Чт, 18.04.2019, 15:08
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 29 березня

29 березня

Цього дня колись:

1858 рік. Архієпископом Подільським і Брацлавським призначено (17 березня за старим стилем) Іринарха (в миру — Яків Дмитрович Попов). Очолював подільську кафедру до 11 січня 1864 року (20 грудня 1863 року за старим стилем).

1914 рік. На станцію Кам’янець-Подільський прибув (16 березня за старим стилем) перший потяг з пасажирськими вагонами. У ньому приїхали інженери-будівельники дороги.

1944 рік. У Кам’янці-Подільському вийшло перше число газети «Красный кордон». Матеріали до друку готували журналісти Іван Борчук і Володимир Бабляк — у майбутньому відомий український письменник.

1944 рік. Від нацистів визволено Чугор, Чабанівку, Рункошів, Грушку, Кривчани, Гораївку та Стару Ушицю.

1983 рік. Кам’янець-Подільський відвідав, зустрівся зі студентами та викладачами педінституту, оглянув історичні пам’ятки міста український письменник Павло Загребельний.

1989 рік. Кам’янець-Подільський цементний завод перейшов на орендну форму роботи, що дало можливість колективу самостійно розпоряджатися всією надплановою продукцією.

1990 рік. На Кам’янеччині як її визволитель побував і взяв участь у низці святкових заходів український письменник Євмен Доломан.

1996 рік. У райдержадміністрації відбулася презентація тому «Книги Пам’яті України», присвяченому місту Кам’янцю-Подільському та Кам’янець-Подільському району.

1998 рік. Міським головою Кам’янця-Подільського обрано Олександра Володимировича Мазурчака.

1998 рік. Народним депутатом України по Кам’янець-Подільському виборчому округу № 192 обрано Сергія Івановича Танасова.

2005 рік. Першим заступником голови Хмельницької обласної державної адміністрації став Анатолій Макарович Нестерук, який до того працював директором Кам’янець-Подільської філії акціонерного товариства «Хмельницькгаз».

 

Цього дня народилися:

1917 рік. У селі Теребля (тепер Тячівського району Закарпатської області) народився Андрій Михайлович Патрус-Карпатський (справжнє прізвище — Патрус)український поет, перекладач. Закінчив 1928 року місцеву початкову школу, 1930 року — дворічну сільськогосподарську школу. 1930 року вступив до Хустської гімназії (виключено 1935 року за приналежність до підпільної комсомольської групи). Переїхав до Мукачева і там 1937 року закінчив екстерном реальну російську гімназію. Відтоді — постійний кореспондент газети «Лемко» (США). 29 вересня 1939 року, після окупації Закарпаття хортистськими військами, рятуючись од переслідування угорських фашистів, нелегально перебрався на Велику Україну. Як члена Компартії, ЦК КП(б)У направив Патруса-Карпатського на роботу в редакцію газети «Червоний кордон» (Кам’янець-Подільський), де працював (також у газеті «Форпост соціалізму») до початку Великої Вітчизняної війни. 26 червня 1941 року добровільно вступив у ряди Червоної армії. Закінчив курси удосконалення командного складу, воював у чині техніка-інтенданта на Південно-Західному фронті. У жовтні 1941 року під час відступу з України поблизу Лохвиці поранено, через місяць під Богодуховом його контузило. Тривалий час перебував на лікуванні. Улітку 1942 року при формуванні Чехословацького армійського корпусу направлено (як колишнього громадянина Чехословаччини) в розпорядження генерала Людвіка Свободи, який призначив Патруса-Карпатського своїм перекладачем-ад’ютантом. У складі Чехословацького корпусу пройшов шлях від Бузулука до Праги. У травні 1945 року за ухвалою ЦК КП(б)У направлено на роботу в редакцію газети «Закарпатська правда». У жовтні 1947 року заарештовано як соціально підозрілого елемента. На підставі вигаданих звинувачень присуджено 10 років ув’язнення в таборах особливого режиму. Відбував покарання на Воркуті, працюючи в шахті прохідником. Потім переведено в Озерлаг у район Тайшета, де опанував професії лісоруба і електропиляра. На початку грудня 1956 року випущено з-під охорони з довідкою МВС про перебування в місцях ув’язнення від 12 жовтня 1947 року до 24 листопада 1956 року і звільнення через припинення справи за недоведеністю звинувачення. 6 грудня 1956 року президія правління Спілки письменників України поновила членство Патруса-Карпатського в спілці, йому виплачено компенсацію у розмірі двомісячного заробітку. Видав збірки поезій «Плетью по совести» (Ужгород, 1937; російською мовою), «Батьківщина кличе до бою» (Куйбишев, 1943), «Одної матері ми діти» (Ужгород, 1946), «У сім’ї радянській» (Ужгород, 1947), «Що в серці найсвятіше» (1958), «Іду життям» (1960), «Бескиде, відрадо моя» (1961), «Колиска орлина» (вірші і поеми, 1963), «Малиново квітнуть ялини» (1966), «Терези часу» (1967), «Верховина» (1978), збірку поем і оповідань «Рідний край кличе» (Нью-Йорк, 1938), збірку сатиричних і гумористичних оповідань «Чорт на мотоциклі» (1966), воєнно-історичний нарис «З левами на щитах» («Генерал Свобода», 1975). Перекладав із чеської, словацької, угорської мов. 1973 року відвідав Кам’янець-Подільський. Помер 19 квітня 1980 року в Києві.

1927 рік. У Перемишлі народилася Наталія Миколаївна Дзядик — український архітектор. Закінчила 1951 року Львівський політехнічний інститут. Провела реставрацію пам’яток архітектури в Кам’янці-Подільському: 1956 року — Руської брами, 1957 року — Кушнірської вежі, 1959 року — костелу домініканців, 1961 року — палацу Миколая Потоцького.

1938 рік. У селі Теклівка (нині Кам’янець-Подільського району) народився Джорж Володимирович Старощук — заслужений машинобудівник України (1998), кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (1977). Закінчив 1959 року Львівський політехнічний інститут, здобув фах інженера-механіка. За направленням три роки працював у Дагестані. 1961 року розпочинав діяльність на Кам’янець-Подільському приладобудівному заводі. Був директором Кам’янець-Подільського заводу «Металоприлад» (у 1978—1985 роках), приладобудівного заводу (з жовтня 1985 року), головою правління відкритого акціонерного товариства «Кам’янець-Подільський приладобудівний завод».

1951 рік. У селі Демшин Кам’янець-Подільського району народився Олексій Іванович Гержук. Закінчив восьмирічну школу в рідному селі, відділення механізації Хотинського сільськогосподарського технікуму. Близько року працював техніком-механіком у механізованій колоні, яка брала участь у будівництві м’ясокомбінату. У 1969—1971 роках служив в армії. У 1972—1976 роках працював в обкомі комсомолу: інструктор відділу пропаганди, завідувач відділу міжнародного молодіжного туризму. 1976 року обрано секретарем комітету комсомолу Кам’янець-Подільського будівельно-монтажного тресту. Від того ж 1976 року працює в радгоспі імені XX з’їзду КПРС села Калачківці: механік, головний інженер, упродовж восьми років — звільнений голова профкому, далі — керівник відділку в Демшині, одночасно очолював парторганізацію господарства. Надалі сільський голова Калачковецької територіальної громади (у 1991—2001 роках). Нині цю посаду обіймає Юрій Васильович Безродний.

 

Цього дня відійшли у вічність:

1944 рік. Під час масованого нальоту ворожої авіації на Новий план і передову лінію оборони Кам’янця-Подільського від осколка ворожої бомби загинув командир 29-ої гвардійської Унечської мотострілецької бригади полковник Михайло Семенович Смирнов.

1944 рік. При захисті Кам’янця-Подільського загинули гвардії рядові Василь Ноженко та Михайло Криловський, які обстрілювали німців через бійниці башти Рожанка. 22 червня 2001 року їх останки з усіма почестями перепоховали зі Старої фортеці у сквер Васильєва.

1945 рік. У Києві помер Михайло Михайлович Федоров (Хведорів) — український учений у галузі гірничої справи, академік АН УРСР (від 1929 року), заслужений діяч науки РРФСР (1932). Народився 1 вересня (20 серпня за старим стилем) 1867 року в місті Єкатеринодар (тепер Краснодар). Працював у Кам’янець-Подільському державному українському університеті від 1 січня 1919 року: ординарний професор кафедри чистої математики, завідувач кабінету прикладної механіки, проректор університету.

Могила Михайла Федорова на Лук’янівському цвинтарі Києва

1972 рік. У канадському місті Вінніпег помер митрополит Іларіон (Іван Іванович Огієнко). Народився 14 січня (2 січня за старим стилем) 1882 року в містечку Брусилів Радомишльського повіту Київської губернії (тепер селище міського типу, один із районних центрів Житомирської області). Один з організаторів і перший ректор (у 1918—1920 роках) Кам’янець-Подільського державного українського університету, головноуповноважений уряду Української Народної Республіки в Кам’янці-Подільському в 1919—1920 роках.

1976 рік. У Мюнхені померла Мілена Іванівна Рудницька — українська громадсько-політична діячка, журналістка. Народилася 15 липня 1892 року в Зборові. Закінчила польську приватну гімназію, Львівський університет. Працювала вчителькою середніх шкіл, викладачем Вищих педагогічних курсів у Львові. 1919 року ввійшла до складу Національної Ради українських жінок, заснованої в Кам’янці-Подільському.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (28.03.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 497 | Коментарі: 9 | Теги: Патрус-Карпатський, Іван Огієнко, Михайло Смирнов, Михайло Федоров, 29 березня, кам'янецький календар | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 9
0
1 KamPod   (28.03.2015 22:48)
Мій колишній одногрупник Микола Королюк розповідав, що коли він навчався у 8 школі то там розказували, що М.Смирнов під час визволення міста був поранений і деякий час його намагались врятувати у приміщенні школи, де він і помер.

0
2 KamPod   (28.03.2015 22:53)
Фортеця, а зокрема башта Божанка виявляється під час перестрілок ВВв виконувала таки роль фортифікаційної споруди і навіть має своїх героїв що загинули там. Колись був пам'ятник на території замку і десь була інформація про те, хто там був похований, але зараз під рукою немає, а шукати так одразу і не згадаю де. 
Але я не про те, а про те, що дарма говорять що з приєднанням до Російської імперії і з відсуненням кордону на поч. 19ст. замок втратив оборонну функцію. Виявляється не повністю і в 20ст. ще згадав минуле призначення.

0
3 KamPod   (28.03.2015 22:55)
Огієнка теж обов'язково треба пом'янути у цей день. Хоч дата і не кругла, але вклад цієї людини у історію нашого міста важко переоцінити. Славна людина, славний син рідної України.

0
4 KamPod   (28.03.2015 22:59)
Не зрозумілим для мене залишилась обставина пов'язана з "кордонною" газетою. Якось у мене не зістикувалось наступне:

Цитата
1944 рік. У Кам’янці-Подільському вийшло перше число газети «Красный кордон». Матеріали до друку готували журналісти Іван Борчук і Володимир Бабляк — у майбутньому відомий український письменник.

І ось це

Цитата
Андрій Михайлович Патрус-Карпатський (справжнє прізвище — Патрус) ... нелегально перебрався на Велику Україну. Як члена Компартії, ЦК КП(б)У направив Патруса-Карпатського на роботу в редакцію газети «Червоний кордон» (Кам’янець-Подільський), де працював (також у газеті «Форпост соціалізму») до початку Великої Вітчизняної війни.

Чи це різні газети з схожими назвами чи щось з датами не грає?

0
5 KamPod   (28.03.2015 23:39)
Довідник краєзнавців (1993) крім імені Івана Огієнка підказав ще два прізвища на цей день:

1924р. - у м. Конотоп Сумської обл. народився Юрій Олексійович Курносов - український історик, доктор історичних наук (з 1974 року), професор (з 1984 року). Учасник Вел. Вітч. війни.
За Баженовим Л. "Досліджує соціально-економічні проблеми України й Поділля першої пол. XIXст., діяльність інтелігенції України у 50-80-х рр. XXст."

1887р. -  у Женеві помер Юзеф Ігнаци Крашевський  (пол. Józef Ignacy Kraszewski) - польський письменник, публіцист, літературознавець, історик. Вікіпедія ще називає його "найплодовитіший автор в історії польської літератури"
Але тут же одразу застереження. Датою смерті Вікіпедія зазначає не 29.03.1887 як у Баженова, а 19 березня 1887
Про звязок з Поділлям як завжди зацитую Л.Баженова: "На основі спостережень з життя укр. села написав цикл народних або селянських повістей, в яких яскраво зображено побут жителів Волині й Поділля: "Історія Савки" (1845), "Уляна" (1843), "Остап Бондарчук" (1847), "Ярина" (1850), "Хата за селом" (1853-54) та ін. Етнографічні відомості про Подільський регіон, його матеріальну культуру містяться в праці К. "Спогади з Одеси, Єдисану і Буджаку" (Вільнюс, 1843-46)"

0
6 RD   (29.03.2015 10:12)
А ще в цей день в 2015 році Кам'янець і Україна зокрема перейшли на літній час :)

0
7 KamPod   (29.03.2015 10:31)
Ага, ампутірували 1 годину життя у цій добі в людей :)

0
8 RD   (29.03.2015 10:38)
Якби це був не вихідний день, то може не так би відчувалось, а так шкода трохи часу :)

0
9 KamPod   (05.08.2016 13:25)
1925р. - на під'їзді до прикордонної станції Колосово під час спроби обміну політв'язнями між Польщею і СРСР було застрелено Валерія Багінського (пол.Walery Bagiński). Убивство викликало серію акцій протесту у країні Рад, в т.ч. і в Кам'янці-Подільському. Восени було висунуто пропозицію одну з нових вулиць міста назвати його ім'ям, що і було втілено в життя. Зараз це провулок Богінського, який планують перейменувати знову у 2016р.
Матеріали:  "Валерій Багінський і 90 років на мапі Кам'янця", "Перейменування вулиць: архікнязь замінить польського комуніста Багінського"

idth="100%" cellspacing="1" cellpadding="2" class="commTable">
Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...

volodymyr написав гарний комент, витрати...

Поздравляю, ваша идея пригодится


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz