1917 рік. У Кам’янці-Подільському вранці в Народному домі член Української Центральної Ради Іван Горемика-Крупчинський зачитав Третій універсал про проголошення Української Народної Республіки, ухвалений Центральною Радою 20 листопада (7 листопада за старим стилем). Відбувся мітинг-концерт та військовий парад перед Народним домом. Увечері в міському театрі при великому зібранні народу знову оголошено текст Універсалу. За словами голови Української Центральної Ради Михайла Сергійовича Грушевського, Горемика-Крупчинський «спеціалізувався головно на фотографуванні всякого роду нарад і оказій, а в минулому, як потім виявилось, був секретним агентом охранки в Бердичеві».
1993 рік. У Кам’янці-Подільському в Старому місті в греко-католицькій церкві святого Йосафата відбулося храмове свято, в якому взяв участь місіонер із Бразилії — отець Йосафат (Августин Діткун).
1995 рік. У Кам’янці-Подільському введено в експлуатацію житловий будинок на вулиці Гагаріна, 46.
1996 рік. Ухвалою міськвиконкому створено Кам’янець-Подільський територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів і одиноких непрацездатних громадян. Під Центр виділено приміщення колишнього дитячого садка на вулиці Пушкінській.
2004 рік. У Кам’янець-Подільській міській раді оголосила про саморозпуск найбільша депутатська фракція «Регіони України». «Об’єднані у цю фракцію депутати пояснили свій відчайдушний крок тим, що в однойменній партії панують сепаратистські настрої», — повідомив кореспондентові газети «День» завідувач організаційно-контрольного відділу міськвиконкому Валерій Клименко.
2008 рік. У Кам’янці-Подільському на подвір’ї історичного факультету університету освячено пам’ятний хрест біля майбутнього храму Різдва Христового (раніше тут розташовувався знищений більшовиками собор Казанської ікони Божої Матері). На освячені були архієпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський Української православної церкви Київського патріархату Антоній, міський голова Анатолій Нестерук, викладачі та студенти історичного факультету.
2008 рік. До Кам’янця-Подільського вперше приїхала «Піккардійська Терція» з новою програмою «Етюди». Їх зустрічали й проводжали аншлагом. Кам’янчани мали змогу почути нові пісні, а також ті, що принесли відомість пісенній формації: «Львів», «Старенький трамвай», «Пустельник».
Цього дня народилися:
1932 рік. У селі Ластівці (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Петро Васильович Фаренюк — поет. Мешкав у Кам’янці-Подільському. Помер 10 квітня 2006 року. Похований, як і заповідав, у рідних Ластівцях. У радянські часи поета не видавали, бо вважали його занадто українським, а в часи незалежної України, коли можна було видати збірку власним коштом, рідна держава про той власний кошт для звичайних пенсіонерів, що все життя трудилися на заводах, у колгоспах, закладах культури й освіти, не спромоглася подбати. Поет помер, так і не дочекавшись виходу виплеканої, вимріяної збірки. Вона, упорядкована дружиною Раїсою Мручко, прорецензована письменником Миколою Мачківським і видана за сприяння депутата Хмельницької обласної ради Олега Демчука, побачила світ тільки 2011 року. Збірка віршів і поем «Жива пісня» вмістила найкраще з великого поетичного доробку Петра Фаренюка. Рідному селу він, зокрема, присвятив вірші «Ластіці мої, ластів’ята...», «Я вдячний долі, своїй долі...».
1946 рік. У селі Блищанівка (нині Дунаєвецького району Хмельницької області) народився Михайло ДмитровичФайчук. Закінчив військове авіаційне училище, згодом здобув вищу економічну освіту. Завершив військову службу 1992 року підполковником, заступником військового комісара Кам’янець-Подільського військкомату. Від листопада 1992 року — директор крамниці № 21 «Вогник» у Кам’янці-Подільському (на розі вулиць Уральської та Лесі Українки). 1998 року був кандидатом у депутати Кам’янець-Подільської міської ради.
1951 рік. У місті Сміла Черкаської області народився Олександр Михайлович Завальнюк — доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України. Закінчив 1972 року історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, 1979 року — аспірантуру Київського педагогічного інституту. Вчителював на Рівненщині, служив у армії. Працює з 1979 року в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка): асистент, старший викладач, з 1984 року — доцент, з 1993 року — декан історичного факультету, у 2001—2012 роках — ректор, нині — професор кафедри історії України. Був депутатом Кам’янець-Подільської міської ради (у 1998—2002 роках), Хмельницької обласної ради (в 2010—2015 роках), членом виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради (в 2003—2006 роках).
Олександр Михайлович Завальнюк
1957 рік. Народилася Олена Миколаївна Жовтонога — завідувач дошкільного навчального закладу «Білочка» в селі Нігин Кам’янець-Подільського району, депутат Нігинської сільської ради.
1960 рік. Народилася Леоніда Пилипівна Зборавська — керівник Кам’янець-Подільського територіального відділення акціонерного товариства «Ощадбанк».
1980 рік. Народилася Наталія Миколаївна Солонинко — головний спеціаліст департаменту соціального захисту населення Кам’янець-Подільської міської ради.
1938р. - у м.Медвеж'єгорськ у Карелії помер Василь Климентійович Дем'янчук - укр. мовознавець, діалектолог. "Автор праць з іст. укр. літературної мови, історич. міфології, діалектології, орографії та історії мовознавства, в яких простежуються мовні особливості й говори Зх. і Сх. Поділля. Співробітничав з видатни мовознавем А. Кримським. Наприкінці 30-х став жертвою сталінських репресій, загинув у таборах Карелії. Нині повністю реабілітований (посмертно). Народився 13.01.1887р в с. Надвірна, тепер місто Ів.-Франк. обл.
1951р. - згадана тут дата народження Олександра Михайловича Завальнюка. Він названий "краєзнавець Поділля" а про діяльність "Спеціалізується з історії аграрного руху кінця ХІХ- поч.ХХ ст., вивчає інші аспекти історії Поділля."
1936р. - в Одесі помер Володимир Іванович Крокос. Про нього я згадував у коментарі до календаря за 26 червня - дату народження науковця
1903р. - у м.Судога (Росія) народився Федір Олександрович Ястребов. Про нього я згадував у коментарі до календаря за 30 червня - дату смерті історика
0
