19 лютого
Цього дня колись:
1919 рік. У Кам’янці-Подільському вийшов друком перший випуск «Збірника розпоряджень по Міністерству освіти». Містив «Правила українського правопису», накази міністра освіти Української Народної Республіки Івана Івановича Огієнка про викладання в школах, ведення шкіл, діловодства українською мовою та ін.
1919 рік. Ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету Іван Іванович Огієнко призначив Юхима Йосиповича Сіцінського приват-доцентом кафедри церковної археології та доручив із 20 лютого читати обов’язковий курс.
1945 рік. У Кам’янці-Подільському перший пленум новообраного міського комітету ЛКСМУ визначився із секретарями міськкому. Ними стали Т. Г. Маркуш і С. В. Ткачук. Сам же міськком було обрано напередодні — на четвертій (першій після визволення Кам’янця-Подільського) звітно-виборчій конференції міської комсомольської організації, проведеної 17—18 лютого.
1968 рік. Перший начальник Кам’янець-Подільського військово-інженерного командного училища Василь Іванович Єрмаков став генерал-майором.
1987 рік. У Кам’янець-Подільському районі з колгоспу «Прогрес» села Привороття виділено колгосп імені Спасюка села Підпилип’я.
1988 рік. Рада міністрів Української РСР ухвалила постанову про створення в Кам’янець-Подільському районі агропромислового комбінату «Смотрич». Установчі збори, на яких створили АПК «Смотрич», відбулися 18 квітня.
1992 рік. Верховна Рада України затвердила тризуб як малий герб України.
1992 рік. Викладачі та студенти всіх факультетів Кам’янець-Подільського педагогічного інституту склали військову присягу на вірність народові України.
1999 рік. Кам’янець-Подільський уперше відвідав голова Верховного суду України Віталій Федорович Бойко. Перебував на цій високій посаді з 21 грудня 1994 року до 24 жовтня 2002 року.
2001 рік. Кам’янець-Подільський міськвиконком дав дозвіл на відкриття в місті філії Європейського університету. Вона розмістилася в приміщенні четвертої школи на Руських фільварках. Директор школи Микола Григорович Гуменюк став одночасно і директором філії.
2005 рік. У Кам’янці-Подільському в міському Будинку культури розіграно автомобіль «Славута» та інші призи серед споживачів тепла й води ЗАТ «Тепловоденергія».
Цього дня народилися:
1905 рік. Народився Нафталі Ботвин — активіст комуністичного руху в Західній Україні. Мав псевдоніми Бронек, Цвінек і Пилип. Був від 1921 року членом Комуністичної спілки молоді Західної України, від 1923 року — Комуністичної партії Західної України. Був одним із керівників профспілки шевців і кравців. 28 липня 1925 року за партійним дорученням Ботвин, важко хворий на туберкульоз, серед білого дня убив на вулиці Львова поліцейського провокатора Юзефа Цехновського, який проник у партійні ряди й видав чотирьох комуністів. За вироком військово-польового суду Ботвина 6 серпня 1925 року розстріляли у Львові. А тим часом у Кам’янці-Подільському визначалися з назвами десяти нових вулиць у кварталах, відведених у першу чергу під забудову. Серед них була і вулиця, що розташовувалася в кварталі між сучасними вулицями Уральською, Гунською, Гагаріна та проспектом Грушевського (тепер у цьому кварталі стоїть корпус ПКБ АСУ — «олівець»). 1 вересня 1925 року окружний відділ місцевого господарства запропонував, щоб це була вулиця Тургенєва, але вже 11 вересня секція комунального господарства міської ради змінила її назву на вулицю Ботвина. Змінену назву затвердили: 17 листопада — президія міської ради, 1 грудня — міська рада. Нині вулиці немає. Вулиця Ботвина була у Львові (від 1992 року це вулиця Куліша). У Росії іменем Ботвина названо вулиці в Астрахані й Великих Луках.
1925 рік. У селі Терлиця (нині Монастирищенського району Черкаської області) народився В’ячеслав Олександрович Кудін — український філософ, кінознавець, доктор філософських наук (1963). Восени 1964 року прочитав у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) лекції з курсу естетики.
1974 рік. Народився Ігор Володимирович Фурман — депутат Кам’янець-Подільської районної ради.
1978 рік. Народилася Тетяна Олексіївна Бугера — завідувач дошкільного навчального закладу у Великому Заліссі Кам’янець-Подільського району.
1987 рік. Народився Роман Васильович Стринадко — провідний спеціаліст організаційного відділу виконавчого апарату Кам’янець-Подільської районної ради.
Цього дня відійшли у вічність:
1819 рік. У Кам’янці-Подільському помер (7 лютого за старим стилем), сидячи з чотками в руках перед розкритим молитвословом, перший архієпископ Подільський Іоанникій (Никифорович-Полонський), який очолював подільську кафедру з 24 травня (13 травня за старим стилем) 1795 року. Поховано в Кам’янець-Подільському кафедральному соборі, яким тоді була церква Іоанна Предтечі в Старому місті (не збереглася). На надгробній плиті було зроблено напис: «Сей, ревностный ко благу паствы, деятельный пастырь, полезный отечеству и Церкви, достопамятный ревностью к преобразованию в православие Подольской епархии, покровительством сирых и вдов, благоучреждением семинарии, скончался 7 февраля 1819». Народився майбутній архієпископ 1742 року на хуторі біля Полонного (нині один із районних центрів Хмельницької області).
1971 рік. У Києві помер Юхим Петрович Зоря — український письменник. Народився 29 вересня (16 вересня за старим стилем) 1902 року в селі Котюжинці (тепер Калинівського району Вінницької області) у сім’ї робітника. Закінчив 1924 року Київський залізничний технікум. З надією вступити до інституту народної освіти приїжджав до Кам’янця-Подільського, налагодив зв’язки з газетою «Червона правда», надсилав вірші під псевдонімом Микола Зірка. У 1924—1930 роках працював помічником паровозного машиніста. 1930 року став членом ВКП(б). У 1931—1935 роках працював завідувачем літературної частини Київського театру імені Івана Франка, у 1938—1941 роках — відповідальним секретарем журналу «Архітектура Радянської України». У 1943—1945 роках служив артилеристом у Радянській армії. Після демобілізації вийшов на пенсію. Творчість розпочав як поет на початку 1920-х років. Автор творів із життя залізничників — роману «Депо», повісті «У залізному павутинні», збірок оповідань «Жовтнева пригода» (всі — 1930), «Остання мандрівка» (1931). Похований на Байковому кладовищі.
1972 рік. У Москві помер Сергій Олександрович Борзенко — український і російський письменник, журналіст, Герой Радянського Союзу (1943). Народився 2 липня (19 червня за старим стилем) 1909 року в Харкові. Автор збірки оповідань «Народження комуніста» (1933), романів «Втамування спраги» (1949), «Який простір!» (книга 1, 1958; книга 2, 1963). До війни працював у газеті «Соціалістична Харківщина». На початку Великої Вітчизняної війни як кореспондент армійської газети «Знамя Родины» побував у Кам’янці-Подільському, Новій Ушиці; розповів про подвиги радянських воїнів на подільській землі, про льотчика Івана Бондаря, який над Кам’янцем-Подільським таранив німецького літака, про двобій радянських артилеристів з фашистськими танками в Новій Ушиці; ці матеріали 1958 року включив до книги «Життя на війні». 1944 року був у Летичеві; в газеті «За честь Родины» в квітні 1944 року в кореспонденції «Костьол у Летичеві» розповів про знущання німецьких окупантів над військовополоненими у Летичівському таборі.
1972 рік. Після тяжкої хвороби помер Петро Іванович Єлісєєв — майор запасу, кавалер орденів Вітчизняної війни першого та другого ступенів, двох орденів Червоної Зірки та ордена «Знак Пошани». Народився 22 лютого 1909 року в місті Ніколаєвськ Самарської губернії Російської імперії (нині Пугачов Саратовської області Російської Федерації). Трудову діяльність почав із тринадцяти років учнем фабрично-заводської школи в рідному місті. Далі працював токарем авторемонтного заводу в Білій Церкві, служив у лавах Червоної армії. 1931 року став членом ВКП(б). Війна застала Єлісєєва на посаді директора Білоцерківської електростанції. У серпні 1941 року був комісаром розвідувального загону. Як заступник командира окремого дивізіону артилерійської бригади брав участь у штурмі Берліна. Від 1 липня 1949 року — директор Кам’янець-Подільської тютюнової фабрики. Після виходу Єлісєєва на пенсію фабрику очолив Іван Іванович Колесников. Петро Іванович неодноразово обирався депутатом Кам’янець-Подільської міської ради, членом бюро Кам’янець-Подільського міськкому Компартії України. Донька Таїсія Петрівна Єлісєєва працювала викладачем кафедри іноземних мов Кам’янець-Подільського педагогічного інституту.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
