Любомира Дмитерка. Від 1 вересня 2014 року — директор навчально-виховного комплексу № 13 у Кам’янці-Подільському (попереднього директора НВК № 13 Валерія Петровича Кішка призначено заступником начальника Кам’янець-Подільського районного управління освіти, молоді та спорту).


Інна Василівна Охота

 

Цього дня відійшли у вічність:

1878 рік. У Санкт-Петербурзі помер (27 грудня 1877 року за старим стилем) Микола Олексійович Некрасов — російський поет. Народився 28 листопада (10 грудня) 1821 року в містечку Немирів Подільської губернії (тепер місто, один із районних центрів Вінницької області). Восени 1832 року 11-річний Микола Некрасов готувався стати учнем першого класу Ярославської гімназії. Для вступу потрібна була довідка про його народження та хрещення. По таку довідку батько Миколи, відставний майор Олексій Сергійович Некрасов, звернувся в Кам’янець-Подільський — в розташовану в цьому губернському місті Подільську духовну консисторію. 18 жовтня 1832 року потрібну довідку («выпись») консисторія видала. Цей документ дослідники життя поета виявили тільки 1939 року, а вперше факсимільне відтворення «выписи» опублікував 1949 року в томі «Литературного наследия», присвяченого Некрасову, дослідник його життя Олександр Попов. Ім’я Некрасова увічнено на мапі Кам’янця-Подільського. Щоправда, не в центрі, а на окраїні. На Підзамчі є вулиця Некрасова, яка відходить від однієї з трьох тутешніх магістралей — вулиці Папаніна. Поруч проліг ще один об’єкт на честь поета — провулок Некрасова.

Фрагмент кам’янецької довідки про народження й хрещення Миколи Некрасова

1944 рік. У США помер Айзик Рабой — єврейський письменник. Народився 15 листопада 1882 року в хасидській сім’ї в Завальському лісництві неподалік від села Завалля (нині Кам’янець-Подільського району), розташованого на річці Збруч. Там його батько був лісничим. Незабаром після народження дитини вся родина (батько Йосл-Хаїм, мати Хая-Рейзл і сини) перебралася в містечко Липкани Хотинського повіту сусідньої Бессарабської губернії. 1904 року Айзик Рабой переїхав до США. Спочатку оселився в штаті Нью-Джерсі. 1906 року під псевдонімом «Рубін» він дебютував оповіданнями на їдиші в нью-йоркській пресі. 1964 року перший роман Рабого «Пан Гольденбарг», опублікований 1914 року, і повість «Піонери в Америці» склали 19-й том монументального стотомного видання «Класичні зразки єврейської літератури».

1965 рік. У Києві помер Володимир Миколайович Сосюра — український поет. Народився 6 січня  1898 року (25 грудня 1897 року за старим стилем) на станції Дебальцеве (тепер Донецької області). У романі «Третя рота» розповів про своє перебування в Кам’янці-Подільському восени 1919 року  (див. «Кам’янецький календар на 6 січня»). 3—4 грудня 1940 року Володимир Сосюра з групою українських письменників (Петро Панч, Юрій Яновський, Андрій Малишко) відвідав Кам’янець-Подільський, читав вірші на літературних вечорах.

1994 рік. Померла Олена Олександрівна Ковнер (народилася 1916 року) — громадська активістка, автор численних публікацій (зокрема, з історії краю) у газетах «Прапор Жовтня» (від серпня 1991 року — «Край Кам’янецький») і «Кам’янець-Подільський вісник». Листувалася з поетом Миколою Бажаном, саме їй направлені останні листи поета в рідне місто. Активно збирала відомості про відомих людей, які в березні 1944 року визволяли Кам’янець-Подільський від нацистських загарбників.

2008 рік. У селі Висоцьк Дубровицького району Рівненської області, проживши 84 роки, помер Петро Харитонович Красюк — український поет-гуморист і байкар, член Національної спілки письменників України (від 1965 року), лауреат Рівненської обласної літературної премії імені Валер’яна Поліщука (1983), премії імені Микити Годованця (1987), премії першого Всеукраїнського фестивалю гумору (2003). Народився 1 січня 1924 року в селі Трахтемирів (тепер Канівського району Черкаської області). Після закінчення семирічки вчився у Переяслав-Хмельницькому педагогічному училищі, два курси якого встиг закінчити до війни. 1943 року гітлерівці вивезли юнака на примусові роботи до Німеччини. Закінчив 1946 року Переяслав-Хмельницьке педагогічне училище (Київська область). У 1946—1984 роках працював учителем середньої школи в селі Висоцьк Дубровицького району Рівненської області. 1958 року заочно закінчив українське відділення філологічного факультету  Рівненського педагогічного інституту. 9—16 серпня 1962 року перебував у Кам’янці-Подільському на «курсах підвищення кваліфікації» у байкаря Микити Павловича Годованця. Учасник ювілейних урочистостей у Кам’янці-Подільському з нагоди 70-річчя (вересень 1963 року) та 80-річчя (вересень 1973 року) Годованця. Автор спогадів про нього «Уроки мудрого наставника». Видав збірки «Байки та гуморески» (Київ, 1957), «Яке коріння, таке й насіння» (Львів, 1963), «Премійований Кіт» (Київ, 1964), «Виграш програшем» (Львів, 1966), «Поголений Їжак» (Київ, 1969), «Сміття і Мітла» (Львів, 1971), «Пасивний Бобер» (Львів, 1973), «Ворона на естраді» (Київ, 1976), «Непідкупний Ведмідь» (Київ, 1977), «Обережний Півень» (Львів, 1983), «Хід конем» (Львів, 1989), «Ретельний Терпуг» (Рівне, 1992), «Самостійний син» (Дубно, 1993), «Регламент для Зайця» (Рівне, 1997), «З вогню та в полум’я» (Рівне, 1998), «Дипломатична розмова» (Рівне, 2001), «Двоюрідний чоловік» (Рівне, 2003), «Вибрані твори» в двох томах (Рівне, 2003).

 


Петро Харитонович Красюк


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (07.01.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 611 | Коментарі: 2 | Теги: цементний завод, 8 січня, Володимир Сосюра, Микола Некрасов, кам'янецький календар | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 2
0
1 Bravada   (07.01.2015 20:59)
Цікаво.

0
2 KamPod   (05.01.2016 21:48)
Із книги до 95-річчя ПДАТУ маємо матеріал про випускницю цього закладу народжену в цей день:


Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz