1946 рік. Дитячому лікареві Юлієві Йосиповичу Манасевичу (1868—1958) із Кам’янця-Подільського надано звання заслуженого лікаря Української РСР.
1961 рік. Кам’янець-Подільський міськвиконком надав назви основним вулицям селища цукрового заводу, що сформувалося навколо збудованого цукрового заводу (його перша черга стала до ладу наприкінці грудня 1960 року, перший цукор отримано 8 січня 1961 року). Так у місті з’явилися вулиці Будівельників, Труда, Фрунзе, Затонського, Мануїльського (від 30 січня 2003 року — Володимира Максимчука) та Ценського (на честь російського письменника Сергія Миколайовича Сергєєва-Ценського), провулки Степовий і Крайній.
1983 рік. У Кам’янці-Подільському В’ячеслав Йосипович Вальцер змінив Петра Павловича Бабляка на посаді голови міського комітету народного контролю. Став останнім очільником цієї структури.
1990 рік. У Кам’янці-Подільському почалося створення кабельного телебачення. Першого абонента до мережі кабельного телебачення підключено 6 червня 1991 року.
1995 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури в конкурсі «Кам’янецька красуня-95» перемогу здобула 15-річна студентка училища культури Ольга Конюк.
1996 рік. У селищі Сахкамінь Кам’янець-Подільського району відкрито римо-католицький костел святого Андрія.
2001 рік. У Кам’янці-Подільському на вулиці Пушкінській, 44 відкрито музей воїнів-афганців.
2005 рік. Відповідно до Указу Президента України «Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року», проректор Кам’янець-Подільського державного університету, кандидат історичних наук Анатолій Григорович Філінюк став заслуженим діячем науки й техніки України — за вагомі досягнення у реформуванні національної економіки, розвитку вітчизняної промисловості, підприємництва та ринкової інфраструктури. Нині Анатолій Григорович — доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
Цього дня народилися:
1811 рік. У селі Мізюринці (нині Шумського району Тернопільської області) народився Александру (Олександр Фадійович / Тадейович) Хиждеу (Хашдеу) — молдавський письменник і вчений, почесний член Румунської академії наук (1870). Навчався в 1829—1832 роках у Харківському університеті. Вів адвокатську практику в Хотині, вчителював у Вінниці. 12 вересня 1842 року призначено старшим викладачем російської словесності й логіки в Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії. Було висунуто на посаду редактора неофіційної частини газети «Подольские губернские ведомости» (за сумісництвом). Унаслідок доносу до управління Київського навчального округу звільнено 23 жовтня 1843 року з роботи за відхилення від навчальної програми. Хиждеу вів в Кам’янці-Подільському адвокатську практику. 28 листопада 1850 року його в супроводі двох жандармів вивезли з Кам’янця-Подільського в Кишинів. Вчителював у Хотині. Автор збірки «Молдавські сонети» (1837), історичної повісті «Дука» (1830), новели «Князювання арнаута» (1872). Дослідник філософської і поетичної творчості Григорія Сковороди, збирач українського та молдавського фольклору. Писав також байки. Так, у байці «Знай наших!» зобразив сварку на вулиці в Жванці молдавських і подільських свиней. Помер 9 листопада 1872 року в місті Хотин, поховано в селі Керстенці (нині Хотинського району Чернівецької області). У Кишиневі видавалося 1956 та 1986 року «Вибране» російською мовою відповідно до 145-річчя та 175-річчя від дня народження Хиждеу.
Ювілейний поштовий штемпель 2011 року
1927 рік. У Кам’янці-Подільському народився Фелікс ГригоровичАржанов — почесний нафтовик, лауреат Ленінської премії (1976), лауреат премії імені академіка Губкіна. Закінчив 1956 року Куйбишевський індустріальний інститут. У 1977—1980 роках — заступник міністра нафтової промисловості СРСР, начальник «Головтюменнафтогазу». Помер 1994 року. Іменем Аржанова названо родовище нафти.
1934 рік. У місті Гуляйполе (тепер Запорізької області) народилася Раїса ПетрівнаІванченко (насправді — Іванова) — українська письменниця, історик. Закінчила 1957 року історичний факультет Київського університету. Працювала в редакції газети «Молодь України», на Українському радіо. Кандидат історичних наук (1967), доцент, викладає з 1967 року в Київському університеті. У квітні 1987 року в рамках Днів радянської літератури в Україні, присвячених 70-річчю Жовтня, разом з Євгеном Храмовим, Станіславом Шевченком, Петром Засенком, Володимиром Маняком, Миколою Федунцем побувала у Кам’янці-Подільському. Письменники виступали в трудових колективах міста (зокрема, в педагогічному інституті) і району (зокрема, в селі Чабанівка), ознайомилися з історичними пам’ятками Кам’янця-Подільського.
1939 рік. Народився Микола Олександрович Байдюк — гуморист. У Кам’янці-Подільському в газеті «Сім днів» вів гумористичну рубрику «Сміхотерапія», запроваджену 20 липня 2006 року, публікував у ній із номера в номер свої гуморески.
1950 рік. Народився Микола Григорович Саранчук — голова громадської організації «Товариство кролівників і звірівників-любителів».
1950 рік. У селі Каменоломня в Криму народився Сергій Васильович Кузнецов — український футболіст. Виступав за команду міста Євпаторія, за клуби «Таврія» (Сімферополь), «Зоря» (Ворошиловград), від 1975 року — за «Динамо» (Київ). У лютому 1990 року у складі ветеранів «Динамо» (Київ) виступав у Кам’янці-Подільському.
1957 рік. Народилася Інна Опанасівна Блажкова — педагог. Працює у Кам’янці-Подільському директором ліцею «Антей» (вулиця Шевченка, 33).
1955 рік. Народився (згідно із записом у паспорті — 4 січня 1956 року) Анатолій Володимирович Зелениця — директор приватного підприємства «Деметра-2010» села Боришківці Кам’янець-Подільського району.
1960 рік. Народилася Оксана Михайлівна Гурман — завідувач відділу внутрішньої політики Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації.
1965 рік. У Кам’янці-Подільському народився Андрій Борисович Задорожнюк — археолог, історик, краєзнавець. Закінчив 1991 року історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Працював археологом, старшим науковим співробітником Кам’янець-Подільського державного історико-архітектурного заповідника (згодом — Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»), далі — у рідному виші. 2007 року захистив кандидатську дисертацію «Ремісниче та фабрично-заводське виробництва в містах і містечках Подільської губернії кінця XVIII — початку XX століття: історичний аспект». Наступного року у співавторстві з доктором історичних наук Олександром Реєнтом видав монографію «Промислове виробництво в містах і містечках Подільської губернії кінця ХVIII — початку ХХ століття». 1973 рік. Народився Рафаель Рокашевіч — староста Глогувського повіту (Польща).
1979 рік. Народився Олександр Миколайович Завадський. Працював начальником Кам’янець-Подільського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області.
1982 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Софія В’ячеславівна Донець (по чоловікові — Олійник) — поетеса. Донька художника В’ячеслава Донця та кандидата географічних наук Олени Лясоти. Навчалася в середній школі села Кадиївці Кам’янець-Подільського району, в Кам’янець-Подільському університеті. Видала збірки віршів «Вогонь живий» (Кам’янець-Подільський, 1998), «Бузкова ніч».
19** рік. Народилася Наталія Петрівна Костюк — завідувач дошкільного навчального закладу «Дзвіночок» у селі Вербка Кам’янець-Подільського району.
У листопаді (точна дата не відома):
1987 рік. У Кам’янці-Подільському на мікрорайоні Жовтневий відкрито книгарню «Еврика» (вулиця Космонавтів, 17). Це була дев’ята книгарня в Кам’янці-Подільському.
1987 рік. У Кам’янці-Подільському на заводі «Елетроприлад», на швейній фабриці, в технікумі харчової промисловості, в редакції газети «Прапор Жовтня» побували київські поети Володимир Коломієць і Олесь Доріченко.
2002 рік. Директором Довжоцького спиртового заводу в Кам’янець-Подільському районі призначено Володимира Івановича Михайлова.
Коли навчався в школі і ходив на станцію юних натуралістів (чи то на фотогурток у станцію юних техніків) на мікрорайоні то проходячи повз розбудовуючийся мікрорайон завжди чомусь звертав увагу на магазин "Еврика". Виходить він тоді був новенький. Часто заходив туди і навіть десь лежить книжечка по хіромантії яку я там придбав )). Щодо того чому так запам'яталось? Можливо тому, що я тоді ще не зовсім знав що означає це слово і проходячи повз розкопані старі кладовища і бачачи кістки у ровах був під враженням і розшифровував собі це слово як "ЕВРейське КлАдовище".
У довіднику дослідників Поділля (1993) відмітив дату, яка вже згадується тут, це 1965р. - день народження Андрія Борисовича Задорожнюка. Тут він отримав характеристику "краєзнавець Поділля". Зазначається що археологом він працює з 1988. А також, що він "досліджує забудову, архітектурні пам'ятки, ремесло, нашарування археолог. культур м.Кам'янця і популяризує одержані результати у місцевій пресі.
0
