9 січня
Цього дня колись:
1877 рік. У Кам’янці-Подільському відкрито (28 грудня 1876 року за старим стилем) повивальну школу — праматір сучасного Кам’янець-Подільського медичного училища.
1920 рік. Капітан Мар’ян Оцеткевич, новий польський начальник повіту й міста, що напередодні прибув до Кам’янця-Подільського (див. «Кам’янецький календар від 8 січня»), видав відозву до населення про те, що місто Кам’янець-Подільський — польська «прадавня кресова твердиня, по довгих літах неволі й утисків, повертається до рідної матері». Головноуповноважений уряду Української Народної Республіки Іван Огієнко відіслав цю відозву українському урядові у Варшаві та поскаржився на капітана Оцеткевича генералові Крайовському, вказуючи, що така відозва сильно нервує громадянство. 22 січня відозву було анульовано.
1921 рік. Науково-шкільна рада Кам’янець-Подільського державного українського університету ухвалила вважати заклад Академією теоретичних наук у складі трьох інститутів: фізико-математичних, гуманітарних і сільськогосподарських наук.
1938 рік. У Кам’янці-Подільському оргбюро ЦК КП(б)У по Кам’янець-Подільській області ухвалило створити архів обласного комітету КП(б)У. У вересні 1991 року увійшов до складу Державного архіву Хмельницької області.
1974 рік. Якщо напередодні, 8 січня, Президія Верховної Ради СРСР розщедрилася для будівників Кам’янець-Подільського цементного заводу аж на 28 орденів і 22 медалі (див. «Кам’янецький календар на 8 січня»), то у Президії Верховної Ради Української РСР таких ресурсів не було, тож вона обмежилася трьома Почесними Грамотами та трьома Грамотами Президії Верховної Ради Української РСР. За багаторічну сумлінну працю та високі виробничі показники на будівництві Кам’янець-Подільського цементного заводу Почесними Грамотами відзначено тесляра-бетонника БМУ «Цементбуд» Петра Павловича Мацибору, машиніста екскаватора БУ «Спецбудмеханізація» Олександра Миколайовича Розгуляєва та бригадира слюсарів-монтажників Роздольського спеціалізованого управління № 27 Петра Степановича Урвана, а Грамотами — головного інженера Кам’янець-Подільського будівельно-монтажного тресту Володимира Петровича Каморніка, бригадира штукатурів БМУ «Промжитлобуд» Олександра Федоровича Танасова та слюсаря-монтажника БМУ «Промбуд» Юрія Олександровича Уткіна.
1982 рік. Відбулася 28-а міська комсомольська конференція. Першим секретарем міськкому ЛКСМУ знову обрано Михайла Гнатовича Кушніра.
1988 рік. У Кам’янці-Подільському міськрайонна газета «Прапор Жовтня» (нині «Край Кам’янецький») опублікувала інтерв’ю «Буде на Поділлі... Габрово», яке журналістці Вірі Шпильовій дав український письменник-гуморист Євген Дудар. Євген Михайлович розповів, що під час одного із Сорочинських ярмарків у письменників виникла ідея створити Український музей гумору й сатири (за зразком Болгарського музею гумору й сатири в Габрово). Місце для такого музею Спілка письменників України вибрала в Кам’янці-Подільському. Першим внеском у фонд майбутнього музею став творчий вечір Євгена Дударя в місті над Смотричем. Під музей планувалося використати Будинок вірменського єпископа в Старому місті. Але Український музей гумору й сатири в Кам’янці-Подільському так і не з’явився, а в облюбованому під нього будинку 15 вересня 2001 року відкрили відділ археології Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.
1997 рік. У Кам’янці-Подільському створено громадське об’єднання «Діти Чорнобиля».
2000 рік. У Старому місті відновлено службу Божу в церкві святого Стефана (храм засновано 1633 року), відомій ще як Вірменська дзвіниця.
2003 рік. У центральній міській бібліотеці та бібліотеці № 6 відкрито безкоштовні Інтернет-центри.
2003 рік. У міській лікарні № 1 відкрито цифровий рентгенограф.
2004 рік. У Кам’янці-Подільському урочисто відкрито АТС-5. В урочистостях узяли участь голова Хмельницької обласної державної адміністрації Віктор Лундишев і голова Хмельницької обласної ради Анатолій Овчарук (обидва — уродженці Кам’янця-Подільського).
2004 рік. 27 кам’янецьких лікарів уперше здобули кваліфікацію лікаря загальної практики (сімейного лікаря).
2004 рік. Кам’янець-Подільський міськвиконком ухвалив науково-довідкову бібліотеку міського архіву передати університету. Цим започатковано відділ рідкісної книги університетської бібліотеки. Він розташований у Старому місті на першому поверсі корпусу історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
У відділі рідкісних книг
2005 рік. Сільським головою Шустовецької територіальної громади, що об’єднує чотири села — Шустівці, Чорнокозинці, Ніверку та Нововолодимирівку, обрано Михайла Володимировича Гасюка. Попередній голова Микола Танасков добровільно пішов у відставку. 31 жовтня 2010 року Гасюк учетверте став сільським головою. Михайло Володимирович народився 16 серпня 1964 року в Шустівцях, 1985 року закінчив Кам’янець-Подільський педагогічний інститут, за фахом він — учитель фізичного виховання.
2011 рік. Кам’янець-Подільська єпархія Української православної церкви (Московський патріархат) та міська лікарня № 1 провели науково-практичну конференцію «Православна церква та сучасна медицина: життя, хвороба, смерть, безсмертя».
Цього дня народилися:
1893 рік. У селі Тетрі-Цкаро в Грузії народився Василько Васильович Акімцев — ґрунтознавець, доктор сільськогосподарських наук, професор. 1924 року закінчив агрохімічний факультет Тбіліського політехнічного інституту. 1929 року Акімцева обрали професором, завідувачем кафедри ґрунтознавства Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Від 1933 року завідував кафедрою ґрунтознавства в Азербайджанському, а від 1937 року — в Дагестанському сільськогосподарських інститутах. У 1951—1967 роках завідував кафедрою ґрунтознавства в Ростовському університеті. 1954 року захистив докторську дисертацію «Ґрунти Прикаспійської низовини Кавказу». Помер 11 лютого 1967 року в Ростові-на-Дону.
1945 рік. Народилася Надія Іванівна Антонецька (дівоче прізвище Макаренко) — заслужений лікар України. Закінчила Кам’янець-Подільське медичне училище, Чернівецький медичний інститут. Працювала лікарем-терапевтом, у 1980—1997 роках — у клініко-діагностичній лабораторії Хмельницької обласної клінічної лікарні (зокрема, завідувачем лабораторії). Далі переїхала до Кам’янця-Подільського, оскільки її чоловік — Борис Миколайович Антонецький —9 липня 1996 року став директором Кам’янець-Подільського медичного училища. У місті над Смотричем Надія Іванівна працювала головним лікарем Кам’янець-Подільської станції переливання крові. 17 червня 1998 року їй за вагомий особистий внесок у розвиток охорони здоров’я, впровадження сучасних методів діагностики та лікування, високий професіоналізм надано звання «Заслужений лікар України».
Цього дня відійшли у вічність:
 1958 рік. У Москві помер Григорій Іванович Петровський — нарком внутрішніх справ РРФСР у листопаді 1917 — березні 1919 року, голова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету з березня 1919 до літа 1938 року, заступник директора Музею революції СРСР у Москві від 1940 року. Народився 4 лютого (23 січня за старим стилем) 1878 року в Харкові. 11—12 лютого 1921 року вперше побував у Кам’янці-Подільському. 12 березня 1922 року з Михайлом Калініним на чолі агітаційного потяга «Жовтнева революція» (перед яким ставилося завдання — поліпшити збирання продподатку в губерніях, найбільш забезпечених хлібом) прибув до Кам’янця-Подільського. Виступив на спільному урочистому засіданні міської ради, профспілок, представників селянства, червоноармійців, побував також в Оринині. У липні 1936 року втретє відвідав Кам’янець-Подільський, 25 липня побудував на Ісаковецькій заставі.
1998 рік. Помер Стефан Михайлович Ямпольський — український економіст, дійсний член Академії наук Української РСР (з 1967 року), заслужений діяч науки Української РСР (1967). Народився 21 грудня 1906 року в місті Ізюм (тепер Харківської області). У лютому 1972 року в Кам’янці-Подільському був учасником другої Республіканської наукової конференції з вивчення та використання продуктивних сил Поділля, виступив із доповіддю на пленарному засіданні.
Могила Стефана Михайловича Ямпольського на Байковому кладовищі в Києві
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
