Пн, 24.06.2019, 17:52
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 1 квітня

1 квітня

Цього дня колись:

1919 рік. Уряд Української Народної Республіки видав закон про відкриття в Кам’янець-Подільському державному українському університеті сільськогосподарського факультету. Закон затверджено Директорією 9 квітня, урочисте відкриття факультету відбулося 22 жовтня.

1930 рік. У Кам’янці-Подільському після переїзду відкрито для огляду музей у будинку на Новому плані (сучасна адреса — Соборна, 1; тепер тут розташувався коледж будівництва, архітектури та дизайну).

1935 рік. Центральний виконавчий комітет СРСР постановив задовольнити подання Центрального виконавчого комітету Української Соціалістичної Радянської Республіки та створити шість округів: Шепетівський, Проскурівський, Кам’янець-Подільський, Могилів-Подільський, Коростенський і  Новоград-Волинський. До складу Кам’янець-Подільського округу увійшло дев’ять районів: Кам’янець-Подільський, Старо-Ушицький, Миньковецький, Ново-Ушицький, Дунаєвецький, Солобковецький, Чемеровецький, Смотрицький і Орининський.

1944 рік. У Кам’янці-Подільському зранку почалася не бачена навіть старожилами Поділля о цій порі погодна аномалія — сильна хуртовина при шквальному вітрі (тривала майже два дні). Сніг укрив землю півметровим шаром.

1944 рік. Війська 101-го стрілецького корпусу 38-ої армії очистили від фашистів Оленівку, Боришківці, Слобідку-Кульчієвецьку.

1944 рік. 70-а гвардійська та 221-а стрілецька дивізії оволоділи Мукшою-Боришковецькою (нині Кам’янка), Мукшою-Китайгородською (нині Жовтневе), Цибулівкою, Зубрівкою, Кубачівкою та Татарисками (нині Смотрич).

1944 рік. Продовжували активні бойові дії з’єднання 67-го стрілецького корпусу 38-ої армії. 100-а стрілецька дивізія оволоділа Малою Слобідкою, Верхніми та Нижніми Панівцями, а 151-а та 237-а стрілецькі дивізії зайняли Врублівці, Луку-Врубловецьку, Яругу, Станіславівку, Баговицю, Тарасівку, Шутнівці, Велику Слобідку, Устя.

1944 рік. 129-а гвардійська стрілецька дивізія визволила Нігин, частину Думанова та Киселівку; частини 161-ої стрілецької дивізії звільнили Вербку, Привороття Друге, Великі Вірмени (нині Великозалісся) та Малі Вірмени (нині Малозалісся); 317-а стрілецька дивізія оволоділа Гуменцями і, з’єднавшись з 29-ою гвардійською Унечською мотострілецькою бригадою, звільнила Колибаївці, Мукшу-Колибаєвецьку (нині Лисогірка) та Слобідку-Гуменецьку.

1965 рік. Начальником станції «Кам’янець-Подільський» став Валентин Григорович Ратушняк. Працював на цій посаді 32 роки. 18 лютого 1986 року став заслуженим працівником транспорту України.

1992 рік. У Кам’янець-Подільському педагогічному інституті засновано дефектологічний факультет. Нині це факультет колекційної та соціальної педагогіки та психології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

1996 рік. Заступника голови Кам’янець-Подільського міськвиконкому Валентина Тимчука призначено першим заступником голови міськвиконкому.

1999 рік. У Кам’янці-Подільському побачило світ перше число «Моєї газети» (засновник Олег Бартунішен, головний редактор Андрій Шклярук). Після виходу кількох номерів часопис припинив існування.

1999 рік. У Кам’янці-Подільському зареєстровано Товариство подільських природодослідників і природолюбів.

 

Цього дня народилися:

1890 рік. У селі Уляновичі Сенінського повіту Могилівської губернії у сім’ї священика народився Михайло Васильович Курневич — педагог. 1914 року Курневича призначили викладачем всесвітньої історії та філософських дисциплін Подільської духовної семінарії. Відтоді майже 20 років працював у Кам’янці-Подільському. Зокрема, він викладав в інституті народної освіти. Курневич написав розвідки «Про партійність педагогіки», «Фашизація педагогіки на Заході», опрацьовував теми «Ленін і Сталін про пролетарську культуру», «Теорія рівноваги в педології та педагогіці». На початку 1933 року у вищих навчальних закладах Кам’янця-Подільського відбулись арешти викладачів. Серед репресованих був і Курневич. Його звинуватили в участі у так званій «Українській військовій організації» і присудили п’ять років відбування покарання у концентраційному таборі. Подальша доля невідома.

1940 рік. У селі Сергіївка Волочиського району народився Броніслав Антонович Грищук — український письменник, член Національної спілки письменників України (від 1975 року). Закінчив 1967 року факультет журналістики Львівського університету. Очолював Хмельницьку обласну організацію Спілки письменників України у 1980—1986 роках. Працював редактором газети «Подільські вісті» у 1992—1993 роках. Перший поетичний твір Грищука надруковано 1960 року в армійській газеті «Крылья победы». Автор збірки оповідань «Білий птах» (1972), збірок повістей і оповідань «Вечірні поїзди» (1977), «Двоє в березні» (1980), «Колія» (1982), роману «Станція сподівань» (1984), збірки поезій «Античний гондольєр» (1994). У романі Грищука «Поділля — колиско і доле» (Львів, 1988) чимало сторінок присвячено Кам’янцю-Подільському.

1943 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Галина Степанівна Акимович (дівоче прізвище — Бучек) — директор Кам’янець-Подільського хлібокомбінату (потім голова правління закритого акціонерного товариства «Кам’янець-Подільський хлібокомбінат») від 24 січня 1979 року до 19 березня 2004 року. Закінчила Кам’янець-Подільську середню школу № 1, факультет промислової теплоенергетики Одеського політехнічного інституту. Після закінчення школи працювала на будівництві Кам’янець-Подільського цукрового заводу, 8 років на ТЕЦ цукрового заводу, від 1967 року — товарознавець, потім начальник відділу бази МТС, згодом — начальник відділу матеріально-технічного забезпечення цементного заводу, від 1977 року — директор фабрики «Хімчистка». Була членом Кам’янець-Подільського міськкому Компартії України (обрано в листопаді 1988 року). У січні 1990 року бюро міськкому КПУ оголосило Акимович догану — за серйозні вади у забезпеченні безперебійного постачання населення, зрив графіка завезення у торговельну мережу хліба, низьку якість продукції.

1945 рік. У селі Колодіївка Кам’янець-Подільського району народився Микола Миколайович Дарманський — кандидат педагогічних наук (1998), заслужений працівник народної освіти України (1995), відмінник народної освіти України (1981). Дарманського нагороджено медаллю Антона Макаренка (1986), орденом «Знак Пошани» (1987), почесною відзнакою товариства «Україна-світ» (2001), Почесною Грамотою Верховної Ради України. Закінчив 1972 року Кам’янець-Подільський педагогічний інститут. Працював у 1975—1980 роках директором Кам’янець-Подільської середньої школи № 13, у 1980—1987 роках — завідувачем відділу народної освіти Кам’янець-Подільського міськвиконкому. Помер 2005 року.

1947 рік. У Вінниці народилася Роза Семенівна Березіна (дівоче — Вайнтруб) — педагог. У 1954—1965 роках навчалася в Кам’янець-Подільській середній школі № 9, яку закінчила із золотою медаллю. У 1965—1970 роках навчалася на факультеті романо-германських мов і літератури Чернівецького університету. Після закінчення університету від 1970 року — викладач англійської мови Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). 1998 року за сумісництвом почала працювати в приватному ліцеї «Антей».

1956 рік. У селі Малий Самбір Конотопського району Сумської області народилася Антоніна Петрівна Цвид — українська поетеса. Закінчила Конотопський будівельний технікум, факультет журналістики Київського університету, Літературні курси імені Максима Горького. Працювала літературним консультантом у видавництві «Радянський письменник». Автор збірок «Проспект любові», «Зоря на два голоси», «Благовіст крізь відьмацький регіт», «Сяєво твоїх пальців». Твори друкувалися німецькою та польською мовами. 28 серпня 1995 року у рамках другого Подільського фестивалю мономистецтв «Розкуття-95» виступала в Кам’янці-Подільському.

 

Цього дня відійшли у вічність:

1935 рік. У Варшаві помер Василь Олексійович Біднов — український історик церкви, педагог, публіцист, громадський і політичний діяч. Народився 14 січня (2 січня за старим стилем) 1874 року в містечку Широке Херсонської губернії (нині селище міського типу, один із районних центрів Дніпропетровської області). Закінчив однорічну земську школу, Херсонське духовне училище (навчався у 1885—1889 роках), 1896 року — Одеську духовну семінарію, 1902 року — Київську духовну академію. Працював у Катеринославській духовній семінарії. Влітку 1918 року запрошено на посаду естраординарного професора історії української церкви історико-філологічного факультету Кам’янець-Подільського державного українського університету. У жовтні 1918 року із сином Арсеном переїхав до Кам’янця-Подільського. Працював деканом богословського факультету університету (обрано в січні 1919 року). У Кам’янці-Подільському був головою Українського педагогічного товариства, православного Кирило-Мефодіївського братства. Наприкінці 1920 року разом із сином покинув Кам’янець-Подільський. 1930 року в справі міфічної Спілки визволення України засуджено його дружину Любов, яка залишилася в Україні.

1944 рік. У боях за Кам’янець-Подільський загинули гвардії єфрейтори Дмитро Афанасійович Руднєв, Олександр Якович Бородін, Андрій Петрович Кузнєцов, молодший сержант Степан Іванович Вознюк. У сквері в Старому місті їм установлено пам’ятник.

Братська могила в Старому місті

Плита на братській могилі

1986 рік. У Кам’янці-Подільському помер Володимир Михайлович Смирнов — довголітній (у 1970—1986 роках) перший секретар Кам’янець-Подільського райкому Комуністичної партії України. Народився 7 листопада 1927 року в Кам’янці-Подільському. У 1944—1947 роках перебував у лавах Радянської армії. Закінчив Кам’янець-Подільську торгово-кооперативну школу, працював у системі споживчої кооперації. 1952 року став членом КПРС. У 1955—1957 роках секретар виконкому, у 1957—1963 роках — голова райплану, заступник голови виконкомів Смотрицької, Кам’янець-Подільської районних рад. Від 1963 року перебував на партійній роботі (заступник секретаря партійного комітету Кам’янець-Подільського виробничого колгоспно-радгоспного управління, другий секретар Кам’янець-Подільського райкому КПУ). Делегат 25-го, 27-го з’їздів КРПС, 24-го, 26-го з’їздів КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань. Нагороджено орденами Жовтневої Революції (грудень 1973 року), Трудового Червоного Прапора (двома), «Знак Пошани», Вітчизняної війни другого ступеня.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (31.03.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 449 | Коментарі: 6 | Теги: Володимир Смирнов, 1 квітня, Микола Дарманський, Василь Біднов, кам'янецький календар | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 6
0
1 KamPod   (31.03.2015 20:26)
Пів метра снігу на 1 квітня  shock - а чи не першоквітневий газетний жарт це found

0
2 Dimboy   (31.03.2015 21:59)
Того року чи поза того була так що в середині квітня було зранку сонячно, воркаути показували свої виступи біля піраміди, а на вечір на стадіоні була купа снігу, що вдалося навіть покататись...50 см не було, але за 20, мабуть, так!!!!

0
3 KamPod   (01.04.2015 18:14)
Довідник краєзнавців (1993) згадує кілька прізвищ пов'язаних з цією датою:

1939р. у с.Сокиринці Вінницьк. р-ну Вінн. обл. народилась Людмила Серафимівна Анохіна - як характеризує її Л.Баженов "краєзнавець Поділля, музеєзнавець". Про її діяльність у довіднику записано "Досліджує і популяризує історію Вінниці, народні промисли, діяльність видатних людей Поділля"
Інформації про неї в Інтернеті обмаль тому бігло дату народження підтвердити не вдалось, але в довіднику "Вся Україна" є така мешканка Вінниці з такою датою народження

1867р. - у с.Єсмані, тепер с.Червоне Сумськ.обл. народився Микола Прокопович Василенко  - український вчений-історик, громадський та політичний діяч. Член ТУП. 1917 року — член Української Центральної Ради, куратор Київського шкільного округу. За Гетьманату 1918 р. — голова Ради міністрів, міністр освіти, голова Державного Сенату. Взяв участь у відкритті українських університетів в Києві та Кам'янці-Подільському. Від 1920 р. — співробітник ВУАН. В 1921—22 роках Президент Всеукраїнської академії наук (ВУАН).

Баженов Л. характеризуючи його пише "Був одним з засновників у Кам'янці-Подільському державного укр. ун-ту і брав участь у його відкритті (1918)." а також пише про його наукову діяльність "залишив значну наук. спадщину з соціальної та економ. історії України, історії права, в якій певною мірою відображено Под. регіон"
І людина важливу роль в історії держави виконувала і звязок з містом є, але от нєзадача... Вікіпедія говорить що датою народження Василенка є не "1.041867р" як у Баженова, а "14 лютого 1866", сайт "Спадщина україни" наводить ще іншу дату "2 лютого 1866 р.", а багато джерел взагалі уникають писати про дату народження і навіть на наведеній вище фотографії, яка ілюструє одну із статей про нього вказано якийсь зовсім не такий як скрізь рік народження. Питання потребує вивчення при бажанні внести це ім'я в календар

1940р. - про уже згаданого у календарі Броніслава Грищука Л.Баженов пише "У своїй творчості звертається до історії Поділля. Показовуий в цьому роман-есе Г. "Поділля - колиско і доле" (1985), в якому яскраво відображено сплетіння різних епох життя краю. Одночасно є автором науково-публіцист. нарисів і оповідань "Білий птах" (1972), "Вечірні поїзди" (1977), "Колія" (1982), героями котрих є люди Поділля - робітники, хлібороби, митці. Видав ряд краєзнавчих путівників по Хмельниччині."
Хочу сказати що читав його "Поділля - колиско і доле" і знайшов цей твір дуже цікавим. По ньому я вперше досить яскраво уявив собі життя Ігнація Сцибор-Мархоцького і я розумію що цей твір підняв інтерес до "Миньковецької держави" не лише в мене, так як коли готувався до подорожі в ті краї (див. ТУТ), то не раз чув про першопроходство у популяризації саме цього твору.

1806р. - у Кобилянах (Польща) народився Тадеуш Сулімірський (Tadeusz Sulimirski) - польський доктор права і філософії, археолог, історик. Баженов називає його "поділлєзнавцем". Виступив одним із засновників польського університету в Лондоні, був там ректором (з 1967)
Про його діяльність в довіднику зазначено:"Автор понад 180 праць з давньої історії та археології, в яких розглядається етапи первісного суспільства в Подністрові'ї, Зх. і Сх. Поділля."
Якщо в його діяльності дійсно такою сильною є поділська нотка, то можливо і варто було б подумати про включення його в календар. Українська Вікіпедія дуже скупа на дані про нього, але польська підтверджує дату народження на це число.

0
4 KamPod   (01.04.2015 18:32)
"Красний кордон" пише про відбудову двох підірваних німцями мостів у нашому місті


0
5 KamPod   (01.04.2015 19:16)
Щодо подій пов'язаних з законом про відкриття с-г. факультету, то це справді знакова подія у історії теперішнього ПДАТУ

Цитата
1919 рік. Уряд Української Народної Республіки видав закон про відкриття в Кам’янець-Подільському державному українському університеті сільськогосподарського факультету. Закон затверджено Директорією 9 квітня, урочисте відкриття факультету відбулося 22 жовтня.

У "хронології подій" в книзі присвяченій 90-річчю Університету зазначається, що "за ініціативою ректора КПДУУ, професора І.Огієнка Рада Народних Міністрів УНР, яка засідала в той час у Галичині під головуванням І.Фещенка-Чопівського, ухвалила "Закон про відкриття з 1-го квітня 1919р. сільськогосподарського факультету при КПДУУ". А от Директорія УНР згідно цієї книги схвалила цей закон 12 квітня.
Дата 9 квітня як дата затвердження закону Урядом УНР згадується, щоправда, у книзі до 85-річчя ПДАТУ. Але і наявний у мене передрук самого закону і стенд в головному корпусі університету все ж таки стверджують що це таки 12 !!! квітня. В останній наведеній книзі також зазначається: "Держава виділяла для нового факультету 992 тис. 33 гривні. Після закінчення навчання випускники отримували диплом агронома". Проте і в цифрі з цитати є сумніви, адже в законі фігурує інша цифра: "Асигнувати в розпорядження Міністра Народної Освіти ... девятьсот сорок шість тисяч сімсот тритдцять три (946.733) гривні і 32 шаги".
А от і обіцяні "Основні віхи історії" з головного корпусу ПДАТУ

0
6 RD   (31.03.2017 22:28)
1 Квітня день сміху. Ось знайшов таку цікаву статтю про ремонт дороги, цікаво чи можливо його перейняти і реалізувати у нашому місті
http://censor.net.ua/photo_n....yu_doro gu_iz_bruschatki_fotoreportaj

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz