Пн, 24.06.2019, 17:29
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Релігія

Будзей О. Чому Великодні розбіглися аж на 5 тижнів?
Цього року католики (точніше кажучи, римо-католики) вже давним-давно відсвяткували Великдень (Пасху) — ще 31 березня. А ось православні, а з ними на наших теренах ще низка конфесій — греко-католики, баптисти, християни віри євангельської та деякі інші — святкуватимуть цей величний день тільки 5 травня. Як бачимо, 2013 року між головними християнськими святами у католиків і православних утворилася солідна «дистанція» аж у п’ять тижнів. Торік же ця «дистанція» становила всього один тиждень: католики зустрічали Великдень 8 квітня, а православні — 15-го. А ось позаторік і три роки тому найголовніші свята у православних і католиків збігалися: 2010 року — 4 квітня, а 2011 року — 24 квітня. Та й, якщо заглянути в майбутнє, то 2014 року католики й православні знову святкуватимуть Пасху разом — 20 квітня. Природно, що виникає низка запитань. По-перше, чому Великдень постійно «мандрує» по календарю? По-друге, чому він у православних і католиків то припадає на один день, то розбігається, причому іноді навіть більше ніж на місяць? Сьогодні, незадовго до православного Великодня, спробуємо якнайзрозуміліше відповісти на ці непрості запитання.
 
Справді, ми звикли до постійності у даті відзначення наших світських свят. Так, День незалежності України завжди припадає на 24 серпня, бо саме цього дня 1991 року наш найвищий законодавчий орган проголосив доленосний для українського народу акт. Професійні свята, як правило, незначно «дрейфують» у межах тижня. І причина цього невеликого «дрейфу» логічно обґрунтована. Це зроблено для того, щоб свято завжди припадало на вихідний день. Так, День працівників освіти святкують у першу неділю жовтня (від 1 до 7 жовтня), а День фармацевтичного працівника — у третю суботу вересня (від 15 до 21 вересня). Хоча деякі професійні свята мають прив’язку до конкретної важливої історичної дати. Зокрема, від 2003 року в Україні День залізничника завжди відзначається 4 листопада, оскільки саме 4 листопада 1861 року до залізничного вокзалу Львова прибув перший поїзд на території сучасної України.
Великодня поштова картка, 1916рік


Щодо релігійних свят, то багато з них теж «наглухо» прив’язані до конкретного дня. Так, православні завжди святкують Благовіщеня 7 квітня, а Різдво Христове — 7 січня. І рівно дев’ять місяців, що їх розділяють, чітко обґрунтовані фізіологічними особливостями жіночого організму щодо виношування плоду (нехай навіть і божественного походження).

Проте православні та католики користуються різними календарями: перші — юліанським (або старим стилем), а другі — григоріанським (або новим стилем). Сьогодні різниця між календарями становить 13 днів, тож католики на 13 днів раніше, ніж православні, святкують Різдво — ще 25 грудня попереднього року. Утім і для православних Різдво припадає на 25 грудня, але за тим календарем — юліанським, якого вони дотримуються.

Таку ж розбіжність маємо для багатьох інших релігійних свят. Згадаймо знаменитий вірш Бориса Пастернака «Август», де є такі рядки: «Вдруг кто-то вспомнил, что сегодня шестое августа по старому, Преображение Господне». Справді, Преображення Господнє припадає на 6 серпня. Саме цього дня його і відзначають католики. Додавши 13 днів, матимемо на нашому світському календарі 19 серпня, коли і православні відзначать Преображення Господнє (або 2-го Спаса), хоча на їхньому календарі це буде все те ж 6 серпня.

Здійснимо невеличкий екскурс в історію. Григоріанський календар 4 жовтня 1582 року запровадив папа римський Григорій XIII (звідси його назва й, очевидно, звідси ж несприйняття його православними). Нині цей календар ухвалений у світі як міжнародний стандарт.

Григоріанський календар було розроблено на заміну юліанського. Реформа календаря мала за мету ліквідувати зсув весняного рівнодення: від запровадження юліанського календаря до XVI століття виникла різниця в 10 днів порівняно з фактичним настанням рівнодення. Оскільки дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня, це створювало проблеми. Згідно з нововведенням папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Цього дня в Італії, Франції, Іспанії, Португалії та Речі Посполитій (зокрема, і в Кам’янці-Подільському, який тоді входив до складу останньої з названих держав) було запроваджено григоріанський календар, унаслідок чого з календаря вилучили 10 днів.

Як у юліанському, так і в григоріанському календарі є прості роки (365 днів) і високосні (366 днів). Але якщо в юліанському календарі всі роки, які діляться на 4 (наприклад, 2008, 2012, 2016), високосні, то в григоріанському календарі маємо незначні винятки: з межових років між століттями (1600, 1700, 1800, 1900, 2000, 2100 тощо) високосними будуть тільки ті, які діляться на 400. Якщо з наведених нами межових років у юліанському календарі всі високосні, то в григоріанському високосними будуть тільки 1600 і 2000, а 1700, 1800, 1900, 2100 будуть простими, тобто в них не буде додаткового дня 29 лютого. Тож маємо: якщо при запровадженні григоріанського календаря різниця між старим і новим стилями становила 10 днів, то після лютого 1700 року вона зросла до 11 днів, після лютого 1800 року — до 12, після лютого 1900 року — до 13 днів. Оскільки 2000 рік був високосним для обох календарів, то в XXI столітті звична нам різниця у 13 днів збереглася. Проте після лютого 2100 року вона зросте до 14 днів, бо в календарі «юліанців» буде 29 лютого 2100 року, а в «григоріанців» воно випаде з календаря. Оскільки ми як світські люди живемо за григоріанським календарем, а православні (якщо до 2100 року нічого не зміниться) і далі притримуватимуться юліанського календаря, то матимемо, що 2100 року Різдво православні востаннє звично відсвяткують 7 січня, а ось Благовіщеня вже припадатиме не на 7-е, а на 8 квітня, а 2101 року і Різдво доведеться святкувати незвичного 8 січня.

Тепер звернемося до Великодня. Дату його святкування врегулював Перший Вселенський Собор у Нікеї, що відбувся 325 року. Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде і єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю.

Як відомо, Сонце проходить точку весняного рівнодення 20 або 21 березня. Якщо заглянути в календар на 2013 рік, то побачимо, що повний місяць був невдовзі після весняного рівнодення — 27 березня. Найближча неділя припала на 31 березня — і саме цього дня католики відсвяткували Великдень. Оскільки в православних усе зміщено на 13 днів, то для них Сонце проходить точку весняного рівнодення на 13 днів пізніше, тобто 2 або 3 квітня. Отже, повний місяць, який був 27 березня, вони проґавили, тож потрібно чекати наступного повного місяця. Тому цього року такий значний розвив між православним і католицьким Великоднями.

А ось 2011 року перший повний місяць був 18 квітня, коли день весняного рівнодення було вчасно пройдено і за старим, і за новим стилями, тож 2011 року православні і католики відсвяткували Пасху разом — 24 квітня.

 Отже, розходження між датами православного Великодня і католицького зумовлене, по-перше, різницею в даті церковних нових місяців, а, по-друге, різницею між сонячними календарями — 13 днів у XXI столітті. Оскільки розклад місячних фаз, складений для деякого 19-річчя, в точності повторюється в наступних 19-річчях, то це дозволило скласти таблицю великодніх дат і сформулювати алгоритм для їхнього обчислення на багато років уперед. Підраховано, що католицький Великдень у 45% випадків наступає на тиждень раніше за православний, у 30% випадків збігається з ним, у 5% випадків маємо різницю в 4 тижні, а в 20 % випадків — різницю в 5 тижнів. А ось різниці в 2-3 тижні не буває.

Насамкінець процитуємо слова о. Ярослава Ощудляка, ректора Львівської православної богословської академії УПЦ КП: «У нас кожен семінарист може визначити, коли наступить Пасха наступного року чи на багато років уперед. Це не така вже й складна наука. Для цього навіть не треба знати астрономію, лише математику на рівні середньої школи та мати під руками спеціальні таблиці. Вираховувати дату ми навчаємо на першому курсі на лекціях із предмету «Церковний устав» за дві години занять. Згодом викладач повертається до цієї теми і перевіряє, чи добре засвоїли вихованці обчислення». А ми тих, хто в деталях цікавиться методикою розрахунку дати православного та католицького Великоднів, відсилаємо до відповідних статей Вікіпедії: української («Обчислення дати Великодня») та російської («Пасхалия»).


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Релігія | Додав: OlegB (04.05.2013) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 804 | Коментарі: 13 | Теги: Будзей, Великдень, пасха | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 13
1 KamPod   (05.05.2013 08:01)
Дякую. Дуже цікаво, особливо захопливо було читати абзац, де говориться про пропуски високосних років. Пригадую і раніше десь читав що столітні роки не високосні, але з настанням високосного 2000 року про це якось забулось як неправдиве. Але значна доля правди таки є.

2 KamPod   (05.05.2013 08:02)
А ще виходить приблизно:
кожен другий рік католицька пасха на тиждень раніше
кожен третій рік - разом
кожен п'ятий рік - різниця у 5 тижнів (як і зараз)
і лише кожен двацятий рік - різниця 4 тижні.
Цікавенько.

Христос Воскрес!!!

3 lapa   (05.05.2013 10:02)
Нічого собі яка насичена та цікава інформація!
Дякую!
Усіх православних із світлим святом Воскресіння!

4 LeNka   (06.05.2013 00:46)
Дуже цікава і корисна публікація.
Доречі вмію вираховувати Паску на будь-який рік за певним алгоритмом, а саме за формулою Гауса)

5 KamPod   (06.05.2013 01:21)
Знаю криву нормального розподілу, яка ще називається кривою Гауса, а він ще й паску придумав як вираховувати... хм

6 LeNka   (06.05.2013 11:45)
Та в цього Гауса взагалі дуже багато різних формул і теорем як з фізики так і з математики.

7 KamPod   (19.04.2014 23:19)
В цьому році обидва Великодня збігаються. випадок на 30%

0
8 KamPod   (27.01.2015 20:28)
Роблю собі виписки для "Кам'янецького календаря" і стикнувся з проблематикою старих/нових стилів. Одразу згадав що читав це у Олега Васильовича.
Цитата
Як у юліанському, так і в григоріанському календарі є прості роки (365 днів) і високосні (366 днів). Але якщо в юліанському календарі всі роки, які діляться на 4 (наприклад, 2008, 2012, 2016), високосні, то в григоріанському календарі маємо незначні винятки: з межових років між століттями (1600, 1700, 1800, 1900, 2000, 2100 тощо) високосними будуть тільки ті, які діляться на 400. Якщо з наведених нами межових років у юліанському календарі всі високосні, то в григоріанському високосними будуть тільки 1600 і 2000, а 1700, 1800, 1900, 2100 будуть простими, тобто в них не буде додаткового дня 29 лютого. Тож маємо: якщо при запровадженні григоріанського календаря різниця між старим і новим стилями становила 10 днів, то після лютого 1700 року вона зросла до 11 днів, після лютого 1800 року — до 12, після лютого 1900 року — до 13 днів. Оскільки 2000 рік був високосним для обох календарів, то в XXI столітті звична нам різниця у 13 днів збереглася. Проте після лютого 2100 року вона зросте до 14 днів, бо в календарі «юліанців» буде 29 лютого 2100 року, а в «григоріанців» воно випаде з календаря. Оскільки ми як світські люди живемо за григоріанським календарем, а православні (якщо до 2100 року нічого не зміниться) і далі притримуватимуться юліанського календаря, то матимемо, що 2100 року Різдво православні востаннє звично відсвяткують 7 січня, а ось Благовіщеня вже припадатиме не на 7-е, а на 8 квітня, а 2101 року і Різдво доведеться святкувати незвичного 8 січня.

Ось це треба взяти обов'язково на замітку тим, хто хоче розуміти фразу "за старим стилем", яка пишеться зазвичай у дужках, не просто на віру, а як і годиться розуміти суть різних стилів.

Однак хочу ще дещо уточнити для себе по цьому:

Цитата
Григоріанський календар було розроблено на заміну юліанського. Реформа календаря мала за мету ліквідувати зсув весняного рівнодення: від запровадження юліанського календаря до XVI століття виникла різниця в 10 днів порівняно з фактичним настанням рівнодення. Оскільки дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня, це створювало проблеми. Згідно з нововведенням папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Цього дня в Італії, Франції, Іспанії, Португалії та Речі Посполитій (зокрема, і в Кам’янці-Подільському, який тоді входив до складу останньої з названих держав) було запроваджено григоріанський календар, унаслідок чого з календаря вилучили 10 днів.

То виходить усі дати після 4 жовтня 1582 року не мають старого стилю?
Усі дати на документах, в біографіях починаючи відтоді не потребують перерахування?
І навпаки, усе що було до цієї дати є потреба майже кожні 100 років перераховувати?

0
9 OlegB   (27.01.2015 21:15)
Думаю, потрібна окрема стаття (як додаток до "Кам'янецького календаря"), де би йшла мова про старий і новий стилі та про чимало нюансів (ба, навіть курйозів) при датуванні подій. При нагоді таку статтю підготую. Там і спробуємо з'ясувати всі хронологічні проблеми.

0
10 KamPod   (27.01.2015 22:57)
Це чудово.
Особисто я буду дуже вдячний за таку публікацію. З цим стикаєшся "сплошь і рядом", а ніколи не задумуєшся, що воно таке

0
11 KamPod   (12.04.2015 12:00)
Цього року виходить що найпоширеніший варіант розміщення католицької пасхи відносно православної - тиждень різниця, або випадок на цілих 45% evrika

0
12 KamPod   (27.03.2016 20:05)
Сьогодні католики святкують Великдень, з чим усіх причетних і вітаю.
Chrystus pan zmartwychwstał (так сьогодні зі мною вітались і відповідь повинна бути: "prawdziwie zmartwychwstal")

А ще в цьому році максимальна розбіжність між "польською" і "українською" Пасхою і знову звертаємось до цієї публікації. А ще можна навести додаткове пояснення від Олега Васильовича в свіжому "Подолянині"

0
13 KamPod   (17.01.2017 17:55)
Готувався сьогодні в садочку розповідати про Новий рік у моїй родині і наткнувся на таку інформацію, яка пояснює причину, чому Православна церква так інертно сприйняла Григоріанський календар:


Із впровадженням папою Григорієм XIII нової календарноїсистеми, що одержала назву григоріанської, або «нового стилю», всі європейські народи переходять на святкування Нового року 1 січня. НатомістьПравославна церква хоча й визнала неточність юліанського календаря, однак відмовилася переходити на григоріанський через те, що за новим стилем християнський Великдень іноді збігається з єврейським або наступає раніше, що заборонено «Апостольськими правилами».                                                                                                -

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 2
Гостей: 1
Пользователей: 1
bogidol
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz