30 травня
Цього дня колись:
1958 рік. Ліквідовано Острівчанську сільську Раду, село Острівчани підпорядковано Ходоровецькій сільській Раді.
1958 рік. Значно розширено Верхньопановецьку сільську Раду: до її складу включено Тарасівку, Малу Слобідку, Устя та Шутнівці.
1965 рік. Відкрито автобусний маршрут Кам’янець-Подільський — Луцьк.
1991 рік. У Кам’янці-Подільському на звітно-виборчих зборах міської організації Союзу українок головою організації обрано Ольгу Рибак.
1997 рік. У Кам’янці-Подільському в складі тижневика «Фортеця» побачило світ перше число тижневика «TV-інформ».
1997 рік. Зареєстровано Кам’янець-Подільську громаду РУНВіри (Рідної української національної віри).
1999 рік. Відновлено щоденний рух потягу «Кам’янець-Подільський — Київ».
2001 рік. До Кам’янця-Подільського прибула делегація американського міста-побратима Атенс на чолі з професором університету штату Джорджія Расті Бруксом.
Цього дня народилися:
1948 рік. Народився Петро Якович Слободянюк — кандидат історичних наук (1988), заслужений працівник культури України (1995). Закінчив 1967 року відділ духових інструментів Кам’янець-Подільського культосвітнього училища, далі режисерський факультет і 1978 року аспірантуру Київського інституту культури. Працював начальником Хмельницького обласного управління культури (у 1992—1997 роках), директором Державного архіву Хмельницької області (від квітня 1997 року).
1957 рік. У селищі міського типу Смига Рівненської області народилася Оксана Володимирівна Білозір — українська співачка, народна артистка України (1994). Закінчила 1981 року Львівську консерваторію. 23 лютого 1994 року дала два концерти в Кам’янець-Подільському міському Будинку культури. Пізніше ще декілька разів виступала в місті над Смотричем.
1961 рік. У Кам’янці-Подільському народився Олександр Станіславович Бродовський. Закінчив у Кам’янці-Подільському середню школу № 10, сільськогосподарський інститут (інженер-механік).У 1983—1989 роках — головний інженер радгоспу «Дружба народів» села Шишківці Сокирянського району Чернівецької області. 1989 року перейшов на роботу на Кам’янець-Подільський завод залізобетонних виробів і конструкцій, де, зокрема, працював механіком розчинного вузла; від початку 1990 року — начальник цього вузла, від 1994 року (після відокремлення вузла від заводу) — директор новоствореного державного підприємства, після його приватизації (1996 рік) — голова правління відкритого акціонерного товариства «Розбуд».
Цього дня відійшли у вічність:
1879 рік. У Санкт-Петербурзі помер (18 травня за старим стилем) Віктор Іпатійович Аскоченський (справжнє прізвище — Оскошний, потім Отскоченський, «ошляхетнене», коли був семінаристом) — російський прозаїк, журналіст, історик. Народився 13 жовтня (1 жовтня за старим стилем). Син священика. Закінчив Воронезьку семінарію, 1839 року — Київську духовну академію. Здобувши 1840 року ступінь магістра богослов’я і словесних наук, викладав у Київській духовній академії польську та німецьку мови, а від 1841 року читав курс патрології. Від 1844 року жив у домі генерал-губернатора Південно-Західного краю Бібікова як вихователь його родича. 1844 року Аскоченського звільнено з духовного звання. Був знайомий із Тарасом Шевченком. Зазнав особистого лиха, зокрема ранньої смерті першої (1844 рік), а згодом другої (1847 рік) дружин. 1847 року отримав місце радника Волинського губернського правління (в Житомирі). У лютому 1849 року переведено в Кам’янець-Подільський на посаду голови совісного суду, але через півроку через гострі конфлікти з чиновницьким середовищем змушений вийти у відставку в чині титулярного радника і зайнятися тільки літературною діяльністю — спочатку в Києві, а від 1857 року в Петербурзі. Видавав тижневик «Домашняя беседа» (1856—1877, Київ — Петербург). Автор праць: «Київ з найдавнішим його училищем — Академією» (1856), «Історія Київської духовної академії по перетворенні її в 1819 році» (1863) та інші.
Віктор Іпатійович Аскоченський
© Олег Будзей
Дивіться також: |