Пт, 08.11.2024, 13:24
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 30 грудня

30 грудня

Цього дня колись:

1934 рік. На VІІ районному з’їзді Рад головою Кам’янець-Подільської міської ради обрано Кирила Івановича Горлінського. На початку цього ж 1934 року, на XІІ з’їзді КП(б)У, що відбувся 18—23 січня в Харкові, Горлінського обрали членом ревізійної комісії ЦК КП(б)У.

1939 рік. У Кам’янці-Подільському в театрі імені Шевченка (нині відомий як міський Будинок культури) відзначив перший ювілей — п’ятиріччя — Кам’янець-Подільський обласний державний театр імені Григорія Петровського. Нині це Хмельницький обласний український музично-драматичний театр імені Михайла Старицького

1955 рік. Колектив міської друкарні відзначив 50-річчя трудової діяльності друкаря Андрія Тимофійовича Кокощука, який, як зазначено в замітці в газеті «Сталінський клич», «безперервно працює в Кам’янець-Подільській друкарні з 1905 року. За цей час він виховав багато спеціалістів друкарської справи, в тому числі і свого сина Бориса — передовика і раціоналізатора виробництва». Помер Андрій Тимофійович у жовтні 1966 року.

1963 рік. Рада Міністрів УРСР затвердила проектне завдання на будівництво Кам’янець-Подільського кабельного заводу.

1970 рік. Стала до ладу перша технологічна лінія цементного заводу потужністю 600 тисяч тонн цементу на рік.

1977 рік. Введено в дію цех керамічної плитки заводоуправління будівельних матеріалів.

1983 рік. У Кам’янці-Подільському введено в дію АТС-3.

2001 рік. На колишньому летовищі в селі Кам’янка проведено ралі керівників «Зима-2001».

2003 рік. Закладено наріжний камінь майбутнього 32-квартирного дев’ятиповерхового житлового будинку на вулиці Лесі Українки, 42 — на місці колишнього так званого «Бичачого ока».

2015 рік. У Дунаєвецькому районному суді оголошено вирок у кримінальній справі щодо вбивства студента Павла Теплюка з Кам’янця-Подільського. За особливу жорстокість у скоєні вбивства, за цинічну поведінку на судових засіданнях, за повну відсутність каяття у вчиненому, а також, зважаючи на загрозу, яку вбивця становить для суспільства, Сергієві Макоцею присудили довічне позбавлення волі.

 

Цього дня відійшли у вічність:

1944 рік. У концентраційному таборі Усольський Пермської області загинув Вадим Олександрович Дорошенко — український мовознавець і перекладач, кандидат філологічних наук. Народився 9 березня 1905 року в Кам’янці-Подільському, де його батько — колезький регістратор Олександр Семенович Дрочинський — працював бухгалтером у Подільській казенній палаті. 1911 року батько вже був колезьким секретарем, мав власний будинок на вулиці Московській (нині Огієнка). Через батька, що опинився в політичній еміграції, Вадим мусив узяти собі прізвище Дорошенка, котрогось із предків по лінії матері. 1929 року закінчив Кам’янець-Подільський інститут народної освіти (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Від 1936 року завідував кафедрою загального мовознавства Ніжинського педагогічного інституту. У червні 1938 року арештований як «учасник української контрреволюційної націоналістичної повстанської організації», підозрюваний у зв’язках з «ворогом народу» Володимиром Затонським. Ухвалою Верховного Суду УРСР від 3 травня 1939 року Дорошенко виправданий, після тортур звільнений. У січні 1941 року знову заарештований. Ухвалою Дніпропетровського обласного суду від 21—28 квітня 1941 року засуджений до розстрілу, який замінено на 10 років таборів. Реабілітовано 1956 року. Життя Дорошенка склало основу сюжету книги його дружини Ольги Мак «З часів єжовщини. Спогади», виданої 1954 року в Мюнхені.

1944 рік. В Угорщині загинув Віктор Миколайович Хмелюк — гвардії червоноармієць, автоматник 3-ї стрілецької роти 195-го гвардійського стрілецького полку 66-ї гвардійської стрілецької Полтавської дивізії. Народився в Кам’янці-Подільському. Мешкав у будинку № 7 на Госпітальній вулиці в Старому місті, навчався в першій школі. В Червоній армії перебував із 26 січня 1944 року. 10 квітня його легко поранило, а 30 грудня Віктор поліг у бою. У нагородному листі від 31 грудня 1944 року зазначено: «24 грудня 1944 року рота, наступаючи, вийшла на шосейну дорогу, що йшла з міста Вечеш в Ечер. Противник, намагаючись затримати наступ, контратакував роту. Товариш Хмелюк сміливо піднявся в атаку і з криком «ура» повів за собою бійців своєї роти. Ведучи вогонь, він знищив шість мадярів і двох узяв у полон. Контратаку противника було відбито. 30 грудня 1944 року під прикриттям танків противник тричі контратакував батальйон. Товариш Хмелюк сміливо, нехтуючи небезпекою для життя, мужньо відбивав контратаки противника. У цьому бою він знищив 11 гітлерівців і поліг смертю хоробрих». 28 січня 1945 року Віктора Хмелюка посмертно відзначили орденом Вітчизняної війни другого ступеня. 22 серпня 1945 газета «Прапор Жовтня», що видавалася в Кам’янці-Подільському, опублікувала статтю «Безсмертний подвиг комсорга Хмелюка» та «Спогади про сина» його мами — Олександри Іванівни Залевської. Від 1965 року в середній школі № 1 були піонерські загони імені Віктора Хмелюка.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (29.12.2014) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 1382 | Коментарі: 12 | Теги: цементний завод, кабельний завод, кам'янецький календар, 30 грудня | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 12
0
1 art_lara   (29.12.2014 19:17) [Материал]
Бачу, ваша задумка, Олеже, таки вийшла у світ. Дуже цікаво дізнатись для нас, молодих, про те, що відбувалось у нашому місті у цей день у далекому минулому. Дякую! sclap

0
2 KamPod   (29.12.2014 23:54) [Материал]
Цікаво про театр ім.Петровського (1939). Виходить коріння його в місті над Смотричем, а не в Хмелі? Хоча можливо просто приїхали відзначати річницю в обласний центр.

А про стрілця-автоматника Хмелюка взагалі розвідка клас, героїчна смерть

0
3 leonsem777   (30.12.2014 00:40) [Материал]
Таки да! Театр мав спочатку назву "Кам"янець-Подільський", бо був тут створений. Потім переїхав, як і інші обласні органи управління , до нового обласного центру Кам"янець-Подільської області міста Проскурова (з 1954р. м. Хмельницький)  весною 1941р. перед початком ВВ війни . Але це вже зовсім інша, цікава історія перенесення обласного центру. Майже 13 років з 1941 по січень 1954 р. існувала Кам"янець-Подільська область (створена в 1937 р. ) з обласним центром  в м.Проскурів! Тільки в 1954 році область стала Хмельницькою, а Проскурів - Хмельницьким!  Навіть в Москві про це забули, що Кам"янець вже не обласний центр. В Наказі Ставки Верховного головнокомандування  ( за підписом Сталіна ) з нагоди звільнення Кам"янця від німців 26 березня 1944 р. вказано - "Освобожден областной центр Украины - город Каменец-Подольск". Пізніше Верховна Рада СРСР уточнила назву міста -   "г. Каменец-Подольский".  Деякі старожили міста  сучасний міський будинок культури і досі називають "театр", коли просять водія маршрутки зупинитись - "мне возле театра"! Сам чув!  =777=

0
4 KamPod   (30.12.2014 00:46) [Материал]
Дякую В'ячеслав, як завжди нові факти cool Але тут написано що театр (я так розумію "трупа") відзначав ювілей у театрі ім.Шевченка (я так розумію назва будівлі). Тобто не все ясно.
А якщо театр Петровського було засновано в Кам'янці і в цей день святкувався ювілей то мабуть можна було б і під 1934роком написати і про заснування???

0
5 OlegB   (30.12.2014 01:12) [Материал]
Театр має доволі заплутану історію: його створено 1931 року в Новочеркаську, 1933 року переведено до Вінниці, 1938 року - до Кам'янця-Подільського (нового обласного центру). Тож важко сказати, від чого відштовхувався театр, коли 30 грудня 1939 року святкував ювілейне п'ятиріччя (напевно, від якогось принципово важливого спектаклю чи наданого статусу ще у Вінниці). Після війни він, звісно, відновив діяльність уже в Проскурові.

Щодо Віктора Хмелюка, то його ім'я мав піонерський загін, в якому я був, коли вчився в шостому класі в першій школі. Тож його ім'я пам'ятне мені ще з 1965-1966 років.

0
6 KamPod   (30.12.2014 10:12) [Материал]
Ситуація про театр прояснилась. Дякую

0
7 KamPod   (30.12.2014 10:19) [Материал]
Про піонерський загін цікаво. Я мало був піонером (можна сказати взагалі не був і навіть галстук забув на єдину для мого класу лінійку, коли мої однокласники були в галстуках) і не дуже пам'ятаю щоб піонерським загонам давали імена героїв, а на рівні "жовтенят" точно такого не було. Треба буде розпитати в старших як у них було.

Щодо Хмелюка і піонерів першої школи то вроді б то все логічно, адже як тут написано і мешкав він у Старому місті. Хоча можливо це не аргумент, а є якась інша логіка. А були ще якісь іменні загони?

0
8 OlegB   (30.12.2014 10:56) [Материал]
Як правило, піонерським загонам класу та піонерським дружинам школи давали імені юних і молодих героїв загальносоюзного значення - Зої Космодем'янської, Олександра Матросова, Павлика Морозова, Валі Котика. Рідкісними випадками були такі, коли це було ім'я місцевого героя, тим паче такого, що колись учився в цій школі. Ось такий рідкісний випадок стався з моїм піонерським загоном. До того ж 1965 року, коли це сталося, урочисто відзначалося 20-річчя Перемоги й матері Хмелюка тільки в травні 1965 року вручили орден її сина (див. статтю у "Прапорі Жовтня" від 11 травня 1965 року "Орден вручено матері героя ").

0
9 KamPod   (30.12.2014 18:16) [Материал]
Дякую, дуже цікаво. 

Про Космодем'янську, Морозова і Котика чув таке, а ще пригадую що ходило така назва як "тимурівці", в основному тих хто допомагає іншим по господарству. Пригадую теж себе відчував тимурівцем коли ми на продльонці допомагали прибирати на подвір'ї літній жінці

0
10 KamPod   (30.12.2015 10:22) [Материал]
Знайшов цю дату у передмові до книги "Поділля під владою Литви". Мова йде про одну з сторінок біографію Ю.Сіцінського. Читаємо:
__________________
Лише у травні-червні 1923р. Кам'янецький повітовий освітній комітет призначив його науковим співробітником музею. На цій посаді працював до 30 грудня 1924р.
З цього часу він перебував у невизначеному стані, але залишався при музеї на посаді вченого охоронця музею до 26 серпня 1929р., тобто до другого арешту.

__________________

0
11 KamPod   (30.12.2015 11:45) [Материал]
Про випускника ПДАТУ народженого у цей день дізнаємось з книги до 95-річчя закладу:

0
12 KamPod   (25.11.2016 20:33) [Материал]
Зв'язок з календарем за 25 листопада по довіднику (1993) по даті народження Олексія Андрійовича Тілло, який помер у цей день в Петербурзі

Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус

Доброго дня,
хто може показати на

Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz