 |
|
Марія Муляр, майстер спорту України з боулдерингу
|
Нещодавно (4-6 липня) в Кам’янці-Подільсьому на стадіоні ім.Тонкачеєва проходив Чемпіонат України з боулдерингу – одного з різновидів скелелазіння. Одразу троє кам’янчан зуміли пробитись до фіналу. Серед жінок кращий результат показала майстер спорту України Марічка Муляр, що посіла високе четверте місце. Усі учасники долали по чотири боулдеринги – спортивні маршрути. Посісти місце вище чи навіть перемогти нашій спортсменці завадив останній четвертий маршрут, щоб подолати який їй не вистачило зовсім трішки – дістати обома руками останній зачеп і затриматись на ньому. Вашій увазі представляємо інтерв’ю одразу після закінчення Марією змагань.
«КОЛИ ПРИХОДИЛА НА ТРЕНУВАННЯ ТО ОДРАЗУ ВІДЧУВАЛА ЗАРЯД»
Що для Вас є боулдеринг?
Боулдеринг – це індивідуальний вид спорту і коли приймаєш участь у змаганнях то це емоції, це боротьба з самим собою. Це настільки складно тому що потрібно десь фізично надавити, а десь потрібно і наважитись на ризикований хід. Але це дуже чудово, це підштовхує. Я, наприклад, коли ще вчилась, могла прийти втомлена, змучена після навчання, але коли приходила на тренування то одразу відчувала заряд.
Як давно Ви займаєтесь скелелазінням?
У зал для боулдерингу я прийшла в 2003році, тому виходить цьому році уже буде 11 років як я прийшла у цей вид. А починала зі скель. У мене брат займається туризмом і я одного разу прийшла подивитись що вони там роблять і мені стало цікаво.
Чому саме боулдеринг? У нас такі мальовничі скелі, чому Вас потягнуло на штучні поверхні
На скелях трохи високо та трохи страшно (з посмішкою)
Взагалі скелелазіння поділяється на три види: швидкість, складність і боулдеринг. Швидкість – це зрозуміло хто швидше залізе той переміг. Складність це високий стенд понад 12-20 м, там важливим є використання страховки. Знайти такі високі приміщення досить важко, тому в цілому по Україні боулдеринг набув найбільшого поширення. Для цього виду найлегше знайти приміщення 4-5м. і обладнати його. І щоб займатись потрібні лише скельні туфлі, магнезія, форма. Боулдеринг - це короткі траси і страховкою є лише мати. Тут короткі маршрути, які складаються з 6-8 перехватів але максимально складних. Тобто для проходження може бути необхідний стрибок з однієї площини на іншу, можуть бути взагалі такі малесенькі зачепи, що їх потрібно нігтями брати
А як у Вас, до речі, з манікюром?
Спочатку у мене були великі шикарні нігті за якими я слідкувала кожного дня. А потім, як у моєму житті з’явилось скелелазіння, позбулась їх – ну мені якось і без довгих нігтів нормально (посміхається)
ПРО ПЕРСПЕКТИВИ СКЕЛЕЛАЗІННЯ У МІСТІ
Як Ви оцінюєте, може Кам’янець-Подільський боулдеринг конкурувати з іншими школами на державному рівні, на рівні України
Звісно може конкурувати і як бачите вже конкурує. Візьмемо навіть той факт що у фінали цьогорічного Чемпіонату України з 14 місць пробились одразу три спортсмени з Кам’янця-Подільського
Мабуть у Кам’янці сильна школа і хороші тренери?
Дійсно, наші тренери гарно тренують. Від тренерів багато чого залежить.
Але найбільше від чого залежить розвиток скелелазіння в Кам’янці, це від того що у нас є Сосула Микола Іванович – це людина, яка фанат цієї справи, фанат скелелазіння, який розвиває скелелазіння в Кам‘янці як ніхто інший, тому що він вкладає гроші, сили, бажання, повністю себе в розвиток скелелазіння і вона в нашому місті справді розвивається бо для цього багато чого вже є:
 |
|
Хоч і безмедальний, але вцілому вдалий виступ кам’янчан вивів Хмельницьку область на друге місце у командному заліку. Марія Муляр (зліва) представляла область на нагородженні
|
по-перше, у нас є шикарний каньйон на якому пробито багато трас, але для того щоб їх пробити то необхідне спеціальне спорядження, відповідно зайняти спеціальних людей. І це все зроблено незважаючи, що не це були потрібні значні кошти.
по-друге, ще у нас є стенд стаціонарний по Годованця 26А на першому поверсі у гуртожитку. Він вважається одним з кращих на Україні, тому що там площини досить цікаві і, можна сказати, найбільший асортимент різних зачепів від різних виробників різних країн. Тобто спортивне обладнання, база дуже хороша
по-третє, тепер побудували спеціально під Чемпіонат України 2014 шикарний мобільний контейнер-стіну для боулдерингу, який обладнали по рівню міжнародних змагань. В Україні це єдиний контейнер такого плану і тому він можна сказати найкращий в Україні тому що він один - ніхто більше такого стенда мобільного не робить. Є стаціонарні, а от мобільний в хорошому стані на сьогодні маємо лише ми.
Усе це коштує дуже недешево, тому впроваджувати це досить складно, тим більше враховуючи теперішній непростий час. Але Микола Іванович не шкодує нічого для розвитку спорту і скелелазіння. Він дуже багато допомагає спорту бо прагне розвивати здорову молодь, здоровий спосіб життя.
«ЗРОБИЛА ПОМИЛКИ – БУДУ РОБИТИ ВИСНОВКИ І РУХАТИСЬ ДАЛІ»
Скажіть будь ласка, які у Вас були очікування від Чемпіонату України, який проходив у Кам’янці? Планували попасти в фінал, планували перемогти?
Потрапити до фіналу однозначно планувала, перемогти, чесно кажучи, теж планувала. Але, як бачите, не завжди плани здійснюються, Тому що в спорті крім фізичної підготовки важливе значення має психологічна підготовка. Крім того, ось ці умови, в яких ми проходили маршрути, ось це палюче сонце - воно додавало жару. Звісно, з одного боку на свіжому повітрі легше бо магнезія, якою ми руки мастимо, в приміщенні збирається клубами і важко дихати, а на свіжому повітрі з цим легше. Але погода вносить свої корективи – коли палить сонце то фізично дуже важко. Скажу чесно на деяких зачепах просто плили руки.
Хто вас готував до змагань?
Мій тренер Білий Віктор Георгійович - це найкращий тренер і це я можу сказати без перебільшень. Я тренуюсь під його керівництвом і він мене натренував на майстра спорту України, що в нашому виді і в наших умовах дуже важко виконати.
 |
|
Стрибок до перемоги. Проходження першого маршруту на Чемпіонаті України-2014 Марічка Муляр завершила ефектним стрибком до останнього зачепу. Інші учасниці дотягувались до нього в інші способи
|
Звання майстра спорту Ви отримали за виконання нормативів?
Ні, звання майстра спорту я отримала на Чемпіонаті України в 2011р, де я зайняла 3-є місце.
На цьому Чемпіонаті Ви також могли б піднятись і потрапити в призери, а можливо і виграти, якби не той останній зачеп на останньому четвертому боулдерингу, який Вам так і не підкорився. З моєї споглядацької точки зору я помітив, що на відміну від інших ви дуже багато сил тратите на багато моментів, тоді як інші спортсмени ті самі перешкоди проходять за рахунок якихось технічних прийомів. Мені здається це Вам трохи заважає
Тут правильно зроблено акцент, що можна бути не настільки сильним але технічним, тому техніка дуже важливе значення має.
От конкретно на четвертому боулдерингу я дійсно і з за того що не відчувала що можу міцно втриматись на тій синій великій зачепі, я не ризикнула поставити ногу, тому що не відчувала що втримаюсь, хоча справді якби я спробувала не силовим а саме технікою залізти то можливо можна було подолати.
Взагалі ідеальний спортсмен який і фізично сильний і технічно сильний.
Призери Чемпіонату України мабуть їдуть на Чемпіонат Європи? Чи було це стимулом попасти в призові місця?
Перемога є приводом для включенням у склад збірної України що дає право їхати на Чемпіонат Європи. Але це не оплачується – якщо є гроші то їдеш, якщо ні то ні. Нажаль у нас в країні так склалось, що навіть якщо ти кращий, то для участі далі необхідні кошти.
Але і над цим потрібно працювати, тому що якщо розвиватись лише на українських змаганнях то прогрес у цьому виді спорту відбувається не дуже швидко, тому що наші змагання намагаються триматись на рівні Європейських, але це дуже складно. Можна поїхати на один міжнародний старт, а досвіду набратись як за рік українських змагань.
Загалом Чемпіонат України не пройшов для Вас марно?
Звісно ж я хотіла виграти бо це було в Кам’янці, в рідному місті, хотілось якнайкраще відстояти честь міста, але не склалось. Знаю свої помилки, але це не кінець світу – розумію над чим потрібно працювати, вдосконалювати. Якщо так сталось – значить так потрібно, значить не мій час. Зробила помилки – буду робити висновки і рухатись далі.
ЧЕМПІОНАТ «ЗА КАДРОМ», АБО ОБОВ’ЯЗКИ МІЛІЦІЇ НА ПЕРЕШКОДІ СПОРТУ
Наостанок Марія розповіла про те, що було поза спортивною стороною Чемпіонату України, але залишило неприємний осад:
Крім того, що ми спортсмени і тренери, ми ще допомагали в організації. Зокрема робили рекламу, адже це вперше в Кам’янці-Подільському Чемпіонат України з боулдерингу та ще й на такому класному мобільному стенді. Був відеоролик на екрані ринку і розклеювались оголошення по місту, щоб проінформувати людей і показати що і в нас щось цікаве проводиться та відірвати молодь від диванів. Але так склалось, що у нашому місті не так багато спеціально відведених місць для оголошень і на них усіх такі оголошення були наклеєні. Але біля стадіону ім.Тонкачеєва, де власне проводились ці змагання, немає жодного такого місця. Проте там є зелений парканчик, який належить взагалі не місту, взагалі не міліції, а забудовнику який там будується. На ньому було вирішено приклеїти оголошення про Чемпіонат України. Та коли ми це робили, до нас підійшло два міліціонери і почали доводити, що ми порушили 152 статтю адміністративного кодексу, що ми щось розклеїли в непризначеному місці. Довелось пояснювати, що у нас будуть змагання і це не комерційна програма, але вони все одно нас ще довго йолозили-молозили, грозились складати протокол. Хотілось би їм побажати, що хай би вони займаються справді потрібною роботою адже у місті трапляється безліч інших порушень, на які набагато більше варто було б їм реагувати. От такий неочікуваний психологічний вплив ми відчули перед змаганнями.
Єрмаков Сергій
Дивіться також: | 
0
