13 січня
Цього дня колись:
1833 рік. У Кам’янці-Подільському відкрито (1 січня за старим стилем) чоловічу гімназію. Першим директором був Федір Якович Телешов, а першим інспектором — Іван Матвійович Сбітнєв. 1921 року при радянській владі наступницею гімназії стала перша трудова школа. Нині це Кам’янець-Подільська спеціалізована школа І—ІІІ ступенів № 1 з поглибленим вивченням німецької мови — найстаріший навчальний заклад на Поділлі.
1862 рік. Побачило світ (1 січня за старим стилем) перше число журналу «Подольские епархиальные ведомости». Виходили двічі на місяць, згодом — щотижня. У січні 1906 року їм на зміну прийшли газета «Подолия», яка виходила щодня, а від 1908 року — тричі на тиждень, та журнал «Православная Подолия», який виходив щомісяця, а з 1907 року — щотижня.
1866 рік. У Кам’янці-Подільському відкрито (1 січня за старим стилем) російську публічну бібліотеку. Від неї веде відлік сучасна Кам’янець-Подільська міська центральна бібліотека. Ось що можна довідатися з виданої 1895 року книги Юхима Сіцінського «Місто Кам’янець-Подільський»: «До освітніх установ міста, крім навчальних закладів, потрібно віднести і російську публічну бібліотеку, що нині діє в Кам’янці-Подільському. Теперішній публічній бібліотеці передувала Подільська губернська публічна бібліотека, дозвіл на відкриття якої вище начальство дало 1833 року. Та бібліотека склалася здебільшого з книг римсько-католицьких монастирів, скасованих на Поділлі, і майже не була доступна для публіки, тим паче, що складалася з книг мало цікавих — польських, латинських, а також із розрізнених журналів. 1865 року київський генерал-губернатор Олександр Безак виробив статут російських публічних бібліотек у Києві, Житомирі та Кам’янці, який 5 липня затвердило Міністерство внутрішніх справ. На основі цього статуту 1 січня 1866 року відкрито бібліотеку в Кам’янці-Подільському. Метою її відкриття, як і бібліотек у Києві та Житомирі, було «зміцнення російського елементу в цих споконвіку російських містах шляхом поступового впливу на розум і поняття людей, які не мали уявлення про нашу батьківщину, про нашу літературу та про нашу науку». Бібліотеки повинні були складатися суто з російських книг і газет, мали сприяти зміцненню російських начал у краї, допомагати правильному розумінню заходів уряду, полегшити можливість тіснішого ознайомлення з російською мовою. Бібліотека в Кам’янці утримувалася на абонементну плату та субсидію від уряду (800 рублів). За 25 років (1866—1890) бібліотека мала надходжень (окрім застави) понад 68 тисяч рублів, зокрема субсидію 28.694 рублі 53 копійки. Витрати становили 61.026 рублів 49 копійок, зокрема на передплату книг і газет і палітурки для них — 23.813 рублів 89 копійок. На початку 1893 року в бібліотеці було книг і періодичних видань 4.466 назв у 11.199 томах. Бібліотекою завідував особливий розпорядчий комітет. Останнім часом його головою був учитель місцевої гімназії Іван Михалевич, який багато зробив для облаштування бібліотеки, а також був автором книги «Двадцятип’ятиріччя Кам’янець-Подільської російської публічної бібліотеки (1886—1890)», виданої 1891 року в Кам’янці-Подільському». Див. також статтю «Скільки бібліотеці років?».
1869 рік. При Свято-Троїцькій церкві містечка Жванець (нині село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) парафіяльний священик Архип Павловський завів (1 січня за старим стилем) церковний парафіяльний літопис. До складу парафії входили містечко Жванець і сусіднє село Ісаківці. Останні записи в літописі зроблено 1898 року. Документ обсягом понад 250 аркушів рукописного тексту зберігається у фондах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. 2015 року літопис опублікував молодший науковий співробітник відділу наукової та культурно-освітньої діяльності Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» Руслан Васильович Нагнибіда. 256-сторінкова книга побачила світ у львівському видавництві «Апріорі».
1881 рік. Побачило світ (1 січня за старим стилем) перше число громадської та літературної газети «Подольский листок». Це була перша спроба видавати в Кам’янці-Подільському приватну газету. Піонером цієї справи став журналіст і письменник Борис Миколайович Сторожевський (1850—1898). Газета виходила тричі на тиждень, вигідно відрізнялася від багатьох провінційних видань 1880-х років ґрунтовністю та різкістю критики деяких сторін суспільно-політичного життя й економічних відносин у Росії. Вихід часопису припинився вже наступного 1882 року «через обставини важкі й редакцією не передбачені».
1915 рік. У Кам’янці-Подільському побачив світ (31 грудня 1914 року за старим стилем) останній номер політичної, церковно-громадської та літературної газети «Подолия». Виходила рівно дев’ять років — з 1(14) січня 1906 року.
1919 рік. У Кам’янці-Подільському відбувся виступ солдат гарнізону проти Директорії.
1978 рік. На Кам’янець-Подільському цементному заводі здано в експлуатацію комплекс об’єктів (зокрема, силоси для золи), які полегшили освоєння проектної потужності заводу.
2002 рік. У Трускавці в другому регіональному турі міжнародного фестивалю туристичних фільмів «Вітер мандрів» фільм «Кам’янець-Подільський — місто-музей» увійшов до десятки фіналістів.
2005 рік. З посади начальника міського управління охорони здоров’я звільнено Івана Михайловича Романчука. Очолював управління з 11 листопада 2003 року. Іван Михайлович у вересні 2007 року став заслуженим лікарем України, у 2006—2014 роках був головою Кам’янець-Подільської районної ради.
Цього дня народилися:
1894 рік. У Глухові народився (1 січня за старим стилем) Євген Дометійович Онацький — український журналіст, публіцист, мовознавець, історик культури, організатор наукової праці в Південній Америці. 1904 року сім’я Онацьких переїхала до Кам’янця-Подільського, де Євген навчався в гімназії, яку закінчив 1912 року зі срібною медаллю. Помер 27 жовтня 1979 року в Буенос-Айресі.
1924 рік. У селі Блощинці (нині Білоцерківського району Київської області) народився Іван Володимирович Гарнага — український архівіст. Закінчив 1951 року історико-архівне відділення Київського університету. З 1951 року — старший методист, з 1953 року — керівник групи використання документів, з 1959 року — заступник директора, з 1971 року — директор, з 1981 року — завідувач відділу Державного архіву Хмельницької області (Кам’янець-Подільський), з 1990 року — пенсіонер. Активно співпрацював із редакцією «Української радянської енциклопедії» (в першому видання УРЕ вміщено 27 статей Івана Гарнаги про Поділля). Помер у травні 2012 року.
1927 рік. У селі Прусік народився Юрій Іванович Амбіцький — український різьбяр. Закінчив 1964 року Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (учень Івана Севери). У 1958—1963 роках викладав у середніх школах Львова. Безкоштовно виготовив меморіальну плиту на Папську вежу Старої фортеці Кам’янця-Подільського про ув’язнення тут у 1818—1923 роках Устима Кармалюка (встановлено 18 квітня 1958 року; дипломна робота випускника Львівського художнього училища). Був у Кам’янці-Подільському на відкритті дошки, розповів учасникам мітингу про свою роботу над нею упродовж півтора року. Автор меморіальної дошки про перебування в Кам’янці-Подільському у 1923—1939 роках двічі Червонопрапорного прикордонного загону (вулиця Шевченка, 33; встановлено у квітні 1958 року, не збереглася). Помер 18 липня 2000 року у Львові.
Петров І. Встановлення нової меморіальної дошки на башті Кармалюка: Листи сільських кореспондентів // Радянська Кам’янеччина: Орган Кам’янець-Подільського райкому Комуністичної партії України та районної ради депутатів трудящих Хмельницької області. — 1958. — № 48 (1584). — Неділя, 20 квітня. — С. 3.
Юр Марина, Янко Наталя. Амбіцькі — брати Юрій Іванович та Мирон Іванович // Шевченківська енциклопедія в шести томах. — Том 1. — Київ, 2013. — С. 182—183.
1939 рік. Народився Володимир Сергійович Кушнір — хірург, травматолог. Закінчив Вінницький медичний інститут. Три роки працював у Вінницькій області, далі в Кам’янці-Подільському. 15 років очолював травматологічну службу міста. У 1990—1994 роках був депутатом Хмельницької обласної ради.
1947 рік. У Кам’янці-Подільському народився Юхим Юхимович Юрист — баяніст, заслужений артист РРФСР. Закінчив 1961 року Кам’янець-Подільську міську дитячу музичну школу, Хмельницьке музичне училище, консерваторію в Горькому (нині Нижній Новгород). Працював солістом Красноярської філармонії. Помер у Гамбурзі (Німеччина) від раку в день свого шістдесятиріччя — 13 січня 2007 року.
1947 рік. У селі Кульчиївці Кам’янець-Подільського району в сім’ї педагогів народився Едуард Євстафійович Кульчицький — заслужений працівник освіти України (від 2 жовтня 2004 року). Дитинство та юність пройшли в селі Кадиївці. Закінчив педагогічний інститут (вчитель української мови та літератури). Працював директором Заліської восьмирічної школи. У жовтні 1973 року Кульчицького викликав перший секретер Кам’янець-Подільського райкому Компартії України Володимир Смирнов і запропонував рекомендувати Кульчицького першим секретарем Кам’янець-Подільського райкому ЛКСМУ. Обрано на пленумі райкому ЛКСМУ 17 листопада 1973 року. Пропрацював на цій посаді понад десять років. Від 1984 року — директор середньої школи в селі Довжок. Далі працював першим заступником голови Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації, у 2002—2006 роках — головою Кам’янець-Подільської районної ради. Обирався депутатом Хмельницької обласної ради.
1952 рік. У Кам’янці-Подільському народився Олег Феліксович Моцний — художник. 1974 року закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут.
1964 рік. У селі Шустівці Кам’янець-Подільського району народився (офіційно — 12 січня) Віктор Петрович Єрменчук — журналіст, поет, директор (від 2001 року) комунального підприємства «Кам’янець-Подільська міська друкарня». Закінчив філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Працював у редакціях газет «Кам’янець-Подільський вісник», «Подолянин» журналістом, заступником головного редактора, очолював спортивно-технічний клуб «Поділля» (при ньому мотобольна команда «Поділля» ставала чемпіоном України). Депутат Кам’янець-Подільської міської ради (у 1990—1994 роках), Кам’янець-Подільської районної ради (від 2010 року).
1982 рік. У Кам’янці-Подільському народився Василь Олександрович Матвійчук — український легкоатлет (біг на довгі дистанції та марафонський біг), майстер спорту міжнародного класу. 24 серпня 2008 року на Олімпійських іграх у Пекіні, виступаючи за Україну, посів двадцять сьоме місце в марафоні.
Цього дня відійшли у вічність:
1916 рік. У Петрограді помер (31 грудня 1915 року за старим стилем) Сергій Ісайович Уточкін — один із перших російських льотчиків. Народився 12 липня (30 червня за старим стилем) 1876 року в Одесі. Навчався у 1886—1891 роках в Одеській Рішельєвській гімназії. Виконав кілька польотів на повітряній кулі (Одеса, 1907). Гастролював у Єгипті, літав над Сахарою. Випробовував планери. У 1910—1911 роках здійснював публічні польоти в Росії та за кордоном. 15 березня 1910 року в Одесі здійснив свій перший політ на літаку «Фарман-4». Літав у Києві — 21 і 24 квітня 1910 року. У серпні 1910 року Уточкін — льотчик-випробувач заводу «Дукс» (Москва). Склав 1911 року біплан за типом «Фармана», на якому літав у багатьох містах Російської імперії (зокрема, в Житомирі, Ніжині) і за кордоном. Було знято документальний фільм «Полёты Уточкина с пассажирами в Каменец-Подольске» (показано 28 листопада 1911 року в кінотеатрі «Ілюзіон» в Кам’янці-Подільському; оператор С. Гіллер, фільм не зберігся). 1911 року брав участь у першому перельоті російських авіаторів за маршрутом Петербург — Москва.
2007 рік. У Гамбурзі (Німеччина) від раку в день свого шістдесятиріччя помер Юхим Юхимович Юрист — баяніст. Народився 13 січня 1947 року в Кам’янці-Подільському.
Юхим Юрист
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
