7 липня
Цього дня колись:
1837 рік. У Кам’янці-Подільському закладено (25 червня за старим стилем) нову будівлю чоловічої гімназії. Цю подію було присвячено 41-му дню народження російського імператора Миколи І.
1920 рік. До Кам’янця-Подільського вкотре прибув головний отаман військ Української Народної Республіки Симон Васильович Петлюра. Саме тоді «червоні» внаслідок контрнаступу радянських частин захопили Летичів і Проскурів. Тому головний отаман оголосив Кам’янець-Подільський і його околиці в стані облоги, але зарадити катастрофі не було змоги — польські частини (союзники армії УНР) спішно відступали до Збруча, а своїх сил явно бракувало.
1924 рік. У селі Привороття Орининського району створено колективне господарство «Червоний працівник». Його першим головою був Андрій Щербань.
1941 рік. У ході німецько-радянської війни гітлерівці захопили Жванець, Оринин, Стару Ушицю.
1969 рік. У Кам’янці-Подільському розпочав роботу завод «Електроприлад» (перший директор — Юрій Миколайович Скородумов).
1988 рік. У кінотеатрі «Юність» відбувся благодійний кіновечір з участю акторів Леоніда Кулагіна, Пауля Буткевича, Олександра Кознова, Яни Друсь, Ольги Кабо, постановника трюків Олександра Іншакова.
1997 рік. Кам’янець-Подільський відвідав народний депутат України, голова Федерації профспілок України Олександр Миколайович Стоян.
2000 рік. У Слобідці-Рихтівській відсвятковано 300-річчя села та відкрито Святоуспенський православний храм.
2001 рік. У Києві на першому з’їзді партії «Нова політика» членом політради та членом політвиконкому партії обрано голову Хмельницької обласної організації партії Ольгу Володимирівну Жмудовську — журналістку з Кам’янця-Подільського, головного редактора газети «Фортеця». Делегатами з’їзду були ще декілька провідних працівників цієї газети — Дмитро Бельзецький, Ірина Жуковська, Тетяна Лісовська.
2001 рік. Кам’янець-Подільський відвідав, прилетівши на гелікоптері, міністр оборони України Олександр Іванович Кузьмук. Високий гість перевірив, як на базі військово-інженерного інституту при Подільській державній аграрно-технічній академії пройшли перепідготовку з 29 травня близько півтисячі військових, щоб невдовзі на дві третини оновити особовий склад третього окремого українського інженерного батальйону, який майже рік виконував миротворчу місію в Південному Лівані. У ході візиту міністр також підписав кошторис на будівництво в Кам’янці-Подільському протимінного центру, який готуватиме фахівців для різних потреб (зокрема, й для Організації Об’єднаних Націй). Будувала новий центр у надзвичайно стислий термін (до 1 вересня 2001 року) відома в місті будівельна компанія «Кам’янець» (генеральний директор Володимир Мужило).
2002 рік. У Думанові відбулися урочистості, присвячені 590-річчю села (перша згадка в історичних джерелах — 1412 рік), традиційно поєднані із святкуванням Івана Купала.
2004 рік. Підписано угоду про встановлення партнерських і ділових зв’язків між Кам’янцем-Подільським і Хмельницьким — колишнім і нинішнім обласними центрами.
2011 рік. У селі Гуменці Кам’янець-Подільського району відбулося офіційне відкриття першої черги птахівничого комплексу «Авіс». У церемонії відкриття взяли участь заступник голови Хмельницької обласної державної адміністрації Володимир Галищук, генеральний директор компанії «Авангард» Наталія Василюк і начальник головного управління агропромислового розвитку Олег Стрілецький. У реконструкцію та будівництво нових приміщень вкладено 500 мільйонів доларів, із них 200 мільйонів чужоземних інвестицій, а також 250 мільйонів власних коштів холдингу «Авангард». За словами генерального директора компанії «Авангард», яка є власником реконструйованого птахівничого комплексу, компанія стане потужним гравцем на ринку не лише в Україні, але й у світі. Підприємство головним чином орієнтоване на виробництво яєць та їх продаж на території всієї України.
2015 рік. Директором Кам’янець-Подільського коледжу культури та мистецтв призначено Сергія Володимировича Нижника (народився 28 лютого 1966 року в селі Тарноруда Волочиського району Хмельницької області). Попередній директор Руслан Миколайович Нелюбов помер 2 квітня 2015 року.
Цього дня народилися:
1900 рік. В Умані народився (25 червня за старим стилем) Юрій Корнелійович (Корнійович) Смолич — український письменник, драматург, публіцист, літературний критик, громадський діяч, Герой Соціалістичної Праці (1970). Дитячі та юнацькі роки Смолича минали в Умані, Стародубі Новгород-Сіверського намісництва (тепер Брянської області), Білій Церкві, Глухові, Кам’янці-Подільському. В останніх двох містах Смолич навчався в місцевих гімназіях (у 1911—1913 роках — у Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії). Від 1913 року жив у Жмеринці, де 1918 року закінчив гімназію. Навчався у Київському комерційному інституті. В автобіографічній повісті «Дитинство» (1937) завершальний розділ «Біла квітка» (первісна назва — «Війна білої й червоної рози») присвятив Кам’янцеві-Подільському. Помер 26 серпня 1976 року в Києві.
1906 рік. У селі Слобода (тепер у складі міста Хмільник — одного з районних центрів Вінницької області) народився (24 червня за старим стилем) Давид Демидович Копиця — український літературознавець, критик. Закінчив у Хмільнику трудову школу, навчався на Вінницьких трирічних педагогічних курсах імені Івана Франка, звідки за направленням (як відмінник освіти) приїхав 24 жовтня 1924 року до Кам’янець-Подільського інституту народної освіти. Із Савою Божком, Тереньом Масенком, Петром Довгалюком брав участь у роботі літературної організації «Плуг». 1926 року проходив практику в школі Понінки. 19 серпня 1926 року перевівся до Харківського інституту професійної освіти (закінчив 1930 року). Перший вірш надрукував у газеті «Червоний кордон» у Кам’янці-Подільському. Закінчив аспірантуру при інституті імені Шевченка. В роки війни з німцями був на фронті як стройовий офіцер, політпрацівник. У 1946—1953 роках працював в апараті ЦК Комуністичної партії України як заступник начальника управління пропаганди. Працював директором Київської кіностудії, головним редактором журналів «Україна», «Вітчизна», головою Комітету в справах мистецтв, заступником міністра культури Української РСР. Нагороджено орденами Суворова другого ступеня, Вітчизняної війни першого ступеня, двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями. Помер 15 грудня 1965 року в Києві.
1923 рік. У селі Калиня (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Вільгельм Маркович Бачинський — український історик, доктор історичних наук (1983), професор (1985). Був учасником війни з німцями, відзначений бойовими нагородами. Закінчив 1951 року Чернівецький університет. Працював у 1954—1955 роках в індустріальному інституті в місті Сталіно (нині — Донецьк), у 1955—1961 роках — в енергоінституті в місті Іваново (Росія). Від 1961 року працював в Українському інституті водного господарства та природокористування в Рівному (від травня 2004 року — Національний університет водного господарства та природокористування): доцент, завідувач кафедри, професор (у 1993—2001 роках) кафедри українознавства. Серед праць: «КПРС в боротьбі за підвищення добробуту трудящих: за матеріалами промислових підприємств України 1959—1966 років» (Київ, 1974). Співавтор «Очерков истории Ивановской организации КПСС» (Іваново, 1963 — перша частина, яка охоплює 1892—1917 роки). Співавтор видання «Волинь у XVI—XVIII століттях» (Київ, 1997).
1926 рік. У Кам’янці-Подільському народився Віктор Миколайович Хмелюк — комсомолець-воїн, ім’я якого надавали піонерським загонам Кам’янця-Подільського в середніх школах № 1 і № 7. Навчався в Кам’янець-Подільській школі № 1. Після визволення міста добровольцем пішов на фронт. Воював у квітні — грудні 1944 року в складі 195-го гвардійського стрілецького полку, був комсоргом роти, загинув 30 грудня 1944 року в Угорщині. Посмертно нагороджено орденом Вітчизняної війни другого ступеня.
1951 рік. Народився Іван Францович Бродовський — керівник приватного підприємства «Подільське регіональне бюро експертиз». Був головою правління відкритого акціонерного товариства «ДРІ «Мотор» ім. Г. І. Петровського». 1998 року був головою окружної виборчої комісії на виборах до Верховної Ради України (виборчий округ № 192 з центром у Кам’янці-Подільському). 2002 року був кандидатом у депутати до Кам’янець-Подільської міської ради.
1962 рік. Народилася Світлана Вікторівна Рудніцька — завідувач дошкільного навчального закладу «Світанок» в селі Врублівці Кам’янець-Подільського району.
Цього дня відійшли у вічність:
1949 рік. У Львові помер Володимир Олександрович Геринович — український географ. Народився 22 листопада 1883 року в місті Сокаль (тепер Львівської області). Працював у Кам’янці-Подільському приват-доцентом університету, деканом факультету соціального виховання, ректором інституту народної освіти. Перебував у концтаборах у 1933—1946 роках. 1989 року посмертно реабілітовано.
1990 рік. У Києві помер Семен Семенович Лаврик — український лікар-гематолог, член-кореспондент Академії наук Української РСР (1979), заслужений діяч науки Української РСР (1975). Народився 2 листопада (20 жовтня за старим стилем) 1915 року в селі Велика Слобідка (тепер Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). Закінчив початкову школу в рідному селі, семирічну школу в Баговиці, 1931 року — Кам’янець-Подільську медичну школу, 1940 року — Вінницький медичний інститут. У 1946—1950 роках — директор Львівського науково-дослідного інституту переливання крові. У 1954—1960 роках — перший заступник міністра охорони здоров’я УРСР. У 1960—1970 роках — директор Київського науково-дослідного інституту гематології та переливання крові. У 1970—1984 роках — ректор Київського медичного інституту. Автор праць із питань переливання крові при травмах, гемотрансфузійному шоку тощо. 1977 року став лауреатом премія імені Олександра Богомольця Академії наук Української РСР. 19 грудня 1992 року присуджено (посмертно) Державну премію України в галузі науки та техніки за цикл праць «Створення наукових основ та методів кріоконсервування клітинних суспензій і їх застосування у медицині» (разом із групою учених, серед яких Аполлон Білоус, Володимир Луговий, Віктор Моїсеєв, Анатолій Гольцев, Олексій Воротілін, Галина Лобинцнва, Георгій Когут). Див. про нього статтю «Знавець еліксиру життя з Великої Слобідки».
Могила Семена Семеновича Лаврика на Байковому кладовищі в Києві
1993 рік. У селі Кадиївці Кам’янець-Подільського району помер Людвіг Антонович Лясота — педагог, краєзнавець, колекціонер, батько кандидата географічних наук Олени Лясоти. Народився 10 липня 1918 року в селі Підзамче (нині в складі міста Кам’янця-Подільського). У липні 1993 року після смерті Лясоти матеріали, зібрані ним (20 зошитів і папок, окремих записів), за заповітом Лясоти, передано історико-культурологічному Подільському братству (голова Мирослав Мошак). Згадує Мирослав Мошак:
«З дослідником фольклору Поділля і великим колекціонером метеликів Людвігом Лясотою я познайомився 1993 року, коли на його запрошення ми разом із Тамарою Сис і ще одним братчиком Славком Полятинчуком відвідали мальовниче село Кадиївці Кам’янець-Подільського району. Пан Людвіг тоді вже був важкохворим, говорив з перервами, його душив постійний кашель, але він надзвичайно зрадів нашому приїздові. Наше братство тоді отримало, за його заповітом, весь його безцінний архів фольклорних матеріалів, дбайливо укладених у папки із зав’язками. Серед цих матеріалів — його записи подільських і гуцульських діалектів і говорів, виписки з документів, записи пісень, розділи дисертації про Устима Кармалюка, легенди про цього народного героя з Поділля, записані з народних вуст.
Як розказував пан Людвіг, був час, коли він злякався, що українська мова зникне із загального вжитку й запанує російська, тому й почав збирати українські прислів’я, діалекти, пісні. Практично, майже нічого, крім декількох десятків легенд із цього багатющого матеріалу, не було опубліковано. А роботу над дисертацією він закинув після того, як його науковий куратор скористався набутками Людвіга, видавши їх у публікаціях за свої».
2001 рік. На 63-му році життя помер Анатолій Семенович Бурко — кандидат технічних наук, доцент кафедри механізації сільськогосподарського виробництва в Подільській державній аграрно-технічній академії. Народився 26 червня 1939 року.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
