Звітно-виборні збори Кам’янець-Подільської міської організації Національної спілки краєзнавців України (НСКУ), що відбулися 20 травня, засвідчили: краєзнавці міста над Смотричем посідають чільне місце не тільки в Хмельницькій області, але й в Україні.

З доповіддю про діяльність організації за останні чотири роки виступив її голова — кандидат історичних наук Олександр Комарніцький. Приємно, що за звітний період ряди кам’янецьких членів НСКУ суттєво поповнилися: якщо 2010 року осередок об’єднував 41 краєзнавця, то тепер їх 51. Радує і якісний склад — 11 докторів наук, професорів, 19 кандидатів наук, доцентів.

Місцеві краєзнавці беруть активну участь у конференціях (серед них — і міжнародних), круглих столах, не цураються громадської роботи. На висоті і видавнича діяльність: за чотири роки побачило світ 29 монографій, 65 брошур, книжок і покажчиків, 61 навчальний посібник, авторами та співавторами є члени НСКУ. Відзначено в звітній доповіді і регулярні краєзнавчі публікації на шпальтах найпопулярнішої в місті та районі приватної газети «Подолянин» в рубриках «Кам’янецькі перехрестя», «Видано в Кам’янці» тощо. Крім того, місцеві краєзнавці в наукових збірниках, журналах опублікували за останні чотири роки 1464 статті, причому, якщо 2010 року побачило світ всього 103 статті, то торік — уже 402. Найбільше публікацій мають: доктор історичних наук Віктор Прокопчук — 167, доктор історичних наук Олександр Завальнюк — 164, кандидат історичних наук Олександр Комарніцький — 118, доктор історичних наук Лев Баженов — 91, кандидат історичних наук Віктор Савчук — 87, доктор мистецтвознавства Наталія Урсу — 83, доктор історичних наук Анатолій Філінюк — 67.

Олександр Комарніцький

Звісно, не все так уже і гладко в діяльності місцевих краєзнавців. Є певні фінансові проблеми з виданням збірників, проведенням конференцій. Та й членські внески (50 гривень на рік) не всі вчасно вносять. Давно назріла потреба видати хоча би однотомну енциклопедію Кам’янця-Подільського. Але, попри потужний науковий потенціал, зосереджений у місті (зокрема в двох університетах), досі не знайшлося сміливця, який узявся би за організацію учених для виконання такої шляхетної та потрібної справи.

 Діяльність організації та її голови упродовж звітного періоду визнано задовільною, тож не дивно, що Олександрові Комарніцькому одноголосно довірили і надалі очолювати осередок кам’янецького краєзнавчого руху. Оновлено правління міської організації, до якого увійшло 11 чоловік (серед них і автор цих рядків).

Затвердили краєзнавці і план роботи на поточний рік. Зокрема, в жовтні заплановано провести IV Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я», міжнародну інтернет-конференцію «Мистецька спадщина Поділля у контексті полікультурного європейського простору». Серед намічених на вересень круглих столів варто відзначити заплановану дискусію «Кам’янець литовський чи давньоруський?». Не забуто і 100-річчя з дня початку Першої світової війни, 95-річчя Кам’янецької доби Директорії УНР.

Приємно, що під час звітно-виборчих зборів кожен їхній учасник отримав 64-сторінкову брошуру, в якій детально висвітлено діяльність організації за останні чотири роки. Зокрема, перелічено всі монографії, брошури, посібники, покажчики, видані за цей час. Подано і повний список місцевих краєзнавців — із зазначенням дати народження, посади, наукового ступеня, вченого звання, напрямку краєзнавчої наукової роботи. До речі, такі брошури з підсумками роботи за рік Олександр Комарніцький видавав і раніше, тож маємо вже гарну традицію звітувати про здійснене друкованими виданнями.

Автор: Олег Будзей