Пт, 20.05.2022, 16:38
Вітаю Вас Guest
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Історія

Будзей О. Щоб краще зрозуміти Купріна
Перша субота 1838 року, а вона припала на 3 січня (за тодішнім старим стилем), подарувала Кам’янцеві-Подільському нове явище — газету. Називалася вона невибагливо, але просто й точно — «Подольские губернские ведомости». Особливої заслуги Кам’янця в тому, що тут стали видавати газету для всієї Подільської губернії, не було. 1838 року ще в 41 губернському місті Російської губернії з’явилися часописи з аналогічною назвою: в Полтаві — «Полтавские губернские ведомости», в Житомирі — «Волынские губернские ведомости» і т. д. Адже так звеліли в Санкт-Петербурзі.

До речі, коли 1990 року Кам’янець-Подільська міська рада задумала заснувати власну газету, то над її назвою довго голову не сушила, а відштовхнулася від принципу, закладеному в назві першої подільської газети. Тож 7 вересня 1990 року побачив світ перший (для початку — рекламно-інформаційний) номер «Кам’янець-Подільського вісника». Коли ж у травні 1992 року, з ініціативи тодішнього редактора «Вісника» Віталія Бабляка, сесія міськради розглядала питання про перейменування газети міськради на «Подолянин», оскільки планувалося зробити її обласною, то саме усунення з назви слова «вісник» (українського варіанту давнього «ведомости») стало на заваді перейменуванню.

Якщо зважити, що для XIX століття різниця між старим і новим стилями становила 12 днів, то днем народження «Подольских губернских ведомостей» потрібно вважати та її ювілейні дати відзначати 15 січня. Спивло вже понад 175 років з дня виходу першого номера газети. Вона досі залишається важливим джерелом для дослідників минувшини. Наведемо тільки один характерний приклад.

Російський літературознавець Владислав Афанасьєв, досліджуючи творчість Олександра Купріна, який у 1890—1894 роках перебував на військовій службі в 46-му піхотному Дніпровському полку, що дислокувався на Поділлі, не міг обминути підшивок «Подольских губернских ведомостей» за ці роки.

Звісно, систематично й постійно життя військових частин «Подольские губернские ведомости» не висвітлювали, але час від часу особливі випадки, пов’язані з життям офіцерства, потрапляли на шпальти газети у відділ «До статистики пригод у губернії». Так, 5 серпня 1892 року часопис повідав про випадок, що стався 17 червня у Проскурові (нині Хмельницький). «Героями» його були два офіцери 46-го Дніпровського полку, «скромно» позначені ініціалами К. і З.


Олександр Купрін з дружиною під час Першої світової війни

Отже, о другій годині ночі поверталися на квартиру актори — «міщанин Соломон К. (на сцені Г.) і вдова купецького сина Курчатова (на сцені Рощина)». На вулиці навпроти офіцерського зібрання 46-го піхотного Дніпровського полку їх наздогнав офіцер того ж полку К. і збив з голови актора К. капелюх, а потім між обома зав’язалася бійка, під час якої актор К. зірвав з офіцера К. погони. Місцеві жителі, почувши крики, зуміли припинити бійку. Але невдовзі офіцер К. разом із офіцером З. зайшли до квартири Курчатової та актора К., які жили разом, та стали вимагати від актора К. повернути погони, погрожуючи при цьому зброєю. Але вчасно прибув підпоручик Сивохо, який зумів залагодити конфлікт. Він вибачився за поведінку своїх товаришів перед Курчатовою та актором К., а останній повернув погони. Після цього акторові К. та офіцерові К. запропонували помиритися, але ті відмовилися від такого завершення конфлікту. Натомість, як зазначила газета, «К. запропонував К. бути для пояснень о пів на дванадцяту дня 17 числа в саду, де розташовувалася будівля театру, і хоча актор К. і був в обумовлений час в саду, але офіцер К. туди не з’явився». Проведене розслідування з’ясувало, що причиною конфлікту між офіцером і актором стало те, що за тиждень до описаного випадку актор запропонував офіцерові покинути лаштунки театру.

Владислав Афанасьєв зазначив у статті про Купріна, опублікованій 1961 року в журналі «Русская литература»: «Читаючи цю замітку з хроніки подій, мимоволі згадуєш «героя» оповідання «Весілля» підпрапорщика Сльозкіна, що, як і «відважний» офіцер із Дніпровського полку, вступив у перепалку з цивільними особами, був утихомирений ними і позбавлений погонів».


Автор: Олег Будзей



Дивіться також:

Категорія: Історія | Додав: OlegB (14.06.2013)
Переглядів: 598 | Коментарі: 4 | Теги: Історія, Будзей, Купрін | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 4
1 rabbit   (15.06.2013 09:57) [Материал]
Всі знають, що "в споре рождается истина", але це ще й джерело натхнення...

2 KamPod   (15.06.2013 14:35) [Материал]
Важко ловиться зв'язок Купріна з "Подольскими ведомостями". Зрозуміло що була публікація про розбірки К. і К. і що у Купріна був описаний подібний епізод в оповіданні "Весілля". Але чи міг Купрін це підчитати в Подільській газеті? Чи мав він якесь відношення до Поділля?

3 OlegB   (15.06.2013 19:42) [Материал]
Так у матерыалі ніби-то чітко написано: "Російський літературознавець Владислав Афанасьєв, досліджуючи творчість Олександра Купріна, який у 1890—1894 роках перебував на військовій службі в 46-му піхотному Дніпровському полку, що дислокувався на Поділлі, не міг обминути підшивок «Подольских губернских ведомостей» за ці роки". Тобто, Купрін зсередини міг знати про епізод із двома К., а досліднику  Владиславові Афанасьєву саме підшивка "Подольских ведомостей" підказала, що саме почерпнув Купрін із дійсності, що його оточувала, для свого оповідання.

4 KamPod   (15.06.2013 21:19) [Материал]
А й справді, пропустив цей факт, дякую. А може Купрін і був тим офіцером К.

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Паради 1 травня - 

Користувач на фейсбуці KamKam поділився

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2022Create a free website with uCoz