Чт, 19.05.2022, 18:06
Вітаю Вас Guest
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 5 листопада
5 листопада
 
Цього дня колись:
 
1929 рік. У селі Вербка (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) створено підприємство, згодом відоме як Вербецький завод будівельних матеріалів.
 
1957 рік. У Кам’янці-Подільському на вулиці Московській (нині Огієнка), 42 Кам’янець-Подільська райспоживспілка відкрила новий сільськогосподарський магазин.
 
1967 рік. Першими почесними громадянами Кам’янця-Подільського стали старі більшовики Михайло Миколайович Кушелєв (Житомир) і Федір Всеволодович Попов (Москва), письменник Володимир Павлович Бєляєв (Москва) та хірург Микола Несторович Комісаров (Кам’янець-Подільський).
 
1967 рік. У Кам’янці-Подільському на розі вулиць Ленінградської та Котовського (нині Лесі Українки та Соборної) відкрито універмаг «Ювілейний» на сто робочих місць (раніше тут розміщувався автовокзал). Назва нового закладу пов’язана з тим, що 1967 року в Радянському Союзі гучно відзначали «п’ятдесятиріччя Великої Жовтневої соціалістичної революції». Після реконструкції «Ювілейний» перетворено на «Фуршет» — один із супермаркетів у відомій в України мережі крамниць сімейної покупки.
 
1982 рік. У Кам’янці-Подільському в новозбудованому 59-квартирному будинку № 13 на вулиці Космонавтів відкрито аптеку № 192. Вона стала одинадцятою аптекою в місті.
 
1983 рік. Український поет Микола Платонович Бажан написав із Києва останнього листа в Кам’янець-Подільський, в якому зізнавався: «Думаю, згадую і милуюсь в згадках величним красенем над кручами Смотрича». Адресатом поета була Олена Олександрівна Ковнер  (1916—1994).
 
1985 рік. У Кам’янці-Подільському крамниці № 75 міськхарчоторгу (вулиця 30 років Перемоги) надано ім’я «Мічурінськ» — на честь міста в Тамбовській області Росії, з яким Кам’янець-Подільський підтримував дружні зв’язки.
 
1996 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури відбувся концерт Марини Одольської та гурту «Острови».
 
2001 рік. Директором Кам’янець-Подільського міського державного архіву призначено Олександра Борисовича Комарніцького. Проте вже у січні 2002 року він перейшов на роботу в Кам’янець-Подільський педагогічний університет (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), де став помічником ректора.
 
2002 рік. Кам’янець-Подільське відділення поштового зв’язку вперше провело День передплатника.
 
 
Цього дня народилися:
 
1920 рік. У селі Великий Жванчик (нині Дунаєвецького району Хмельницької області) народився Петро Іванович Тулизик — журналіст. Був учасником війни з німцями. Працював після війни відповідальним секретарем газети в Оринині. Автор збірки «Хто внесе прапор?» (Хмельницький, 1995), до якої увійшли повість для школярів, оповідання, новели, гуморески, спогади про письменника Володимира Бабляка. Видав також книжки «Я скажу йому сама», «Людина між людьми», «Правда і кривда».
 
1923 рік. У селі Кочема (нині Єгор’євського району Московської області) в сім’ї священнослужителя народився Михайло Якович Радугін — Герой Радянського Союзу (звання надано 24 травня 1944 року за дії під час визволення Кам’янця-Подільського). Закінчив педагогічне училище. В армії від січня 1942 року, від травня 1942 року — на фронті. 1943 року закінчив курси молодших лейтенантів. Від 1946 року в запасі. 1950 року знову призвано до армії. Закінчив 1953 року Володимирське військово-піхотне училище, 1958 року — Військово-політичну академію імені Леніна. Був на політичній роботі у військах, працював у центральному апараті Міністерства оброни СРСР. Від 1985 року генерал-майор Радугін у запасі. Мешкав у Москві. Автор спогадів «Останні версти». Почесний громадянин Кам’янця-Подільського (березень 1984 року) та села Студениця (надано 6 липня 1969 року четвертою сесією Теремецької сільської ради). У музеї села Демшин обладнано залу Героя. Помер 11 грудня 1995 року в Москві.

 

Михайло Якович Радугін
 
1938 рік. У селі Голохвасти (нині Ярмолинецького району Хмельницької області) народилася Любов Калинівна Тараненко — доктор біологічних наук, професор. 1960 року закінчила агрономічний факультет Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет). Працювала агрономом-насіннєзнавцем колгоспу імені Суворова Заставнівського району Чернівецької області, у 1962—1966 роках — у насінній і агрохімічній службах Почаївського та Борщівського районів Тернопільської області. У 1966—1969 роках навчалася в очній аспірантурі Українського науково-дослідного інституту землеробства під керівництвом професора Данила Федоровича Лихваря. Після закінчення аспірантури працювала в цьому інституті на посадах молодшого (у 1969—1976 роках), старшого (у 1976—1985 роках) наукового співробітника, а з 1985 року — завідувачем відділу селекції круп’яних культур. Дисертацію «Вплив пилкового режиму на озерненість і пилкову продуктивність тетраплоїдної гречки» на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук захистила 1970 року. Звання старшого наукового співробітника надано 1980 року. 1989 року захистила докторську дисертацію «Генетичне обґрунтування удосконалення методів селекції гречки Fagopyrum esculentum Moench.» з присудженням наукового ступеня доктора біологічних наук. Звання професора надано 1994 року зі спеціальності «селекція і насінництво». Реалізацією науково-теоретичних досягнень Тараненко стало створення сортів гречки Київська, Астра, Любава, Лілея, Українка, Антарія, Оранта, проса Київське 87, ячменю ярого Стяг і впровадження їх у виробництво. Уперше в світі розробила метод подолання міжвидової несумісності гречки. Тараненко нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2000 рік), Почесною відзнакою Президії Української академії аграрних наук (2006 рік), Почесними грамотами Міністерства аграрної політики, медалями Виставки досягнень народного господарства СРСР та Української РСР, а 2008 року Людмила Калинівна відзначена орденом княгині Ольги третього ступеня. Тараненко обрали до Академічного бюро Міжнародної асоціації дослідників гречки (IBRA).

 

Любов Калинівна Тараненко

1946 рік. У селі Велика Березна (нині Полонського району Хмельницької області) народився Віктор Олексійович Савчук — кандидат історичних наук (1987), член-кореспондент Української академії історичних наук, заслужений працівник культури України (1997), лауреат Всеукраїнської премії імені Дмитра Яворницького. Закінчив 1961 року восьмирічну школу в рідному селі, 1966 року — агрономічне відділення Кам’янець-Подільського сільськогосподарського  інституту,  1974 року — заочно історичний факультет Кам’янець-По­діль­ського педагогічного інституту. У 1966—1968 роках проходив службу в армії у військах спеціального призначення в Бродах і Львові. У 1968—1978 роках — на комсомольській роботі, у 1978—1991 роках — на партійній роботі (вершина партійної кар’єри: 1991 року — другий секретар Кам’янець-Подільського міськкому Комуністичної партії України). Працює в Кам’янець-Подільському державному університеті (нині національний університет імені Івана Огієнка): від 2002 року — проректор із міжнародних відносин. 1987 року захистив кандидатську дисертацію «Історичне краєзнавство в Україні, 1965—1975 роки (на матеріалах громадських форм вивчення історії Великої Вітчизняної війни)» (науковий керівник Петро Тронько).

1946 рік. Народився Валерій Сергійович Говоровський — педагог, екскурсовод. Був ветеринарним лікарем, викладав у Кам’янець-Подільському коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету. 2006 та 2010 року був кандидатом у депутати Кам’янець-Подільської міської ради — відповідно другий і шостий номер у списку Української республіканської партії «Собор». Від 2013 року виступає у ролі Миколая, а потім Діда Мороза в новорічній резиденції святого Миколая в Кам’янці-Подільському в готелі «Reikartz».

 
1952 рік. У місті Балтійськ (Росія) народився Юрій Анатолійович Ануфрієв — голова Хмельницького обласного осередку Комітету виборців України (від 1996 року). Закінчив 1970 року Віньковецьку середню школу, 1975 року — Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), де здобув фах інженера-механіка, 1999 року — факультет перепідготовки при Кам’янець-Подільському педагогічному університеті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), де здобув фах практичного психолога. Працював на інженерних посадах у Кам’янці-Подільському та Шепетівці. Був заступником голови профкому заводу «Електроприлад». Служив в органах Міністерства внутрішніх справ. У 1996—1998 роках у Кам’янці-Подільському був помічником-консультантом народного депутата України Валентина Яблонського. Від 26 жовтня до 6 листопада 1998 року перебував у США, де в складі української групи спостерігав і вивчав організацію та хід виборів у штатах Меріленд, Небраска, Нью-Йорк. Працював начальником відділу організаційної та кадрової роботи апарату Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації (виграв конкурс 20 травня 2005 року).
 
1957 рік. У селі Залісся Перше Кам’янець-Подільського району Хмельницької області народилася Валентина Василівна Солодковська — директор соціального центру «Надія» в Кам’янці-Подільському. Після закінчення місцевої десятирічки навчалася в Кам’янець-Подільському технікумі харчової промисловості. У 1986—2011 роках працювала бухгалтером у відділі культури і туризму Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації (райвиконкому). 1 грудня 2011 року призначено директором територіального центру надання соціальних послуг «Надія». Її попередниця Тетяна Заянчуковська перейшла на інше місце роботи: її призначено начальником відділу моніторингу та розвитку споживчого ринку управління економіки та розвитку інфраструктури міста.

 

Валентина Василівна Солодковська
 
1965 рік. У місті Волочиськ Хмельницької області народився Віктор Володимирович Налуцишин — кандидат юридичних наук, доцент. 1990 року закінчив Харківський юридичний інститут. У 1990—2007 роках працював на різних посадах в органах прокуратури України, зокрема був прокурором Кам’янець-Подільського району. У 2002—2006 роках навчався без відриву від виробництва в аспірантурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У березні 2008 року в спеціалізованій вченій раді цього університету захистив кандидатську дисертацію «Кримінальна відповідальність за хуліганство (стаття 296 Кримінального кодексу України)». Від вересня 2008 року працює в Хмельницькому університеті управління та права на посаді доцента кафедри кримінального права та процесу. Викладає дисципліни «Кримінальне право», «Актуальні проблеми кримінального права України».
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1971 рік. У Києві померла Єлизавета Михайлівна Кардиналовська — українська письменниця, перекладач, архітектор, художниця-реставратор, донька генерала Михайла Кардиналовського, молодша сестра педагога, перекладача, мемуариста Тетяни Кардиналовської. Народилася 16 травня 1900 року в Києві. Публікувалася з 1925 року, окремими виданнями вийшло понад 20 книг. 1934 року літературну діяльність припинила у зв’язку з арештом чоловіка сестри — Сергія Пилипенка. Надалі працювала як архітектор-реставратор. 1919 року приїхала до сестри в Кам’янець-Подільський, працювала з нею в редакції газети «Червоний шлях», яку редагував перший чоловік сестри — Всеволод Голубович.
 
1977 рік. Помер Микола Несторович Комісаров — хірург, заслужений лікар України (1954), почесний громадянин Кам’янця-Подільського (1967). Народився 11 липня 1896 року в селі Свисланівка Пензенської губернії. Закінчив Пензенську гімназію, 1925 року — медичний факультет Московського університету. Працював учителем в селі Ртищево Пензенської губернії, лікарем у містах Коломна, Юр’їв-Польський, у 1941—1945 роках — провідним хірургом в евакошпиталях (від осені 1944 року — в Кам’янці-Подільському), від січня 1945 року — завідувач хірургічного відділення Кам’янець-Подільської міської лікарні. Оцінюючи надзвичайну хірургічну майстерність Миколи Комісарова, заслужений лікар України Євген Ківільша назвав його «Паганіні по животу». Від травня 1967 року перебував на пенсії.
 
2000 рік. У Хмельницькому померла Євгенія Мойсеївна Гінзбург — літературознавець, кандидат філологічних наук (1947), доцент (1956). Народилася 21 вересня 1913 року в місті Рогачов (Білорусь) в сім’ї службовця. Згодом із батьками проживала в Маріуполі та Харкові. Закінчила 1933 року Харківський технікум іноземних мов, 1937 року — з відзнакою західний відділ філологічного факультету Київського університету. Викладала англійську мову в Білоцерківському сільськогосподарському інституті (у 1937—1939 роках), зарубіжну літературу в Харківському бібліотечному інституті та інституті іноземних мов (у 1939—1941 роках). Закінчила аспірантуру при Харківському університеті. Влітку 1941 року, склавши іспити кандидатського мінімуму, працювала над написанням кандидатської дисертації. Перебувала з батьками в евакуації в Барнаулі (у 1941—1944 роках), працювала культмасовиком в евакогоспіталі, лектором в Алтайському крайовому лекційному бюро. У середині 1944 року повернулася в Україну, отримала призначення на роботу до Кам’янець-Подільського учительського інституту. Від 13 вересня 1944 року — викладач зарубіжної літератури та англійської мови. У вересні 1945 року стала членом Всесоюзною комуністичної партії (більшовиків). 10 грудня 1947 року в Інституті української літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР захистила кандидатську дисертацію про соціальний роман Вільяма Годвіна «Калеб Вілліамс». В інституті це був перший захист дисертації у повоєнний час. Була завідувачем кафедри літератури (у 1948—1950, 1951—1954 роках). Двічі обиралася делегатом республіканського з’їзду товариства «Знання». 1970 року за станом здоров’я вийшла на пенсію. Згодом переїхала до сина в Хмельницький.
 
2001 рік. Помер Ярослав Федорович Сав’юк — довголітній головний лікар міської поліклініки № 2 (з часу її заснування — від 10 серпня 1976 року). Народився 8 лютого 1935 року в селі Микитинці (тепер Косівського району Івано-Франківської області). Закінчив Станіславський (Івано-Франківський) медичний інститут. Працював з 1960 року в селі Ковалівка Косівського району. 1970 року переїхав до Кам’янця-Подільського.
 
2003 рік. Померла Сусанна Сергіївна Казар’янц — фахівець з німецької мови. Народилася 1 січня 1923 року в Кам’янці-Подільському в сім’ї вірменського службовця родом із Кавказу й корінної кам’янчанки. 1941 року з відзнакою закінчила міську середню школу № 3, навчалася в місцевій музичній школі. У 1945—1948 роках працювала акомпаніатором обласного народного ансамблю пісні й танцю. 1953 року закінчила відділення німецької мови й літератури факультету іноземних мов Чернівецького університету. За направленням працювала в Дрогобицькій області. 1955 року Сусанна Сергіївна прийшла на роботу в Кам’янець-Подільський педагогічний інститут (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) викладачем німецької мови. 1968 року обрана старшим викладачем. За 25 років роботи в інституті навчала німецькій мові кілька тисяч майбутніх педагогів.
 
2013 рік. У Києві померла Наталія Сергіївна Шумада — український фольклорист, мистецтвознавець і літературознавець, сценарист, доктор філологічних наук (1984), професор (1993). Народилася 17 червня 1926 року в селі Ладан (нині селище міського типу Прилуцького району Чернігівської області). Дитячі і юнацькі роки (до 1945 року) провела в Кам’янці-Подільському, тут закінчила середню школу. Закінчила 1949 року філологічний факультет Київського університету. Учителювала, у 1958—1961 роках — редактор видавництва «Веселка». Від 1961 року працювала в ІМФЕ (Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії) Академії наук України в Києві, від 1989 року — провідний науковий співробітник. Одночасно викладала в Київському театральному інституті (від 1996 року — завідувач кафедри філології). Твори: «Українсько-болгарські фольклористичні зв’язки» (1969), «Визвольний рух слов’ян у народнопісенній творчості XVІІ—XІX ст.» (1972, у співавторстві), «Сучасна пісенність слов’янських народів» (1981), «Фольклор українців поза межами України» (1989), «Українська народна культура очима чужоземців» (1995), «Фольклорні витоки драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» (1996) та ін. Кіносценарії: «Слово-пісня» (1983), «Дружба» (1984), «Пісенна пам’ять про війну» (1986). Упорядник словника «Східнослов’янський фольклор» (1993). У серпні 1992 року в Кам’янці-Подільському виступила з доповіддю «Фольклор у слов’янському світі» на міжнародній науково-практичній конференції «Культура України та слов’янський світ».


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (04.11.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 593 | Коментарі: 5 | Теги: Гінзбург, Комісаров, 5 листопада, Радугін, кам'янецький календар, Шумада | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 5
0
1 KamPod   (05.11.2015 11:17) [Материал]
Щось мені не вдалось поки що зорієнтуватись де ж той сільськогосподарський магазин райспоживспілки по Московській 42?

0
2 KamPod   (05.11.2015 11:18) [Материал]
Це взагалі, у 1982-му відкрили 11-ту аптеку в місті!!! тоді як зараз вони на кожному кутку ))

0
3 KamPod   (05.11.2015 11:19) [Материал]
А "Мічурінськ" уже рівно 30 років як "Мічурінськ"  evrika

0
4 RD   (06.11.2015 18:10) [Материал]
А "Ювілейний" здається так і залишився "Ювілейним" , тільки це тепер ТЦ

0
5 KamPod   (06.11.2015 18:55) [Материал]
Зі стенду про випускників ПДАТУ

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Паради 1 травня - 

Користувач на фейсбуці KamKam поділився

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2022Create a free website with uCoz