22 жовтня 2018 року Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка відзначатиме столітній ювілей. Здавалося би, до цієї красивої та важливої дати є ще море часу. Але дбайливий господар усе робить завчасно. От і два доктори історичних наук, два професори — нинішній ректор вишу Сергій Копилов і його попередник Олександр Завальнюк — видали наприкінці 2014 року книгу, яка на п’ятій сторінці промовисто сповіщає про себе: «100-річчю Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка присвячується».
Отже, серію книг до славного ювілею започатковано. Першу з них присвячено одному з фундаторів і першому ректорові університету Іванові Огієнку. І в цьому немає нічого дивного. У «Передньому слові» автори чітко зазначили: «Без цього вишу-первістка Кам’янець-Подільський у наступні десятиліття взагалі міг залишитися без вищих закладів освіти».
Творчий задум книги, який реалізували два ректори, належить одному з найвідоміших випускників вишу — академікові НАН України Валерієві Смолію, який до того ж є головою Наглядової ради університету. Під однією обкладинкою зібрано з максимальною повнотою документи та матеріали, які висвітлюють діяльність Івана Огієнка в 1918—1920 роках. А набралося таких документів і матеріалів аж 236. Їх представлено у трьох розділах. Перший з них висвітлює діяльність Огієнка із заснування й відкриття університету, у другому показано діяльність ректора з формування кадрового складу та студентського контингенту, матеріально-технічного, інформаційного та навчально-методичного забезпечення та розвитку вишу. В третьому розділі представлено викладацьку, культурно-освітню та громадсько-патріотичну діяльність Івана Огієнка, який був не тільки ректором, але й одночасно міністром освіти, потім міністром ісповідань, нарешті, в один із найдраматичніших періодів, коли в листопаді 1919 року місто над Смотричем на кілька місяців опинилося під польською владою, Іван Іванович був головноуповноваженим уряду Української Народної Республіки в Кам’янці-Подільському.
Документи органічно доповнюють дванадцять світлин того періоду, більшість із них — доволі рідкісні. Завершує книгу «Хроніка діяльності Івана Огієнка як організатора, керівника і оборонця Кам’янець-Подільського державного українського університету». Яке точне слово — оборонець! — знайшли автори для характеристики діяльності Івана Івановича в кам’янецький період. Звісно, кожен факт хроніки документально підтверджено посиланням на джерело в примітках (здебільшого це архівна справа).
Нарешті, зазначимо, що книга побачила світ у відомому кам’янецькому видавництві «Медобори-2006», очолюваному Мирославом Мошаком, має 384 сторінки, наклад — 150 примірників. Тепер жодне серйозне дослідження діяльності Івана Огієнка в 1918—1920 роках не зможе обійтися без видання, про яке ми сьогодні вели мову. Воно органічно доповнює відому працю самого Огієнка «Рятування України», видану 2006 року доктором філологічних наук Миколою Тимошиком у серії «Рукописна спадщина» видавничого проекту «Запізніле вороття». Там у кількох розділах представлено укладену самим Огієнком хронологічну канву його діяльності в 1918—1920 роках.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
