Чт, 20.06.2019, 16:10
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Історія

Великдень у подільському краї

Напередодні великого православного свята Великодня, думаю цікаво буде почитати про звичаї наших предків щодо цього свята. На статтю натрапив випадково, перегортаючи свої архіви. От, будь ласка, вашій увазі стаття відомого кам'янецького краєзнавця Анатолія Гаврищука "Великдень у подільському краї", опублікованої у газеті "Фортеця 25 квітня 1997 року.

_________________________________________________
 
Як скрізь в Україні, до Пасхи подоляни старанно готувались. Кожен день останнього тижня Великого посту мав своє призначення. У понеділок-середу виконувались різні господарські роботи. Та найбільше обрядів і дійств припадає на Страсний (Чистий) четвер. Така назва пов'язувалась з весняним очищенням, тому селяни до схід сонця чистили (прибирали) у хатах, коморах, стайнях, на подвір'ї, щоб вони мали святковий вигляд. Були випадки, коли того дня купались, аби з тіла зникли бородавки та прищі.
 
У четвер господарі сукали свічки, віддаючи перевагу страсній, якою користувались кілька років. А знамениті у минулому гончарі з с.Купин Городецького району приносили (кожен окремо) до церкви свої власні вироби - оригінальні свічники. У вечері в церквах під звуки Благовісту священик 12 разів читав Євангеліє. Парафіяни засвічували свічки, які кожного разу гасили після закінчення і читання. Так повторювалось 12 разів.

На Поділлі діти виготовляли дерев'яні стукалки („калатала", „довбешки"). Коли дзвонили, хлопчики дружно стукали ними у дзвіницю чи загорожу, „відганяючи" нечисту силу. Потім люди повертались додому, намагаючись донести вогонь запалених свічок. Адже він, як і вода, були основними дійствами, за допомогою яких люди намагались очиститись у Чистий четвер. Удома страсною свічкою на сволоках і дверях випалювали хрести, сподіваючись захистити оселю від впливу злих сил. За допомогою згаданої свічки селяни прагнули лікувати бешиху (рожу) і пропасницю, її давали в руки тим, хто помирав, аби полегшити передсмертні муки. „Рятувались" свічкою і в час грози, важких пологів, одержання неприємних повідомлень. У чистий четвер подоляни після страсної відправи вдома влаштовували своєрідну „тайну вечерю", яка дещо нагадувала багату кутю. Такий обряд символізував спільну вечерю з покійними рідними.

Сонце-павучокУ Великодну п'ятницю віруючі люди не вживали їжі до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви (приблизно о 14 годині дня). Та й обід того дня був досить пісним. Подоляни випікали у п'ятницю паски. У Великодну суботу господині займались писанками і крашанками (в окремих місцях їх називали галунками). Для подолян характерні такі сюжети писанок: сонце, чорногузи (лелеки), риба, гребінь півня, „Крутороги" (роги і очі чумацьких волів), ружі, барильце, грабельки тощо. У подністровських селах Кам'янеччини ще зображували візерунок, що мав сорок клинів (віра в сорок милостинь свяченого яйця). 

Вночі не спали. Цілу ніч біля церкви горів вогонь, який було видно на все село (церква будувалась на підвищенні). У багатьох селах парубки розпалювали кілька вогнищ і за селом - на горбах і горах. Так, старожили села Студениці з приємним хвилюванням згадують великодні багаття, які яскраво палахкотіли на описаних у легендах горах Ганнусисько, Білій та Горошковій. У церкві парафіяни слухали читання „Діяння святих Апостолів". А у дворі збиралася молодь та підлітки. Як тільки лунали церковні дзвони, з усіх кінців села з кошиками в руках, в яких були паски, писанки, крашанки, сало, ковбаса, масло, сіль, хрін тощо, жителі села дружно прямували до храму, аби посвятити принесене. Після освячення парафіяни повертались додому. На Кам'янеччині існував звичай: господар обходив хліви і по черзі частував свяченим коней, волів,овець. Відбувався пасхальний сніданок. Згодом жителі села збиралися біля церкви на великодні ігри. Дівчата водили хороводи і співали гаївки (ягілки, гагілки). Так випобовували художні здібності юнаків - уміння танцювати, співати, перевтілюватись у певний образ. У Кам'янці-Подільському такі розваги тривали день, у селах - протягом усього свята. Були й парубочі забави, що мали здбільшого характер змагання у спритності, швидкості і силі. Загалом великодні ігрища були і своєрідними оглядинами наречених.

А діти розважались по-своєму: „цокались" писанками і галунками, використовували дозвіл на свято попробувати дію дзвонів. За описом Анатолія Свидницького, у деяких селах Поділля з часів середньовіччя зберігався звичай із дзвіниці виголошувати гумористичні вірші. А під вікнами хат чи у сінях діти співали так звані орації. У понеділок у селах Кам'янеччини хлопчики зранку відвідували кожну оселю свого кутка, де поливали: увійшовши до хати, опускали зв'язані у пучок, засушені квіти у кружку з водою, кропили нею по долівці і говорили: „Христос воскрес!", господарі відповідали: „Воістину воскрес!" і вручали подарунки.

У весняному циклі подолян, як і східних слов'ян, значне місце посідали обряди, що були пов'язані з культом предків. На цвинтарі священик обходив могили, після того справлялись своєрідні поминки покійних рідних. А ще за стародавнім звичаєм весняного очищення у поливальний (обливальний) понеділок парубки обливали дівчат водою, навіть кидали у річку чи став. Як пише відомий український народознавець Олекса Воропай, таке дійство збереглося до Великої Вітчизняної війни у всіх селах Поділля. А на Кам'янеччині донедавна.

Подекуди на Поділлі після закінчення поминальних обрядів на майдані парубки влаштовували танці. Зокрема, на Кам'янеччині сюди приходили дівчата з кошиками, в яких були писанки і крашанки. Вони дарували їх парубкам. В одних селах (Грушка, Лисківці, Чабанівка тощо) першому, в інших (Бакота, Калачківці, Студениця, Колодіївка, Теремці тощо) - кожному парубкові, який запросив на танець. А першим партнером у великому танку був той парубок, який справляв у неї піщення (на сиропусну неділю). Танці продовжувались наступного дня. Залишки свяченого ощадливо використовувались. За описом Анатолія Свидницького, їх закопували у землю, щиро вірячи у те, що через сто років на тому місці виросте рута. Так подоляни відзначали найбільше християнське свято ВЕЛИКДЕНЬ.

Краєзнавець Анатолій ГАВРИЩУК



Дивіться також:

Категорія: Історія | Додав: KamPod (10.04.2012)
Переглядів: 1308 | Коментарі: 5 | Теги: обряд, пасха, Великдень, звичаї, традиції | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 5
1 KamPod   (12.04.2012 14:17)
Quote
Та найбільше обрядів і дійств припадає на Страсний (Чистий) четвер.

Виходить сьогодні особливий день для народних вірувань:
- освячували свічку, якою потім на протязі кількох років захищались від злих духів, лікували деякі хвороби, рятувались від грому, полегшували роди, уникали неприємних новин, знімали муки помираючому, Якась чарівна паличка получається smile
- запалену свічку несли з церкви до дому, намагаючись донести вогонь - прямо як в одному з оповідань шкільної програми, не пам'ятаю тільки як називається.
- діти створювали шумовий ефект під час дзвону церковних дзвонів, стукаючи дерев'яними довбешками по плоту - що цікаво, то це робили щоб відігнати злі сили і виходить що від церкви. Дивно surprised
- влаштовували багату вечерю і вірили що це вечеря з покійними близькими - ми наприклад на Різдво ніколи не збираєм зі столу бо ніби то покійні приходять на святу вечерю.

2 KamPod   (13.04.2012 10:55)
Сьогодні виходить треба пекти паски. Моя мама якраз вчора казала, що сьогодні збирається це робити. Цікаво випадково чи ні

3 KamPod   (14.04.2012 12:52)
Паску вчора мама надіюсь спекла, а сьогодні, виходить, треба йти яйці красити, чи розмальовувати якщо вийде.
Цікаво про вогонища які палили на горбах - ніколи про таке не чув. Цілу ніч біля вогнища цікаво напевно можна і не поспати, хоча і без того багато людей ідуть на службу в церкву і стоять там цілу ніч. Пам'ятаю колись був на одній службі у Миколаївській церкві і пробув там всю службу. Ще у Петропавлівській не так давно слухав службу покійного Віктора Смоляренка - цікавий був чоловік і цікаві речі говорив, шкода що по свіжих слідах тоді не занотував, а то, доречі, була остання його пасхальна служба - у рік смерті. Цього року якщо буде погода планую в Хрестовоздвиженську махнути, але як же далеко йти...

4 KamPod   (19.04.2014 23:21)
Скоро вже ті хто постили зможуть нормально поїсти )

0
5 KamPod   (12.04.2015 12:34)
Зацікавила писанка у сорок клинців 
Цитата
У подністровських селах Кам'янеччини ще зображували візерунок, що мав сорок клинів (віра в сорок милостинь свяченого яйця).

Важко уявлялось, але виявляється, що досить легко знайти інформацію про цей візерунок. От він:
Цитата

СОРОК КЛИНЦІВТрикутники часто зображують у поєднанні один з одним. Вважають, що трикутник, розміщений вершиною догори (полум'я), символізує чоловіче начало, стрижень духовності, творчість; а вершиною донизу (чаша) - начало жіноче, лоно, що приймає, мудрість. У поєднанні вони, ясна річ, означають повноту, процес творення і збереження всесвіту, родючість. Це ромб, квадрат або шестикутна зірка. Символіку впорядкування, розвитку і родючості має також площина, всуціль вкрита трикутниками, тобто писанковий мотив «40 клинців». Таких трикутничків-клинців на писанці може бути і 48, і понад 50. Сім «сороківок» - дитя перебуває у материнському лоні. Вважають, що число 40 означає зупинку - випробування перед виходом. Утім чотирикутник може стати «могилою» для тих, хто необізнаний з істинними законами або ж не має надії. Давньоєврейське слово, що відповідає цифрі «4» - «далет», тобто ДВЕРІ. Писанка «40 клинців» ще й позначає 40 днів Великого посту, що провадить до вдосконалення і найбільшого свята та нагадує про 40 років блукань по пустелі Божого народу - до цілковитого визволення від рабства.
Джерело - http://www.kolyba.org.ua/unikaln....chennja

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Проекти активного дозвілля [196]
Туризм [142]
Знахідки О.Будзея [600]
Творчість [31]
Історія [36]
Персоналії [33]
Легенди [32]
Культура і Мистецтво [66]
Суспільство [101]
Релігія [11]
Спорт [48]
Природа і екологія [14]
Бібліотека [51]
Анонс [14]
Про свята, змагання, урочистості та інші події у місті
Цікаво знати [26]
Різне [9]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz