Ср, 11.12.2024, 09:12
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 12 березня

12 березня

Цього дня колись:

1919 рік. На пропозицію декана історико-філологічного факультету Леоніда Білецького почесним членом колективу Кам’янець-Подільського державного українського університету обрано Михайла Сергійовича Грушевського. Наприкінці лютого 1919 року Іван Огієнко переконував Михайла Грушевського приступити до викладацької праці в університеті, але той не дав згоди. 12 березня 1919 року ще двоє українських учених — Агатангел Юхимович Кримський і Володимир Миколайович Перетц — стали почесними членами колективу університету.

1922 рік. Щоб поліпшити збирання продподатку в губерніях, найзабезпеченіших хлібом, до Кам’янця-Подільського прибув агітпоїзд «Жовтнева революція» на чолі з Михайлом Калініним і Григорієм Петровським — всесоюзним і всеукраїнським старостами, як їх неофіційно називали. Високі гості побували в Оринині, виступили з доповідями в Шевченківському театрі Кам’янця-Подільського.

1950 рік. Завідувача кафедри математики Кам’янець-Подільського педагогічного інституту Василя Яковича Горошка обрано депутатом Верховної Ради СРСР третього скликання до Ради Союзу.

1959 рік. Кам’янець-Подільська міська рада, затверджуючи заходи для виконання наказів виборців, ухвалила збудувати міський стадіон. Ділянку під будівництво площею 9,59 гектара відведено 27 липня 1959 року. Перша гра на новому стадіоні відбулася 1963 року.

1986 рік. У Кам’янці-Подільському в трудових колективах відбувся єдиний політдень «XXVІІ з’їзд КПРС — найважливіша історична подія у житті комуністів, усього радянського народу».

1995 рік. Першим головою відновленої Зіньковецької сільської ради Кам’янець-Подільського району обрано Олега Анатолійовича Федорова.

1998 рік. У Кам’янці-Подільському освячено та закладено перші камені у фундамент відновлюваного собору Олександра Невського.

1998 рік. У Кам’янці-Подільському відбулися установчі збори асоціації хворих на цукровий діабет.

1999 рік. У приміщенні районної ради відбулися перші торги Кам’янець-Подільської універсальної біржі (директор Василь Кузьменко).

2002 рік. Головою правління ВАТ «Спецбудмеханізація» замість Івана Цісаря обрано Олександра Ткачука.

2013 рік. На історичному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка проведено спільно з громадсько-інформаційним виданням «Promo lux» круглий стіл «Юзеф Ролле — громадянин нашого міста».

Під час круглого столу. Фото Ольги Комарової

 

Цього дня народилися:

1863 рік. У Санкт-Петербурзі народився (28 лютого за старим стилем) Володимир Іванович Вернадський — видатний учений-природознавець, один із засновників і перший президент Всеукраїнської академії наук (1918—1919). Син економіста Івана Вернадського, який у 1841—1942 роках викладав у Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії. Володимир Вернадський 1918 року в Києві очолював комісію із заснування наукових і вищих навчальних закладів України, сприяв відкриттю Кам’янець-Подільського державного українського університету. Вернадського було запрошено на відкриття університету 22 жовтня 1918 року. «Спокуса для мене була дуже велика, — писав пізніше Вернадський, — адже я ніколи не бував на Поділлі... Але перемогла розсудливість: я відчував неміцність становища і не зважився поїхати в зовсім не відоме мені місто». Помер 6 січня 1945 року в Москві. Сьогодні в головному корпусі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка в галереї портретів діячів, що приклали руку до заснування закладу, є портрет і Вернадського.

1874 рік. У селі Широка Гребля Літинського повіту Подільської губернії народився Сергій Митрофанович Іваницький — учитель, один із засновників і найактивніших діячів Подільської «Просвіти» в Кам’янці-Подільському (з 1906 року). Входив до складу комісії з видання Четвероєвангелія в перекладі Пилипа Морачевського (1905). Працював штатним наглядачем Кам’янець-Подільського міського двокласного училища. В добу визвольних змагань 1917—1920 років — завідувач відділу позашкільної освіти. Був головою Всеподільської учительської спілки. Співавтор (із Федором Шумлянським) російсько-українського словника (видано 1919 року).

1881 рік. У селі Любинці (нині Стрийського району Львівської області) народився Володимир Іванович Бирчак  — український письменник, громадський, науковий і педагогічний діяч. Належав до групи «Молода муза». Автор історичних повістей «Василько Ростиславич» (1922), «Володар Ростиславич» (1930), «Проти закону» (1936), «Велика перемога» (1941), збірки оповідань «Золота скрипка» (1937). Народився в сім’ї священика. Закінчив філософський факультет Львівського університету. Вчителював у Дрогобичі й Самборі. Був приват-доцентом кафедри нового українського письменства Кам’янець-Подільського державного українського університету (призначено 5 листопада 1919 року, звільнено з посади 1 лютого 1920 року). У 1920—1939 роках жив на Закарпатті. 11 січня 1946 року засуджено як «українського буржуазного націоналіста, німецького шпигуна й чехословацького розвідника» до двадцяти років таборів. Покарання відбував у таборах Красноярського краю, Кемеровської та Іркутської областей (Росія). Помер 21 вересня 1952 року (Озерлаг біля міста Тайшет Іркутської області, Росія). Реабілітовано посмертно 25 січня 1990 року.

1907 рік. У селі Ступичне (тепер Катеринопільського району Черкаської області) народився Леонід Антонович Коваленко — доктор історичних наук (1965), професор (1966). Від 1961 року працював у Кам’янець-Подільському педагогічному інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), у 1962—1984 роках — завідувач кафедри загальної історії. 1965 року в Київському університеті захистив докторську дисертацію «Демократичні течії в історіографії України XIX століття». Помер 22 червня 1985 року в Кам’янці-Подільському.

1935 рік. У Кривому Розі народилася Валентина Семенівна Шевченко — український державний і партійний діяч, кандидат педагогічних наук. Закінчила 1960 року Київський університет. Заступник (від 1975 року), голова (у 1985—1990 роках) Президії Верховної Ради Української РСР. Як гість відвідала одне із свят у Кам’янці-Подільському.

1937 рік. У Кам’янці-Подільському народився Юрій Володимирович Крушевський — кандидат технічних наук, доцент. Закінчив Київський політехнічний інститут за фахом «Конструювання та технологія радіоапаратури». 1967 року був направлений асистентом кафедри радіотехніки та електронних приладів Вінницького філіалу Київського політехнічного інституту. Очолював кафедру теоретичних основ радіотехніки. Відкрив спеціальність «Конструювання та технологія радіоапаратури», був першим завідувачем однойменної кафедри. 1988 року захистив кандидатську дисертацію «Методи та засоби вимірювання вологості біологічних матеріалів». Був деканом радіотехнічного факультету. Крушевський опублікував понад 70 наукових робіт, два підручники для коледжів, сім навчальних посібників для технічного університету (один із них із грифом Міністерства освіти й науки України). Дослідив вплив зв’язаної вологи у біоматеріалах на результати оцінки загальної вологості цих матеріалів, запропонував методи усунення впливу щільності упаковки проби сипучих матеріалів на результат вимірювань. Розробив методи і провів розрахунки інтенсивності опромінення людини пристроями систем стільникового зв’язку.

1939 рік. Народився Олександр Микитович Ковальчук — депутат Кам’янець-Подільської міської ради першого та другого скликань (у 1990—1998 роках), перший заступник голови Кам’янець-Подільського міськвиконкому у 1991—1992 роках. Коли 20 серпня 1991 року в Кам’янці-Подільському було створено депутатську групу, щоб координувати заходи, які би забезпечували в місті нормальне життя у зв’язку з путчем у Москві, то керівником тимчасового депутатського штабу став Олександр Ковальчук, а тимчасовою штаб-квартирою — кабінет першого заступника голови міськвиконкому Юрія Москалюка, який тоді перебував у відпустці. За іронією долі через місяць, коли на вимогу студентів, що голодували на майдані перед міським адміністративним будинком, депутати відправили (27 вересня) виконком у відставку, при формуванні нового складу виконкому саме Ковальчук замість Москалюка став (1 жовтня) першим заступником голови. Згодом Олександр Микитович — співзасновник Кам’янець-Подільської міської громадської організації «Кам’янецький тролейбус».

1945 рік. Народився Олександр Володимирович Захарко — організатор спортивного життя Кам’янець-Подільського району. Викладав фізичну культуру в школах сіл Кам’янка, Боришківці. Відійшов у вічність. Його син Андрій Захарко, більше відомий як Андрій Зоїн — головний організатор та ініціатор фестивалю «Республіка» в Кам’янці-Подільському.

1952 рік. У селі Вітківці Кам’янець-Подільського району народився Володимир Тихонович Балла — начальник Кам’янець-Подільської автостанції. Після закінчення школи служив у ракетних військах. Водій (у 1973—1979 роках), контролер (у 1979—1985 роках), старший контролер (від 1985 року) АТП-16808. Закінчив 1984 року Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (інженер-механік), 1999 року — Кам’янець-Подільський коледж харчової промисловості (бухгалтер). Від 2006 року був відповідальним куратором у південному регіоні Хмельницької області від територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області.

1958 рік. У Кам’янці-Подільському народився Сергій Юрійович Сапешко — український футболіст, майстер спорту СРСР (1981). Грав у захисті й нападі. 1976 року в Хмельницькому став виступати на професійному рівні. Наприкінці року 18-річного Сергія включили до юнацької збірної СРСР. Молодий футболіст успішно провів і наступний сезон, після чого отримав запрошення в харківський «Металіст» від помічника головного тренера Володимира Булгакова. У Харкові Сапешко виступав на позиції лівого захисника. Його передачі у штрафний майданчик, в атаку бували ідеальними. Коли тренерам на чолі з Євгеном Лемешком необхідно було збільшити атакувальний потенціал команди, особливо в домашніх іграх, Сапешко грав в основі. Він був технічним футболістом, легко орієнтувався у складних ігрових ситуаціях, щоправда не завжди був досить серйозним. 1978 року в складі харківського «Металіста» виграв українську зону другої ліги. Після повернення зі СКА (Київ) до Харкова виграв 1981 року разом із «Металістом» і першу союзну лігу та вийшов у півфінал Кубка СРСР. 1983 року повернувся в «Поділля» (Хмельницький). Тут він не тільки сам забивав, ставши найкращим бомбардиром хмельничан із 16 м’ячами, але був досить вправним асистентом. Віктору Муравському й іншим партнерам по нападу тільки й залишалось, що замикати ударом головою вивірені передачі. Закінчив кар’єру футболіста 1986 року в «Шахтарі» (Павлоград). Потім грав в аматорському «Роторі» в чемпіонаті Хмельницької області.

 

Цього дня відійшли у вічність:

1923 рік. У Ленінграді (тепер Санкт-Петербург) помер Семен Ілліч Шохор-Троцький — російський математик-педагог, професор (1918). Народився 14 січня (2 січня за старим стилем) 1853 року в Кам’янці-Подільському.

1940 рік. У Чехословаччині померла Марія Миколаївна Стоюніна (дівоче прізвище — Тіхменєва) — російський педагог, громадська діячка, засновниця приватної жіночої гімназії в Санкт-Петербурзі, дружина педагога Володимира Яковича Стоюніна. Народилася  6 грудня (24 листопада за старим стилем) 1846 року в Кам’янці-Подільському. Коли їй було три роки, з батьками переїхала до Москви. Тут Тіхменєви прожили близько восьми років, а далі переїхали в Санкт-Петербург. У столиці Російської імперії Марія навчалася в першій Маріїнській гімназії. Автор «Моїх спогадів про Достоєвських».

Марія Стоюніна (друга ліворуч) в гостях у художника Іллі Рєпіна. 1910-і роки

2003 рік. У Мюнхені померла (поховано в Києві) Слава (Анна-Ярослава) Стецько (дівоче прізвище — Музика) — українська громадська і політична діячка, народний депутат України другого, третього та четвертого скликань (з березня 1997 року), почесна громадянка Львова (1993). Народилася 14 травня 1920 року в селі Романівка (тепер Теребовлянського району Тернопільської області). Закінчила гімназію в Теребовлі, гуманітарний ліцей, правничий факультет Мюнхенського університету. Магістр політичних наук. 1946 року вийшла заміж за Ярослава Стецька. 1992 року повернулася в Україну. Володіла польською, англійською, німецькою, французькою, іспанською, італійською, словацькою, білоруською мовами. 13 вересня 1996 року брала участь у форумі інтелігенції та молоді в Кам’янці-Подільському.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (11.03.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 667 | Коментарі: 2 | Теги: Вергадський, стадіон, Грушевський, 12 березня, кам'янецький календар, Леонід Коваленко | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 2
0
1 KamPod   (12.03.2015 02:06) [Материал]

Цитата
1986 рік. У Кам’янці-Подільському в трудових колективах відбувся єдиний політдень «XXVІІ з’їзд КПРС — найважливіша історична подія у житті комуністів, усього радянського народу».

Подивився в Вікі про той з'їзд. Мабуть найважливіша подія тому, що взято курс на перебудову? І що то за "єдиний політдень"? Як він проявлявся?

0
2 KamPod   (12.03.2015 02:09) [Материал]
А Вернадський лінивий виявився раз навіть попри "спокусу" до Кам'янця не поїхав  :)

Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус

Доброго дня,
хто може показати на

Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz