16 травня
Цього дня колись:
1993 рік. У Кам’янці-Подільському в сквері «Гунські криниці» («Водойма») відбулося театралізоване свято козацької звитяги з посвятою юних кам’янчан у козачата.
1999 рік. У Кам’янці-Подільському в сквері «Гунські криниці» на Дні міста для кам’янчан співали Артур Кульпович, Броніслава Солтисік, Іво Бобул.
Цього дня народилися:
1777 рік. У селі Куткір (тепер Львівської області) народився Ян-Непомуцен Камінський — польський актор, режисер і драматург. Очолював аматорський театр у Львові (1800—1803), польську трупу в Кам’янці-Подільському (1803—1805), польсько-російську трупу в Одесі (1805—1809). У 1809—1842 роках — режисер польського театру у Львові. Помер 5 січня 1855 року у Львові.
1889 рік. У місті Васильків (тепер Київської області) народилася (4 травня за старим стилем) Поліна Микитівна Самійленко — українська актриса, театральний діяч, заслужена артистка УРСР (1930). Навчалая в 1915—1917 роках в Київській музично-драматичній школі Миколи Лисенка. Одна із засновниць «Молодого театру» в Києві (1916—1919). Працювала в Одесі, Харкові, Кам’янці-Подільському, Черкасах, у 1934—1947 роках — в Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка. Автор мемуарів «Незабутні дні горінь» (1971). Померла 1 грудня 1984 року в Києві.
1895 рік. У селі Куцівка (тепер Смілянського району Черкаської області) народився (4 травня за старим стилем) Тодось Степанович Осьмачка — український поет, прозаїк, перекладач. Навчався в Київському інституті народної освіти. Вчителював у Києві. 1928 року приїздив у гості до дядька Михайла Юхимовича в село Драганівка (нині Чемеровецького району). 1931 року приїхав у містечко Лянцкорунь (тепер село Зарічанка Чемеровецького району), прожив літо у дядька, з осені — вчитель української мови і літератури, а також російської мови в трудовій школі Лянцкоруня. 1932 року на прохання Осьмачки його переведено в село Вільхівці Чемеровецького району, потім в село Івахнівці. 5 лютого 1933 року заарештовано в Івахнівцях, доставлено в Чемірівці, а 12 лютого — в Кам’янець-Подільський і поміщено до камери попереднього ув’язнення. На три роки позбавлено права проживати в прикордонній зоні. Автор збірок поезій «Круча» (1922), «Скитські вогні» (1925), «Клекіт» (1929), виданих в Україні, роману «Ротонда душогубців». Помер 7 вересня 1962 року.
Тодось Осьмачка (ліворуч) із дядьком Михайлом
1900 рік. У Києві народилася Єлизавета Михайлівна Кардиналовська — українська письменниця, перекладач, архітектор, художниця-реставратор. Донька генерала Михайла Кардиналовського. Молодша сестра педагога, перекладача, мемуариста Тетяни Кардиналовської. Публікувалася з 1925 року, окремими виданнями вийшло понад 20 книг. 1934 року літературну діяльність припинила у зв’язку з арештом чоловіка сестри — Сергія Пилипенка. Надалі працювала як архітектор-реставратор. 1919 року приїхала до сестри в Кам’янець-Подільський, працювала з нею в редакції газети «Червоний шлях», яку редагував перший чоловік сестри — Всеволод Голубович. Померла 5 листопада 1971 року в Києві.
1946 рік. У Кам’янці-Подільському народився Анатолій Артемович Чорний — заслужений працівник освіти України (відповідно до Указу Президента України від 17 липня 2001 року). Закінчив Кам’янець-Подільський індустріальний технікум, Київський університет (інженер-геолог). Був директором Кам’янець-Подільського індустріального технікуму (з 14 серпня 1996 року), 1999 року — довіреною особою Леоніда Кучми під час виборів Президента України. Відійшов у вічність.
Цього дня відійшли у вічність:
1939 рік. У в’язниці Ярославля помер Всеволод Олександрович Голубович — український політичний і державний діяч, за фахом інженер шляхів сполучення. Народився в лютому 1885 року в селі Молдавка Балтського повіту Подільської губернії (нині Голованівського району Кіровоградської області в сім’ї священика. Освіту набув у Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському та в Київському політехнічному інституті, який закінчив 1915 року.
1955 рік. У Шпіталь-ан-дер-Драу (Австрія) помер Опанас Михайлович Андрієвський — український політичний діяч, мировий суддя, адвокат, член Української партії самостійників-соціалістів (УПСС), Національного Союзу. Народився 1878 року в Уманському повіті Київської губернії. Від 14 листопада 1918 — член Директорії Української Народної Республіки. Наприкінці квітня 1919 року разом із керівництвом УПСС підтримав спробу державного перевороту, яку очолив отаман Оскілко. Після ліквідації заколоту вийшов зі складу Директорії (4 травня 1919 року). В еміграції був професором Українського вільного університету в Празі.
1979 рік. У Києві помер Сергій Іларіонович Воскрекасенко — український поет. Народився 19 жовтня (6 жовтня за старим стилем) 1906 року в селі Лазірці (нині Канівського району Черкаської області). Організував 1923 року в рідному селі комсомольський осередок, заснував хату-читальню, завідувачем якої працював. 1924 року сільська комсомолія відрядила вчитися до Києва. Закінчив 1928 року Київський педагогічний технікум. Працював журналістом. Належав до літературної організації «Молодняк». Під час Великої Вітчизняної війни — кореспондент газети «За Радянську Україну!». У повоєнний час активно співпрацював із журналом «Перець». Перші вірші надрукував 1928 року в газеті «Молодий більшовик». 1931 року побачила світ перша лірична збірка «Штурм». Переклав поеми «Василь Тьоркін» і «Василь Тьоркін на тому світі» Олександра Твардовського. В дружній епіграмі на Микиту Годованця (написана до 1963 року) визнав Кам’янець-Подільський столицею байки:
В нас байкарі є — хлопці й молодиці,
Але не кожен з них у цьому жанрі молодець,
Хоч і живуть вони у Києві, в столиці,
Столиця ж байки на Вкраїні — Кам’янець.
1982 рік. Помер Іван Плескун — головний лікар Кам’янець-Подільської водолікарні. Народився 1921 року.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
