Пт, 19.07.2019, 12:08
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 8 грудня
8 грудня
 
Цього дня колись:
 
1917 рік. Відбулося (25 листопада за старим стилем) перше засідання новообраної Кам’янець-Подільської міської думи. Найбільше місць у ній мали: об’єднаний єврейський блок національного самовизначення — 17, соціалістичний блок — 15, український соціалістичний блок — 11, польський блок — 9 місць.
 
1971 рік. Президія Верховної Ради Української РСР видала Указ «Про нагородження будівельників Почесною Грамотою та Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР». Серед відзначених були працівники Кам’янець-Подільського будівельно-монтажного тресту: маляр Іванна Іванівна Мисюк (їй дісталася Почесна Грамота) та виконроб Болеслав Михайлович Семаш (йому дісталася Грамота).
 
1973 рік. Героєм Соціалістичної Праці став Володимир Васильович Козярський (1929—1991) із села Шутнівці Кам’янець-Подільського району.
 
1987 рік. Ухвалено бюджет міста Кам’янця-Подільського на 1988 рік в обсязі 16 мільйонів карбованців.
 
1989 рік. У Кам’янці-Подільському на кладовищі на Руських фільварках відкрито пам’ятний знак «Жертвам репресій». Його встановлено наприкінці центральної алеї — біля південної стіни кладовища. Тут до 1936 року ховали репресованих, розстріляних у тюрмі. Як зазначено 1941 року в публікації в газеті «Подолянин», на кладовищі копали великі ями, в кожну з яких кидали 10—15 трупів. Потім ями вирівнювали, а зверху насипали звичайний гріб. Таких ям на цвинтарі виявлено близько 100. Сторожів Дембіцького та Гриневича, які закопували трупи та знали всі таємниці, невдовзі розстріляли на хуторі Загальського. Пам’ятний знак виготовлено з білого мармуру. Розколена мармурова плита символізує наслідок сталінського терору, який смерчем пронісся по долях тисяч і тисяч людей. На плиті є напис: «Жертвам репресій». Під час панахиди місцевий художник, член Народного Руху України Олександр Михайлович Миронюк (народився 20 червня 1955 року, помер 31 серпня 1992 року) уперше в місті в новітній час підняв синьо-жовтий прапор. У спорудженні пам’ятного знака активну участь узяли завод «Електроприлад», приладобудівний завод, комунальне автотранспортне підприємство 222802, міське управління містобудування та архітектури.

 
 
1996 рік. У місті Бєльці найкращим боксером на меморіалі Бориса Пєтухова визнано кам’янчанина Сергія Ляха.
 
2001 рік. У Києві в роботі установчого з’їзду Всеукраїнської громадської організації «Антикорупційний форум» узяв участь директор Кам’янець-Подільської філії акціонерного товариства «Хмельницькгаз» Анатолій Макарович Нестерук.
 
 
Цього дня народилися:
 
1902 рік. У селі Копачівка (нині Деражнянського району Хмельницької області) народився Анатоль Юриняк (насправді — Юхим Павлович Кошельник) — український письменник (поет, драматург, літературознавець, літературний критик). Закінчив церковнопарафіяльну школу (її вчителем працював батько Юхима). Навчався в Кам’янець-Подільській гімназії, якою опікувався Іван Огієнко (в цій гімназії навчався й Григорій Костюк). Закінчив 1934 року мовно-літературний факультет Київського інституту професійної освіти, продовжив навчання в аспірантурі. До 1940 року в Києві викладав українську мову в медичному інституті, на державних курсах українознавства. 1940 року поїхав викладати українську мову  в Північну Буковину, щойно зайняту червоними. Після приходу німецьких військ переїхав до Проскурова (нині Хмельницький), працював там у редакції газети «Український голос». Наприкінці 1943 року виїхав до Львова, далі — до Кракова, звідтіля — в Дрезден. Після капітуляції Німеччини перебував у таборах для переміщених осіб у містах Людвігсбург, Бад-Верістолфен, Новий Ульм, викладав українську літературу в таборовій гімназії (Райнгард). Наприкінці 1949 року емігрував до США. Жив у містах Нью-Йорк, Детройт, Міннеаполіс, Чикаго, Лос-Анджелес. Працював фізично на фабриках, заводах, косив траву на кладовищі. Постійно дописував до газет і журналів. Деякий час був редактором газети «Українське життя» (Чикаго). Найдовше жив у Лос-Анджелесі біля дочки. Перший вірш надрукував 1922 року в газеті «Сільська біднота». Автор п’єс «На далеких шляхах», «Справжня наречена» (обидві — Детройт, 1956), літературознавчої розвідки «Мистецькі компоненти літературного твору» (Буенос-Айрес, 1956), збірки поезій «Людям і собі» (1964), збірника «Критичним пером» (1974), книги «Літературознавство» в двох частинах (1979, 1981; першу частину — «Літературні жанри малої форми» — 1996 перевидано в Києві). Помер 27 лютого 1996 року в місті Лос-Анджелес у США, поховано на цвинтарі міста Бавнд Брук.
 
1930 рік. У селі Вербень (тепер Демидівського району Рівненської області) народився Валентин Андрійович Яблонський — український учений у галузі ветеринарної медицини, доктор біологічних наук (1971), професор (1973), заслужений діяч науки і техніки України (1991), дійсний член Академії наук вищої школи України (1992), член-кореспондент Української академії аграрних наук (1995), народний депутат України (в 1994—1998 роках). Закінчив 1953 року Львівський ветеринарний інститут, 1962 року — аспірантуру, 1981 року — Вищу школу управління сільського господарства в Москві. Працював проректором із наукової роботи Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). Був кандидатом у народні депутати України (1990, 1998). Від 1998 року — професор Національного університету біоресурсів і природокористування. Створив відому у світі наукову школу імунології репродукції. Автор книг «Вища освіта в Україні на рубежі тисячоліть» (1998), «Наукознавство» (2001), «Біотехнологія відтворення тварин» (2005), автобіографічної повісті «Сімдесят п’ята зима» (2005).

 

Валентин Андрійович Яблонський
 
1951 рік. У місті Трускавець Львівської області народився Володимир Іванович Мороз. Був військовим комісаром Кам’янець-Подільського об’єднаного комісаріату (став до роботи 16 серпня 2001 року).
 
1953 рік. У Проскурові (нині Хмельницький) народився Віктор Володимирович Шершун. Працював головою Кам’янець-Подільського районного суду (з 2 червня 1987 року).
 
1956 рік. У селі Старий Скалат Підволочиського району Тернопільської області народився Володимир Михайлович Крупа. Закінчив 1976 року середню школу, 1980 року — Тернопільський фінансово-економічний інститут. Працював контролером-ревізором контрольно-ревізійного управління Міністерства фінансів України по Хмельницькій області, служив у армії. Від 1988 — завідувач фінансового відділу Кам’янець-Подільського райвиконкому (згодом райдержадміністрації), від 1995 року — одночасно заступник голови райвиконкому (тепер райдержадміністрації). Потім начальник Хмельницького обласного контрольно-ревізійного управління, начальник Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області.
 
1958 рік. У Кам’янці-Подільському народився Микола Петрович Дембицький — військовий історик. Мешкав у селі Кам’янка біля Кам’янця-Подільського. 1979 року закінчив Кам’янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище. Служив на Уралі. У 1989—1992 роках навчався на педагогічному факультеті Гуманітарної академії Збройних Сил у Москві. 1995 року закінчив ад’юнктуру Інституту військової історії Міністерства оборони Російської Федерації. Продовжив службу в цьому ж інституті на посаді начальника відділу. Захистив кандидатську дисертацію «Радянські військовополонені в роки Великої Вітчизняної війни». Основні наукові інтереси: історія війн і військового мистецтва, військовий полон. Від 1989 року досліджує також історію Кам’янця-Подільського та визволення його від німецько-нацистських загарбників. Підсумком цієї роботи стала книга «Бої за Кам’янець навесні 1944 року», видана 1999 року в Кам’янці-Подільському (російською мовою).
 
1959 рік. Народилася Галина Степанівна Яковенко — завідувач дошкільного навчального закладу «Журавлик» у селі Кульчіївці Кам’янець-Подільського району.
 
1960 рік. Народився Василь Степанович Сосула — директор загальноосвітньої школи I—II ступенів у селі Сахкамінь Кам’янець-Подільського району.
 
1964 рік. Народився Микола Володимирович Стрельбіцький — начальник Кам’янець-Подільської районної державної насіннєвої інспекції.
 
1969 рік. Народилася Наталія Федорівна Савчук — помічник-консультант народного депутата України, депутат Кам’янець-Подільської міської ради. Працювала директором департаменту правового супроводу та контролю Кам’янець-Подільської міської ради.
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1917 рік. В Одесі помер Менделе Мойхер-Сфорім (насправді — Шолом Яків Абрамович) — єврейський письменник. Народився 2 січня 1836 року (21 грудня 1835 року за старим стилем) в містечку Копиль (тепер Мінської області). Від 1856 року вчителював у Кам’янці-Подільському, від 1858 року — у Бердичеві. 1869 року переїхав до Житомира, 1881 — до Одеси. Друкуватися почав 1857 року.
 
