22 січня
Цього дня колись:
1930 рік. Ліквідовано філії Державного видавництва України в Кам’янці-Подільському та Проскурові. Наступного дня оголошення про це з’явилося в газеті «Червоний кордон».
1966 рік. У Кам’янці-Подільському газета «Прапор Жовтня» започаткувала сторінку «Студентський вогник».
1972 рік. У Кам’янці-Подільському український письменник Борис Микитович Харчук узяв участь у читацькій конференції за його романом «Місяць над майданом».
1987 рік. Кам’янець-Подільський міськвиконком відвів ділянку на вулиці Привокзальній, 30 для розміщення навчально-спортивного комплексу педагогічного інституту. Перші плити в будівництво комплексу закладено 9 серпня 1991 року. Комплекс став знаменитим кам’янецьким довгобудом.
1990 рік. Рада міністрів Української РСР видала розпорядження № 36 «Про соціально-економічний розвиток міста Кам’янця-Подільського та заповідника».
1991 рік. Несподівано оголошено про заміну в СРСР купюр у 50 та 100 рублів. Міську комісію з обміну грошей очолював заступник голови міської Ради Ігор Володимирович Земськов.
1998 рік. Ухвалою Кам’янець-Подільського міськвиконкому мале державне підприємство «Міськсвітло» перетворено на комунальне і підпорядковано управлінню житлово-комунального господарства.
2008 рік. Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про надання Кам’янець-Подільському державному університету статусу національного. Це зроблено, зважаючи на «загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Кам’янець-Подільського державного університету та його вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки». В Указі зазначено, що надалі навчальний заклад потрібно іменувати як Кам’янець-Подільський національний університет. Завершальним штрихом стало надання 20 серпня 2008 року університету імені одного з його фундаторів і першого ректора Івана Огієнка.
Цього дня народилися:
1923 рік. У Кам’янці-Подільському народився Горимир Горимирович Чорний (прізвище при народженні — Камінський) — учений у галузі механіки, дійсний член Академії наук СРСР (1981). Його батько Горимир Горимирович Камінський свого часу був начальником Херсонського міського відділу НКВС, його розстріляли німці. У школі майбутній учений був Камінським, а прізвище змінив, коли отримував паспорт. Закінчив 1949 року Московський університет. Понад тридцять років (у 1960—1992 роках) був директором науково-дослідного інституту механіки Московського університету. Помер 6 листопада 2012 року в Москві.
Московський університет. Виступає Горимир Чорний
1933 рік. У селі Терни (нині селище міського типу Недригайлівського району Сумської області) народився Анатолій Юрійович Мокренко — український співак (баритон), народний артист Української РСР (1973), народний артист СРСР (1976), лауреат Шевченківської премії (1979). 1956 року закінчив Київський політехнічний інститут, а 1963 — Київську консерваторію. Перший виступ Мокренка в Кам’янці-Подільському відбувся в квітні 1977 року в міському Будинку культури. Анатолій Юрійович виконав, зокрема, українські народні пісні «Ой чого ти, дубе», «Ой ти, дівчино зарученая», «Така її доля», «Казав мені батько», «Ой зійди, зійди, місяцю», «Гандзя» (останню — ще й на «біс»). Співак відзначив: його радує те, що кам’янчани так люблять і поважають музику, пісню. У 1991—1999 роках був генеральним директором і художнім керівником Національної опери України імені Тараса Шевченка.
1954 рік. Народилася Людмила Аліївна Таїрова — економіст. Працювала у 1984—1996 роках начальником відділу зарплати та праці на Кам’янець-Подільському приладобудівному заводі, у 1996—1998 роках — начальником управління економіки, підприємницької діяльності та комунальної власності у Кам’янець-Подільському міськвиконкомі.
1966 рік. У місті Красноармійськ Донецької області народився Юрій Миколайович Кот — український піаніст, педагог, заслужений артист України (1995). Закінчив Кам’янець-Подільську міську дитячу музичну школу, Київську середню спеціальну музичну школу імені Лисенка, Київську консерваторію, аспірантуру.
Цього дня відійшли у вічність:
1844 рік. В Ойокській слободі Іркутської губернії помер (10 січня за старим стилем) Олексій Петрович Юшневський — декабрист. Народився 23 березня (12 березня за старим стилем) 1786 року в Подільській губернії. Походив із дворян. Навчався в Московському університеті. Служив урядовцем в канцелярії подільського губернатора в Кам’янці-Подільському, від 1805 року — в Колегії чужоземних справ. 1816 року призначено чиновником «по дипломатичній частині» в штаб 2-ї армії, керував облаштуванням болгарських переселенців у Бессарабії, від 1823 року — дійсний статський радник. 1819 року в Тульчині вступив до «Союзу благоденства», від 1821 року — один із керівників Південного товариства декабристів, член його директорії (1822). За процесом декабристів засуджено до страти, яку замінили на 20 років каторги. Покарання відбував у Шліссельбурзькій фортеці, пізніше — у Читинському острозі, з 1839 року — на поселенні в Іркутській губернії.
1952 рік. У Любліні (Польща) помер Леон Ігнацій Бялковський (Leon Ignacy Białkowski) — польський історик, дійсний член Польської академії наук з 1949 року. Народився 1 лютого 1885 року в селі Пасинки (нині Шаргородського району Вінницької області), в Російській імперії іменувався Леонідом Бослеславовичем. Закінчив Краківський університет. Від 1 липня 1919 року до 1 лютого 1920 року був приват-доцентом кафедри полонознавства Кам’янець-Подільського державного українського університету.
1974 рік. У Львові померла Марія Олександрівна Галич — українська письменниця, мовознавець. Народилася 19 березня (6 березня за старим стилем) 1901 року в селі Мокра Калигірка (тепер Катеринопільського району Черкаської області). На початку 1920-х років разом із письменницею Маргаритою Яківною Сенгалевич (уродженкою Кам’янця-Подільського) побувала на Поділлі (1923, 1924), відвідала родину Сенгалевич у селі Рункошів, редакцію газети «Червоний кордон» у Кам’янці-Подільському. 1926 року закінчила Київський інститут народної освіти. Учителювала у Києві (1926—1930), Харкові (1930—1939). Була лібретистом Київської кіностудії художніх фільмів. Згодом оселилася у Львові, працювала викладачем інституту удосконалення учителів, лектором при товаристві «Знання». Авторка збірок оповідань «Друкарка» (1927), «Моя кар’єра» (1929). Разом із чоловіком Савою Андрійовичем Постриганем уклала «Термінологічний словник лісівника» (1980).
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
