Труды Подольскаго
єпархiальнаго историко-статистическаго комитета.
Выпускъ девятый. Под редакцією священника Евфимія Сѣцинскаго.
Приходы и церкви Подольской епархии. Каменецъ-Подольскъ, 1901. | Оригінал | Переклад на українську | Рыхта с.—при
рч. Жванчикѣ на косогорѣе: отъ г. Каменца въ 12 вер. къ ю.-з., отъ. ж.-д. ст. „Ларга” въ
35 вер. на
с.-з.
Климатъ здоровый, но нѣсколько
сухой: полямъ недостаетъ влаги. Почва глинистая и черноземная, по мѣстамъ каменистая.
До половины XVIIв. Р.
называлась Новоселкой. Около половины XVI в. ею владѣлъ Радецкій, затемъ Лянцкоронскіе; въ 1596 г.
Елизавета Лянцкоронская продала зто имѣніе Войцѣху
Гумецкому, Подольскому стольнику. Гумецкіе устроили здѣсь
небольшой замокъ, и это село стало гнѣздомъ
рода Гумецкихъ,
жившихъи
действовавших на Подоліиоколо 1½ вѣка;ВойцѣхъГумецкій и назвалъ это село Рыхтами (для отличія отъ другихъ Рыхтъ—Рыхтами - Гумецкими). Въ XVIII в. имѣнія Гумецкихъ раздробились, и Р. перешла въ другія руки.
Въ
Р. сохранились остатки замка; они представляютъ четырехъугольникъ въ 70Х20 арш., обнесенный стѣною,
съ башнями на углахъ. Въ 1848- 1868 гг. замок
служилъ объединеніемъ для Подольско-польскихъ литераторовъ, такъ какъ тогдашній владѣлецъ
Рыхты Головинскійи зять его Подвысоцкій были любителями литературы и искусства,
собирали коллекціи картинъ, книгъ, рукописей; эти коллекціипо смерти владѣльцевъ перешли въ разныя руки.
Нынѣ населенія въ Р. православнаго 539 м. и 473 ж., католиковъ 14, евреевъ 17.
Прихожане — малороссы - крестьяне, хлѣбопашцы.
Церковь въ Р. въ XVIII в., какъ и теперь, была Косьмо-Даміановская. Въ первой половинѣ XVIII
в. она была деревянная, трехкупольная, а къ 1758
г. уже однокупольная; построена была мѣстнымъ
священникомъ Маркомъ
Чернышемъ,
священствовавшимъ здѣсь въ 1711-1742 гг. Въ 1766г. построена новая деревянная трехкупольная церковь, которая въ 1832 г. сгорела, а въ 1864
г. на средства прихожанъ, при пособии въ 1500 р. изъ казны, построена нынѣшняя церковь, каменная, одпокупольная, планомъ крестообразная, съ колокольнею вмѣстѣ. Церк. земли: усад.
1 д. 311 с., пах. 35 д. 1900 с., сѣнок.
4 д. 400
с. Причтовыя
помещенія всѣ построены въ 1895 г. на суммы позем. сбора. Церк.-приходская школа съ 1884 г.; помѣщается
въ зданіи, построенномъ въ 1895 году. | Рихта с. – при р.Жванчик на косогорі: від м.Кам’янця за 12 верст* (12,5км – С.Є.) на пд.-зх., від залізн. ст. «Ларга» за 35 верст* (37км. – С.Є.) на пн.-зх.
Клімат сприятливий, але дещо сухий: полям недостатньо вологи. Грунти глинисті і чорноземні, місцями кам’янисті.
До середини XVIIст. Р. називалась Новосілкою. Близько середини XVIст. нею володів Раденький, згодом Лянцкоронські; в 1596р. Єлизавета Лянцкоронська продала цей маєток Войцеху Гумецькому, Подільському стольнику. Гумецькі влаштували тут невеличкий замок і це село стало гніздом роду Гумецьких, що жили і провадили свою діяльність на Поділлі близько півтори століття; Войцех Гумецький і назвав це село Рихтами (щоб відрізняти від інших Рихт – Рихтами-Гумецькими). В XVIIIст. маєтки Гумецьких роздробились, і Р. перейшла в другі руки.
В Р. збереглись залишки замка; вони представляють чотирикутник в 70х20 арш.** (50х15 м. – С.Є.), обнесений стіною з баштами на кутах. В 1848-1868 рр. замок слугував об’єднанням для Подільсько-польських літераторів, так як тодішні володарі Рихти Головинський і його зять Подвисоцький були любителями літератури і мистецтва, збирали колекції картин, книг, рукописів; ці колекції після смерті власників перейшли в різні руки.
Сьогодні (1901р. – С.Є.) населення в Р. православного 539чол. і 473 жін., католиків - 14, євреїв – 17. Прихожани – малороси0селяни, хлібороби. Церква в Р. в XVIIIст., як і тепер була Козьмо-Даміанівська. В першій половині XVIIIст. вона була дерев’яна, трьохбанна, а до 1758р. вже однобанна; побудована була місцевим священиком Марком Чорнишем, що був священиком тут в 1711-1742рр. В 1766р. побудована нова дерев’яна трьохбанна церква, яка в 1832р. згоріла, а в 1864р. на кошти прихожан, при сприянні в 1500р. з казни, побудована нинішня церква, камяна, одно банна, хрестоподібна у плані, з дзвіницею разом. Церк. землі: садиб - 1 д.*** 311 с.****(1,2га - С.Є.), орної землі 35 д.*** 1900 с.****(39,1 га
- С.Є.), сінокосів 4 д.*** 400 с.**** (4,55га – С.Є.) Всі приміщення причту побудовані в 1895р. На суми позем. збору. Церк.-приходська школа з 1884р., розміщується в будинку побудованому в 1895р.
|
* Верста́ — давня міра відстані, яка використовувалась до прийняття метричної системи мір в Росії, Україні, Білорусії. Одна верста дорівнює п'ятистам сажням чи 1 066,781 метра (що відповідає 3500 англійським футам початку XX століття, які були трохи коротші від теперішніх).
(Wiki)
** Арши́н (походить з тюркської мови) — стародавня одиниця довжини. Дорівнює 711,2 мм.
Вживалась у Російські імперії, Афганістані, Ірані, Туреччині, Болгарії, Югославії і мала різні значення в межах від 66 до 106,6 см.
В Росії й Україні в 16—17 ст. аршин = 27 дюймам, з 18 ст. аршин = 28 дюймам (71,12 см). (Wiki)
*** Десятина — старовинна міра земельної площі в Київській Русі, а пізніше в Україні, Росії та Білорусі.
Розмір десятини не був сталим. Спершу десятиною вважався квадрат землі, сторона якого дорівнювала 50 сажнів, тобто 0,1 кв. версти (звідси й назва). Межовою інструкцією царського уряду 1753 р. визначено розмір десятини у 2400 кв. сажнів, що становило 10 925 м², тобто 1,0925 га. (Wiki)
**** Квадратний сажень що дорівнює площі квадрату із стороною в 1 сажень***** (1с.=2,1336м; 1 с.кв. = 4,5522м.кв.). ***** Сажень (сяжень, жень, саженка, пряма сажень) — давньоруська одиниця вимірювання відстані. У XVII столітті основною мірою був трьохаршинний сажень, що дорівнював 2,16 метри й містив три аршини (72 см) по 16 вершків. За Петра І російські міри довжини прирівняли до англійських. Один російський аршин дорівнював 28 англійським дюймам. Тобто 3 аршини дорівнювали 7 англійським футам, що становить 213,36 см. Від 11 жовтня 1835 року, згідно з указом Миколи I «Про систему російських мір і вагів», було додатково прирівняно довжину сажня до довжини 7 англійських футів, тобто рівно до 2,1336 метра.
(Wiki)
Текст оригіналу підготував: Володимир Кроль Переклад: Сергій Єрмаков
Дивіться також: |
0
