Пн, 20.05.2019, 22:36
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 23 грудня
23 грудня
 
Цього дня колись:
 
1962 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури відбулася ювілейна сесія міської ради з представниками громадських організацій, присвячена 900-річчю міста. Дата «1062 рік» як дата найдавнішої згадки про Кам’янець-Подільський набула офіційного статусу 1961 року в статті «Кам’янець-Подільський», уміщеній у шостому томі першого видання Української радянської енциклопедії (головний редактор енциклопедії — уродженець Кам’янця-Подільського Микола Бажан; том підписано до друку 16 вересня 1961 року; ім’я автора статті не вказано). На початку статті сказано: «Кам’янець-Подільський — одне із стародавніх міст Української РСР. Вперше згадується 1062 року у вірменських літописах». Цю дату зміцнив своїм авторитетом відомий дослідник давньоруських міст, академік АН СРСР Михайло Тихомиров, який у жовтні 1962 року відвідав Кам’янець-Подільський. 25 жовтня у місцевій газеті «Прапор Жовтня» з’явилася його стаття «Про початок Кам’янця-Подільського» (це була записана журналістом Юхимом Альперіним скорочена стенограма виступу академіка в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті на ювілейній науковій конференції, присвяченій 900-річчю міста). Проте, як зазначив український історик Ярослав Дашкевич, «необхідно з усією категоричністю заявити, що немає жодного вірменського літопису чи будь-якого іншого вірменського письмового джерела або також невірменського джерела, яке б стосувалося історії вірменських колоній в Україні, в яких згадувався би 1062 рік як дата приходу вірменських поселенців до Кам’янця-Подільського».
 
1986 рік. Завідувачем Кам’янець-Подільського районного відділу соціального забезпечення затверджено Олексія Григоровича Кукурудзяка.
 
1990 рік. Постановою Ради Міністрів Української РСР і Ради федерації незалежних профспілок утворено Українське республіканське відділення Пенсійного фонду СРСР. Звідси і веде відлік Пенсійний фонд України.
 
1994 рік. Ухвалою Хмельницької обласної ради в Кам’янець-Подільському районі відновлено Абрикосівську сільську раду (увійшли села Абрикосівка та Корчівка) та Зіньковецьку сільську раду (увійшло єдине село Зіньківці).
 
1995 рік. У Кам’янці-Подільському в Старому місті відкрито приватну картинну галерею агрофірми «Авіс».
 
1996 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури представники Федерації мотоболу України Віктор Грибков та Іван Білик вручили золоті медалі чемпіонів України команді «Поділля-Адамс».
 
1999 рік. Дитяча хорова капела «Журавлик» із Кам’янця-Подільського розпочала гастролі в Іспанії.
 
 
Цього дня народилися:
 
1777 рік. У Санкт-Петербурзі народився  (12 грудня за старим стилем) Олександр I (Олександр Павлович Романов) — російський імператор від 24 березня (12 березня за старим стилем) 1801 року. Відвідав Кам’янець-Подільський 6—8 травня (24—26 квітня за старим стилем) 1818 року. Помер у місті Таганрог 1 грудня (19 листопада за старим стилем) 1825 року.
 
1907 рік. У містечку Жванець Кам’янецького повіту Подільської губернії (нині село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Пантелеймон Михайлович Педа (в літературу увійшов як Панько Педа) — український поет, перекладач. 1932 року закінчив Одеський інститут народної освіти. Деякий час учителював, потім перейшов на викладацьку роботу в педагогічний інститут, далі — до театру, де завідував літературною частиною. Педу заарештували 17 грудня 1937 року в Одесі. 23 грудня 1937 року «трійкою» при УНКВС УРСР по Одеській області Педу засуджено до розстрілу (цього дня поетові виповнилося 30 років). Вирок виконано 27 грудня 1937 року. Військовим трибуналом Одеського військового округу 1 березня 1957 року цей вирок скасовано, а справу припинено за відсутністю складу злочину. Панька Педу реабілітовано посмертно. Сприяла реабілітації поета рідна сестра Інна Педа-Кравченко. 1961 року завдяки їй у видавництві «Радянський письменник» вийшла збірка віршів «Горять вогні» з передмовою Степана Олійника. 1992 року в Одесі професор Іван Дузь перевидав твори Панька Педи, назвавши збірку «Бринить весна».
 
1924 рік. У Харкові народився Михайло Григорович Водяной (справжнє прізвище — Вассерман) — український актор музичної комедії, народний артист Української РСР (1964), народний артист СРСР (1976). Навчався до 1943 року в Ленінградському театральному інституті. Актор П’ятигорського театру музичної комедії (у 1943—1945 роках), Львівської філармонії (у 1945—1946 роках), Львівського театру музичної комедії (у 1947—1953 роках), від 1954 року — Одеського театру музичної комедії (у 1979—1983 роках — його музичний керівник; після смерті актора театру надано ім’я Водяного). 29 червня 1969 року на міському стадіоні в Кам’янці-Подільському брав участь у великому святі мистецтв, присвяченому Дню радянської молоді (о 12.00 почалися виступи для передовиків сільського господарства, о 18.00 — для трудівників Кам’янця-Подільського): з Маргаритою Дьоміною виконав дует з оперети «Біла акація», розповів про химерні випадки, які сталися з ним під час зйомок у ролі Попандопула у фільмі «Весілля в Малинівці» (стрічка вийшла на екрани 1967 року). У святі також брали участь Микола Кондратюк, Лариса Руденко, Валентина Сєрова, Надія Чередниченко, Ніна Алісова, Діана Петриненко, вокально-інструментальний ансамбль «Мрія», вокальний квартет «Явір». Помер Михайло Водяной 11 вересня 1987 року в Одесі.

 

Михайло Григорович Водяной
 
1951 рік. Народився Василь Степанович Стринадко — лікар. Працював завідувачем відділу охорони здоров’я Кам’янець-Подільського міськвиконкому. Обирався депутатом Кам’янець-Подільської міської ради.
 
1962 рік. Народився Андрій Петрович Віннічук — директор комунального підприємства «Добробут» (раніше «ЖЕК № 2») у Кам’янці-Подільському. Працював раніше завідувачем відділу обліку, розподілу та приватизації житла Кам’янець-Подільського міськвиконкому. Був депутатом Кам’янець-Подільської міської ради четвертого скликання (в 2002—2006 роках).
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1987 рік. У Кам’янці-Подільському помер Віктор Іванович Тищенко — український літературознавець, педагог. Народився 16 березня 1917 року в селі Хмельовик (нині Баришівського району Київської області). Закінчив 1935 року середню школу в Чернігові, 1940 року — літературний факультет Ніжинського педагогічного інституту (з відзнакою). Працював завідувачем музею, вступив до аспірантури. Учасник війни з німцями (активний член підпільної організації, зв’язаної з партизанським загоном «За Родину»). У1943—1947 роках — викладач Ніжинського педагогічного інституту. Від 9 жовтня 1947 року працював у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті: асистент, старший викладач, доцент кафедри російської мови і літератури, декан історико-філологічного факультету (від 1962 року), проректор з навчальної та наукової роботи (від 1967 року), завідувач кафедри російської і зарубіжної літератури. Захистив 1951 року кандидатську дисертацію, 1976 року — докторську дисертацію «Проблеми літературної кармалюкіани. Життєва і художня правда характеру». Від 1979 року — професор.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (21.12.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 475 | Коментарі: 1 | Теги: Віктор Тищенко, 23 грудня, Панько Педа, кам'янецький календар, Михайло Водяной | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
0
1 KamPod   (21.12.2015 17:41)
Довідник дослідників Поділля (1993) підказав одну подію, яка, щоправда, уже тут згадана:

1987р. - дата смерті Віктора Івановича Тищенка. У довіднику він охарактеризований як "краєзнавець Поділля". А про його діяльність сказано: "Вніс значний вклад у літературознавче, фольклорне і історичне дослідження діяльності ватажків антифеод. селянських рухів Зх. і Сх. Поділля У.Кармалюка, Л.Кобилиці, О.Довбуша й ін."

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz