Чт, 20.06.2019, 15:09
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 27 січня

27 січня

Цього дня колись:

1510 рік. У Кам’янці-Подільському підписано (17 січня за старим стилем) мир між Польщею та Молдовою. Це стало можливим при посередництві угорського короля Владислава II, з яким 1509 року молдавський господар Богдан III відновив договір про військову допомогу. Цим завершилася польсько-молдавська війна 1506—1510 років. За умовами договору 1510 року врегульовувалася взаємодія прикордонних старост. Зокрема, якщо піддані польського короля зазнавали несправедливості з боку підданих молдавського господаря, то вони мали звернутися до старост Чернівців, Хотина та Сорок, щоб ті забезпечили справедливість. Навпаки, піддані Богдана III, які зазнавали якої-небудь несправедливості від підданих Сигізмунда I, мали право просити справедливості в старост Галича та Кам’янця. В умовах договору зазначалося, що Богдан III не повинен виступати на боці турецького султана, а також він зобов’язувався інформувати польського короля про пересування турецьких військ. Цією угодою Богдан III змушений був також відмовитися від територіальних домагань щодо Польщі. Сторони домовилися про делімітацію кордону в долині Черемошу, проте це питання відкладалося на невизначений час, тому поляки і далі випасали свою худобу на пасовищах долини Черемошу.

1922 рік. До Кам’янця-Подільського прибув член Всеукраїнського центрального виконавчого комітету та Центрального комітету Комуністичної партії (більшовиків) України Володимир Петрович Затонський. У його присутності відбулося засідання урочистого пленуму повітового партійного комітету з участю місцевих відповідальних працівників. Заслухано взаємну інформацію, а також вирішено низку питань місцевого плану. Ввечері відбулося засідання міської ради за участю членів профспілки. Заслухано доповіді про святкування 9 Січня (тобто, початку першої російської революції 1905—1907 років), а також доповідь Затонського про міжнародне та внутрішнє становище Радянської республіки. Ухвалена по доповіді резолюція підтвердила правильну тактику Радянської влади та Комуністичної партії щодо стосунків міжнародного характеру та вказала, що «в повітовому масштабі поблизу кордонів із буржуазними державами місцева влада, щоб зміцнити могутність Республіки, працюватиме та втілюватиме в життя розпорядження центру ще з більшим напруженням своїх сил».

1962 рік. На засіданні бюро Хмельницького обласного комітету Комуністичної партії України розглянуто питання «Про серйозні недоліки в розподілі, утриманні та будівництві житла в місті Кам’янці-Подільському». Зазначено, що на фоні дефіциту житла й невиконання планів з його будівництва, керівні працівники міста й району, «зловживаючи службовим становищем, не по своїх прибутках побудували або придбали собі особняки корисною площею 100—150 квадратних метрів». Підкреслено, що, вочевидь, не вважали це осудним інші партійні й радянські керівники міста й району, які «не дали належної оцінки приватновласницьким тенденціям цих керівників, не притягли їх до відповідальності, тим самим показали свою безпринципність і політичну незрілість».

1983 рік. Ректор Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту Анатолій Тимофійович Байдюк видав наказ про організацію в навчальному закладі ветеринарного факультету (нині це навчально-науковий інститут ветеринарної медицини Подільського державного аграрно-технічного університету). Підставою для такого кроку став наказ Міністерства сільського господарства СРСР від 31 грудня 1982 року про організацію та поділ факультетів у сільськогосподарських вишах. Першим деканом ветеринарного факультету став кандидат ветеринарних наук, доцент Микола Михайлович Тихонов. До створення спеціального факультету підготовка відповідних фахівців велася з 1979 року на ветеринарному відділенні зооінженерного факультету.

1985 рік. У Кам’янці-Подільському на міському стадіоні проведено свято зими «Кам’янецька сніжинка».

1989 рік. Колгосп імені Жданова села Врублівці Кам’янець-Подільського району перейменовано на колгосп «Дружба».

1998 рік. Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації в Кам’янці-Подільському філію Хмельницького обласного державного архіву перетворено на міський державний архів.

2002 рік. Чемпіонкою Хмельницької області з російських шашок стала 11-річна кам’янчанка Яна Чумагіна.

2003 рік. У Кам’янці-Подільському міське управління в справах сім’ї та молоді очолив Анатолій Михайлов.

2004 рік. Кам’янець-Подільський міський відділ управління СБУ в Хмельницькій області очолив Микола Михайлюк.

2006 рік. Кам’янець-Подільський відвідав Олександр Олексійович Зінченко (1957—2010) — український політик, заступник голови Верховної Ради України у 2002—2005 роках, державний секретар України від січня до вересня 2005 року. У міському Будинку культури та на ВАТ «Адамс» представив Партію патріотичних сил України (нині Партія «Громадянська солідарність»).

2011 рік. У будинку уряду Московської області відбулася церемонія підписання угоди про торговельно-економічну, науково-технічну та культурну співпрацю між урядом Московської області та Хмельницькою обласною державною адміністрацією України. Документ підписали губернатор Московської області Борис Громов і голова Хмельницької обласної державної адміністрації Василь Ядуха. Борис Громов, який є президентом Міжнародної асоціації «Поріднені міста», запропонував ширше розвивати і побратимські зв’язки між муніципальними утвореннями Підмосков’я і містами Хмельницької області. Зазначено, що гарним стимулом до утворення нових міст-побратимів можуть служити дружні та ділові стосунки, які склалися у Дмитрівського району та міського округу Домодєдово з містом Кам’янцем-Подільський і Шепетівським районом Хмельницької області. 5 лютого газета «Дмитрівський вісник» інформацію про цю подію подала під заголовком «Кам’янець-Подільський — наш побратим» і вмістила фото Старої фортеці та коротку довідку про місто над Смотричем (з деякими помилками): «Кам’янець-Подільський — місто (з 1374 року) в Хмельницькій області (Україна), на Поділлі, в 101 км від міста Хмельницький. 100 тисяч мешканців (2001). Найбільший культурний, релігійний та адміністративний центр на південному заході України в XV—XIX століттях, відомий з 1062 року; в XIV столітті у складі Литви, з XV століття центр Подільського воєводства Польщі (фортеця), з 1793 року в складі Росії, з 1937 року — України. Головний центр туризму Поділля; за кількістю архітектурних пам’яток (152) займає третє місце в Україні (після Києва та Львова)».

2014 рік. Голова фракції Партії регіонів у Кам’янець-Подільській міській раді Валерій Слободян під час прес-конференції повідомив: «Сьогодні є очевидним, що ті програмні засади, з якими Партія регіонів йшла на вибори, не виконуються. Замість обіцяної стабільності і євроінтеграції країна на межі громадянської війни, хаосу та розколу. Тому ми, депутати фракції Партії регіонів у міській раді, приймаємо рішення про розпуск фракції Партії регіонів і виходимо з лав партії».

 

Цього дня народилися:

1839 рік. На хуторі Чубинських (нині село Чубинське Бориспільського району Київської області) народився (15 січня за старим стилем) Павло Платонович Чубинський — український правознавець, фольклорист і етнограф, поет, громадський і просвітницький діяч, активний учасник українського руху, автор тексту Державного гімну України. 1861 року закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. 1862 року написав вірш «Ще не вмерла України і слава і воля», який став урочистою піснею (музика Михайла Вербицького) борців за національну справу, а 1992 року — Державним гімном України. 1869 року 30-річний Чубинський очолив статистично-етнографічну експедицію у Південно-Західний край (Київська, Волинська та Подільська губернії), організовану Російським географічним товариством. Його маршрут під час першої із трьох експедицій Україною проліг через Старокостянтинів, Проскурів, Нову Ушицю, Кам’янець-Подільський. Помер у Києві 26 січня (14 січня за старим стилем) 1884 року напередодні свого 45-річчя. Поховали Павла Платоновича в Борисполі.

1929 рік. У Кам’янці-Подільському народився Аполлон Максимович Білоус — кріобіолог, доктор медичних наук (1969), професор (1970), член-кореспондент Національної академії наук України (1988), лауреат премій імені Олександра Богомольця (1980) та імені Олександра Палладіна (1990) АН УРСР, Державної премії України в галузі науки та техніки (1992). Помер 4 січня 1999 року в Харкові.

1932 рік. У Севастополі в родині військового народилася Римма Федорівна Казакова — російська поетеса, автор багатьох популярних пісень радянського періоду («Ненаглядний мій» у виконанні Майї Кристалінської, «Мадонна» та «Ти мене любиш» у виконанні Олександра Сєрова). Закінчила 1954 року історичний факультет Ленінградського університету, 1964 року — Вищі літературні курси при Спілці письменників СРСР. Працювала в Хабаровську лектором, редактором студії кінохроніки. Перші збірки поетеси — «Зустрінемося на Сході» (Хабаровськ, 1958) та «Там, де ти» (Москва, 1960). 1959 року стала членом Спілки письменників СРСР. 1990 року побувала в Кам’янці-Подільському на запрошення міського товариства книголюбів. 7 березня 1990 року газета «Прапор Жовтня» опублікувала інтерв’ю з Казаковою — «Краса врятує світ». Померла 19 травня 2008 року.

1952 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Валентина Борисівна Машталер (Афнагель) — педагог, відмінник освіти України (1995). Навчалася у 1959—1969 роках у Кам’янець-Подільській середній школі № 9; закінчила її з похвальною грамотою «За особливі успіхи у вивченні історії та суспільствознавства». Закінчила історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, там під керівництвом Петра Щербини написала дипломну роботу «Судова реформа на Поділлі». У 1975—1990 роках працювала вчителем історії та суспільствознавства Кам’янець-Подільських середніх шкіл № 15 (була там і секретарем партійної організації), № 14 і № 9. У квітні 1985 року Валентину Борисівну занесли на міську Дошку пошани. Від 1990 року працювала в школі-ліцеї № 18. Паралельно, від 2000 року, викладала спецкурс «Нестандартні уроки історії» в Кам’янець-Подільському педагогічному університеті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Упродовж десяти років керувала роботою міського методичного об’єднання вчителів історії та правознавства. Писала вірші. Померла 8 грудня 2011 року.

1985 рік. У Кам’янці-Подільському народилися сестри Ірина Анатоліївна Опря та Наталія Анатоліївна Опря — художниці. У міському ліцеї вивчали англійську мову. 2007 року закінчили Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, здобувши кваліфікацію магістрів філології. У Чернівцях входили до мистецької молодіжної асоціації «Сокіл». Улітку 2007 року переїхали до Києва, де викладацько-перекладацьку діяльність поєднують із творчістю. 2009 року сестри оформили поетичну збірку Наталі Пасічник «Гра в три руки» (київське видавництво Сергія Пантюка). Батько сестер Анатолій Володимирович Опря та їхній старший брат Ігор Анатолійович Опря — кандидати історичних наук, працюють на кафедрі всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. У тому ж виші завідувачем науково-бібліографічного відділу наукової бібліотеки працює і мати сестер — Тамара Миколаївна Опря.

1990 рік. На хуторі Шидлівка Кам’янець-Подільського району народився Віталій Володимирович Горбуленко — журналіст, автор трьох книжок. У 1996—2007 роках у селі Дерев’яне навчався у загальноосвітній школі І—ІІІ ступенів, яку закінчив із золотою медаллю. 2007 року вступив на природничий факультет Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, який успішно закінчив. Працює у приватній газеті «Подолянин», відповідальний за сторінку «Швидше, вище, активніше». Автор виданих у Кам’янці-Подільському збірки поезій «Широкий світ» (2010), повісті «У пошуках невідомого» (2011) та нарису «Кам’янецька історія веселих та кмітливих» (2014). Про останню книжку див. публікацію «Жили у кімнаті журналіст і гуморист».

 

Цього дня відійшли у вічність:

2015 рік. Помер Анатолій Сергійович Лонтковський — лікар-нейрохірург, засновник нейрохірургічної школи Кам’янця-Подільського. Народився 8 травня 1939 року в селі Маків у сім’ї військовослужбовця. 1956 року, закінчивши школу, вступив до Чернівецького медичного інституту (нині Буковинський державний медичний університет), де й здобув вищу освіту. Працював у Кам’янець-Подільській міській лікарні лікарем-нейрохірургом, завідувачем нейрохірургічного відділення, у 1985—1995 роках був її головним лікарем. 1988 року був делегатом Всесоюзного з’їзду лікарів. Тричі обирався депутатом Кам’янець-Подільської міської ради, був у ній головою комісії з охорони здоров’я. Доклав багато зусиль для поліпшення матеріальної бази лікувальних закладів міста і міської лікарні. 28 квітня 2009 року вшановано відзнакою Кам’янець-Подільської міської ради «Честь і шана».
 


Анатолій Сергійович Лонтковський


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (26.01.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 847 | Коментарі: 12 | Теги: Чубинський, Білоус, кам'янецький календар, 27 січня | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 12
0
1 KamPod   (26.01.2015 15:11)
Згідно наказу по (сільськогосподарському - С.Є.) інституту  від 27 січня 1983р. №32 на підставі наказу Міністерства сільського господарства СРСР №297 від 31 грудня 1982р. "Про організацію і розділення факультетів в сільськогосподарських вузах" в інституті організовано ветеринарний факультет, нині факультет ветеринарної медицини. Декани - доценти М.М. Тихонов, М.М.Феклістов, А.П.Ткачук, О.П., О.П.Коняхін, а з 2001р. доцент І.А.Маленький (зараз доцент Горюк В. В. - С.Є.)


Таким чином, 27 січня було створено ветеринарний факультет. До того, з 1979 року  підготовка ветеринарних лікарів здійснювалась на ветеринарному відділенні зооінженерного факультету сільськогосподарського інституту

0
3 OlegB   (26.01.2015 17:41)
Вніс інформацію в основний текст. Дякую за співпрацю!

0
4 KamPod   (26.01.2015 18:52)
Радий, що інформація знадобилась  bear
Там курсивом цитата з книжки 2009 року, деякі правки я вніс у примітках в душках одразу, але тут є ще одне найновіше віяння, яке сталось десь наприкінці грудня чи на початку січня - приведення у відповідність назв структурних підрозділів ПДАТУ. Так от зараз це вже не факультет ветеринарної медицини, а Навчально-науковий інститут ветеринарної медецини.
Зміни торкнулись усіх підрозділів, що здійснюють підготовку фахівців. Зараз вони називаються так:
- Навчально-науковий інститут агротехнологій і природокористування (до цього просто інститут агротехнологій і природокористування)
- Інженерно-технічний навчально-науковий інститут (інститут механізації і електрифікації с.г.)
- Навчально-науковий інститут бізнесу (економічний факультет)
- Навчально-науковий інститут технології виробництва і переробки продукції тваринництва (біотехнологічний факультет)
- Навчально-науковий інститут ветеринарної медицини (факультет ветеринарної медицини)

0
5 OlegB   (26.01.2015 19:33)
Зважив на новітні віяння та вніс відповідну правку.

0
6 KamPod   (26.01.2015 19:37)
Дякую  cool

0
2 KamPod   (26.01.2015 15:50)
Цікаві ж ці старовинні точні датування. На цей раз 1510р потрапив в поле зору. Це ж треба рівно 505 років тому у Кам'янці великі правителі свого часу підписували угоду. При чому якщо я правильно зрозумів, то тут були присутні король Речі Посполитої Олександр I, молдавський господар Богдан III і угорський король Владислав II. Згаданий польський король Сигізмунд І пожинав плоди цієї угоди, так як став королем після паралічу і смерті Олександра І в 1506р.

От про як про це згадується у Вікіпедії.
Цитата
2 липня 1504 року став господарем; намагався продовжувати незалежну політику Штефана ІІІ. Шукаючи противаги зрослим впливам Османської імперії, вислав посольство до польського короля Александра Яґеллончика, просячи руки його наймолодшої сестри Ельжбети. Цьому спротивилася її мати Ельжбета Австріячка, при дворі якої та перебувала. Після смерті королеви-матері господар знову посватався до Ельжбети, повернувши 1505 року Польській Короні на знак своєї доброї волі спірні землі Покуття, завойовані його батьком Штефаном ІІІ (1503 р.). Король відмовив через опір сестри, яка не бажала виходити за одноокого господаря. Військо ображеного Богдана ІІІ атакувало Поділля і зазнало поразки (полонених молдавських бояр стратили у Кам'янці). Незабаром за посередництвом угорського короля Ласло (Владислава) ІІ Яґеллончика сторони замирились за умови, що король Польщі Александр Яґеллончик віддасть сестру за Богдана ІІІ, а той прийме католицьку віру і визнає себе васалом Корони. Король Александр помер 1506 року, а його наступник Сиґізмунд І Старий відмовився від планованого союзу, тому польний гетьман корониий Миколай Каменецький розбив під Чернівцями загони перкулаба Копача.


0
7 OlegB   (27.01.2015 01:34)
Перших осіб там, як я розумію, не було. Ось фрагмент з польської книги 1859 року «Dwaj Zygmunci Jagielloni czyli Polska ẇ pierwszej połowie XVI wieku»:

Jakoż za staraniem Władysława króla węgierskiego i czeskiego, zebrali się w Kamieńcu pełnomocnicy: ze strony węgierskiéj, Oswald Kolowrat i Bernabasz Belaii, ze strony polskiéj Jan Łaski natenczas koadjutor arcybiskupstwa gnieznieńskiego, Andrzéj Kościelecki, Jerzy Krupski kasztelan bełzki, Piotr Tomicki arhidyachin krakowski. Nakoniec ze strony wołoskiéj: Lagoffet Thadora, Izaak starostra nowogrodzki i Iwan Petryka, gdzie dnia 17 stycznia 1510 roku zawarto pokój, mocą którego hospodar zobowiazal się zwrócić bogactwa i naczynia złupione w kosciele rohotyńskim, oddac w ręce Władysława list, zmarłego króla polskiego Alexandra, zawierający przyrzeczenie w małzeństwo królewny Elzbiety.

0
8 KamPod   (27.01.2015 20:35)
Бачу я написав що пройшло 505 років і сам себе заплутав подумавши що 1505р. Звісно що Олександр там не до чого, а правив у 1510 король Сигізмунд І shame

Щодо представництав, то з тексту зрозуміло що були уповноважені (pełnomocnicy) на угоду і навіть перераховуються імена. Але якось дивно, що такий мир доручали укладати своїм васалам. Можливо він з історичної точки зору не такий вже і важливий був.

0
10 KamPod   (27.01.2015 23:09)
В продовження теми 1510року, якраз щойно, гортаючи монографію М.Петрова, натрапив на події що передували підписанню миру, а саме напади молдавського князівства на Поділля і безпосередньо Кам'янець. Петров згадує це в контексті аналізу стану замку у 15ст. (далі цитата з книги, с.191, лапки з тексту книги)

У "Кам'янецькій хроніці" з цього приводу записано, що "у цьому ж році Стефан, воєвода волохів, напав на Кам'янець і облягав [його] вісім місяців", однак здобути не міг. Не зумів захопити замок і валаський воєвода Богдан у 1509р.: "В лето 7009 (1509) БОгдан Степанович, воевода Волоский, паки прийде на Подоле и хоте взятии Каменец, и не може, также Галич, но и тамо бияхо его крепко".

0
9 Dimboy   (27.01.2015 23:04)
Вітаємо журналіста, учасника сайту, нашого колегу, товариша, екскурсовода, інтелектуального ведучого, спортсмена, дослідника, просто привітну людину з Днем Народження Віталія Горбуленка!!!! Зичимо подальших творчих здобутків, яскравих успіхів, перемог у житті та спорті, щастя, здоров'я, усіх гараздів, тепла, кохання, шани та поваги від рідних та близьких!!!! І щоб радував нас гарними публікаціями та інтерв'ю!!!!

0
11 KamPod   (27.01.2015 23:11)
Так і справді, та ще й четвертак Віталіку. Щиро вітаю

0
12 gorbulenko   (18.06.2015 17:35)
Дякую!!! Тільки тепер побачив вітання, але все одно дуже приємно.

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz