21 березня
Цього дня колись:
1933 рік. У Києві заарештовано українського поета Михайла Панасовича Драй-Хмару і звинувачено в приналежності до контрреволюційної організації в Кам’янець-Подільському університеті. Випущено 11 травня 1933 року, припинено справу 16 липня 1934 року. Удруге заарештовано 6 вересня 1935 року, що врешті призвело до загибелі поета.
1969 рік. На першій сесії Кам’янець-Подільської міської Ради дванадцятого скликання головою виконкому обрано заступника директора індустріального технікуму Лідію Миколаївну Демчук.
1984 рік. Постановою Ради Міністрів УРСР відрізку каньйону річки Смотрич у межах Кам’янця-Подільського надано статус пам’ятки природи загальнодержавного значення.
1984 рік. У Кам’янець-Подільському районі знято з обліку села Барвінкове, Чугор, Лука-Врубловецька.
1987 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури співали Василь Зінкевич і ансамбль «Світязь».
1999 рік. Футбольна команда Кам’янець-Подільського міськвиконкому (Сергій Бабій, Василь Стринадко, Юрій Крилов, Роман Кифлюк та інші) стала чемпіоном області з міні-футболу серед керівних працівників райдержадміністрацій і міськвиконкомів.
2000 рік. Розпорядженням Президента України професорові Подільської державної аграрно-технічної академії Олені Семенівні Алексєєвій як видатному науковцеві надано довічну державну стипендію.
2002 рік. До виконання обов’язків начальника Кам’янець-Подільського відділення Держказначейства приступила Євгенія Новосельська.
2002 рік. На сесії Хмельницької обласної ради директором Кам’янець-Подільського комунального підприємства обласної власності «Харчовик» призначено Ніну Сергіївну Березницьку.
2015 рік. У Києві відбулася 19-а загальнонаціональна програма вручення премій «Людина року-2014». Переможцем у номінації «Міський голова року» став міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Євстафійович Сімашкевич.
Цього дня народилися:
1870 рік. У селі Брониця Могилівського повіту Подільської губернії у сім’ї священика народився (9 березня за старим стилем) Олександр Гнатович Лотоцький — український історик, письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч, член Подільського історико-археологічного товариства (з 1896 року). Закінчив 1884 року Тульчинську повітову духовну школу, навчався з 1884 року в Подільській, Тифліській і Київській духовних семінаріях, закінчив 1896 року Київську духовну академію. До 1898 року був чиновником Київської контрольної палати, у 1898—1917 роках — чиновником державного контролю у Санкт-Петербурзі. За змістом роботи був куратором Подільської губернії. Генеральний писар Української Центральної Ради (у вересні — листопаді 1917 року), державний контролер УНР в уряді Всеволода Голубовича. Перебував у Константинополі як надзвичайний посол УНР у Туреччині (від січня 1919 року до березня 1920 року). 1920 року емігрував до Відня, пізніше мешкав у Празі та Варшаві. Доцент, згодом професор церковного права Українського вільного університету (у 1922—1929 роках), від 1929 року — професор Варшавського університету. Засновник і директор Українського наукового інституту у Варшаві (у 1930—1938 роках). Міністр внутрішніх справ і заступник голови уряду УНР в екзилі. Автор праць з історії церкви «Українські джерела церковного права» (1931), «Автокефалія» (1935, 1938), «Церковна справа в Україні» (1923) та інших, мемуарів «Спомини минулого» (томи 1—3, 1932—1934; зокрема, подав детальний і цікавий опис життя і побуту населення Поділля наприкінці ХІХ століття), «В Царгороді» (1939), книжок для дітей. Помер 22 жовтня 1939 року у Варшаві, перепоховано на українському меморіальному кладовищі у Баунд-Бруці поблизу Нью-Йорка (США).
1884 рік. У містечку Немирів Брацлавського повіту Подільської губернії народився Яків Іванович Регула — український природознавець. Навчався в двохкласній школі в Брацлаві, далі в Кам’янці-Подільському — в духовному училищі та Подільській духовній семінарії, нарешті — в Харківському університеті. 1 серпня 1919 року призначено старшим асистентом кафедри ботаніки Кам’янець-Подільського державного українського університету. Далі працював у місті над Смотричем в інституті народної освіти та сільськогосподарському інституті, деякий час очолював природничий музей. Помер 1925 року.
1932 рік. У Москві народився Євген Львович Храмов — російський поет. Закінчив 1957 року Московський університет. Видав збірки віршів «Ощущение цвета» (1963), «Любимые люди» (1968), «Осеннее равноденствие» (1973), «Набережная» (1974), «Городская жизнь» (1983) та інші. У квітні 1987 року у рамках Днів радянської літератури в Україні, присвячених 70-річчю Жовтня, разом з Володимиром Маняком, Станіславом Шевченком, Петром Засенком, Раїсою Іванченко, Миколою Федунцем побував у Кам’янці-Подільському. Письменники виступали в трудових колективах міста (зокрема, в педагогічному інституті) і району (зокрема, в селі Чабанівка), ознайомилися з історичними пам’ятками Кам’янця-Подільського. Помер 2001 року в Москві.
1936 рік. У селі Карасинівка (нині Козелецького району Чернігівської області) народився Микола Павлович Крачило — український географ, доктор географічних наук, професор. Закінчив 1953 року Козелецьку районну середню школу, 1958 року географічний факультет Київського університету. Працював учителем середньої школи в селі Голосків Кам'янець-Подільського району. Від 1964 року і майже до останніх своїх днів Микола Крачило працював у Чернівецькому університеті на посадах викладача, старшого викладача, доцента, професора кафедри економічної географії та екологічного менеджменту. 1992 року Крачило захистив докторську дисертацію «Економіко-географічні проблеми туризму та його ефективність (питання теорії, методики та практики)». Микола Павлович присвятив туризму чимало наукових праць, серед яких монографія «Основы туризмоведения» (1980) і навчальні посібники «География туризма» (1987), «Краєзнавство і туризм» (1994). Помер 2002 року.
1950 рік. Народився Віталій Олексійович Зеленський — полковник. Був командиром військової частини, депутатом Кам’янець-Подільської міської ради (обрано 29 березня 1998 року).
1951 рік. У селі Плесна Шепетівського району народився Валентин Самкович Грищук. 1977 року закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), де здобув фах інженера-механіка сільського господарства. У 1994—1998 роках був головою Шепетівської міської Ради, у 1998—2006 роках — головою правління відкритого акціонерного товариства «Шепетівський хлібозавод», 2006 року став заступником голови Хмельницької обласної ради.
Цього дня відійшли у вічність:
1908 рік. У Києві помер (8 березня за старим стилем) Володимир Боніфатійович Антонович — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Петербурзької академії наук від 1901 року. Народився 6(18) січня 1834 року в містечку Махнівка Бердичівського повіту Київської губернії (нині Комсомольське Козятинського району Вінницької області). 1883 року оглянув і обстежив рештки скельного печерного монастиря в Бакоті, звернув увагу на доцільність подальших розкопок в урочищі «Монастирисько» на Білій горі, на південно-східній околиці Бакоти. Того ж року Київська археологічна комісія, очолювана Антоновичем, обстежила скельні печери поблизу села Нігин. Там знайдено рештки людських кістяків і знаряддя праці кам’яної доби. Влітку 1891 року разом із Михайлом Грушевським Антонович прибув до Кам’янця-Подільського. У 1891—1892 роках за дорученням Російської Імператорської археологічної комісії провів розкопки на місці руїн Бакотського монастиря. За заслуги в розвитку поділлєзнавства Антоновича 1891 року обрали почесним членом Подільського історико-археологічного товариства. Передав чимало книг, археологічних матеріалів до Кам’янець-Подільського давньосховища (історичного музею).
1965 рік. У Москві помер Панас Іванович Буценко — радянський державний і партійний діяч, персональний пенсіонер союзного значення (від 1955 року). Народився 18(30) січня 1889 року в селі Таранівка Зміївського повіту Харківської губернії, нині Зміївського (Готвальдівського) району Харківської області. Був головою Кам’янець-Подільської повітової ради робітничо-селянських і червоноармійських депутатів у 1921—1923 роках.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