1937 рік. В урочищі Сандармох загинув, засуджений до розстрілу, Гео Шкурупій (Георгій Данилович Шкурупій) — український письменник. Народився в сім’ї залізничного машиніста 20 квітня (7 квітня за старим стилем) 1903 року в місті Бендери. Дитячі роки пройшли в Кам’янці-Подільському, де мати Шкурупія вчителювала. Закінчив 1920 року другу Київську класичну гімназію, служив на залізниці. Навчався рік на медичному факультеті Київського університету, два місяці — у Київському інституті зовнішніх зносин. Працював редактором і сценаристом кінофабрики, співпрацював у редакції газети «Більшовик», 1921 року працював у Кам’янці-Подільському секретарем редакції газети «Червона правда». Окремими виданнями вийшло близько 30 книг поезій, оповідань, повістей і романів. Заарештовано в Києві 3 грудня 1934 року, проведено два судових засідання військового трибуналу (19 березня і 27 квітня 1935 року), засуджено до десяти років ув’язнення у виправно-трудових таборах. 25 листопада 1937 року особлива трійка УНКВС по Ленінградському округу засудила Шкурупія до розстрілу. Посмертно реабілітовано. Видав поетичні збірки «Психотези» (1922), «Барабан» (1923), «Жарини слів» (1925), «Море» (1927), «Для друзів-поетів — сучасників вічності» (1929), збірки оповідань «Переможець дракона», «Пригоди машиніста Хорпа» (1925), «Штаб смерті» (1926), «Січневе повстання» (1928), «Патетична ніч», «Переможець дракона», «Страшна мить» (1929), «Зруйнований полон», «Страшна мить» (1930), «Монгольські оповідання» (1932), романи «Двері в день» (1929), «Жанна-Батальйонерка» (1930), «Міс Андрієна» (1934).
 
1964 рік. У Львові помер Йосип Дмитрович Стадник — український актор, режисер, педагог і перекладач. Народився 18 березня 1876 року в селі Валява (Польща). Закінчив польську драматичну студію. У 1894—1913 роках був актором і режисером Руського народного театру в Львові (у 1906—1913 роках — його директор). Гастролював (зокрема, з великим успіхом шість тижнів у Кам’янці-Подільському, серед вистав — «Циганський барон»). Мобілізовано у Перемишлі на фронт Першої світової війни. Потрапив у полон і перебував у Тамбові.
 
2002 рік. У Сімферополі помер Юрій Йосипович Богатиков — український естрадний співак (баритон), народний артист Української РСР (1973), народний артист СРСР (1985). Народився 28 лютого 1932 року в місті Єнакієве Сталінської (нині Донецької) області. Закінчив 1958 року Харківське музичне училище, 1984 року — Сімферопольський університет. Був солістом Харківської (в 1960—1964 роках), Луганської (в 1964—1974 роках), Кримської (від 1974 року) філармоній. 14 червня 1986 року виступав на стадіоні в Кам’янці-Подільському у великому концерті майстрів мистецтв (серед учасників — Микола Мозговий, Микола Гнатюк, Анатолій Паламаренко, Анатолій Литвинов).

2011 рік. Померла Валентина Борисівна Машталер (Афнагель) — педагог, відмінник освіти України (1995). Народилася 27 січня 1952 року в Кам’янці-Подільському. Навчалася у 1959—1969 роках у Кам’янець-Подільській середній школі № 9; закінчила її з похвальною грамотою «За особливі успіхи у вивченні історії та суспільствознавства». Закінчила історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, там під керівництвом Петра Щербини написала дипломну роботу «Судова реформа на Поділлі». У 1975—1990 роках працювала вчителем історії та суспільствознавства Кам’янець-Подільських середніх шкіл № 15 (була там і секретарем партійної організації), № 14 і № 9. У квітні 1985 року Валентину Борисівну занесли на міську Дошку пошани. Від 1990 року працювала в школі-ліцеї № 18. Паралельно, від 2000 року, викладала спецкурс «Нестандартні уроки історії» в Кам’янець-Подільському педагогічному університеті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Упродовж десяти років керувала роботою міського методичного об’єднання вчителів історії та правознавства. Писала вірші.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (06.12.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 375 | Коментарі: 1 | Теги: Валентин Яблонський, 8 грудня, кам'янецький календар | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
0
1 KamPod   (16.12.2015 13:21)
Ювілей Валентина Андрійовича Яблонського не залишився непоміченим на ветеринарному факультеті у ПДАТУ.
От публікація з сайту університету: "Викладачі ФВМ відвідали науково-практичну конференцію у НУБІП та привітали з ювілеєм свого вчителя, знаного вченого"
А от публікація з самого НУБіП (Київ), де відбувались урочистості: "Валентин Яблонський: «…шануйте свою землю, свою Батьківщину!»"

А ще фото з дошки "відомих учених" у стінах ПДАТУ в головному корпусі біля приймальної ректора

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz