Пт, 19.04.2024, 04:14
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 5 травня

5 травня

Цього дня колись:

1861 рік. Затверджено (23 квітня за старим стилем) у чині статського радника подільського губернатора Рудольфа Івановича Брауншвейга. Упродовж чотирьох років — від 3(15) серпня 1860 року до 12(24) червня 1864 року — був начальником Подільської губернії (змінив на цій посаді Володимира Пфеллера; його наступником став Микола Сухотін). 12(24) червня 1864 року як губернатор Рудольф Брауншвейг брав участь у закладанні Новопланівського моста в Кам’янці-Подільському.

1894 рік. У Києві дано (23 квітня за старим стилем) цензурний дозвіл на видання книжки Євтима Сіцінського «Город Каменец-Подольский. Историческое описание».

1974 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури закінчилися чотириденні гастролі дуету Тарапуньки й Штепселя (акторів розмовного жанру, народних артистів Української РСР Юрія Тимошенка та Юхима Березіна).

 

Цього дня народилися:

1882 рік. У селі Литвинівці (нині Жашківського району Черкаської області) народився Леонід Тимофійович Білецький — український літературознавець, приват-доцент Кам’янець-Подільського університету (від серпня 1918 року до жовтня 1920 року). Помер 5 лютого 1955 року у канадському місті Вінніпег.

1898 рік. В українській слобідці Глушкове (нині селище міського типу Курської області Росії) народився Георгій Кирилович Ткаченко — український бандурист, живописець. Закінчив Харківське художнє училище, 1929 року — Московський художній інститут. Довгий час працював у проектних організаціях Москви. 1948 року в Москві відбулася його персональна виставка. 1954 року переїхав до Києва. Кобзарські традиції перейняв від Петра Древченка, Івана Кучугури-Кучеренка, Євгена Адамцевича, Єгора Мовчана. В репертуарі: думи «Про братів Азовських», «Маруся Богуславка», «Про Олексія Поповича» («Буря на Чорному морі»), «Невольничий плач», «Про Федора Безрідного»; кантати, псальми. Влітку 1972 року в Ратуші Кам’янця-Подільського відбулася виставка робіт Ткаченка, на якій було представлено понад 60 акварелей, що відображають красу рідного краю, краєвиди й пам’ятки історії. Одну з робіт (акварель «Кармалюкова башта») художник присвятив Кам’янцю-Подільському. Башту зображено в сяйві яскравого вечірнього сонця. Помер 11 грудня 1993 року в Києві.

1900 рік. В Одесі народився Юрій Іванович Липа — український письменник, публіцист, лікар з фаху. Син лікаря й письменника Івана Липи. Навчався у Кам’янець-Подільському українському університеті. Закінчив 1929 року Познанський університет. Побачене і пережите 1919 року в Кам’янці-Подільському стало сюжетом для оповідання Юрія Липи «Кам’янець Столичний». 19 серпня 1944 року Юрій Іванович був захоплений підрозділом НКВС в селі Іваники Яворівського району, а на світанку 20 серпня 1944 року його по-звірячому замордовано в селі Шутова Яворівського району, що на Львівщині.

1907 рік. У Чернівцях народилася Ірина Вільде (насправді — Дарина Дмитрівна Полотнюк) — українська письменниця, донька письменника й педагога Дмитра Макогона (1881—1961). 24—25 травня 1971 року зустрічалася з кам’янчанами (зокрема, на швейній фабриці, в педагогічному інституті, на комбінаті хлібопродуктів) як учасниця Тижня літератури та мистецтва на Поділлі. Померла 30 жовтня 1982 року у Львові.

1926 рік. У Городку (нині один із районних центрів Хмельницької області) народився Костянтин Костянтинович Голубовський — музикант. Закінчив 1955 року фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, 1966 року — Львівську консерваторію (клас тромбона). Працював учителем математики в селі Нагоряни Кам’янець-Подільського району. Був музикантом, потім керівником естрадного оркестру при кінотеатрі «Родина» (Кам’янець-Подільський). Від 1963 року — викладач класу духових інструментів Кам’янець-Подільського культурно-освітнього училища. Автор творів для духового оркестру, пісень «Дума про Кармалюка» (слова Віталія Нечитайла), «Подільська подорожня», «Мій краю Подільський», «Весняний вальс» (в усіх трьох — слова Олександра Колтуновського). Помер 26 червня 1980 року в Кам’янці-Подільському.

1934 рік. У селі Волонтировка (нині Суворовського району, Молдова) народилася Марія Лук’янівна Бієшу — молдавська співачка (лірико-драматичне сопрано), народна артистка СРСР (1970), Герой Соціалістичної Праці (1990). Співала в самодіяльності. Закінчила 1961 року Кишинівську консерваторію. У 1965—1967 роках проходила стажування в міланському театрі «Ла Скала». У 1958—1960 роках виступала з молдавським оркестром народних інструментів «Флуєраш». Від 1961 року солістка Молдавського театру опери та балету; дебютувала в ньому в партії «Тоски» («Тоска» Пуччіні). Професор Кишинівської консерваторії (від 1986 року). Лауреат Державної премії Молдавської РСР (1968), Державної премії СРСР (1974), Ленінської премії (1982). Прославилася в партії Чіо-Чіо-сан (в однойменній опері Пуччіні; 1967 року в Японії Бієшу визнали найкращою виконавицею цієї партії). Була членом КПРС (від 1978 року), депутатом Верховної Ради СРСР п’яти скликань (від 7-го до 11-го; у 1966—1989 роках). Нагороджена орденами «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора. 5 вересня 1962 року в Кам’янці-Подільському брала участь у великому концерті Молдавського театру опери й балету. 1981 року в Кам’янці-Подільському знімалася в заголовній ролі в музичному художньому телефільмі «Флорія Тоска» за оперою італійського композитора Пуччіні «Тоска». Зйомки відбувалися в Кафедральному костелі Петра та Павла. Померла 16 травня 2012 року в Кишиневі.


1978 рік. У селі Оринин Кам’янець-Подільського району Хмельницької області народилася Тетяна Михайлівна Кривак (дівоче прізвище — Касапчук) — педагог, державний службовець. 1995 року вступила до Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту, 2000 року закінчила Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет за спеціальністю «Педагогіка та методика середньої освіти, українська мова, література й англійська мова, література». У 2000—2003 роках працювала вчителем-вихователем дитячого санаторію «Дністер» у селищі міського типу Стара Ушиця. У 2003—2005 роках здобувала другу вищу освіту в Кам’янці-Подільському в Подільському державному аграрно-технічному університеті за спеціальністю «Облік й аудит». Від 2003 року працює в Кам’янець-Подільській міській раді. Була начальником відділу промисловості та підприємництва департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста. 2015 року розпорядженням міського голови призначена керівником організаційного відділу. Одружена з Віктором Миколайовичем Криваком, має доньку та сина.

1984 рік. У селі Оринин народилася Ельвіра Степанівна Молдован — українська поетеса. Навчалася в Хмельницькому інституті регіонального управління та права. Видала збірки віршів «Полювання на муку» (2002), «Тінь у шухляді» (2003).

 

Цього дня відійшли у вічність:

1990 рік. Помер Семен Маркович Березовський — педагог, партизан. Народився 1914 року в містечку Оринин. У 1957—1974 роках працював директором Орининської середньої школи № 2, а пізніше — середньої школи № 1.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (04.05.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 673 | Коментарі: 1 | Теги: 5 травня, кам'янецький календар, Юрій Липа | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
0
1 KamPod   (07.05.2015 16:20) [Материал]
Довідник краєзнавців (1993) підказав одну досить суттєву як на мене дату:

1846р. - у с.Воля Окшейська, тепер Седлецького воєводства (Польща) народився Генрик Сенкевич (пол. Henryk Sienkiewicz) - відомий польський прозаїк. Сенкевич — автор низки оповідань і романів, зокрема, «Quo vadis» (1896), «Хрестоносці» (1897–1900), та історичної трилогії «Вогнем і мечем» (1883–1884), «Потоп» (1884–1886), «Пан Володийовський» (1887–1888). Лауреат Нобелівської премії з літератури 1905 року.

В згаданій історичній трилогії "відтворено події війни Польщі з шведами на поч. XVIIIст., визвольної війни укра. народу 1648-1654рр. і турецько-польської війни 1672-1673рр. з позицій польсько-шляхетської історіографії. В цих романах значне місце займає опис Поділля - яскраве реалістично-художнє зображення і побуту різних верств населення, родової шляхти, суспільно-політичної боротьби, взяття турками м.Кам'янця-Подільського в 1672 й ін. Ряд сюжетів з Поділля С. запозичив з творів Й.Ролле" - так пише у статті про Сенкевича Л.Баженов у згаданому довіднику. Генрик Сенкевич завдяки згаданій трилогії і її екранізації Єжи Гофманом, став досить популярним польським письменником у кам'янчан, а Кам'янець і один з керівників оборони замку від турків Єжи Міхал Володиєвський завдяки його творам, які вивчаються у шкільній програмі в польських школах стали ще більш відомими у Польщі.

+ можна додати, що під час роботи над «Паном Володийовським» Генрик Сенкевич провів одне літо у с.Михайлівка Дунаєвецького району. "Він активно користувався місцевою бібліотекою та архівом. Кімнату, у якій мешкав майбутній нобеліант, залишили в незмінному вигляді на довгі роки: з секретерем, за яким працював письменник, з кріслом, нарешті, з пером Сенкевича".

Від себе хочу порекомендувати Олегу Васильовичу включити цю постать у наш "Кам 'янецький календар"

Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус

Доброго дня,
хто може показати на

Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz