15 січня
Цього дня колись:
1374 рік. Литовські князі Олександр і Юрій Коріятовичі видали (7 січня за старим стилем) грамоту міщанам міста Кам’янець на Поділлі. Це найдавніший із відомих сьогодні датованих писемних документів, що стосуються історії Кам’янця-Подільського. Подільський дослідник Юхим Сіцінський писав, що «історики бачать у грамоті 1374 року запозичення зовнішніх форм німецького, або магдебурзького, права (в неповному вигляді), хоч в акті і немає такої назви». У князівській грамоті точно вказано дату, коли її видано. Але в різних копіях вона різна. В одній копії це 7 листопада 1374 року, в іншій — 7 лютого 1374 року. Тому в різних науково-популярних книгах грамоту датують по-різному. Так, Ольга Пламеницька в книзі «Кам’янець-Подільський», виданій 2004 року, пише про 7 листопада, а Олександр Расщупкін і Сергій Трубчанінов у книзі «Кам’янець на Поділлі», виданій 2008 року, — про 7 лютого. Юхим Сіцінській у монографії «Кам’янець-Подільський», виданій 1895 року, вказував 7 листопада. Зате в «Нарисах з історичної топографії міста Кам’янця-Подільського та його околиць», написаних 1930 року, він змінив дату на 7 січня. Річ у тім, що Сіцінський мав вищу духовну освіту, довгі роки був священиком, тож, детальніше вивчаючи грамоту, звернув увагу на те, що князівський акт видано «на Св. Іоанна Хрестителя» (це вказано в обох копіях грамоти). А Собор Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна (так офіційно називається свято) припадає на 7 січня (за старим стилем). Уперше думку про те, що справжньою датою видачі грамоти є 7 січня (попри те, що в одній копії вказано 7 лютого, а в іншій — 7 листопада), висловив Михайло Грушевський у «Матеріалах до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України» (Львів, 1906). Проте, як зазначив Януш Куртика, Грушевський не навів достатніх доказів на підтвердження цієї дати. Сам же Куртика зробив обережне припущення (зі знаком запитання у дужках) про можливе датування грамоти днем 24 лютого (у православному календарі — це перше та друге знайдення голови Іоанна Предтечі). Логічне пояснення того, звідки ж в одній копії взялося 7 листопада, в іншій — 7 лютого, спробував зробити краєзнавець Олег Будзей. Колись рік починався не з січня, а з березня. Про це, зокрема, засвідчують назви чотирьох останніх місяців року в латинській мові, запозичені англійською, німецькою і навіть російською мовами (для прикладу, російське «декабрь» походить від числівника «дека» — десять). При такій нумерації січень був одинадцятим місяцем року. Цілком ймовірно, що в тексті князівської грамоти його позначили числом 11. Через кілька століть одні перекладачі зрозуміли це як одинадцятий місяць за новим відліком — тобто, листопад, інші прочитали арабське 11 як римське II (два) — звідси в іншій копії з’явився лютий.
1838 рік. Побачило світ (3 січня за старим стилем) перше число першої в місті газети «Подольские губернские ведомости».
1909 рік. Львівські просвітяни запросили кам’янецьких до Львова на святкування 40-річчя створення найстарішої в Україні «Просвіти».
1921 рік. У Кам’янці-Подільському організовано хімічний технікум.
1921 рік. При Кам’янецькому ревкомі створено повітову комісію для проведення виборів до Рад.
1966 рік. У міському Будинку культури Кам’янець-Подільська міська бібліотека відсвяткувала сторіччя.
1975 рік. Кам’янець-Подільський приладобудівний завод виконав п’ятирічку за 4 роки 2 тижні.
1976 рік. Наказом Міністерства автомобільної промисловості СРСР до складу Кременчуцького виробничого об’єднання «АвтоКрАЗ» увійшов Кам’янець-Подільський автоагрегатний завод. Нині це ПАТ (публічне акціонерне товариство) «Кам’янець-Подільськавтоагрегат», яке 2012 року стало незалежним від холдингової компанії «АвтоКрАЗ», хоча досі основним замовником продукції кам’янець-подільського заводу залишається ПАТ «АвтоКрАЗ» (Кременчуцький автомобільний завод).
1976 рік. Вийшла на пенсію Капітоліна Григорівна Ніколаєва, яка 16 років (з 22 жовтня 1959 року) керувала Кам’янець-Подільським відділенням Держбанку.
1982 рік. На Кам’янець-Подільському консервному заводі вступив в дію соковий цех, який обладнано сучасними машинами, що надійшли з країн соціалістичної співдружності, зокрема з Народної Республіки Болгарії, Угорської Народної Республіки.
2001 рік. Кам’янець-Подільський педагогічний університет прийнято колективним членом Міжнародної кадрової академії (МАК), а тодішнього ректора університету Анатолія Олексійовича Копилова обрано членом-кореспондентом МАК.
2002 рік. ВАТ «Адамс» подарувало Кам’янець-Подільській школі-інтернату для дітей з вадами зору мікроавтобус «Газель».
2012 рік. У Кам’янці-Подільському в бенкетному залі готельного комплексу «Клеопатра» співала народна артистка України Ніна Митрофанівна Матвієнко.
Цього дня народилися:
1910 рік. У Санкт-Петербурзі народився (2 січня за старим стилем) Арсеній Миколайович Котляревський — український органіст, музикознавець, педагог, заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954), професор (1964). Закінчив Ленінградську консерваторію. У 1970—1981 роках — професор класу органа Київської консерваторії. 9 листопада 1978 року в Кам’янці-Подільському під час першого концерту на відновленому органі виступив із повідомленням «Органи в музеях СРСР і орган Кам’янець-Подільського музею-заповідника», потім виконав на органі твори Йоганна Себастьяна Баха, Джіроламо Фрескобальді, Миколи Леонтовича, Дмитра Шостаковича. Помер 18 грудня 1994 року в Києві.
Арсеній Миколайович Котляревський
1938 рік. У селі Суржинці Кам’янець-Подільського району народився Володимир Дмитрович Сорокатюк — підполковник, кавалер ордена Червоної Зірки. 1959 року закінчив вище військово-морське мінно-торпедне авіаційне училище в Миколаєві, 1973 року — Військово-морську академію. У 1959—1981 роках служив на Тихоокеанському флоті (остання посада — начальник оперативного відділу — заступник начальника штабу авіації). Загинув 7 лютого 1981 року в жахливій авіакатастрофі на військовому аеродромі на окраїні міста Пушкін. Ця катастрофа забрала життя 50 людей, серед яких було тринадцять адміралів, два генерали, одинадцять капітанів першого рангу, і тим самим практично повністю обезголовила Тихоокеанський флот.
1980 рік. У селі Колодіївка Кам’янець-Подільського району народився В’ячеслав Анатолійович Голованьов — голова Колодіївської сільської ради (з 2014 року). Закінчивши Колодіївську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, у 1997—2002 роках навчався на фізико-математичному факультеті Кам’янець-Подільського державного університету (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Від 2002 року працював учителем математики й економіки, а від 2005 року — заступником директора з навчально-виховної роботи Колодіївського навчально-виховного комплексу. У 2010—2012 роках трудився у чернівецькій фірмі «Універсал». 24 жовтня 2014 року Голованьова обрано головою Колодіївської сільської ради. Змінив на цій посаді багаторічну очільницю ради Антоніну Миколаївну Горбняк (див. про неї «Кам’янецький календар» на 23 січня), яка в березні 2014 року подала у відставку та якій, до речі, Голованьов програв на виборах 2006 року.
Цього дня відійшли у вічність:
1911 рік. У Кам’янці-Подільському помер (2 січня за старим стилем) Михайло Йосипович Грейм — художник-фотограф, нумізмат, батько художника Яна Грейма. Народився 15 вересня 1828 року в місті Желехув Привіслянського краю (Польща). 1852 року Грейм переїхав до Кам’янця-Подільського. Працював старшим складачем, у 1856—1872 роках — керівником губернської друкарні. 1872 року заснував власну фотодрукарню. Михайло Грейм сформував найбільшу в місті нумізматичну колекцію — понад 4 тисячі монет і медалей. У колекції було представлено римські, візантійські, російські, турецькі та польські монети й медалі. 123 монети Грейм подарував Кам’янець-Подільському давньосховищу. Він також подарував колекцію Нумізматичному товариству в Кракові. Упродовж 1889—1910 років Грейм опублікував 25 статей про скарби Поділля в 11 томах варшавських «Нумізматично-археологічних відомостей». Грейм також збирав старовинні образи́, предмети народного ремесла та мистецтва.
1961 рік. Померла Ольга Дмитрівна Жудіна — художниця. Народилася 6(18) жовтня 1889 року в Бердичеві. 1892 року Жудіни оселилася в Кам’янці-Подільському. Ольга закінчила тут Маріїнську жіночу гімназію (атестат від 31 травня (13 червня за новим стилем) 1908 року про закінчення повного курсу семи загальних класів). Навчалася у Київському художньому училищі, закінчила 1917 року Петербурзьку академію мистецтв.
1992 рік. У Кам’янці-Подільському помер Дмитро Іванович Брик — художник, педагог, автор радянського герба Кам’янця-Подільського. Народився 15 лютого 1921 року в станиці Ново-Іванівська (нині Краснодарського краю Росії). Закінчив 1939 року Краснодарське художньо-педагогічне училище. Учасник Великої Вітчизняної війни. Від 1944 року проживав у Кам’янці-Подільському. Працював у художній майстерні. Від 1952 року — керівник студії образотворчого мистецтва при Кам’янець-Подільському палаці піонерів, від 1969 року — викладач міської дитячої художньої школи.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
