Пн, 20.05.2019, 23:22
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 28 грудня
28 грудня
 
Цього дня колись:
 
1919 рік. Створено науковий бібліографічний гурток студентів Кам’янець-Подільського державного українського університету. Він проводив діяльність із низки напрямків. Це збирання біографічних матеріалів; проведення читань із питань наукового значення, розв’язання теоретичних проблем; публікація статей, видання книг, створення періодичного органу для висвітлення бібліографічної та наукової діяльності; впорядкування власної спеціальної книгозбірні.
 
1920 рік. Кам’янець-Подільський ревком (революційний комітет) заборонив руйнувати або переробляти старовинні церкви, костели, надгробники, фортеці, башти, палаци, будинки, хати.
 
1922 рік. У Харкові на літературній вечірці Спілки селянських письменників «Плуг» своє оповідання з емігрантського життя прочитав кам’янчанин Юрій Никифорук.
 
1927 рік. У Кам’янці-Подільському загальні збори членів житлово-будівельного кооперативу «Стройкооп» запропонували нову назву вулиці Семінарської — вулиця «Стройкоопа». Проте президія Кам’янець-Подільської міської ради 9 лютого 1928 року перейменувала вулицю на Інститутську. Нині — Червоноармійська. Була пропозиція міської топонімічної комісії, оприлюднена 16 жовтня 1991 року, перейменувати на вулицю Володимира Винниченка. 2005 року міський осередок політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода» запропонував надати вулиці ім’я Симона Петлюри. Проте не реалізовано жодну з цих пропозицій.
 
1939 рік. Громадськість Кам’янця-Подільського відзначила 40-річчя сценічної діяльності 60-річного актора Кам’янець-Подільського обласного театру імені Петровського Франца Карловича Гловацького. Напередодні «Червоний кордон» опублікував статтю про Франца Карловича — «Сорок років на сцені». Він грав в українських мандрівних трупах, потім у театрах кількох міст: у 1931—1934 роках — у Проскурові (нині Хмельницький), у 1935—1939 роках — у Кам’янці-Подільському, у 1939—1944 роках — у Станіславові (нині Івано-Франківськ), у 1944—1954 роках — знову в Проскурові. 24 квітня 1947 року серед 11 акторів державних театрів Української РСР, які стали заслуженими артистами Української РСР, був і Франц Гловацький. Серед найвідоміших ролей, зіграних актором у театрі: Шпак («Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ’яненка) та Кривоніс («Богдан Хмельницький» Олександра Корнійчука). Єдина роль Гловацького в кіно  — Цибуля в першому кольоровому фільмі Київської кіностудії «Сорочинський ярмарок» (стрічка вийшла на екрани 19 червня 1939 року). Помер актор 7 серпня 1963 року в Хмельницькому.

 

Франц Карлович Гловацький у ролі Цибулі у фільмі «Сорочинський ярмарок»
 
1944 рік. У Кам’янці-Подільському заарештовано Адольфа Феліксовича Кукурузинського, який від липня 1941 року був генеральним вікарієм Луцького католицького єпископа для території Кам’янецької єпархії та керував там відновленням структури католицької церкви. 18 грудня 1946 року його засуджено до десяти років виправно-трудових таборів. Звільнено 12 квітня 1955 року. Виїхав у Баранівський район Житомирської області, пізніше — в Польщу. Працював в єпископському суді в Ополе. 1960 року став капеланом у чернечих жіночих конгрегаціях у Пруткові під Ополе. Помер 23 листопада 1970 року.
 
1948 рік. На першому організаційному пленумі створено Кам’янець-Подільський обласний комітет профспілки медичних працівників. Наступного року на Першому Всеукраїнському з’їзді медичних працівників 14 окремих територіальних профспілок об’єдналися у єдину профспілку медичних працівників.
 
1965 рік. Затверджено перший титульний список на будівництво об’єктів Кам’янець-Подільського цементного заводу.
 
1975 рік. Стала до ладу шоста (остання) технологічна лінія Кам’янець-Подільського цементного заводу.
 
1971 рік. Видав першу продукцію новозбудований Кам’янець-Подільський молокозавод (згодом — відкрите акціонерне товариство «Лактіс»).
 
1991 рік. Ухвалою сесії Кам’янець-Подільської міської ради заборонено гру в карти в громадських місцях міста.
 
1993 рік. У Кам’янці-Подільському на Жовтневому мікрорайоні здійснено пробну випічку хліба в міні-пекарні акціонерного товариства «Квітка України». На думку виконавчого директора товариства Віктора Дибаша, якість перших буханок виявилася доброю.  
 
2012 рік. Начальником Кам’янець-Подільського міськрайонного управління Головного управління державної санітарно-епідеміологічної служби в Хмельницькій області призначено Олега Володимировича Керничного, який до того був (з 1 лютого 2001 року) головним санітарним лікарем Кам’янець-Подільського району.
 
2014 рік. На сайті «Вічний Кам’янець» запроваджено нову рубрику — «Кам’янецький календар», яку веде Олег Васильович Будзей. «Кам’янецький календар» щодня сповіщає про події минулого, пов’язані з містом Кам’янцем-Подільським і Кам’янець-Подільським районом (що сталося, хто народився, хто помер). Раніше, у 1995—1996 роках, «Кам’янецький календар» (у значно меншому обсязі) публікувався Олегом Будзеєм на шпальтах «Кам’янець-Подільського вісника».

2015 рік. На засіданні спеціалізованої вченої ради в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка завідувач лабораторії етнології, асистент кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Валерій Васильович Щегельський захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Тема дисертації — «Ігровий фольклор Поділля: регіональна своєрідність та національна традиція». Науковий керівник — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Петрівна Івановська.

 

Професор Юрій Іванович Ковалів, професор Олена Петрівна Івановська,
Валерій Васильович Щегельський
(крайній праворуч)
 
 
Цього дня народилися:
 
1866 рік. У селі Чоботарка Ольгопільського повіту Подільської губернії
(нині Заболотне Крижопільського району Вінницької області) народився (16 грудня за старим стилем) Данило Кирилович Заболотний — український мікробіолог, епідеміолог. Був дійсним членом Всеукраїнської академії наук (від 1922 року), а в 1928—1929 роках — її президентом. 1929 року також обрано дійсним членом Академії наук СРСР. Закінчивши медичний факультет Київського університету, у 1894—1895 роках брав участь у боротьбі з епідемією холери та дифтерії в Подільській губернії. У Кам’янці-Подільському Заболотний уперше встановив, що холерний вібріон може міститися в кишках здорової людини та не викликати захворювання, довів роль дефектів питного водопостачання у розвитку епідемії холери та зробив висновок, що не лише хвороботворні мікроби та умови їх розвитку, але й умови життя людей, рівень їхньої культури, тобто соціально-побутові умови, є провідним чинником у виникненні епідемії. У Кам’янці-Подільському виступав на засіданнях Товариства подільських лікарів. Брав участь у роботі першого з’їзду лікарів Подільської губернії, що відбувся у лютому 1895 року в Кам’янці-Подільському, виступив на ньому з доповіддю «До питання про бактеріологію холери». Помер 15 грудня 1929 року в Києві. В Кам’янці-Подільському іменем Заболотного названо провулок на Підзамчі.
 

Данило Кирилович Заболотний
 
1889 рік. У селі Володькова Дівиця (тепер Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області) народився (16 грудня за старим стилем) Микола Григорович Крапив’янський (Кропив’янський) — український військовий діяч. Виходець зі старовинного козацького роду. Закінчив два класи сільської школи, навчався в Ніжинському міському училищі, склав екстерном іспити за повний курс гімназії. 1908 року призвано до армії, в 43-й піхотний Охотський полк. Закінчив полкову школу, 1913 року Чугуївське військове училище. Учасник Першої світової війни, брав безпосередньо участь у 200 боях, нагороджено орденами Станіслава, Анни, Володимира, Георгія, Золотою Георгіївською зброєю. У лютому 1917 року вступив у члени РСДРП(б). У травні 1917 року з Миколою Криленком, Григорієм Чудновським очолював більшовицьку фракцію на першому з’їзді представників армій Південно-Західного фронту (Пушкінський дім у Кам’янці-Подільському). У грудні 1917 року обрано командиром 12-го армійського корпусу (штаб розміщувався в Кам’янці-Подільському). У лютому 1918 року обрано комендантом Кам’янця-Подільського. Після підписання Брест-Литовського мирного договору 12-й корпус під командуванням Крапив’янського покинув Кам’янець-Подільський. Від березня 1918 року — начальник штабу 2-ої Української радянської армії. У травні 1918 року ЦК партії направив Крапив’янського для керівництва партизанським рухом. Був репресований. Помер 21 жовтня 1948 року в Ніжині. Посмертно реабілітовано.

 

Микола Григорович Крапив’янський
 
1931 рік. У селі Кугаївці Чемеровецького району народився Євген Миколайович Великий — суспільствознавець. Закінчив 1947 року семирічку, навчався у сільськогосподарській школі, працював у колгоспі. На початку 1950 року направлено вихователем у дитячий будинок закритого типу в село Голенищево. Був на дійсній військовій службі від березня 1951 року до квітня 1954 року. Працював заступником директора з виховної роботи Кутковецького училища механізації сільського господарства. У жовтні 1954 року обрано другим, а згодом першим секретарем Чемеровецького райкому комсомолу. Від вересня 1958 року до червня 1962 року навчався у Львові у Вищій партійній школі (спеціальність — економіка народного господарства). 1962 року став заочно навчатися на історичному факультеті Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Перебував на партійній роботі: завідувач відділу Чемеровецького, потім Кам’янець-Подільського райкому КПУ. Від лютого 1964 року працював у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині — Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) на кафедрах суспільних дисциплін. Був секретарем парткому інституту, старшим викладачем кафедри філософських дисциплін. Помер у травні 2014 року.

 

Євген Миколайович Великий
 
1951 рік. У Києві народилася Наталія Михайлівна Вітренко (дівоче прізвище — Дубинська) — український політик, доктор економічних наук (1994), народний депутат України другого скликання (від 18 січня 1995 року до 12 травня 1998 року) та третього скликання (від 12 травня 1998 року до 14 травня 2002 року). Закінчила Київський інститут народного господарства. У 1977—1979 роках працювала старшим науковим співробітником Науково-дослідного інституту науково-технічної інформації Держплану Української РСР, у 1979—1989 роках — доцентом кафедри статистики Київського інституту народного господарства. Була членом Комуністичної партії Радянського Союзу (від 1974 року), в незалежній Україні — членом Соціалістичної партії України, з якої її виключили 3 лютого 1996 року. Після цього взялася за створення власної політичної сили — Прогресивної соціалістичної партії України (ПСПУ). Установчі збори ПСПУ відбулися 20 квітня 1996 року, на них Вітренко обрали головою партії. 22 листопада 1998 року відвідала Кам’янець-Подільський, виступала в районному Будинку культури. Відтоді постійно (разом із Володимиром Марченком) відвідувала Кам’янець-Подільський.
 
1958 рік. У Шепетівці народилася Юлія Францівна Пташник — начальник Кам’янець-Подільського міського архіву.
 
1968 рік. У селі Вербовець Косівського району Івано-Франківської області народився український поет, прозаїк, перекладач і літературний критик Іван Михайлович Андрусяк. Відомий також як дитячий письменник. 13 березня 1997 року із Сергієм Пантюком, Андрієм Кокотюхою, Андрієм Гавуром відвідав Кам’янець-Подільський, виступав перед студентами філологічного факультету педагогічного інституту, представив свою другу збірку віршів «Отруєння голосом», видану 1996 року. 2000 року з групою письменників (Юрій Нога, Макс Розумний, Андрій Кокотюха, Марина Цецюра, Сергій Пантюк), відвідавши місто над Смотричем, знову виступав із читанням віршів на філологічному факультеті.

 

Іван Михайлович Андрусяк
 
1975 рік. У Росії народився Валерій Сергійович Шкуренков — директор товариства з обмеженою відповідальністю «Ната», депутат Кам’янець-Подільської районної ради.
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1967 рік. У Москві помер Андрій Васильович Крижанівський — гвардії підполковник. Народився 20 січня 1917 року в селі Баговиця Кам’янецького повіту Подільської губернії (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) в сім’ї селян Василя Павловича та Параски Степанівни Крижанівських. Був четвертим із шести дітей. 1925 року вступив до сільської неповної середньої школи, де закінчив шість класів. 1933 року вступив на робітничий факультет при сільськогосподарському інституті, який закінчив 1936 року. Від жовтня 1936 року до жовтня 1938 року працював піонервожатим, а потім учителем неповної середньої школи в селі Велика Мукша (нині Велика Слобідка Кам’янець-Подільського району). Далі почав службу в Червоній армії. Від жовтня 1938 року до травня 1939 року був курсантом полкової школи 7-го полку зв’язку Куйбишева, а від вересня до грудня 1939 року — курсантом курсів молодших політруків (теж у Куйбишеві). 1945 року при штурмі міста і фортеці Піллау в Східній Пруссії (нині Балтійськ Калінінградської області Росії) батальйон  Крижанівського зіграв вирішальну роль, оскільки знищив за три дні операції понад 1500 солдатів і офіцерів (серед них і коменданта міста — генерала Хенке) та близько 20 гармат, а також узяв у полон понад 1000 чоловік. Було прийнято рішення надати гвардії майору Крижанівському звання Героя Радянського Союзу. Проте 30 квітня 1945 року при висадці десанту на косу Фріше-Нерунг він потрапив у полон. У ніч з 6 на 7 травня з групою солдатів свого батальйону Крижанівський, незважаючи на відкриту рану, втік із полону через лінію фронту та прибув у свою частину. Очевидно, саме через цей полон (та ще загублений у бою партквиток) замість медалі «Золота Зірка» та звання Героя Крижанівського нагородили орденом Суворова третього ступеня. У боях під час війни Андрій Васильович зазнав шести поранень, з них чотирьох важких. Осколки снарядів у тім’яній і лобовій частинах голови, а також над правою ниркою, залишалися в тілі до самої смерті. Через це Андрій Васильович згодом мав серйозні проблеми зі здоров’ям — страждав частими головними болями, переніс два інфаркти міокарда.

 

Гвардії майор Крижанівський у Східній Пруссії. Вересень 1945 року


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (27.12.2014) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 675 | Коментарі: 8 | Теги: Іван Андрусяк, молокозавод, Микола Крапив'янський, цементний завод, Данило Заболотний, кам'янецький календар, 28 грудня | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 8
0
1 KamPod   (27.12.2014 20:21)
Ура. "Кам'янецький календар" завітав на наш сайт. Олег Васильович ще на зустрічі по "Хто знає де?" говорив що зробить для сайту такий подарунок і от маємо. Дякую Вам.

Тепер щодня гарантовані новини, а сьогодні можна сказати історичний початок. Вітаю усіх з дебютом!!!

0
2 RD   (27.12.2014 20:48)
Являюсь давнім "фанатом" Кам'янецького календаря, ось мій "архівний" за ці дні, орієнтовно 1996 рік,  хоча маю за весь рік і не за один :)

0
3 KamPod   (27.12.2014 21:23)
Виходить до рубрики народжень можна дописати ще й Данилу ЗАБОЛОТНОГО (1866) і Миколу КРАПИВ'ЯНСЬКОГО (1889).

0
4 RD   (27.12.2014 21:49)
Вони вже записані і досить давно :)
А взагалі Кам'янецький календар хороша річ, приємно його тепер бачити на сайті, сподіваюсь у календаря з'являться нові шанувальники.

0
5 KamPod   (27.12.2014 22:35)
Так, і дуже класно що ти їх віднайшов cool

0
6 KamPod   (29.12.2014 00:39)
Оу, от і з'явились два відомих діячі у публікації, та ще й класно описані  cool
Президент Всеукраїнсьої АН і орденоносець безумовно варті уваги.

По Заболотному впало ввічі що він виступав на засіданнях Товариства подільських лікарів. Одразу пригадались наші бесіди біля будинку Кремера під час першої "Мандрівки вулицями". Тоді ми говорили, що власник будинку по теперішній Довгій 1 лікар Кремер  "став одним з ініціаторів створення та першим головою (1859-1865) Товариства подільських лікарів". Але по датам щось не сходиться тому видно то було не Кремерівське товариство.

0
7 OlegB   (29.12.2014 09:42)
Звісно, не Кремерівське, а відновлено згодом з тією ж назвою - Товариство подільських лікарів.

0
8 KamPod   (28.12.2015 08:27)
Маємо річницю календаря  cool

Закільцювати його на головній сторінці виявилось не такою простою задачею. Але гадаю щось придумаєм.

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz