Чт, 20.06.2019, 15:15
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 14 січня

14 січня

Цього дня колись:

1906 рік. У Кам’янці-Подільському замість «Подольских епархиальных ведомостей», які виходили з 1862 року спочатку двічі на місяць, а згодом щотижня, побачило світ (1 січня за старим стилем) перше число щоденної газети «Подолия». Вона характеризувала себе як політична, громадська (згодом — церковно-громадська) та літературна газета. Від 1908 року виходила тричі на тиждень. Останній номер побачив світ 31 грудня 1914 року (за старим стилем, або 13 січня 1915 року за новим стилем).

1948 рік. Уродженець Старої Ушиці Федір Сергійович Замбриборщ на засіданні вченої ради Одеського університету захистив кандидатську дисертацію «Видові ознаки чорноморських кефалей та їхній розвиток».

1975 рік. Стала до ладу п’ята (передостання) технологічна лінія Кам’янець-Подільського цементного заводу.

1992 рік. До Кам’янця-Подільського прибув перший гуманітарний вантаж із німецького Вісбадена. Згодом було створено товариства «Кам’янець-Подільський — Вісбаден» і «Вісбаден-Шірштайн — Кам’янець-Подільський», а 2001 року ініціаторка допомоги Марія фон Павельц-Вольф і керівник товариства «Коло друзів, які допомагають людям у біді» Петер Келлер стали одними з перших кавалерів міської відзнаки «Честь і шана».

1994 рік. У Києві в розмові з журналістом із Кам’янця-Подільського Віталієм Мацьком письменник Олесь Гончар зазначив: «Нам дуже сподобалося місто над Смотричем, то справжня золота перлина України». Це була згадка Олеся Терентійовича про те, як 1 вересня 1977 року він, перебуваючи на читацькій конференції у Хмельницькому, викроїв час і відвідав із дружиною Кам’янець-Подільський, побував у Старій фортеці, Кармалюковій вежі.

1997 рік. При Подільський державній аграрно-технічній академії (нині університет) створено науково-дослідний інститут круп’яних культур.

Робота в розсаднику

1999 рік. У видавництві «Поділля» підписано до друку першу збірку віршів директора Кам’янець-Подільського будівельного технікуму Анатолія Дмитровича Ониськова «Дивосвіт».

2001 рік. Завершився чотириденний візит до Кам’янця-Подільського офіційної делегації гміни Таргувек польської столиці Варшави.

2002 рік. У Кам’янці-Подільському запроваджено перевезення дітей до шкіл спеціальними автобусами. Напередодні, 12 січня, журналіст Михайло Василевський опублікував у газеті «День» невеликий матеріал, в якому розповів, що ідея «шкільного автобуса» на вулицях міста над Смотричем виникла в секретаря міської ради Сергія Бабія, який нещодавно їздив до американського міста Атенса, міста-побратима Кам’янця-Подільського. Повернувшись з-за океану додому, Сергій Віталійович запропонував міському голові Олександрові Мазурчаку перейняти американський досвід. Міський голова підписав розпорядження про створення робочої групи з підготовки проекту «шкільний автобус» для Кам’янця-Подільського. З’ясувалося, що з окраїн до центру міста щоранку вирушає на уроки 2041 учень. Визначили нові оптимальні маршрути й зупинки обладнаних відповідними атрибутами автобусів АТП-16808. Сергій Бабій, коментуючи нововведення, зазначив: «Вартість проїзного квитка на місяць — п’ять гривень. Досі дитині доводилося витрачати в чотири рази більше. Компенсуються витрати АТП-16808 за ці пасажирські перевезення — з місцевого бюджету». На першому етапі передбачено поїздки в «шкільному автобусі» разом із черговим класним керівником лише на уроки.

2002 рік. Волонтерка зі США Джулі Келлер на два роки стала учителькою англійської мови Довжоцького колегіуму.

2016 рік. У Вінницькій області сесія Калинівської міської ради сьомого скликання розглянула питання «Про назву центральної площі міста» й ухвалила надати їй ім’я українського письменника Степана Руданського. Степан Васильович народився 6 січня 1834 року  (25 грудня 1833 року за старим стилем) у селі Хомутинці Вінницького повіту Подільської губернії (тепер Калинівського району Вінницької області), у 1849—1855 роках навчався в Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. У Калинівці щороку проводиться Всеукраїнське свято гумору та сатири імені Степана Руданського.

 

Цього дня народилися:

1810 рік. У Старокостянтинові народився Авраам-Бер Готлобер — єврейський поет, історик і журналіст. Писав переважно на івриті, але також створював вірші й драми на ідиш. 1851 року склав іспит на звання викладача рабинського училища та деякий час був учителем. Три роки працював у державних школах для єврейських хлопчиків у Кам’янці-Подільському. Тут допоміг молодому Менделе Мойхер-Сфоріму, майбутньому письменникові, підготуватися до іспитів на вчителя. Далі Готлобера перевели на аналогічну роботу в Старокостянтинів, де він пропрацював одинадцять років. Останні роки життя старий і сліпий поет провів у Білостоку, де й помер 12 квітня 1899 року.

1853 рік. У Кам’янці-Подільському народився (2 січня за старим стилем; різниця між стилями для XIX століття становить 12 днів) Семен Ілліч Шохор-Троцький — російський математик-педагог. Закінчив Херсонську гімназію, навчався у Петербурзькому інституті шляхів сполучення. 1877 року поїхав за кордон для удосконалення знань. Чотири роки відвідував лекції відомих професорів німецьких університетів. 1882 року повернувся в Росію, працював у Петербурзі. 1887 року склав іспит на звання домашнього вчителя. Семен Ілліч викладав у жіночих гімназіях і інститутах, в Кадетському корпусі, на педагогічних курсах військово-навчальних закладів, у Педагогічній академії Ліги освіти, на Фребелевських педагогічних курсах, у Психоневрологічному інституті, у створених після революції Педагогічній академії та Кам’яноострівському сільськогосподарському інституті. Помер 12 березня 1923 року в Ленінграді. Шохор-Троцький одним із перших серед педагогів-математиків виступив за реформу математичної освіти в Росії. Він створив курс арифметики, збудований на основі доцільно підібраних завдань, що поступово ускладнюються, розробив методику вивчення арифметики спільно з геометрією, сприяв упровадженню в методику вивчення математики індуктивно-лабораторного методу, дав глибоке обґрунтування принципу наочності. Займався також класифікацією завдань і методикою обчислень.

1882 рік. У містечку Брусилів народився (2 січня за старим стилем) Іван Іванович Огієнко (митрополит Іларіон) — визначний український мовознавець, літературознавець, перекладач, педагог, політичний і церковний діяч. Один з організаторів і перший ректор (у 1918—1920 роках) Кам’янець-Подільського державного українського університету, головноуповноважений уряду Української Народної Республіки в Кам’янці-Подільському в 1919—1920 роках. Помер 29 березня 1972 року у Вінніпегу (провінція Манітоба, Канада). Див. про нього статтю: «Іван Огієнко: шлях до Кам’янця».

1902 рік. У селі Минківка (тепер Валківського району Харківської області) народився (1 січня за старим стилем) Василь Петрович Минко — український драматург. В юнацькі роки був членом волосного ревкому, волосного виконкому, завідував відділом народної освіти й земельним відділом. Служив у Червоній армії. Навчався в ремісничому училищі, на робітничому факультеті Харківського інституту сільського господарства, в Харківському інституті народної освіти (не закінчив). У 1933—1934 роках працював у Новій Ушиці відповідальним секретарем газети «Комунар», неодноразово бував у Кам’янці-Подільському. Дружина письменника Любов Софронівна Минко (дівоче прізвище Онікевич) народилася 4 лютого 1912 року в селі Нігин нинішнього Кам’янець-Подільського району. Василь Минко — учасник Великої Вітчизняної війни (політпрацівник, військовий кореспондент). У 1946—1950 роках — завідувач відділу редакції газети «Радянська Україна», потім — на творчій роботі. Помер 30 січня 1989 року в Києві.

1910 рік. У Кам’янці-Подільському народився (1 січня за старим стилем) Василь Трохимович Артеменко — український художник-графік, оформлювач, медальєр. 1927 року закінчив Кам’янець-Подільський художній технікум (викладачі — Володимир Шаврін і Володимир Гагенмейстер). 1937 року закінчив Київський інститут кінематографії. Учасник Великої Вітчизняної війни. До 1978 року працював у художніх радах Спілки художників України, міністерств легкої та харчової промисловості УРСР, Товариства охорони пам’ятників УРСР. 1985 року нагороджено орденом Вітчизняної війни другого ступеня. Помер 19 квітня 2001 року в Борисполі.

1923 рік. У селищі Вапнярка (нині селище міського типу Томашпільського району Вінницької області) народився Василь Данилович Білик — лікар-невролог, доктор медичних наук (1973), професор (1973), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки й техніки (1983), почесний громадянин Вінниці. Учасник Великої Вітчизняної війни, має бойові нагороди. Навчався в 1940—1941 роках у Київському медичному інституті, закінчив 1950 року Вінницький медичний інститут, де відтоді й працював (нині — Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова): клінічний ординатор, асистент (1951—1966), доцент (1966—1973), проректор з навчальної роботи (1971—1974), ректор (1974—1988), одночасно від 1977 року — завідувач кафедри нервових хвороб. Був учасником Всеукраїнської наради фахівців у галузі організації неврологічної допомоги населенню, що відбулася 22—24 квітня 1993 року в Кам’янці-Подільському в медико-санітарній частині виробничого об’єднання «Електроприлад», виступив із доповіддю. Помер 12 лютого 2006 року.

1929 рік. У селі Германожарівка (тепер Романівка Чемеровецького району) народився Іван Ілліч Кизима — поет-робітник. Закінчив семирічку в рідному селі, працював там у колгоспі, 17-річним брався за зброю, щоб боротися з націоналістами. Потім працював на Донбасі в шахті, служив у армії в Білорусії. Під час служби в армії став членом ВКП(б), був комсоргом батальйону, редагував стіннівки. Вчився вечорами в технікумі журналістики в Бобруйську. Повернувся 1957 року в Україну. Працював у селі Закупне Чемеровецького району в кар’єроуправлінні — шофером. Був позаштатним кореспондентом газети «Нове життя» (Чемерівці). У серпні 1971 року переїхав до Кам’янця-Подільського. Працював на цементному заводі (шофер, наставник водіїв БілАЗів) та в «Цемремонті» (слюсар, бригадир інструментальників). Вийшовши 1989 року на пенсію, ще два роки працював на «Цемремонті». Був парторгом автотранспортного цеху цементного заводу, членом парткому цементного заводу, кандидатом у члени Кам’янець-Подільського міськкому КПУ. Лауреат премій газети «Прапор Жовтня» — імені письменника Володимира Бєляєва (за третій квартал 1974 року), літературно-публіцистичного конкурсу «З іменем Леніна від перемоги до перемоги» (1980 рік, друга премія за поетичний репортаж «Іскри, викуті з вогню»). Ще в середині 1970-х підготував збірку віршів для львівського видавництва «Каменяр», але низку збірок зміг видати тільки в незалежній Україні.

1933 рік. У селі Старий Мізунь (нині Долинського району Івано-Франківської області) народилася Наталія Михайлівна Наум — українська кіноактриса (Галя у фільмі «За двома зайцями»), народна артистка УРСР (1974). Закінчила 1958 року Київський театральний інститут. Від 1958 року працювала на Київській кіностудії художніх фільмів. 18 січня 1979 року з Костянтином Степанковим зустрічалася з глядачами Кам’янця-Подільського в кінотеатрі «Юність». Померла 22 березня 2004 року в Києві.

1936 рік. У селі Мигалівці Барського району Вінницької області народився Анатолій Панасович Гарматюк — український поет-гуморист, лауреат літературних премій імені Степана Олійника, Микити Годованця та Степана Руданського. Неодноразово бував у Кам’янці-Подільському, виступав під час «Подільських вечорниць». Учасник поетичного фестивалю «Жовтневі струни», який у червні 1987 року пройшов на Кам’янеччині. Одна із зустрічей відбулася в Старій Ушиці: крім Гарматюка, туди завітали Олексій Довгий, Броніслав Степанюк, Микола Федунець, Микола Мачківський. Помер Анатолій Гарматюк, проживши 70 років, 28 січня 2006 року у Вінниці.

1937 рік. У селі Старий Животів (тепер Новоживотів Оратівського району Вінницької області) народився Євген Пилипович Гуцало — український письменник, лауреат Шевченківської премії 1985 року за повість «Саййора» та збірку оповідань «Пролетіли коні». Закінчив 1959 року історико-філологічний факультет Ніжинського педагогічного інституту. Працював у редакціях газет на Вінниччині, Львівщині, Чернігівщині, в «Літературній Україні», редактором у видавництві «Радянський письменник». Як автор сценарію художнього фільму «Солом’яні дзвони» 1986 року перебував на Кам’янеччині. Стрічку, яка первісно називалася «У синьому небі висію ліс», за повістю Євгена Гуцало «Мертва зона» та його оповіданнями знімав Юрій Іллєнко. На Кам’янеччині зйомки розпочалися в серпні 1986 року в селі Дерев’яне та його околицях. Помер письменник 4 липня 1995 року в Києві.

1950 рік. У селі Завадівка Смотрицького району Кам’янець-Подільської області (нині Чемеровецького району Хмельницької області) народився Микола Іванович Бахмат — фахівець у галузі кормового виробництва та рослинництва, доктор сільськогосподарських наук (1994), професор (1995), завідувач кафедри рослинництва й кормовиробництва (від 1988 року). 1969 року брав участь у військовому конфлікті на острові Даманський. 1976 року закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині ПДАТУ — Подільський державний аграрно-технічний університет). У рідному виші пройшов шлях від асистента (1980 рік) до проректора з наукової роботи (у 1994—2002 роках) і ректора (у 2002—2013 роках).

1953 рік. У Кам’янці-Подільському народився Олег Васильович Будзей — краєзнавець, автор науково-популярної книжки «Вулицями Кам’янця-Подільського» (2005), укладач «Кам’янецького календаря» на сайті «Вічний Кам’янець» (від 28 грудня 2014 року). З дитинства мешкає на Підзамчі.

1954 рік. Народився Василь Сергійович Ковтуняк — директор Староушицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (нині спеціалізована школа І-ІІІ ступенів екологічного напрямку). Обирався депутатом Кам’янець-Подільської районної ради.

1964 рік. У місті Дунаївці Хмельницької області народилася Тетяна Вікторівна Цвинтарна (Нікішина) — музичний педагог, співачка. Як солістка співпрацювала з ансамблем троїстих музик Олексія Беца з Кам’янця-Подільського, виступала з ансамблем на багатьох сценах (у Києві, Москві, країнах Африки — в Анголі, Беніні, Гвінеї-Бісау, Нігерії, С’єрра-Леоне). 1979 року 15-річною вступила до Кам’янець-Подільського будівельного технікуму (нині коледж будівництва, архітектури та дизайну), де брала активну участь у художній самодіяльності та була на одному зі звітних концертів помічена Олексієм Бецом і запрошена до його колективу. Закінчивши технікум, від 1983 року працювала лаборантом кафедри музики факультету підготовки вчителів молодших класів Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині національний університет імені Івана Огієнка). 1987 року стала студенткою цього факультету. 1992 року, закінчивши інститут, повернулася в Дунаївці, де працювала музичним керівником у дитячому садку. Від 2007 року мешкає із сім’єю в Ізраїлі, працює вихователем у дитячому садку.

 

Цього дня відійшли у вічність:

1905 рік. У селі Велика Струга (нині Струга Новоушицького району Хмельницької області) помер (1 січня за старим стилем) Андрій Іванович Димінський — український фольклорист і етнограф. Народився 13 грудня 1829 року в селі Борщівці (нині Могилів-Подільського району Вінницької області) в сім’ї кріпаків. Батько був столяром. Спеціальної освіти не мав. Був дослідником-самоуком. 1840 року закінчив духовну школу в Кам’янці-Подільському. 1848 року Андрій Димінський при Кам’янецькій лікарській управі склав іспити на звання «майстра цирюльничого цеху». Так 19-річний юнак здобув право нижчої медичної практики. Від 1848 року працював фельдшером у селі Гаврилівці (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). 1849 року Андрій Димінський розпочав збирати фольклорні записи. Від 1850 року був писарем у сільській управі села Пукляки (нині Чемеровецького району Хмельницької області). Тут він одружився із полькою Марією Хобржинською. Від неї Андрій Іванович вивчився польської мови та письма (тому в пізніших записах Димінського трапляються пісні польською мовою). Пізніше Андрій Димінський був писарем в інших волостях. Від 1856 року Димінський співпрацював із Російським географічним товариством, став його постійним, а згодом і дійсним членом.

1943 рік. У селі Потіївка Радомишльського району Житомирської області гітлерівці закопали живим у землю 29-річного Івана Федотовича Бугайченка — комсомольського працівника, одного з організаторів підпільної боротьби проти нацистів. Народився 15 серпня (2 серпня за старим стилем) 1913 року в селі Михайлівка (нині Первомайського району Харківської області). Восени 1934 року почав дійсну, а від 1937 року понадстрокову службу в Кам’янець-Подільському прикордонному загоні № 23 (прикордонна школа загону, де служив Бугайченко, розташовувалася за залізничним полотном у розвилці шосейних доріг між нинішніми селами Кам’янка і Жовтневе). Був секретарем комсомольської організації прикордонного загону. Від кінця 1938 року — другий секретар Кам’янець-Подільського обкому комсомолу, від жовтня 1939 року — перший секретар Тернопільського обкому комсомолу. 8 травня 1965 року Бугайченку посмертно надано звання Героя Радянського Союзу. Одну з вулиць села Кам’янка Кам’янець-Подільського району названо іменем Бугайченка (у цьому селі жила його дружина — Лідія Михайлівна Бойко).

1981 рік. У Празі померла Ольга Костянтинівна Приходько — громадська діячка, мемуаристка, авторка родинної хроніки «Прадід Ілія». Народилася 12 липня (за новим стилем 24 липня) 1891 року. Її батько Костянтин Ватич був настоятелем Покровської церкви в селі Попова Ушицького повіту Подільської губернії (за три версти на схід від містечка Муровані Курилівці). Нині це село Роздолівка Мурованокуриловецького району Вінницької області. 14 (26) липня 1893 року Костянтина Ватича перевели на вакантне з квітня 1893 року місце — настоятелем Хрестовоздвиженської церкви в містечку Карвасари — передмісті Кам’янця-Подільського. 1908 року Ольга закінчила зі срібною медаллю Маріїнську жіночу гімназію в Кам’янці-Подільському. Ольга Ватич одружилася з Олексою Приходьком — рідним братом автора спогадів «Під сонцем Поділля» Віктора Приходька. В них народився син, якого назвали Андрієм. Ольга та Олекса Приходьки тривалий час вели культурно-просвітницьку роботу на Закарпатті, а з початком Другої світової війни оселилися в Празі.

2002 рік. Помер Григорій Іванович Смердєв — учасник бойових дій (нагороджено орденами Вітчизняної війни першого та другого ступеня, Червоної Зірки, медаллю «За бойові заслуги»), інвалід Великої Вітчизняної війни. Народився у грудні 1919 року. Був членом Кам’янець-Подільської міської ради ветеранів.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (13.01.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 666 | Коментарі: 16 | Теги: ПДАТУ, кам'янецький календар, Будзей, Огієнко, Ониськов, 14 січня | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 16
0
1 KamPod   (13.01.2015 21:54)
Нічого собі, і Олесь Гончар на екскурсію до Кам'янця навідувався (подія 1994р). 

Готлобер, Мойхер-Сфорім - єврейські зав'язки з Кам'янцем таки не лише кількісні

0
2 KamPod   (13.01.2015 22:02)
З приводу цього


Цитата
2002 рік. Волонтерка зі США Джулі Келлер на два роки стала учителькою англійської мови Довжоцького колегіуму.

Знав двох волонтерів-американців з Корпусу миру: Курт і Джеймс (??). Вони теж десь давали безкоштовні уроки англійської а також раз на тиждень проводили зустріч у клубі "Сатурн" де безкоштовно кожен міг прийти побалакати на англійській мові. Заняття там проводились у формі бесід і різноманітних ігр: "Селебріті", "Мафія" ще якісь. 

Курт, до речі, разом з нашими сайтовиками їздив до печери "Атлантида" у Завалля. От фото 

А от репортаж 

Потім у Курта закінчився двохрічний контракт перебування у Кам'янці і він поїхав з міста. Залишився Джеймс і його кілька разів бачив у місті. По їх словам вони тут чергуються по два роки, одні їдуть інші приїжджають. Можливо Джулі була першопрохідцем у цій справі

А взагалі про них rabbit міг би більше розповісти

1
3 KamPod   (14.01.2015 00:00)
Ну все дочекався. Можна вітати нашого іменинника з Днем Народження!!!

Щиро вітаю Вас, Олег Васильович з цим веселим і радісним днем, натхнення Вам у Ваших задумах, терпіння і часу на їх втілення, побільше поціновувачів і вдячних читачів.
Хай Бог береже Вас і Вашу родину, тим більше у такий день.

А до речі крім днюхи можна ще й з Васильовичом привітати  ^_^
Щиро вітаю!!!

0
4 OlegB   (14.01.2015 00:14)
Дякую за вітання! І рівно о 00:00 - це ж треба!

0
5 leonsem777   (14.01.2015 12:27)
Приєднуюсь до привітань!  =777=

0
6 OlegB   (14.01.2015 12:37)
Приєднуюсь до подяк за привітання!

0
11 lapa   (14.01.2015 23:05)
З Днем народження, творчої наснаги та здоровя вам, близьким! bear
  Дякую за все, що робите - це неоціненно! Великий труд!

0
7 LeNka   (14.01.2015 15:30)
Шановний Олег Васильович.
Щиро вітаю Вас з днем народження. Бажаю Вам міцного здоров'я, щастя, успіхів в роботі, родинного щастя й добробуту, прихильності фортуни та здійснення всіх Ваших задумів.
Хай у Вашому домі завжди панують мир і злагода, у серці — доброта, а у справах — мудрість і виваженість. Нехай рідні завжди оточують Вас любов'ю та розумінням, а колеги — повагою. Сподіваюсь, що все це стане запорукою вдачі та радості Вашого життя ^_^

0
8 OlegB   (14.01.2015 17:09)
Дякую!

0
9 art_lara   (14.01.2015 21:36)
shame   Я теж хочу долучитись до привітань! Шановний Олеже Васильовичу! Вітаю Вас з Днем народження! Бажаю міцного здоров'я, удачі та злагоди. А ще хочу зауважити, що було дуже приємно познайомитись очно (на зустрічі переможців 9 сезону) із такою людиною, як Ви. Зичу незгасного натхнення для нових проектів на "Вічному Кам'янці"!
respekt   І ще хочу подякувати за усю інформацію, яку Ви доносите до людей. Не всі кам'янчани, і я у тому числі, знають усе про місто. І завдяки Вам наше славне місто відкривається щоразу з нового боку. Хай Вам щастить!!!

0
10 resident   (14.01.2015 21:43)
Поздравляю Олег Васильевич с Днём Рождения!!!
Желаю: стремится к цели и все мечты с лёгкостью осуществлять! счастья, радости в добавок, пусть жизнь за ошибки не судит строго, и награждает за упорный труд!!!

0
12 Dimboy   (15.01.2015 00:00)
Вітаємо Сучасного нашого Сіцінського, якщо можна так порівняти, чудового краєзнавця і дослідника!!!! Усіх гараздів, здійснення мрій!!!!!

З Днем Народження вітаю!!!
Щастя, радості бажаю!!!
Сил, здоров'я, довгих літ!!!
Дмитро Бойко і весь сайт шле ПРИВІТ!!!!

0
13 OlegB   (15.01.2015 09:26)
Дякую усім за вітання.

0
14 RD   (17.01.2015 17:55)
Трохи з запізненням, але теж хочу привітати Олега Васильовича з Днем Народження!!! Бажаю довгих років життя, нових відкриттів, гарних публікацій, та й взагалі усього найкращого в житті і творчій діяльності!!!

0
15 OlegB   (17.01.2015 20:38)
Дякую!

0
16 KamPod   (14.01.2017 19:51)
Якби на новий стиль не переходили, то Минко, Артеменко, Білик, Кизима, Наум, Гарматюк, Гуцало, Бахмат, Ковтуняк, Цвинтарна, а з ними і Олег Васильович Будзей мали б день народження у Новий рік :))

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz