Кам’янець-Подільський історичний музей-заповідник планував на літо зробити паузу в проведенні круглих столів. Але відзначення 1025-ліття хрещення Руси-України внесло корективи в ці плани. Тож 26 липня в Картинній галереї, що в Старому місті, музей разом із національним університетом імені Івана Огієнка та релігійною громадою храму Різдва Христового Української православної церкви Київського патріархату провів круглий стіл «Хрещення Русі: витоки, історія та майбуття».
Валерій Степанков
Вів круглий стіл академік Української академії історичних наук, доктор історичних наук, професор, голова парафіяльної ради храму Різдва Христового Валерій Степанков. Він же відкрив зібрання коротким вступним словом про значення хрещення Русі.
Культурологічні аспекти християнізації Русі розглянув кандидат філософських наук Анатолій Лубчинський. Решта виступів стосувалися різних періодів історії і обмежувалися теренами Поділля та його духовного центру — Кам’янця-Подільського. Хоча вчений секретар музею-заповідника Руслан Йолтуховський, висвітлюючи вплив революційних подій 1905—1907 років на православну церкву, для порівняння ситуації на Поділлі й Волині залучив відомості з релігійного життя Волинської єпархії. Також увагу переважно було зосереджено на православній церкві, проте старший науковий працівник музею Петро Болтанюк, розглядаючи знаменитий план Кам’янця, виконаний у 1673—1679 роках Кипріяном Томашевичем, зупинився на храмах усіх тодішніх релігійних конфесій міста.
Звісно, чільну увагу було приділено історії українізації православної церкви. Як це відбувалося в 1917—1920 роках, які підводні камені доводилося долати на цьому шляху та які уроки з цього маємо для сьогодення, розповів кандидат історичних наук, провідний науковий працівник музею Валерій Нестеренко. Продовженням його доповіді і разом із тим завершальним акордом теоретичної частини став виступ настоятеля храму Різдва Христового, магістра теології о. Марата Цишковського, який розповів про автокефальний рух на Поділлі у 1921—1936 роках.
Якщо заплановані доповіді основну увагу приділили теорії та історії, то виступи, що пролунали далі під час дискусії, переважно стосувалися сучасності та майбутнього. Особливо яскравими були «спічі» громадського активіста, члена ВО «Свобода» Едуарда Крилова та доктора історичних наук Володимира Газіна, які, зокрема, звернулися до матеріалів проведеного 2011 року круглого столу «Русский мир»: нові реалії старого міфу». Хоча відповідь на те, як ефективно протидіяти «Русскому миру», висловлено ще два роки тому: потрібно активно розбудовувати український світ. І проведений 26 липня круглий стіл став, на мою думку, однією з необхідних цеглинок у цю шляхетну справу.
Я так розумію там мова йшла про отця Марата, що нас пустив на дзвіницю Миколаївської церкви недавно. Він говорив що зараз вже до церкви коло істфака перебирається, а дзвіницю планується віддати в відання вірменам