Сьогодні про Кам’янець-Подільський і його пам’ятки видається чимало книг і на будь-який смак. Півстоліття тому був явний голод на таку літературу. Тож не дивно, що 1961 року кам’янчани з великою радістю сприйняли вихід тонесенької — всього на 32 сторінки — книжечки київського архітектора Тамари Будянської про замок у Кам’янці-Подільському. 40-річний учитель історії зі Жванця Борис Кушнір невелику рецензію на книжечку, опубліковану 10 жовтня 1961 року в місцевому «Прапорі Жовтня», назвав абсолютно точно і пророче — «Перша ластівка».
Обкладинка книжки Тамари Будянської
Справді, невдовзі після книжки Тамари Миронівни з’явилися: 1965 і 1970 року — два випуски путівника «Кам’янець-Подільський», а 1968 року — з такою ж назвою історико-архітектурний нарис Євгенії Пламеницької, Іона Винокура, Григорія Хотюна та Ізяслава Медведовського. А далі пішло-поїхало…
Але повернемося до книжечки-піонера. Вона побачила світ у Державному видавництві літератури з будівництва й архітектури Української РСР, була здана до складання 13 лютого, а підписана до друку 17 квітня 1961 року, мала наклад 10 тисяч примірників, коштувала всього 5 копійок.
Із 32 сторінок книжечки всього 10 сторінок відведено опису фортеці та інших оборонних споруд міста, решту — ілюстраціям: планам замку, Руської та Кушнірської брам, фотографіям замку, його башт, Руської та Кушнірської брам. Зауважимо, що Кушнірською брамою дослідниця називала комплекс семиповерхової башти Стефана Баторія та прилеглої до неї Вітряної брами. Щодо Польської брами, то на час виходу праці Будянської вважалося, що цю браму втрачено, а її збережені башти не пов’язували з брамою, а розглядали окремо як першу, другу та третю Ковальські башти.
Хто ж така Тамара Будянська? На жаль, відомостей про неї практично немає. Лев Баженов, який 1993 року уклав досить детальний біобібліографічний довідник дослідників і краєзнавців Поділля XIX—XX століть, обмежився в довідці про Тамару Миронівну кількома рядками про те, що вона у 1950—1960-х роках працювала в науково-дослідних установах Києва, вивчала особливості архітектури середньовічних оборонних споруд і забудови міст України й Поділля, а серед її праць назвав тільки книжечку 1961 року про замок у Кам’янці-Подільському.
Архітектор Тамара Будянська (крайня зліва) з колегами, 1940 рік
Сьогодні ми можемо дещо розширити відомості про Тамару Миронівну. В цьому нам допоможе стаття архітектора і мистецтвознавця Ніни Манучарової «Комсомолки-архітектори Укрцивільпроекту», опублікована 1940 року в червневому номері журналу «Архітектура Радянської України». Отже, Тамара Будянська 1936 року закінчила Київський будівельний інститут (нині Київський національний університет будівництва і архітектури). Здобувши вищу освіту, працювала в курортному управлінні міста Сочі. Там виконала проект клубу для працівників курортного управління. Як зазначила Ніна Манучарова, в цьому проекті Будянська прагнула поєднати принципи ранньої тосканської архітектури Ренесансу з функціонально-плановим прийомом радянської архітектури. Проект було прийнято для будівництва. Від 1938 року Будянська стала працювати в Києві — в Укрцивільбудпроекті. 1939 року комсомольська бригада в складі Тамари Будянської, Асі Майзельс та інших випустила цікавий проект житлового будинку на 40 квартир.
У журналі «Архітектура Радянської України» було надруковано низку статей Будянської: «Організувати видання теоретичних праць з української архітектури» (серпень 1940 року), «Ленін про мистецтво і принципи художньої творчості» (травень 1941 року), «Про охорону пам’яток архітектури України» (серпень 1945 року). Відомий ще творчий звіт Тамари Будянської «Місто Кам’янець-Подільський після Великої Жовтневої революції» (1950 рік), а також її стаття (у співавторстві) «Організація мережі лікувальних установ в адміністративних районах Української РСР», опублікована 1973 року в першому випуску збірника «Планування, забудова і благоустрій сіл Української РСР».
Із праць дослідників довідуємося також, що 1958 року Будянська розробила проект реставрації Денної вежі в Старій фортеці Кам’янця-Подільського. Думається, з часом ми дізнаємося більше про авторку, яка своєю книжечкою понад півстоліття тому започаткувала новий етап видання літератури про чудове місто над Смотричем.
0
