27 травня
Цього дня колись:
1969 рік. У Кам’янці-Подільському сквер біля відділення Державного банку названо Молодіжним.
Так виглядало кафе «Морозиво» в Молодіжному сквері.
Фото з архіву художника Віктора Закриничного
1972 рік. У Кам’янці-Подільському на міському стадіоні у святі мистецтв «Союз непорушний» виступали, зокрема, Микола Сліченко, Анатолій Паламаренко.
1985 рік. У приміщенні Кам’янець-Подільського індустріального технікуму відкрився другий Всесоюзний симпозіум «Ізотопи в гідросфері» (тривав до 31 травня).
1991 рік. Бюро Кам’янець-Подільського міськкому Комуністичної партії України звернулося до Кабінету міністрів Української РСР із сподіванням, що Кабмін повернеться до розпорядження Ради міністрів УРСР від 22 січня 1990 року «Про соціально-економічний розвиток міста Кам’янця-Подільського та заповідника».
1992 рік. У Кам’янці-Подільському перебував міністр внутрішніх справ України генерал-полковник Андрій Володимирович Василишин. Він зустрівся з особовим складом районного і міського відділів внутрішніх справ, представником Президента в районі Володимиром Яремчуком, головою міськвиконкому Михайлом Аносовим.
2002 рік. У Кам’янці-Подільському відбулася 26—27 травня Міжнародна конференція з питань визначення цінності культурного ландшафту каньйону Смотрича.
2004 рік. У Ратуші Кам’янця-Подільського відкрилася персональна виставка скульптури Івана Миколайовича Салевича.
2005 рік. У Кам’янці-Подільському перебував міністр освіти та науки України Станіслав Ніколаєнко.
2005 рік. У Старій фортеці Кам’янця-Подільського відбувся сольний концерт Альони Вінницької — колишньої учасниці тріо «ВІА ГРА».
2005 рік. Уродженець села Гаврилівці Кам’янець-Подільського району Володимир Антонович Діброва став заслуженим працівником соціальної сфери України. Цим самим відзначено його вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток столиці України — міста Києва, багаторічну сумлінну працю, значні професійні здобутки. Володимир Антонович тоді був головою правління Київської міської організації роботодавців «Соціальне партнерство».
Цього дня народилися:
1838 рік. У селі Бороздино Веньовського повіту Тульської губернії народився (15 травня за старим стилем) Михайло Флегонтович Владимирський-Буданов — український історик права, член-кореспондент Петербурзької академії наук (1903). Навчався в Тульській духовній семінарії, Київській духовній академії. Закінчив 1864 року історико-філологічний факультет Київського університету. Від 1875 року — професор історії російського права Київського університету, від 1882 року — головний редактор київської Тимчасової комісії для розгляду давніх актів. Основні праці: «Хрестоматія з історії російського права» (1872—1875), «Історія університету святого Володимира» (том 1, 1884), «Огляд історії російського права» (1886). У статті «Німецьке право в Польщі та Литві» (опубліковано 1868 року в «Журналі Міністерства народної освіти», відзначено Уваровською премією від Академії наук) на підставі актових книг вірменської громади відтворив історію вірменського судочинства в Кам’янці-Подільському. Помер 6 квітня (24 березня за старим стилем) 1916 року в Києві, поховано у містечку Березна (нині селище міського типу Менського району Чернігівської області).
Михайло Флегонтович Владимирський-Буданов
1911 рік. У Санкт-Петербурзі народився Павло Йосипович Борисковський — російський археолог, доктор історичних наук (1953), професор. Закінчив 1930 року Ленінградський університет. У 1946—1950 роках брав участь в роботі Південно-Подільської археологічної експедиції з вивчення Середнього Подністров’я, обстежив пам’ятки палеоліту на території Кам’янеччини. 1946 року відкрив одну з найдавніших в Україні археологічних пам’яток — Луку-Врубловецьку на Дністрі. Помер 27 вересня 1991 року в Ленінграді.
1912 рік. У селі Велика Слобідка (нині Кам’янець-Подільського району) народився Іван Федорович Андрейцев — повний кавалер ордена Слави. До війни працював їздовим у колгоспі. 1941 року призвано до армії, воював на території Молдавії. 1941 року під Сокирянами потрапив у оточення і полон. Німці, оскільки Айдрейцев був з окупованої території, відпустили його. До 1944 року проживав у рідному селі. Після визволення села мобілізовано на фронт. Був кулеметником. Орден Слави першого ступеня (1944 рік) — за знищення в бою 15 солдатів противника. Орден Слави другого ступеня (1944 рік) — за доблесть і відвагу при звільненні Тернополя: взяв у полон 8 німецьких солдат-розвідників. Орден Слави третього ступеня (1945 рік, вручено 1974 року) — за хоробрість у боях за звільнення Праги. Після війни працював у колгоспі «Україна» їздовим, у будівельній бригаді. Один із героїв документального фільму «Герої Кам’янеччини» (1992, автор сценарію Йосип Ляхнович, оператор-постановник Григорій Павленко). Помер 24 грудня 1985 року в рідному селі.
1913 рік. У селі Степанці (тепер Канівського району Черкаської області) народився Валентин Костянтинович Лагода (справжнє прізвище Лагодзинський) — український поет (лірик, гуморист і сатирик). Після закінчення сільської школи навчався в педагогічному технікумі. Навчався у Дніпропетровському університеті. Учасник урочистостей в Кам’янці-Подільському з нагоди 70-річчя Микити Годованця (вересень 1963 року), під час яких експромтом написав вірш «Свято байки в Кам’янці». Видав збірки «Квітень» (1953), «Що посієш, те й пожнеш» (1955), «Мокрим рядном» (1958), «Натхнення» (1960), «Хто в бороні, хто в стороні» (1961), «Хоч круть, хоч верть» (1962), «Бурхливий плин» (1963), «Хай буде гаразд» (1964), «Деруни й розтягаї» (1966), «З персональним привітом», «Віддамо належне» (1967), «Гаряча завивка» (1968), «Сатана у целофані» (1971), «Чи ти ба!» (1972), «Кому чолом, кого помелом», «Цвіт і тля» (1973). Комедія «Заяча позиція» (1959). Книги для дітей «Веселе люстерко» (1973), «Ганнуся і Михась» (1979). Помер 10 січня 1991 року.
1964 рік. У селі Хмільна Канівського району Черкаської області народився Володимир Миколайович Цибулько — український поет, перекладач, есеїст, політичний діяч. Народний депутат України четвертого скликання (від 6 вересня 2005 року до 25 травня 2006 року). 12 липня 2014 року з Олексієм Кошелем був учасником літературної зустрічі в Кам’янці-Подільському в лаунж-кафе «Бломанже», що навпроти скверу «Гунські криниці», яку організувало місцеве творче об’єднання «Phoenix» («Фенікс»). Цибулько, зокрема, зауважив: «Польоти на кулях над Смотричем — це, звісно, добре, але не варто забувати й про літературне надбання міста».
Цього дня відійшли у вічність:
2009 рік. Помер Михайло Дмитрович Коваль — заслужений працівник сільського господарства України (1993). Народився 12 квітня 1940 року в селі Маків Дунаєвецького району. У 1966—1983 роках — водій, інженер з автотранспорту, начальник винного цеху, інженер-технолог Кам’янець-Подільського заводу продтоварів, від 1983 року — його директор.
© Олег Будзей
Дивіться також: |