13 квітня
Цього дня колись:
1898 рік. Затверджено (1 квітня за старим стилем) положення про стипендію імені Йосипа Ролле при Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії.
1944 рік. На Кам’янець-Подільську махоркову фабрику, відповідно до наказу № 2, прийнято на роботу перших працівників. У казармах у Старому місті стали встановлювати обладнання для виготовлення цигарок і махорки.
1993 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури відбувся авторський вечір місцевого композитора Володимира Петровича Панчука та презентація його першої книги «Мелодії душі і серця слово».
1996 рік. Народна дитяча хорова капела «Журавлик» із Кам’янця-Подільського (керівник Іван Нетеча) розпочала тижневі (до 20 квітня) гастролі в Німеччині.
2003 рік. У Кам’янці-Подільському завершила роботу VIII конференція орнітологів заходу України.
2004 рік. На Кам’янець-Подільській автостанції запроваджено комп’ютеризований продаж квитків на міжміські маршрути.
Цього дня народилися:
1912 рік. У Житомирі народився Яків Лазаревич Рєзнік — російський письменник. Автор книг «Рассвет над Влтавой» (Свердловськ, 1960), «Народный комиссар» (про Серго Орджонікідзе), «Доверие», «Чекист». Під час війни був працівником газети Уральського танкового корпусу «Доброволець». Учасник визволення Кам’янця-Подільського, брав участь у випуску перших номерів газети «Красный кордон». У березні 1969 року відвідав Кам’янець-Подільський. Помер 1988 року.
1937 рік. У місті Христинівка Черкаської області народився Володимир Олександрович Козлов — функціонер місцевого самоврядування та партійної системи. Закінчив у лютому 1958 року Київський будівельний технікум (вступив 1955 року), 1970 року — партійну школу при ЦК Компартії України. Від березня 1958 року — технік Кам’янець-Подільського проектно-конструкторського бюро. Служив у армії. Від січня 1961 року до січня 1963 року — контрольний майстер Кам’янець-Подільських майстерень Хмельницького будівельного тресту. Від січня 1963 року — інструктор промислово-транспортного відділу Кам’янець-Подільського міськкому КПУ. У 1969—1973 роках — секретар парткому Кам’янець-Подільського будівельно-монтажного тресту. У 1973—1978 роках — інструктор Хмельницького обкому КПУ. Заступник голови (від березня 1978 року), голова (від 2 листопада 1978 року) Кам’янець-Подільського міськвиконкому. У 1985—1988 роках — перший секретар Кам’янець-Подільського міськкому КПУ (обрано 5 червня 1985 року — змінив на цій посаді Олександра Лєсового; 28 листопада 1988 року, перемігши при таємному голосуванні, його наступником став Іван Гермаківський). Від 10 березня 1989 року — голова Кам’янець-Подільського міськрайонного комітету охорони природи (згодом — Дністровська регіональна державна інспекція екологічної безпеки; його наступником став Анатолій Чистяков, представлений 23 вересня 1997 року), від 1997 року — заступник голови Дністровської регіональної інспекції екобезпеки, до січня 1999 року — радник начальника державного управління екологічної безпеки Хмельницької області. Депутат Кам’янець-Подільської міської ради кількох скликань (вперше обрано 26 лютого 1978 року). Делегат 27-го з’їзду КПУ (1986), 19-ої Всесоюзної партійної конференції (1988). Почесний громадянин міста Тутракан (Болгарія). Нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями. Помер 7 квітня 2003 року.
1955 рік. Народився Леонід Іванович Щербина — суддя національної категорії, майстер спорту з важкої атлетики. Працював завідувачем кафедри фізичного виховання Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет).
1963 рік. У Кам’янці-Подільському Олександр Ростиславович Горбань — український художник, автор герба Кам’янця-Подільського, затвердженого 1995 року (нині не використовується). Закінчив 1980 року Кам’янець-Подільську СШ № 9, згодом Київський художньо-промисловий технікум, Харківський художньо-промисловий інститут. Варіант герба Кам’янця-Подільського, розроблений Горбанем, 21 вересня 1995 року затвердила сесія Кам’янець-Подільської міської Ради. Першу персональну виставку Горбаня відкрито в Кам’янці-Подільському 23 липня 1996 року. Мистецтвознавець Наталія Урсу так охарактеризувала творчість художника: «Має Кам’янець свого майстра романтичного пейзажу — Олександра Горбаня, який поєднує світ архітектури і природи в цілість. Його акварелі вишукані, прозорі, з примхливою грою мерехтливого світла. Акварельна техніка «по вологому» дає авторові змогу поглянути романтично й замріяно на архітектуру в природному оточенні. Акварельним ведутам цього майстра притаманні стриманий колорит, ніжність переходів з одного вальору до іншого, делікатність зіставлення тонів («Краєвид з Покровською церквою»)».
Цього дня відійшли у вічність:
1902 рік. У селі Підлипне (нині Конотопського району Сумської області) помер (31 березня за старим стилем) Олександр Матвійович Лазаревський — український історик. Народився 20 червня (8 червня за старим стилем) 1834 року в селі Гирівка Конотопського повіту Чернігівської губернії (нині село Шевченкове Конотопського району Сумської області). Закінчив 1858 року історико-філологічний факультет Петербурзького університету. Служив у судових установах Полтави, Кременчука, Ніжина, Курська, від 1880 року в Києві як член судової палати. Був особисто знайомий із Тарасом Шевченком. Один з ініціаторів створення журналу «Киевская старина». Автор близько 450 праць і статей переважно з історії Лівобережної України XVII—XVIII століть. У 1890—1891 роках передав частину власних книг Кам’янець-Подільському давньосховищу (нині — Кам’янець-Подільський історичний музей-заповідник).
1918 рік. Загинув (31 березня за старим стилем) під час боїв за Катеринодар (тепер Краснодар, Росія) Лавр Георгійович Корнілов — російський генерал від інфантерії (1917), монархіст, один із керівників «білого» руху в Росії. Народився 30 серпня (18 серпня за старим стилем) 1870 року в Казахстані (тепер місто Каракалінськ Карагандинської області). Учасник Першої світової війни. Від 29 квітня (12 травня) до 10 (23) липня 1917 року — командувач 8-ї армії, 10—18 (23—31) липня 1917 року — командувач військами Південно-Західного фронту (штаб розташовувався в Кам’янці-Подільському), від 19 липня (1 серпня) до 27 серпня (9 вересня) 1917 року — верховний головнокомандувач Російської армії. У листопаді — грудні 1917 року був один з організаторів білогвардійської Добровольчої армії.
Лавр Корнілов. 1917 рік, Москва
© Олег Будзей
Дивіться також: |