Ср, 26.06.2019, 18:04
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 1 січня

1 січня

Цього дня колись:

1864 рік. Замість Іринарха (в миру Якова Дмитровича Попова), переведеного на Рязанську кафедру, єпископом Подільським і Брацлавським призначено (20 грудня 1863 року за старим стилем) Леонтія (в миру Івана Олексійовича Лебединського). 20 квітня (8 квітня за старим стилем) 1873 року став архієпископом. Очолював подільську кафедру майже 11 років — до 14 жовтня (2 жовтня за старим стилем) 1874 року. Далі був архієпископом Херсонським і Одеським (у 1874—1875 роках), Холмським і Варшавським (у 1875—1891 роках), а з 1891 року — митрополитом Московським. Помер 13 серпня (1 серпня за старим стилем) 1893 року.
 


Митрополит Леонтій (в миру Іван Олексійович Лебединський)


1921 рік. Відбулося перше організаційне засідання Кам’янецького повітового бюро Комуністичної спілки молоді України. Від губкому комсомолу на нього прибув Фарбер. Секретарем повітового бюро обрано Ярчика.

1925 рік. Загальне зібрання викладачів вищих навчальних закладів Кам’янця-Подільського ухвалило взяти шефство над політичними в’язнями однієї із львівських в’язниць.

1966 рік. У газеті «Прапор Жовтня» головний архітектор міста Кам’янця-Подільського Ізяслав Медведовський сповістив кам’янчан, що «позитивно розв’язується питання про будівництво мосту через Смотрич». Цей міст, відомий як «Стрімка лань», «Прудка лань», «Лань, що біжить», урочисто відкрили 2 листопада 1973 року.

1984 рік. Вступив у дію Кам’янець-Подільський телеретранслятор біля села Кульчіївці, який забезпечив передачу першої програми центрального телебачення СРСР на дециметрових хвилях.

1987 рік. Побачило світ перше число багатотиражної газети «Прогрес» — органу парткому, профкому, комітету комсомолу та адміністрації заводу «Електроприлад».

1987 рік. На Кам’янець-Подільському електромеханічному заводі — третьому з підприємств міста — введено державне приймання продукції.

1988 рік. Під дахом Кам’янець-Подільського відділення Держбанку постало чотири самостійні структури: Житлосоцбанк, Агропромбанк, Промбудбанк та інкасація, що залишилася у системі Держбанку.

1988 рік. Майже 30 підприємств міста та району перейшли на госпрозрахунок і самофінансування.

1989 рік. У Кам’янці-Подільському міський Будинок санітарної освіти реорганізовано в Центр здоров’я.

1991 рік. Розпочато регулярний випуск газети міської ради «Кам’янець-Подільський вісник» (перший редактор — Іван Васильович Покотило).

1991 рік. Кам’янець-Подільська міськрайонна газета «Прапор Жовтня», залишаючись, зокрема, органом міського і районного комітетів Компартії України, вперше вийшла без звичного гасла «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»

1995 рік. Районний вузол зв’язку реорганізовано у дві самостійні структурні одиниці: районний вузол електрозв’язку та районний вузол поштового зв’язку.

1997 рік. На першому каналі Українського телебачення в програмі «Рандеву «Під куполом цирку» глядачі побачили і молоду співачку з Кам’янця-Подільського Анну Зотьєву.

1997 рік. У районному вузлі зв’язку введено в дію апаратуру погодинного обліку розмов.

2000 рік. Відділ реєстрації актів громадянського стану перейшов у підпорядкування управління юстиції.

2004 рік. Відділ реєстрації актів громадянського стану (РАГС), згідно з новими Сімейним і Цивільним кодексами України, перейменовано на відділ реєстрації актів цивільного стану (РАЦС).

2005 рік. У Старому місті на Польському ринку відкрито готель «Гетьман».

2013 рік. У новорічну ніч для кам’янчан і гостей міста на майдані біля Ратуші співала переможниця дитячого пісенного конкурсу «Євробачення-2012» Анастасія Петрик разом зі своєю сестрою Вікторією, яка була другою на дитячому «Євробаченні-2008».

 

Цього дня народилися:

1923 рік. У Кам’янці-Подільському в сім’ї вірменського службовця родом із Кавказу й корінної кам’янчанки народилася Сусанна Сергіївна Казар’янц — педагог. 1941 року з відзнакою закінчила міську середню школу № 3, навчалася в місцевій музичній школі. У 1945—1948 роках працювала акомпаніатором обласного народного ансамблю пісні й танцю. 1953 року закінчила відділення німецької мови й літератури факультету іноземних мов Чернівецького університету. За направленням працювала в Дрогобицькій області. 1955 року Сусанна Сергіївна прийшла на роботу в Кам’янець-Подільський педагогічний інститут викладачем німецької мови. 1968 року обрана старшим викладачем. За 25 років роботи в інституті навчала німецькій мові кілька тисяч майбутніх педагогів. Померла 5 листопада 2003 року.

1924 рік. У селі Цвіклівці народилася Марія Андріївна Латюк — доярка, Герой Соціалістичної Праці (1958). Померла 10 вересня 1995 року. Детальніше про неї в статті «Молочні моря Марії».

1924 рік. У селі Трахтемирів (тепер Канівського району Черкаської області) народився Петро Харитонович Красюк — український поет-гуморист і байкар, член Національної спілки письменників України (від 1965 року), лауреат Рівненської обласної літературної премії імені Валер’яна Поліщука (1983), премії імені Микити Годованця (1987), премії першого Всеукраїнського фестивалю гумору (2003). Після закінчення семирічки вчився у Переяслав-Хмельницькому педагогічному училищі, два курси якого встиг закінчити до війни. 1943 року гітлерівці вивезли юнака на примусові роботи до Німеччини. Закінчив 1946 року Переяслав-Хмельницьке педагогічне училище (Київська область). У 1946—1984 роках працював учителем середньої школи в селі Висоцьк Дубровицького району Рівненської області. 1958 року заочно закінчив українське відділення філологічного факультету  Рівненського педагогічного інституту. 9—16 серпня 1962 року перебував у Кам’янці-Подільському на «курсах підвищення кваліфікації» у байкаря Микити Павловича Годованця. Учасник ювілейних урочистостей у Кам’янці-Подільському з нагоди 70-річчя (вересень 1963 року) та 80-річчя (вересень 1973 року) Годованця. Автор спогадів про нього «Уроки мудрого наставника». Видав збірки «Байки та гуморески» (Київ, 1957), «Яке коріння, таке й насіння» (Львів, 1963), «Премійований Кіт» (Київ, 1964), «Виграш програшем» (Львів, 1966), «Поголений Їжак» (Київ, 1969), «Сміття і Мітла» (Львів, 1971), «Пасивний Бобер» (Львів, 1973), «Ворона на естраді» (Київ, 1976), «Непідкупний Ведмідь» (Київ, 1977), «Обережний Півень» (Львів, 1983), «Хід конем» (Львів, 1989), «Ретельний Терпуг» (Рівне, 1992), «Самостійний син» (Дубно, 1993), «Регламент для Зайця» (Рівне, 1997), «З вогню та в полум’я» (Рівне, 1998), «Дипломатична розмова» (Рівне, 2001), «Двоюрідний чоловік» (Рівне, 2003), «Вибрані твори» в двох томах (Рівне, 2003). Проживши 84 роки, помер 8 січня 2008 року в селі Висоцьк.
 


Петро Харитонович Красюк


1930 рік. У селі Сокіл народився Станіслав Аполлонович Хоровський — начальник Кам’янець-Подільського міського району електромереж (МРЕМ) у 1964—1998 роках (тобто, майже три з половиною десятиліття). Закінчив 1954 року Кам’янець-Подільський індустріальний технікум. Помер 16 квітня 2001 року.

1937 рік. У селі Дорин Ізяславського району народився Владислав Володимирович Дацюк — Генеральний прокурор України у 1993—1995 роках, заслужений юрист України (2005). Закінчив 1962 року Харківський юридичний інститут, після чого працював у Закарпатській області, потім прокурором Ізяславського району. Далі кілька років пропрацював у Кам’янці-Подільському: був прокурором міста (до березня 1980 року), депутатом Кам’янець-Подільської міської ради 16-го скликання (обрано 19 червня 1977 року). Був прокурором трьох областей — Хмельницької, Чернігівської й Одеської, у 1992—1993 роках — заступником Генерального прокурора.

1938 рік. У селі Підпилип’я (нині Борщівського району Тернопільської області) народився Адам Михайлович Щепановський — Герой Соціалістичної Праці (1991). 1965 року закінчив зоотехнічний факультет Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). Працював у Борщівському районному управлінні сільського господарства. Від 1971 року — голова колгоспу «Прапор Леніна» в селі Вовківці Борщівського району. Тут організував будівництво заводу з розливу мінеральної води, склозаводу, тваринницьких комплексів, маслозаводу та консервного заводу, медичного профілакторію, чотирьох нових шкіл, Будинку культури. 12 серпня 1991 року Указом Президента СРСР Михайла Горбачова Щепановському надано звання Героя Соціалістичної Праці «за великий особистий внесок у забезпечення стабільних темпів зростання виробництва продукції рослинництва та тваринництва на основі застосування прогресивних технологій, впровадження передових методів організації праці та успішне розв’язання соціальних питань». Згодом колгосп перетворено на агрофірму «Вікторія», до якої належали декілька сіл. Тут діяли деревообробний комбінат, ковбасний, олійний цехи, млин, цегельний, вапняний, комбікормовий, дріжджовий і спиртовий заводи, сталеплавильний і металоштампувальний цехи, звіроферма, готель, крамниця, фірмовий ресторан. Щепановський фінансово допомагав навчальним і медичним закладам, хворим і літнім людям. Помер 27 червня 2010 року.

 


Адам Михайлович Щепановський
 

1940 рік. У селі Мілівці Кам’янець-Подільського району народився Анатолій Григорович Геплюк — художній керівник і диригент малого симфонічного оркестру Кам’янець-Подільського навчально-виховного комплексу № 9 імені Аліма Трояна.

1941 рік. У місті Підгайці (тепер Бережанського району Тернопільської області) народився Анатолій Степанович Лучко — художник, автор в’їзного знака до Кам’янця-Подільського з боку Чернівців. 1960 року закінчив середню школу в селі Райківці (нині Хмельницького району), 1963 року — Ужгородське училище прикладного мистецтва, став фахівцем художнього розпису. Мав майстерню в Старому місті на вулиці Довгій, 19. Двічі обирався депутатом Кам’янець-Подільської міської ради, працював консультантом міської ради з питань інформаційно-методичної роботи, розвитку гласності та вивчення громадської думки. Помер 30 квітня 2015 року. Поховано в селі Михайлівка Ярмолинецького району.

В'їзд до Кам'янця-Подільського з боку Чернівців

1941 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Неля Миколаївна Лещинська — член (від березня 2004 року), а згодом (від 2010 року) керівник творчого клубу «Ліра» при Кам’янець-Подільському міському Будинку культури, за фахом — бухгалтер-економіст. Навчалася в середній школі № 3 у рідному місті, Чернівецькому кооперативному технікумі та Донецькому інституті торгівлі. Вийшовши заміж за військового, упродовж 40 років кочувала з ним по різних містах і навіть країнах. 2002 року повернулася з чоловіком до Кам’янця-Подільського. Пише вірші (російською та українською мовами) та пісні як на свої поетичні твори, так і на вірші інших авторів. У 65 років стала брати приватні уроки музики та гри на фортепіано. Видала в Кам’янці-Подільському збірки «Мелодії душі» (2007), «Пісенний світ мого життя» (2012) і «Летять пісні від краю і до краю» (2015). До кожної з двох останніх збірок додано по диску із записами пісень Нелі Лещинської (відповідно 28 і 22 твори).
 


Неля Миколаївна Лещинська

1943 рік. У селі Киштівка Киштівського району Новосибірської області народився Анатолій Прокопович Чебаков — директор (від 14 листопада 1987 року) заводу «Електроприлад» (від 1990 року — генеральний директор однойменного виробничого об’єднання). Помер 12 лютого 2000 року.

1943 рік. Народився Павло Антонович Свіргоцький — почесний громадянин Кам’янець-Подільського району. Закінчив Хмельницький кооперативний технікум (товарознавець), Київський університет (юрист). Працював товарознавцем, начальником міського коопторгу, головою правління Кам’янець-Подільської районної споживчої спілки (в 1973—1984 роках, від 1996 року), директором міжрайбази Хмельницької облспоживспілки (в 1984—1996 роках). Нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани». Обирався депутатом Кам’янець-Подільської районної ради. Помер 20 грудня 2012 року.

1946 рік. У Старкостянтинові народився Лев Васильович Баженов — доктор історичних наук, професор, дійсний член Української академії історичних наук, директор Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-подільському національному університеті імені Івана Огієнка. Член правління Національної спілки краєзнавців України. Син письменника Василя Баженова. Закінчив 1968 року історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Від 1969 року працює в рідному виші (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Був деканом історичного факультету. Докторську дисертацію «Становлення і розвиток історичного краєзнавства Правобережної України (кінець XVIII — перші десятиріччя ХХ століття)» захистив 27 вересня 1996 року в Інституті історії України НАН України. Дружина Стефанія — доктор історичних наук, син Олександр, донька Валентина та зять Андрій — кандидати історичних наук. Див. також статтю «Лев Перший».


Лев Васильович Баженов

1947 рік. У селі Шатава народився Володимир Петрович Булгаков — футболіст львівських «Карпат» у 1966—1971 роках, який 17 серпня 1969 року забив переможний гол у фіналі Кубка СРСР. У дитинстві мешкав у Кам’янці-Подільському, ази футболу осягав у міській дитячій спортивній школі, відкритій 1951 року. У сезонах 1964 та 1966 років грав за хмельницьке «Динамо», у 1995—1997 роках тренував хмельницьке «Поділля». Помер після серцевого нападу 18 травня 2003 року у Львові.

1947 рік. У Кам’янці-Подільському в сім’ї робітника народився Дмитро Йосипович Немельштейн — російський поет, член Московської міської організації Спілки письменників Росії. Закінчив індустріальний технікум, музичну школу, був солістом дитячої студії характерного танцю. Після закінчення технікуму працював у Казахстані. Звідти його призвали в армію. Завершив службу підполковником, командиром військово-будівельного загону. Будучи командиром роти, отримав дозвіл на навчання в Московському державному педагогічному інституті на історичному факультеті, який закінчив із відзнакою. Після служби в армії працював енергетиком. З 2006 року працює вчителем історії, одночасно керує шкільним етнографічним музеєм. Захоплюється етнологією. Вірші пише з 14 років, серйозно віршувати почав 47-річним. Автор кількох книжок, зокрема збірки сонетів, збірок поем і драматичних творів на історичну тему. Вірші Дмитра Немельштейна перекладено кількома мовами.

1950 рік. У селі Авратин Волочиського району народився Валерій Андрійович Смолій — український історик. Доктор історичних наук (1985). Академік НАН України (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Член президії правління Національної спілки краєзнавців України. 1970 року закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Від 1972 року працює в Інституті історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України): від 1986 року — завідувач відділу, від 1991 року — заступник директора, від грудня 1993 року — директор.

1951 рік. У селі Зіньків Віньковецького району Хмельницької області народився Іван Васильович Рибак — український історик, краєзнавець. Кандидат історичних наук. Член-кореспондент Української академії історичних наук (обрано 16 червня 2000 року). Закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (навчався у 1968—1972 роках; був комсоргом групи, Ленінським стипендіатом). Учителював у Вінницькій області. Після служби в армії працював учителем у Віньковецькому районі, в райкомі та обкомі ЛКСМУ, з 1980 року працює на історичному факультеті рідного вишу (нині — Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), професор кафедри історії Східної Європи та археології. Автор низки книг, зокрема і про рідний Зіньків.

1951 рік. У селі Городниця Городенківського району Станіславської (нині Івано-Франківської) області
народився Василь Степанович Коломийчук — заслужений економіст України (1999), доктор економічних наук (2000). 1979 року закінчив агрономічний факультет Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (тепер Подільський державний аграрно-технічний університет). 1995 року захистив кандидатську дисертацію «Розвиток комплексу «виробництво — споживання» приміського району в умовах ринкових відносин». 1999 року закінчив Тернопільську академію народного господарства (тепер Тернопільський національний економічний університет). 2000 року захистив докторську дисертацію «Соціально-економічні механізми управління адміністративним районом у системі регіонального розвитку». Був головою Тернопільської обласної державної адміністрації від 13 вересня 1999  року до 26 квітня 2002 року, першим заступником голови цієї адміністрації від 12 липня 2010 року до 29 квітня 2011 року.


Василь Степанович Коломийчук
 

1952 рік. У селищі міського типу Вулканешти (Молдова) в родині військовослужбовця народилася Наталія Олексіївна Урсу — доктор мистецтвознавства, професор. Від вересня 1992 року працює в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Завдяки зусиллям Наталії Олексіївни 2004 року засновано єдину на Поділлі фахову кафедру образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, завідувачкою якої вона є. 2007 року, як результат дванадцятирічної праці, Урсу видала монографію «Мистецька спадщина домініканського ордену XVII—ХІХ століть на території України», за яку Міністерством освіти і науки України відзначена медаллю «За наукові досягнення». 18 грудня 2008 року в Харківській державній академії культури захистила докторську дисертацію «Сакральне мистецтво домініканського ордену на землях України XVII—XIX століть».

1956 рік. У селі Гнатівці Хмельницького району народився Василь Іванович Горбатюк — український письменник. Закінчив 1981 року філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Працював у газетах «Прапор Жовтня» (Кам’янець-Подільський), «Корчагінець» (згодом «Ровесник», Хмельницький), був редактором останньої (1990–2000, відповідальним секретарем Хмельницької обласної організації Національної спілки журналістів України у 2000—2006 роках. Нині — директор Хмельницького обласного літературного музею (з 1 березня 2006 року), голова Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України. Лауреат Хмельницької міської премії імені Богдана Хмельницького (2001), обласної премії імені Микити Годованця (2004), імені Григорія Костюка (2005), «Скарби Землі Болохівської» (2008). Дипломант (друге місце) Всеукраїнського конкурсу на краще оповідання «Що записано в книгу життя» (2003), імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2010), міжнародної премії імені Івана Кошелівця (2012).

1961 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Оксана Юліївна Безкровна — американський генетик українського походження. 1978 року закінчила середню школу № 9 у Кам’янці-Подільському, 1983 року — біологічний факультет Московського університету за фахом «генетика». Наукову діяльність розпочала в Москві в Державному науково-дослідному інституті генетики та селекції промислових мікроорганізмів, навчалася в аспірантурі під керівництвом засновника та першого директора цього НДІ Соса Аліханяна. 1989 року захистила кандидатську дисертацію. У 1990—1993 роках Оксана Безкровна стажувалася в США в університеті Айови. Проводить наукові дослідження в галузі генетичних захворювань і пошуку ліків від них. Чоловік — Олександр Рафаїлович Ібрагімов, імунолог, кандидат біологічних наук, завідувач лабораторії «Laboratory Head Abbot Biolabs» (США). Брат — Олександр Юлійович Безкровний (народився 19 грудня 1958 року), іконописець, мешкає в Кам’янці-Подільському.

1975 рік. У Кам’янці-Подільському народився Олександр Семенович Фінкель — шахіст, другий із уродженців міста над Смотричем, який зумів стати міжнародним гросмейстером (першим був Леонід Штейн). Олександр народився в сім’ї неодноразового чемпіона міста з шахів, кандидата у майстри спорту Семена Абрамовича Фінкеля. Батько став першим шаховим тренером Олександра. 1991 року виїхав із батьками до Ізраїлю. За чотири роки здолав шлях від кандидата в майстри до міжнародного гросмейстера. У чемпіонаті Ізраїлю 2000 року поділив четверте — сьоме місця (дві перемоги, одна поразка, 8 нічиїх). Того ж року в чемпіонаті Ізраїлю з бліцу був першим.

 

Цього дня відійшли у вічність:

1979 рік. У Києві помер Євген Костянтинович Лазаренко — український геолог-мінералог, член-кореспондент (з 1951 року), дійсний член (з 1969 року) Академії наук УРСР, заслужений діяч науки УРСР (1961). Народився 26 грудня 1912 року в Харкові. Закінчив 1934 року Харківський університет. Був  у 1951—1963 роках ректором Львівського університету, а в 1969—1971 роках — директором  Інституту геологічних наук АН УРСР. 1969 року в співавторстві з Борисом Сребродольським видав капітальну працю «Мінералогія Поділля». 1977 року в доповіді на розширеному засіданні Вченої ради Кам’янець-Подільського обласного відділу Географічного товариства України теоретично обґрунтував створення Подільського Придністровського національного парку-заповідника. Національний природний парк «Подільські Товтри» було створено вже в незалежній Україні — 27 червня 1996 року.

1985 рік. У Кам’янці-Подільському помер байкар Микола Федорович Тищук. Народився 24 березня 1924 року в село Йосипівка (нині Старокостянтинівського району Хмельницької області). Закінчив 1941 року середню школу в місті Остропіль, 1961 року — з відзнакою економічний факультет Харківського сільськогосподарського інституту. Від 1964 року жив у Кам’янці-Подільському, працював інженером на заводі залізобетонних конструкцій, очолював літературну студію при газеті «Прапор Жовтня». Побачили світ чотири збірки Тищука: дві при житті — «Цап із каблучкою» (1977) та «Страви і приправи» (1982), дві посмертно — «Пес і мікрофон» (1985) та «Підкована жаба» (1991).

1991 рік. У Кам’янці-Подільському померла Серафима Миколаївна Годованець — дружина українського письменника Микити Годованця (1893—1974), який зробив Кам’янець столицею байки в Україні. Серафима Миколаївна народилася 11 серпня 1903 року в Кам’янці-Подільському.

Микита Годованець із дружиною та сином


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (31.12.2014) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 1250 | Коментарі: 7 | Теги: Лев Баженов, кам'янецький календар, 1 січня, Микита Годованець | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 7
0
1 KamPod   (31.12.2014 14:37)
Ну нічого собі який фонтан народжень на Новий Рік shock

0
2 Dimboy   (02.01.2015 00:01)
ага ух-ти про Фінкеля чув багато від Дубового коли маленьким нам ставили його за приклад!!! Що виїхав до Ізраїлю також, але що був призером країни у 2000 році не знав... а ось ніби як пару років тому хтось приїздив до Камянця здається батько!!!

На рахунок народжень, то знаю ще декілька людей, до прикладу один із перспективних юних фотографів - Віталій Кріль!

А так було цікаво прочитати, люди багато робили у перший день Нового року, а зараз...???

0
3 KamPod   (01.01.2016 13:23)
На дошці випускників ПДАТУ - відомих учених та заслужених людей є дві людини народжені у цей день:



0
4 OlegB   (01.01.2016 15:17)
Внесено до календаря

0
5 KamPod   (02.01.2016 00:38)
Радий, що знадобилось. Ще й додаткова інформація наведена friend

0
6 KamPod   (02.01.2016 00:53)
Дата народження доярки Марії Латюк нагадала, ще про одну представницю передовиків-аграріїв - Євгенію Долинюк, про яку я читав з дошки видатних випускників ПДАТУ. Додав фотографію з дошки у календар за 25 квітня, та інформацію у календар за 22 жовтня

0
7 KamPod   (02.01.2016 01:39)
Глянув у свої записки по довіднику дослідників Поділля (1993) а там цілий зорепад дат:

1946р. - згадана тут дата народження Льва Васильовича Баженова - підписаний як "краєзнавець Поділля", про напрям діяльності сказано: "Досліджує історію XIX-початку XXст., займається широким колом питань історичного і географічного краєзнавства"

1979р. - загада тут дата смерті Євгена Костянтиновича Лазаренка - написано "В дослідженнях займався загальн. мінералогією, родовищами корисних копалин Уралу, України і, зокрема, Поділля".

1960р. - народився Микола Франкович Лихогляд - "укр. історик, краєзнавець Поділля". Про напрям діяльності: "Спеціалізується з історії Поділля XIX-початку XXст. ст."

1931р. - у Києві помер Андрій Митрофанович Лобода - "відомий укр. фольклорист, літературознавець, акад. АН України (з 1922), чл.-кор. АН СРСР (з 1923)". З біографії знаходимо: "В 1921-30 очолював Етнограф. комісію АН України, підтримував тісні зв'язки з Вінн. філією ВУАН, з фольклористами, етнографами, краєзнавцями Поділля". Ну і про діяльність: "Вивчав пісенний слов'янський епос, історію укр. літ-ри, творчість Т.Шевченка, М.Вовчка, П.Куліша й ін. У творах використовував мат-ли Поділля"

1951р. - згадана тут дата народження Івана Васильовича Рибака - названий "краєзнавець Поділля". Про діяльніть: "Досліджує різні аспекти життя і побуту селянства Поділля у 20-30-і рр. XXст."

1950р. - згадана тут дата нарождення Валерія Андрійовича Смолія - названий "поділлєзнавець". Про діяльність: "Досліджує соціально-економічні і політичні процеси в Україні XVII-XVIIIст., розробляє нові концепції висвітлення історії України. В працях широко відображено подільський регіон"

1921р. - у с.Осламово Віньковецького р-ну Хмельницьк. обл. народився Петро Михайлович Шморгун - "укр. історик, доктор історичних наук (з 1965), професор (з 1968), засл. діяч науки України (1980)". Про діяльність: "У 50-80-х рр. досліджував історію рев. руху в Україні другої пол. XIX-поч. XXст. в руслі тогочасної рад. історіографії. З кінця 80-х рр. впроваджує нові підходи у вивчення соціал-демократичного руху в Україні. Опубл. понад 500 праць, в яких певною мірою відображене Поділля"

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz